Для досягнення кліматичної нейтральності Україні до 2050 року потрібно залучити приблизно EUR550 млрд додаткових інвестицій понад той обсяг, який вона вкладає у декарбонізацію наразі.
Про це повідомили у пресрелізі аналітичного центру DIXI Group з посиланням на нові дані Інструменту кліматичної нейтральності, розробленого Стокгольмським інститутом навколишнього середовища (SEI) спеціально для України в межах проєкту “Зелений порядок денний для Вірменії, Молдови та України” за підтримки Шведського агентства з питань міжнародного співробітництва та розвитку (Sida).
“Згідно з новими даними Інструменту кліматичної нейтральності, моделі, розробленої SEI спеціально для України, досягнення кліматичної нейтральності до 2050 року є реальним і доцільним”, – зазначили у центрі.
Як вказано у пресрелізі, SEI проаналізував сектори, що найбільше впливають на викиди парникових газів в Україні і оцінив їхній потенціал для переходу до чистої економіки. Зокрема, найбільші інвестиційні потреби припадають на енергетичний сектор: близько EUR311 млрд. Далі йдуть транспорт – близько EUR133 млрд та промисловість – EUR90 млрд. При цьому фінансування надходитиме не лише з державного сектору, а буде розподілене між державними та приватними структурами.
SEI передав Інструмент кліматичної нейтральності Офісу зеленого переходу, а в травні провів навчання державних службовців щодо його використання. Представники українського уряду отримали аналітичні можливості та експертні знання, потрібні для оцінки шляхів декарбонізації, планування зеленої реконструкції та підтримки як Національного плану з енергетики та клімату України (НПЕК), так і Стратегії низьковуглецевого розвитку України до 2050 року.
Головним партнером SEI в Україні є Офіс зеленого переходу, незалежний консультативний орган при Міністерстві економіки, довкілля та сільського господарства України.
Проєкт фінансується Шведським агентством з питань міжнародного співробітництва та розвитку (Sida). Інструмент охоплює 55 заходів, визначених як найбільш дієві для скорочення викидів в Україні і дає змогу політикам та експертам створювати й порівнювати різні сценарії щодо скорочення викидів, інвестиційних потреб, зростання ВВП та нових робочих місць.
“Ми розробили практичний інструмент, який дозволяє Україні постійно аналізувати та оновлювати свій шлях переходу до чистої економіки. З появою нових даних та зміною політичних пріоритетів уряд може легко перезапустити модель і ухвалювати обґрунтовані рішення на основі найновіших даних”, – зазначив експерт з моделювання енергетичних систем SEI Таллінн Готам Муткумаран.
DIXI Group, SEI, ДЕКАРБОНИЗАЦИЯ, ІНВЕСТИЦІЇ, кліматична нейтральність
Як повідомляє Fixygen, ТОВ «Манівео Швидка фінансова допомога» 29 червня 2026 року проведе збори учасників у дистанційному форматі, випливає з повідомлення в системі SMIDA від 11 червня.
ТОВ «Манівео Швидка фінансова допомога» працює на ринку фінансових послуг під брендом Moneyveo.
Компанія відома як сервіс онлайн-кредитування та належить до сектору небанківського фінансового ринку. Для таких компаній корпоративні рішення учасників мають значення з огляду на регуляторний контроль, фінансову звітність та вимоги до прозорості структури управління.
https://www.fixygen.ua/news/20260617/moneyveo-provede-distantsiyni-zbori-uchasnikiv-29-chervnya.html
Випуск № 1 – червень 2026 року
Аналіз поточної ситуації на валютному ринку України
У першій половині червня гривня продовжує девальвувати, а попит на іноземну валюту зростає. Офіційний курс долара впритул наблизився до психологічної позначки 45 грн, а на готівковому валютному ринку в середині червня курс продажу вже подекуди сягнув 45,0–45,30 грн/дол.
Дефіциту валюти немає, адже Нацбанк продовжує виступати головним продавцем, задовольняючи заявки імпортерів. Проте в основі девальваційних коливань лежить дефіцит торговельного балансу, адже так чи інакше імпорт істотно переважає над експортом, тож, валюта для імпортерів надходить фактично майже завжди лише від НБУ. Енергетичне обладнання, пальне та військовий експорт – головні напрямки імпорту, які постійно потребують значних обсягів іноземної валюти. Від початку 2026 року НБУ не купив на міжбанку жодного долара, а обсяг інтервенцій з продажу перевищив 18,26 млрд дол. Тиск на гривню зростає, основним джерелом його послаблення можуть стати надходження від продажу нового врожаю зернових з подальшим перерахунком валютної виручки на рахунки імпортерів в Україні. Проте поки що немає впевненості, що майбутній урожай принесе істотні надходження валюти на міжбанк і що вже цього літа агровиробники допоможуть валютному ринку і додадуть стабільності національній валюті.
Глобальний контекст
У червні ринки перебувають в очікуванні рішення ФРС США щодо ключової ставки. Раніше інвестори очікували, що ставку цього року буде знижено вдвічі, але з огляду на прискорення інфляційних процесів у США внаслідок війни в Ірані ці прогнози вже були переглянуті. Засідання Комітету ФРС відбудеться 16-17 червня, і наразі очікується, що ФРС збереже ставки на нинішньому рівні: від 3,5% до 3,75%. Цікаво, що деякі аналітики і взагалі прогнозують наступне зниження ставок не раніше 2027 року. Наприклад, в агентстві Goldman Sachs вважають, що ФРС знизить ключову ставку федеральних фондів у червні та грудні наступного року до рівня 3-3,25%.
Щодо чинників, якими можуть керуватися в Комітеті ФРС під час ухвалення рішень щодо ставок, то традиційно ключовими серед них є стан ринку праці та динаміка цін. Останні дані ринку праці в США показують: у травні економіка країни додала 172 тис. робочих місць, що істотно перевищує очікування ринку. Рівень безробіття залишився стабільним – приблизно 4,3%, а середня погодинна заробітна плата зросла на 0,3% порівняно з попереднім місяцем, і на 3,4% у річному вимірі. Отже, стабільний ринок праці є підставою залишити ставки на нинішньому рівні. Щодо інфляції, то нові дані ІСЦ США за травень показали зростання на 0,5% порівняно з квітнем, а річна інфляція прискорилась до 4,2%. Підвищення цін пов’язують з енергетичними потрясіннями через напруженість на Близькому Сході, дорожчанням нафти й високимиі транспортними ризиками.
Ситуація на Близькому Сході тривалий час керувала і настроями інвесторів, і курсовими коливаннями на валютних ринках, і ось нарешті надійшла інформація про угоду між США та Іраном, яка має покласти край блокаді портів Ірану, відкрити Ормузьку протоку та спряти безпечному судноплавству в регіоні. Остаточного підписання угоди очікують уже цього тижня в Женеві.
Тим часом Європейський центральний банк на минулому тижні підвищив процентні ставки, намагаючись стримати зростання цін, спричинене війною США та Ізраїлю з Іраном. Отже, ключова ставка зросла з 2% до 2,25%. Це перше підвищення ставки ЄЦБ з вересня 2023 року. Президент ЄЦБ Крістін Лагард зауважила, що війна на Близькому Сході створює інфляційний тиск, і рішення про підвищення ставок є стійким за низкою сценаріїв, які відображають можливий розвиток цього потрясіння та його вплив на середньострокові перспективи єврозони.
Щодо долару США, то за місяць індекс DXY показав зміцнення курсу майже на 0,6%. Але в червні євро все одно перемагає: на тлі новин про угоду між США й Іраном та ухваленого нещодавно рішення ЄЦБ про підвищення ставок курс пари EUR/USD 15 червня дійшов до позначки 1,1611 дол. за євро, тоді як ще 8 червня курс перебував на рівні 1,1502 дол./євро. Тепер інвестори сконцентровані на засіданні Комітету ФРС, підсумки якого матимуть важливе значення для подальшої курсової динаміки валютної пари EUR/USD.
Внутрішній український контекст
У червні попит на валюту з боку імпортерів зріс, а продавці валюти, компанії-експортери, вирішили на тлі подорожчання долара притримати свою виручку. Як наслідок, Нацбанк за перший тиждень червня продав 766,4 млн дол., а впродовж другого тижня цього місяця – вже 1,15 млрд дол. Тиск на гривню посилювала й ситуація на міжнародному ринку та очікування домовленостей між Іраном та США. Станом на 16 червня офіційний курс становив 44,81 грн/дол., що нижче за показник 11 червня, коли сягнув рівня 44,97 грн./дол. Це свідчить про незначне зміцнення гривні. На готівковому ринку курс швидко почав змінюватися, але панічного ажіотажу немає. НБУ збільшенням інтервенцій показав неготовність до нового рівня курсу – понад 45 грн/ дол., але подальші курсові коливання поза психологічну межу цілком імовірні вже в червні.
Важливо, що станом на початок червня міжнародні резерви України, за попередніми даними, становили 45,72 млрд дол., що на 5,2% менше, ніж на початку травня. США. У НБУ пояснили, що динаміка зумовлена валютними інтервенціями Національного банку та борговими виплатами країни в іноземній валюті. Ці операції перевищили надходження від розміщення валютних ОВДП та від міжнародних партнерів.
У червні Україна почала отримувати доволі великі обсяги фінансової підтримки. По-перше, йдеться про сьомий транш фінансування від Європейського Союзу за програмою Ukraine Facility обсягом 2,8 млрд євро. Кошти, як пояснила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко, буде спрямовано на фінансування пріоритетних видатків державного бюджету, зокрема соціальних і гуманітарних потреб. По-друге, очікують, що вже цього місяця Україна може отримати перший транш в розмірі 5,9 млрд. євро від ЄС у межах кредитної програми на 90 млрд євро. Як повідомила висока представниця ЄС із закордонних справ та політики безпеки Кая Каллас, перші кошти за програмою будуть спрямовані на закупівлю безпілотних систем, тобто на потреби оборони.
Оптимізму додає і повідомлення про успішне продовження співпраці України з МВФ. Нещодавно стало відомо, що Україна та Міжнародний валютний фонд на рівні експертів домовилися переглянути програму Механізму розширеного фінансування (EFF), а угода має бути затверджена найближчими тижнями. За словами Юлії Свириденко, це відкриває шлях до отримання Україною наступного траншу за програмою в розмірі 690 млн дол.
Курс долара США: динаміка й аналіз
Поступова девальвація гривні вкладається у принципи стратегії курсової гнучкості. Отже, якщо на початку червня офіційний курс був на рівні 44,27 грн/дол, то 16 червня – 44,81 грн/дол. На міжбанківському ринку 15 червня торги відбувалися з курсом 44,8–44,83 грн/дол. Як і раніше, головним продавцем валюти залишається Національний банк.
Готівковий ринок очікувано робить крок уперед і виводить гривню за межі психологічної позначки 45 грн./дол. На початку червня курс купівлі був у межах 43,85–44,05 грн/дол., а курс продажу – 44,4–44,6 грн/дол. У середині місяця курс купівлі вже 44,5–44,7 грн/дол., а продажу – 45,0–45,3 грн/дол. Спреди незначно скоротилися: до рівня 0,45–0,6 грн/дол.
Ключові фактори впливу:
· Зростання попиту на долар на міжбанківському валютному ринку в червні та активні коливання в бік девальвації. Гривня продовжує йти траєкторією девальвації, НБУ продає імпортерам валюту, експортери притримують виручку.
· Готівковий ринок: межу 45 грн/дол. перейдено. На готівковому ринку без ажіотажу, але населення очікує подальшої девальвації, попит на долари зростає;
· Міжнародні фактори: президент США Дональд Трамп анонсував укладення угоди з Іраном, це очікувано підтримало євровалюту, адже інвестори збільшили довіру до євро та економіки ЄС, що залежить від імпортних енергоносіїв;
· Поведінкові очікування ринку: на міжнародних ринках у середині червня основна увага прикута до засідання Комітету ФРС, хоча прогнози і вказують на те, що зміни ставок не відбудеться. В Україні, попри позитивні новини щодо надходження мільярдів фінансової допомоги, гривня залишиться під тиском високого попиту, і ця тенденція триватиме в найближчі тижні.
Прогноз
· Короткостроково (1–2 тижні): базовий діапазон 44,95 – 45,35 грн/дол., гривня буде намагатися час від часу повернутися до рівня близько 44,85 грн/дол., проте загальний тренд – девальваційний.
· Середньостроково (2–3 місяці): 45,15–45,70 грн/дол. Якщо євро продовжить зміцнюватися на тлі розвороту довіри інвесторів після врегулювання конфлікту на Близькому Сході, коливання відносно долара можуть бути стриманішими. Проте матиме значення подальша політика ФРС і рішення щодо зміни ключової ставки.
· Довгостроково (6 + місяців): у базовому сценарії головним залишається девальваційний тренд, а курс ближче до кінця року може перетнути межу 46,50 грн/дол. Найважливішим чинником впливу на курсові коливання є стратегія Нацбанку, спрямована на підтримку інтервенціями валютного ринку, подальша лібералізація валютного ринку, експорт зернових, а також обсяги і ритмічність надходжень міжнародної допомоги.
Курс євро: динаміка й аналіз
Євро на вітчизняному валютному ринку повернувся до зміцнення після тимчасового спаду в травні. Якщо на початку червня офіційний курс становив 51,55 грн/євро, то в середині місяця він сягнув позначки 52,04 грн/євро. Головним драйвером курсових змін стала тенденція до зміцнення євро на міжнародному ринку.
Готівковий ринок логічним чином реагував на зміцнення євровалюти. Тож, якщо на початку червня курс купівлі перебував у межах 50,85–51,3 грн/євро, а курс продажу – 51,75–51,90 грн./євро, то в середині червня курс купівлі євро становив уже 51,25–51,70 грн/євро, а курс продажу – 52,25–52,55 грн/євро. Спреди майже не змінились: 0,6–0,9 грн/євро.
Ключові фактори впливу:
· На міжнародному ринку помітне зміцнення євро, спричинене геополітичними подіями та зміною ставок ЄЦБ. У червні євровалюта посилила свої позиції завдяки оптимізму інвесторів через оголошення угоди між США та Іраном.
· ЄЦБ підвищив процентні ставки у відповідь на зростання інфляції, спричиненої війною в Ірані. Зокрема, свою основну депозитну ставку – з 2% до 2,25%. Інфляція у Єврозоні зросла до 3,2% у травні 2026 року з 3% у квітні. Цільовий показник інфляції ЄЦБ становить 2%.
· Попит на євро в Україні на невисокому рівні. На готівковому ринку дефіциту євро немає, продаж євровалюти населенням домінує над купівлею.
Прогноз
· Короткостроково (2–4 тижні): на українському ринку євровалюта може залишатись у коридорі 52,10–52,45 грн/євро.
· Середньостроково (2–4 місяці): якщо євровалюта й надалі зміцнюватиметься на міжнародному ринку, в Україні можуть бути коливання євровалюти в межах 52,20-52,60 грн/євро.
· Довгостроково (6 + місяців): курс євро може перебувати в межах 52,50–54,50 грн/євро. Основні чинники впливу – рішення ФРС щодо ставок, рівень інфляції в США та в ЄС, геополітичні питання – реалізація мирної угоди між США та Іраном.
Рекомендації для бізнесу й інвесторів
Червень став періодом прискорення курсових коливань. Головний тренд на девальвацію гривні вже визначений, що означає для інвесторів дотримання своїх валютних програм із вкладеннями коштів у ліквідні валютні активи.
ФРС аналізує стабільний ринок праці США, що може мотивувати регулятора не змінювати ставок принаймні до середини осені. Для інвесторів це означає продовження коливань пари євро/долар з перемінним рухом у бік зміцнення то євро, то долара. Вдала стратегія наразі передбачає інвестиції в обидві головні валюти.
Ситуація на Близькому Сході продовжуватиме впливати на курс валют навіть після підписання угоди між США та Іраном. Глобальні ризики визначатимуть рівень довіри до головних валют, але поки що у євровалюти більше шансів посилити свої позиції.
Безпечні інвестиції – база кожної валютної програми. Не час робити ставку на гривню, національну валюту можна використовувати тимчасово для певних спекулятивних операцій, але готівкова іноземна валюта має стати центром безпечних вкладень цього літа.
Головне – ліквідність. Найголовніші світові валюти долар і євро мають становити більшу частку у валютному портфелі. Пропорція валют залежить від планів і точкових акцентів індивідуальної стратегії інвестора, але оптимально їх варто розподілити так, щоб 60% активів було у доларах, а 40% становили накопичення в інших ліквідних валютах.
Інші європейські валюти – як перестраховка, але не як головна частина інвестицій. З метою диверсифікації валютного портфелю можна зберігати близько 15% у британських фунтах та 10% накопичень тримати у швейцарських франках.
Короткострокові гривневі інвестиції в ОВДП або депозити можливі, проте лише на термін до 3 місяців. Невелику частку коштів – до 10% усіх активів – можна тримати для дохідності за цінними паперами або депозитами у гривні, проте розраховувати на високу прибутковість не варто: стратегія НБУ не передбачає зростання вартості грошей.
Фокус – на рішеннях центробанків США та ЄС і на оновленій інформації про інфляцію. Ретельний аналіз економічної ситуації в Єврозоні та у США дасть змогу вчасно змінювати й успішно оновлювати власну стратегію довгострокових валютних накопичень.
Геополітична ситуація – вагомий чинник впливу на стратегію. Успішне підписання угоди між США та Іраном створює передумови для подальшого зміцнення євро, оскільки саме ЄС залежить від імпортних енергоресурсів, то і відкриття Ормузької протоки найперше вплине на вартість нафти і пального на європейському ринку, а євро зміцнюватиме свої позиції.
Що важливо у сфері новин. Потрібно відстежувати все пов’язане з рішеннями Комітету ФРС, а також повідомлення від ЄЦБ, інформацію про інфляцію та ринки праці в США і Єврозоні. Важливо також аналізувати питання підписання угоди між США та Іраном і зміну цінової траєкторії на ринку нафти. В Україні головними чинниками впливу на ситуацію на валютному ринку будуть масовані атаки ворога, можливі пошкодження інфраструктури, стан енергетичної галузі, новини від партнерів, стан міжнародних резервів.
Цей матеріал підготовлений аналітиками міжнародної мультисервісної продуктової FinTech-платформи КИТ Group та відображає їхнє експертне, аналітичне професійне судження. Інформація, представлена в цьому огляді, має суто інформаційний характер і не може бути розцінена як рекомендація для дій.
Компанія та її аналітики не дають жодних запевнень і не несуть відповідальності за будь-які наслідки, що виникли внаслідок використання цієї інформації. Уся інформація надається, як є, без будь-яких додаткових гарантій повноти, зобов’язань зі своєчасності чи оновлення або доповнення.
Користувачі цього матеріалу мають самостійно оцінювати ризики та ухвалювати свідомі рішення на основі власного оцінювання та аналізу ситуації з різних доступних джерел, які вони самі вважають достатньо кваліфікованими. Перед ухваленням будь-яких інвестиційних рішень рекомендуємо проконсультуватися з незалежним фінансовим радником.
ДОВІДКА
KИT Group — міжнародна мультисервісна продуктова FinTech-платформа формату маркетплейс, яка надає фінансовим компаніям доступ до сервісів просування їхніх послуг, а також рекламно-консультаційні послуги.
Інфляція в єврозоні у травні 2026 року прискорилася до 3,2% у річному вираженні проти 3,0% у квітні, свідчать дані Experts Club.
У Європейському Союзі загалом річна інфляція становила 3,3%. Найвищий показник серед усіх країн ЄС був зафіксований у Румунії — 9,7%. Однак Румунія не входить до єврозони, тому в рейтингу країн валютного блоку вона не враховується.
Серед країн єврозони антилідером стала Болгарія, де річна інфляція у травні досягла 6,3%. Болгарія увійшла до єврозони з 1 січня 2026 року і стала 21-ю країною валютного союзу.
Друге місце в єврозоні посіла Литва з інфляцією 5,1%, третє — Греція з 5,0%. Найнижчі показники серед країн єврозони були зафіксовані на Мальті — 2,1%, у Німеччині — 2,7% та Франції — 2,8%.
Таким чином, у травні сформувалися два різні рейтинги. По ЄС загалом головним антилідером стала Румунія, яка залишається поза єврозоною. По єврозоні лідером за зростанням цін стала Болгарія.
Антилідери за інфляцією в ЄС у травні 2026 року:
Румунія — 9,7%
Болгарія — 6,3%
Литва — 5,1%
Антилідери за інфляцією в єврозоні у травні 2026 року:
Болгарія — 6,3%
Литва — 5,1%
Греція — 5,0%
На думку аналітичного центру Experts Club, відмінність між рейтингом ЄС і рейтингом єврозони важлива для коректної інтерпретації даних. Єврозона відображає ситуацію в країнах з єдиною валютою та спільною грошово-кредитною політикою ЄЦБ, тоді як ЄС включає також країни з національними валютами, зокрема Румунію, Польщу, Чехію, Угорщину, Данію та Швецію.
«Румунію не можна включати до рейтингу єврозони, але її не можна й ігнорувати. Це головний інфляційний антилідер усього ЄС. Для бізнесу це означає, що інфляційні ризики в Європі сильно відрізняються не лише між країнами, а й між валютними зонами. У єврозоні найпроблемніший кейс зараз — Болгарія, в ЄС загалом — Румунія», — зазначив засновник Experts Club Максим Уракін.
Основний внесок в інфляцію єврозони у травні дали послуги, енергоносії, продукти харчування, алкоголь і тютюн, а також промислові товари без урахування енергії. Ціни на енергоносії зросли на 10,9% у річному вираженні, послуги подорожчали на 3,5%, продукти харчування, алкоголь і тютюн — на 2,0%.
Українські посадовці за 2025 рік подали 2 861 декларацію з криптовалютою, що на 16% більше, ніж за 2024 рік, свідчать дані Opendatabot на основі Єдиного державного реєстру декларацій.
Загалом за минулий рік декларанти подали 654 159 декларацій. У 2024 році кількість декларацій із криптовалютою становила 2 468, у 2023 році – 1 921, у 2022 році – 1 481, у 2021 році – 961. Таким чином, порівняно з довоєнним 2021 роком кількість криптодекларацій зросла майже утричі.
Водночас 265 декларацій із криптовалютою за 2025 рік були подані невчасно – після 1 квітня 2026 року. Ще шість декларацій, які містили дані про криптовалюту, були закриті з публічного доступу.
Найактивніше цифрові активи декларують представники Національної поліції. Вони подали 548 декларацій із криптовалютою, або 19,2% від загальної кількості таких декларацій. Далі йдуть працівники прокуратури – 358 декларацій, військовослужбовці ЗСУ – 240, представники судової системи – 223 та працівники міських рад – 198.
За географією лідирує Київ, де було подано 820 декларацій із криптовалютою. Далі йдуть Київська область – 277 декларацій, Дніпропетровська область – 215, Харківська – 200 та Львівська – 174.
Opendatabot не наводить загальної суми всіх задекларованих криптоактивів, однак окремі найбільші позиції оцінюються у десятки та сотні мільйонів гривень. Зокрема, найбільший задекларований біткоїн-портфель серед посадовців за 2025 рік становить 100 BTC, що на 10 червня 2026 року оцінювалося у 278,8 млн грн.
Зростання кількості декларацій із криптовалютою свідчить, що цифрові активи стали помітною частиною майнових декларацій українських посадовців. Водночас це створює додатковий запит на перевірку походження таких активів, коректність їх оцінки та прозорість декларування.
У міжнародному контексті Україна залишається одним із найбільш активних крипторинків світу. За Global Crypto Adoption Index 2025 від Chainalysis, топ-10 країн за рівнем впровадження криптовалют виглядає так: Індія, США, Пакистан, В’єтнам, Бразилія, Нігерія, Індонезія, Україна, Філіппіни та Росія. Україна посідає 8-ме місце у загальному рейтингу, а в рейтингу з поправкою на чисельність населення – 1-ше місце.
Джерело: Opendatabot
Сила хвата може бути простим і недорогим показником загального стану здоров’я та ризику серцево-судинних захворювань, про що свідчать результати міжнародного дослідження PURE, опублікованого в медичному журналі The Lancet.
У дослідженні взяли участь 139 691 дорослих осіб віком від 35 до 70 років із 17 країн. За учасниками спостерігали в середньому близько чотирьох років, а силу хвату вимірювали за допомогою спеціального приладу — ручного динамометра.
За висновками дослідників, нижча сила хвату була пов’язана з вищим ризиком смерті від усіх причин, серцево-судинної смертності, інфаркту та інсульту. Кожне зниження сили хвату на 5 кг асоціювалося з підвищенням ризику смерті від усіх причин на 16%, серцево-судинної смертності — на 17%, інфаркту — на 7%, інсульту — на 9%.
Автори дослідження також зазначили, що сила хвату виявилася сильнішим предиктором загальної та серцево-судинної смертності, ніж систолічний артеріальний тиск. При цьому це не означає, що вимірювання тиску втрачає значення: йдеться про те, що м’язова сила може бути додатковим простим маркером ризику.
Популярні тести на кшталт запитання «чи можете ви провисіти на перекладині одну хвилину» можуть частково відображати силу хвату, витривалість передпліччя, масу тіла та загальну фізичну форму. Однак важливо розрізняти: у дослідженні The Lancet оцінювали не час вису на перекладині, а саме силу стискання кисті за допомогою динамометра.
Орієнтовні побутові норми для вису на перекладині часто наводять окремо для чоловіків і жінок.
Для чоловіків базовий рівень виглядає так:
до 30 років — 60–90 секунд,
30–40 років — 45–60 секунд,
40–50 років — 30–45 секунд,
після 50–60 років — приблизно 15–30 секунд.
Для жінок орієнтири нижчі:
до 30 років — 40–60 секунд,
30–40 років — 30–45 секунд,
40–50 років — 20–30 секунд,
після 50–60 років — 15–20 секунд.
Ці показники не є медичним стандартом і не можуть використовуватися для діагностики. На результат впливає не лише сила хвату, а й маса тіла, стан плечових суглобів, техніка, досвід тренувань та загальний стан здоров’я.
Медичне значення має не окремий рекорд у висі, а загальна тенденція: слабший хват може бути маркером меншої м’язової маси, низької фізичної активності, вікових змін або супутніх захворювань. Саме тому дослідники розглядають силу хвата як потенційно корисний скринінговий показник у практиці лікарів.
Водночас лікарі наголошують: слабкий хват або короткий час вису на перекладині не є самостійним діагнозом. Це лише сигнал, що варто звернути увагу на фізичну активність, серцево-судинні ризики, харчування, сон, вагу, рівень артеріального тиску та загальний стан здоров’я.
