20 жовтня Угорщина заблокувала черговий етап переговорного процесу щодо вступу України та Молдови до Європейського Союзу, відмовившись погодити результати попередньої перевірки законодавства за двома останніми нерозкритими переговорними кластерами. Позицію Будапешта не підтримали решта 26 країн ЄС, повідомляє «Європейська правда» з посиланням на європейських дипломатів.
Відповідне рішення обговорювалося на засіданні робочої групи Ради ЄС з питань розширення (COELA) у Брюсселі. Учасники планували узгодити результати скринінгу законодавства України та Молдови щодо переговорних кластерів №4 та №5, що є необхідним процедурним кроком перед їхнім офіційним відкриттям.
Однак представник Угорщини відмовився підтримати узгодження документів, незважаючи на позицію решти держав Євросоюзу.
Як повідомили The Kyiv Independent три європейські дипломати, представники інших країн попросили угорську делегацію пояснити причини відмови. За словами одного зі співрозмовників видання, Будапешт не навів нових аргументів, заявивши лише, що його позиція залишається незмінною.
На момент публікації офіційне представництво Угорщини при ЄС не надало виданню коментаря.
Четвертий переговорний кластер «Зелений порядок денний та сталий взаємозв’язок» охоплює транспортну політику, енергетику, трансевропейські мережі, екологічне законодавство та боротьбу зі зміною клімату.
П’ятий кластер «Ресурси, сільське господарство та політика згуртованості» передбачає узгодження норм у сфері аграрної політики, продовольчої безпеки, ветеринарного та фітосанітарного контролю, рибальства, регіонального розвитку, а також фінансових і бюджетних положень.
Обидва блоки мають істотне значення для економічної інтеграції України в ЄС, оскільки стосуються доступу сільськогосподарської продукції на європейський ринок, транспортних перевезень, енергетичної інфраструктури та майбутніх механізмів розподілу європейських бюджетних коштів.
Нове блокування відбулося через тиждень після попереднього просування переговорного процесу.
13 жовтня Рада ЄС офіційно відкрила для України та Молдови два переговорні кластери: № 2 «Внутрішній ринок» та № 3 «Конкурентоспроможність та інклюзивне зростання». Вони об’єднують 17 переговорних розділів, зокрема питання конкуренції, підприємництва та економічного регулювання.
Як повідомляв Рада ЄС, на той момент для обох країн було відкрито чотири з шести кластерів, передбачених процедурою вступу.
Попереднє рішення стало можливим після того, як Угорщина зняла заперечення щодо відкриття другого та третього кластерів на тлі ухвалення Верховною Радою 12 жовтня змін до законодавства про освіту, що стосуються прав національних меншин.
Раніше Будапешт пов’язував просування переговорів із забезпеченням мовних та освітніх прав угорської громади на Закарпатті.
За даними The Kyiv Independent, нинішня затримка може виявитися тимчасовою. Європейські дипломати розраховують, що решту двох переговорних кластерів вдасться офіційно відкрити в грудні 2026 року.
Ірландія, яка головуватиме в Раді ЄС у другому півріччі 2026 року, має намір продовжувати обговорення цього питання на наступних засіданнях робочої групи з питань розширення.
При цьому жовтневе рішення Угорщини не скасовує вже відкриті переговорні кластери й не означає припинення переговорів про вступ України та Молдови до ЄС. Воно затримує необхідне узгодження документів для подальшого просування обох країн.
Україна та Молдова отримали статус кандидатів на вступ до ЄС у червні 2022 року. У грудні 2023 року Європейська рада ухвалила рішення про початок переговорів, а перша міжурядова конференція відбулася у червні 2024 року.
Процедура вступу передбачає приведення національного законодавства у відповідність до законодавства ЄС, проведення інституційних реформ та узгодження 35 переговорних розділів, більшість із яких об’єднано в шість тематичних кластерів. Відкриття всіх кластерів є етапом переговорів, але саме по собі не означає завершення процесу вступу.
Ставлення українців до Ізраїлю у серпні 2026 року залишається переважно позитивним або нейтральним, однак порівняно з попередньою хвилею дослідження позитивні оцінки продовжили знижуватися. Позитивно до країни ставляться 35,6% респондентів, негативно — 21,9%, ще 39,7% займають нейтральну позицію, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.
За результатами серпневого опитування, повністю позитивно до Ізраїлю ставляться 10,4% українців, здебільшого позитивно — 25,2%. Нейтральну відповідь обрали 39,7% респондентів. Здебільшого негативне ставлення висловили 14,7%, повністю негативне — 7,2%, ще 2,7% не змогли визначитися.
Баланс позитивних і негативних оцінок становить плюс 13,7 відсоткового пункту. Це означає, що позитивне ставлення все ще переважає негативне, однак розрив між ними помітно скоротився. Серед країн Близького Сходу Ізраїль має більш поляризовану структуру оцінок, ніж Саудівська Аравія або Йорданія, де домінує нейтральне сприйняття.
У березні 2026 року позитивно до Ізраїлю ставилися 38,7% опитаних: 12,6% — повністю позитивно та 26,1% — здебільшого позитивно. Нейтральну позицію займали 38,2% респондентів, негативне ставлення висловлювали 19,8%, ще 3,3% не могли визначитися.
Таким чином, за п’ять місяців частка позитивних оцінок скоротилася на 3,1 в.п. — з 38,7% до 35,6%, тоді як негативних зросла на 2,1 в.п. — до 21,9%. Нейтральний сегмент збільшився на 1,5 в.п. Баланс позитивного та негативного ставлення відповідно знизився з плюс 18,9 до плюс 13,7 в.п.
Якщо порівнювати одразу три хвилі дослідження, тенденція є ще помітнішою. У серпні 2025 року позитивно Ізраїль оцінювали 44,7% респондентів, негативно — 13,7%; у березні 2026 року — відповідно 38,7% і 19,8%, а у серпні — 35,6% і 21,9%. Тобто за рік позитивний сегмент скоротився на 9,1 в.п., а негативний зріс на 8,2 в.п.
Засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club, кандидат економічних наук Максим Уракін раніше звертав увагу і на економічну складову українсько-ізраїльських відносин.
«За підсумками 2025 року двостороння торгівля України з Ізраїлем склала понад 353 млн доларів. Український експорт становив 132,4 млн доларів, тоді як імпорт ізраїльських товарів перевищив 221 млн доларів. Це призвело до від’ємного сальдо у розмірі близько 88,6 млн доларів. Такий дисбаланс свідчить про потребу у розширенні українського експорту та пошуку нових ніш на ізраїльському ринку», — наголошував Уракін.
Нова хвиля дослідження показує поступове зниження позитивного балансу ставлення до Ізраїлю, але не його перехід у негативну зону. Найбільшою окремою групою залишаються респонденти з нейтральною позицією, тоді як позитивних оцінок усе ще приблизно у 1,6 раза більше, ніж негативних.
Опитування проведено у серпні 2026 року методом онлайн-самозаповнення анкет у панелі SunFlowerSociology серед 800 громадян України віком від 18 років. Максимальна теоретична похибка для показників на рівні 50% становить ±3,5 в.п.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, Близький Схід, громадська думка, ЗОВНІШНЯ ТОРГІВЛЯ, ІЗРАЇЛЬ, міжнародні відносини, СОЦИОЛОГИЯ, УКРАЇНА
Українська співачка Ольга LIZGUNOVA виступить 1 листопада 2026 року о 18:00 у концертному просторі Boho SAFARI за адресою вул. Федорова, 4. Організатор заходу Marina Mosina event оголосив про продаж квитків на концерт.
На гостей чекає вечір живої музики, гумору та самоіронії. Організатори обіцяють неформальну атмосферу, емоційне спілкування з публікою та програму, яка поєднає музичні виступи з гумористичними елементами.
Ольга LIZGUNOVA відома українській аудиторії як співачка, чия творчість поєднує сучасну попмузику, яскраву сценічну подачу та безпосередній контакт із глядачами. Виступ 1 листопада стане можливістю почути артистку наживо в атмосфері камерного концертного майданчика.
Продаж квитків організовано в три етапи з поступовим підвищенням вартості. Ціна першого релізу становила 700 грн, другого, який стартував 12 жовтня, – 800 грн. На третьому етапі квитки коштуватимуть 1000 грн.
Кількість квитків у кожній ціновій категорії обмежена. Організатори попереджають, що придбані квитки не підлягають поверненню.
Придбати квитки та отримати додаткову інформацію можна через Instagram або Telegram організатора Marina Mosina event за адресою mosina_event. Анонси майбутніх заходів також публікуються в Telegram-каналі mosina_events.
Концерт відбудеться в неділю, 1 листопада, початок о 18:00.
Відео: https://www.instagram.com/reel/Dd34nKWqHWR/?rpxt=MXFtb3d6dHBjN2Z5bQ==
https://www.instagram.com/reel/DeOructob5e/?srtk=dDFoOTgybnFjbnVo
Джерело: Marina Mosina event, офіційна сторінка організатора в Instagram.
Антимонопольний комітет України у вівторок дозволив польській Powszechny Zakład Ubezpieczeń S.A. (PZU, Варшава), найбільшій страховій компанії Польщі та одній з найбільших фінансових інституцій Центральної та Східної Європи, придбати ПрАТ «МетЛайф» – лідера українського ринку страхування життя.
АМКУ на своєму сайті зазначив, що також узгоджені пункти договору купівлі-продажу, укладеного PZU 30 квітня цього року з продавцем – швейцарською Metlife Global Holding Company II GmbH, що стосуються узгоджених дій у вигляді виконання положень про утримання від конкуренції та заборону переманювання співробітників строком на три роки.
Як повідомлялося, група PZU у травні 2026 року уклала умовну угоду з MetLife Global Holding про придбання 100% акцій «МетЛайф». У звіті на Варшавській фондовій біржі пізніше PZU зазначила, що запланована дата завершення угоди — кінець 2026 року або початок 2027 року, оскільки вона також потребує схвалення Національного банку України (НБУ).
Підкреслювалося, що угода зміцнює позиції групи PZU у Центральній та Східній Європі, розширює масштаб діяльності у сегменті страхування життя та відповідає її стратегії щодо створення регіонального лідера. Також зазначалося, що інвестиція застрахована KUKE (група PFR), що забезпечує захист від негативних наслідків можливого погіршення військової чи політичної ситуації.
PZU в Україні вже належать три компанії — «PZU Україна», «PZU Україна Життя» та «SOS Сервісіз Україна». Станом на 30 червня 2026 року їхні сукупні чисті активи становили 14 млн PLN (161,9 млн грн) порівняно з 38 млн PLN на кінець минулого року, а сукупні активи «PZU Україна» та «PZU Україна Життя» – 458 млн злотих (5 млрд 297,2 млн грн) порівняно з 429 млн злотих на кінець минулого року.
ПрАТ «МетЛайф» працює в Україні з 2002 року і є лідером українського ринку страхування життя. За перше півріччя 2026 року компанія зібрала 1,599 млрд грн страхових премій, що на 11,4% більше, ніж за аналогічний період роком раніше.
Джерело: https://amcu.gov.ua/news/informatsiia-pro-rishennia-amku-20102026
https://www.pzu.pl/_fileserver/item/1574495
METLIFE, АМКУ, ПЗУ, СТРАХУВАННЯ, УГОДА
ПриватБанк втретє за місяць виставив на відкритий аукціон у системі “Prozorro.Продажі” стадіон “Дніпро-Арена” та тренувальну базу у Дніпрі, знизивши стартову ціну до 111,27 млн грн без ПДВ, повідомила пресслужба фінустанови.
Аукціон заплановано на 27 жовтня у форматі трираундового англійського аукціону, гарантійний внесок становить 5,56 млн грн, або 5% стартової ціни, мінімальний крок підвищення – 1,11 млн грн, або 1%.
Два попередні аукціони – 6 та 15 жовтня – не відбулися через відсутність заявок. Менше ніж за місяць стартова ціна комплексу знизилася на 29,44 млн грн, або на 20,9%.
До лота входять стадіон загальною площею 15,95 тис. кв. м, комплекс тренувальної бази площею 13,06 тис. кв. м та окреме крите футбольне поле площею 7,47 тис. кв. м.
“Дніпро-Арена” розрахована на 31 тис. глядачів, має VIP-ложу на 296 місць і ресторан на 550 місць. Футбольне поле розміром 105×68 м обладнане системами підігріву й автоматичного поливу та штучним освітленням.
До тренувальної бази входять чотири поля з натуральним покриттям, три відкриті поля зі штучним покриттям, крите поле з трибунами на 506 місць, котеджне містечко, спальний корпус, медико-реабілітаційний центр, басейн і тренажерну залу.
Земельні ділянки під об’єктами перебувають у комунальній власності. Деякими з них ПриватБанк користується на підставі договорів оренди, щодо однієї ділянки право користування перебуває на стадії оформлення.
Передача майна покупцю передбачена після отримання дозволу Антимонопольного комітету України на концентрацію або висновку про відсутність його необхідності та після повного розрахунку за об’єкт.
До участі в аукціоні не допускаються особи, які перебувають під санкціями, пов’язані з юрисдикціями неприйнятно високого ризику, причетні до корупційних правопорушень, фінансування тероризму чи відмивання коштів.
Обмеження також поширюються на компанії з непрозорою структурою власності в офшорних юрисдикціях, а також осіб, приналежних до олігархів, колишніх керівників або власників ПриватБанку.
ПриватБанк – найбільший банк України. Загальні активи фінустанови, за даними Нацбанку, на 1 вересня 2026 року становили 983,82 млрд грн (22,8% від загального обсягу).
АУКЦІОН, Дніпро-Арена, НЕРУХОМІСТЬ, ПРИВАТБАНК, Прозорро.Продажі
Варшавська фондова біржа (WSE) у вівторок призупинила торги акціями українського агрохолдингу «Астарта» після того, як з початку дня їхній курс обвалився на 19,14% — з 37,25 злотого до 30,2 злотого.
Згідно з біржовою інформацією, востаннє акції «Астарти» коштували так дешево у вересні 2024 року, тоді як у травні цього року їхня ціна навіть перевищувала 60 злотих.
За даними біржі, обсяг торгів акціями «Астарти» до призупинення становив 1,52 млн PLN.
Індекс українських акцій WIG-Ukraine з початку торгів у вівторок впав на 3,38%, тоді як основний індекс Варшавської біржі WIG20 – на 1,24%. Зокрема, акції агрохолдингу ІМК подешевшали на 9,21%, «Агротона» – на 1,63%, KSG Agro – на 1,37% та «Мілкіленд» – на 1,19%.
Як повідомлялося, агрохолдинг «Астарта» у першій половині 2026 року отримав 14,07 млн євро чистого збитку порівняно з 42,27 млн євро чистого прибутку за аналогічний період минулого року. Якщо в січні–червні минулого року всі сегменти принесли чистий прибуток, то цього року в кожному з них було зафіксовано збиток: у виробництві цукру замість прибутку в розмірі 8,35 млн євро — збиток у розмірі 3,83 млн євро, у рослинництві прибуток у розмірі 20,07 млн євро змінився на збиток у розмірі 3,76 млн євро, у розведенні великої рогатої худоби — замість прибутку в розмірі 10,68 млн євро зафіксовано збиток у розмірі 2,41 млн євро, у переробці сої замість прибутку в розмірі 5,84 млн євро зафіксовано збиток у розмірі 2,27 млн євро.
Консолідована виручка «Астарти» за перше півріччя цього року скоротилася лише на 0,1% — до 226,47 млн євро, експортні продажі склали 62% проти 61% у першому півріччі минулого року.
За поточною ціною на Варшавській фондовій біржі (WSE) капіталізація «Астарти» становить 755 млн злотих ($193,5 млн за поточним курсом).
