Як провести санкційну перевірку іноземної компанії, її власників і керівників та зменшити ризик блокування платежів і контрактів. Посилення міжнародних санкцій зробило перевірку контрагентів обов’язковою частиною роботи українських експортерів, імпортерів, банків, логістичних компаній і підприємств, що залучають іноземне фінансування.
Пошук назви партнера у відкритому санкційному переліку є лише початковим етапом. Компанія може безпосередньо не перебувати під обмеженнями, але бути пов’язаною із санкційним власником, директором, материнською структурою або іншою юридичною особою з тієї самої корпоративної групи.
Додаткову складність створюють різні варіанти написання назв і прізвищ, транслітерація, торговельні найменування, зміни юридичних адрес і використання посередників. Через це проста перевірка за точним збігом назви може не виявити важливий ризик.
Рішення D&B для комплаєнсу використовуються для перевірки юридичних осіб, бенефіціарних власників і пов’язаних осіб за санкційними списками, переліками політично значущих осіб, інформацією про юридично значущі події та негативними публікаціями у медіа.
«Санкційна перевірка не повинна зводитися до введення назви компанії в пошуковому рядку. Необхідно встановити її власників, керівників, материнські та дочірні структури. В умовах посилення міжнародних обмежень помилка може призвести до блокування платежу, розірвання контракту або репутаційних втрат», – зазначив директор із розвитку та маркетингу «Інтерфакс-Україна», керівник бізнес-підрозділу D&B-«Інтерфакс-Україна», кандидат економічних наук Максим Уракін.
Перед укладенням договору українській компанії варто ідентифікувати юридичну особу, перевірити її реєстраційні дані, встановити структуру власності та зіставити отримані відомості із санкційними й іншими ризиковими списками.
Окремої уваги потребують банки, перевізники, страхові компанії та інші учасники майбутньої операції. Навіть коли продавець і покупець не мають санкційного статусу, платіж або поставка можуть бути зупинені через залучення ризикового посередника, судна, фінансової установи чи пов’язаної компанії.
За результатами перевірки бізнес може відмовитися від угоди, запросити додаткові документи, змінити маршрут платежу, внести до договору санкційні застереження або передбачити право на припинення співпраці у разі зміни статусу партнера.
Санкційний комплаєнс не завершується після підписання договору. Статус компанії або її власника може змінитися вже під час виконання довгострокового контракту. Саме тому для ключових партнерів доцільно застосовувати регулярний моніторинг.
Dun & Bradstreet працює у сфері бізнес-інформації з 1841 року. Компанія надає рішення для перевірки третіх сторін, аналізу корпоративних зв’язків, встановлення бенефіціарної власності, санкційного скринінгу, управління кредитними ризиками та контролю ланцюгів постачання.
В Україні продукти й дані Dun & Bradstreet представляє інформаційне агентство «Інтерфакс-Україна». Його спеціалізований підрозділ допомагає українським компаніям перевіряти іноземних контрагентів і працювати з міжнародною бізнес-інформацією. «Інтерфакс-Україна» є незалежним українським інформаційним агентством, яке працює з 1992 року, а його штаб-квартира розташована у Києві.
Звернутися з питання можна через спеціалізований ресурс D&B — dnb.ua електронною поштою – Urakin@interfax.kyiv.ua або за телефоном +38 (044) 270-65-74.
Промислово-технічна компанія у вигляді ТОВ “Агромат”, яка наприкінці липня розпочала розміщення публічного випуску трирічних облігацій серії “J” на 100 млн грн, 5 серпня почала розміщення подібного випуску серії “K” ще на 100 млн грн.
Як повідомила компанія в системі Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), відсоткова ставка за облігаціями, які мають тримісячні купони, на перші півроку становить 16% річних, а на кожні наступні півроку до липня-2029 – 3-міс. UIRD (український індекс ставок за депозитами фізосіб) +4,9 відсоткового пункту.
Облігації номінальною вартістю 1 тис. грн розміщуватимуться за номіналом через біржу ПФТС, інвестиційною фірмою виступає державний Укргазбанк. Публічна пропозиція облігацій здійснюється лише серед кваліфікованих інвесторів, строк дії – з 5 серпня по 4 жовтня 2026 року.
Номінальна відсоткова ставка попереднього випуску серії “J”, зареєстрованого НКЦПФР 17 липня поточного року, встановлена в перші півроку обігу на рівні 16% річних. Строк дії публічної пропозиції – з 29 липня по 21 вересня 2026 року.
Зазначається, що в обігу перебувають корпоративні облігації “Агромат” серій “Н”, “І”, “J” загальною номінальною вартістю по 100 млн грн кожна.
Компанія “Агромат” займається виробництвом і продажем керамічної плитки та сантехніки, зареєстрована 1993 року. Здійснює свою діяльність у 33 торгових точках у 21 місті України та на agromat.ua. За даними аналітичної системи YouControl, співвласниками компанії з частками по 28,65% є гендиректор Сергій Войтенко, Оксана Рева та Анатолій Тадай, ще 10,05% належить Ользі Башоті і 4% Надії Рушелюк.
За даними на її сайті, за результатами 2025 року ПТК ТОВ “Агромат” збільшив чистий дохід на 5,2% порівняно з попереднім роком – до 3,59 млрд грн, чистий прибуток – на 91,4%, до 148 млн грн. У першому півріччі 2026 року чистий дохід виріс на 20,2% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 1,9 млрд грн, чистий збиток становив 177,5 млн грн проти 87,1 млн грн чистого прибутку рік тому.
Станом на 30 червня 2026 року кредиторами групи “Агромат” виступають Райффайзен банк – 199 млн грн під 14,9%, Південний – на 30 млн грн під 16,5%, OTP – на 90 млн грн під 16,5%, Креді Агріколь – на 78 млн грн під 14,25%, Кредобанк – на 75,1 млн грн під 15,5%, а також ПроКредит на загальну сумму 185,8 млн грн за ставками від 3,76% до 15,5%.
ПрАТ “Запоріжкокс”, один з найбільших в Україні виробників коксохімічної продукції, який входить до групи “Метінвест”, у січні-липні цього року знизило виробництво доменного коксу на 2,97% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 497,75 тис. тонн.
За даними компанії, у липні було вироблено 63,4 тис. тонн коксу, попереднього місяця – 74,9 тис. тонн, у липні-2025 – 78,9 тис. тонн.
“Серед основних чинників, які вплинули на зниження об’ємів виробництва у липні 2026 року порівняно з аналогічним періодом 2025 року, – зниження обсягу поставок вугільного концентрату через блокування роботи українських чорноморських портів, спричиненого постійними атаками країни-агресора на міжнародні торговельні судна, зокрема з сировиною для української металургійної галузі”, – пояснюється у пресрелізі.
Як повідомлялося, “Запоріжкокс” у 2025 році наростив випуск продукції на 2,7% порівняно з 2024 роком – до 898,3 тис. тонн, тоді як у 2024-му – на 2,1%, до 874,7 тис. тонн з 856,8 тис. тонн у 2023 році.
“Запоріжкокс” володіє повним технологічним циклом переробки коксохімічних продуктів.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою гірничодобувною групою компаній. Його основні акціонери – група СКМ (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%). ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Як повідомляє «Сербський економіст», румунська компанія JT Grup Oil отримала дозвіл на будівництво нового терміналу для нафтопродуктів на Дунаї в районі порту Тишовиця-Дубова неподалік від Оршови в повіті Мехедінць, повідомила компанія у звіті, опублікованому на Бухарестській фондовій біржі.
Проєкт передбачає будівництво чотирьох наземних резервуарів для рідкого палива, а також інженерної та логістичної інфраструктури, необхідної для прийому, зберігання та перевалки нафтопродуктів.
JT Grup Oil розглядає новий об’єкт як частину більшої регіональної логістичної системи. Дунайський термінал планується інтегрувати з новим терміналом компанії в порту Констанца на Чорному морі.
За даними компанії, платформа, що створюється, має обслуговувати ринки Румунії, Угорщини, Сербії, Австрії та України, використовуючи одночасно можливості чорноморської логістики та міжнародного транспортного коридору по Дунаю.
Таким чином, паливо зможе надходити через Констанцу морем, після чого розподілятися по країнах Центральної та Південно-Східної Європи з використанням річкового, залізничного та автомобільного транспорту.
Для Сербії новий об’єкт є особливо цікавим через його розташування на Дунаї відносно недалеко від сербського кордону. Додаткові потужності зі зберігання та перевалки нафтопродуктів можуть розширити можливості поставок палива на сербський ринок і підвищити роль Дунаю в регіональній енергетичній логістиці.
Для України проєкт також створює додатковий маршрут імпорту нафтопродуктів через Румунію. Після 2022 року румунські порти, насамперед Констанца, суттєво збільшили своє значення для української торгівлі та поставок палива.
Паралельно JT Grup Oil завершує інший великий інфраструктурний проєкт — JT Terminal у порту Констанца.
Термінал уже пройшов технологічні випробування, а початок його комерційної експлуатації заплановано на жовтень 2026 року після завершення всіх необхідних процедур та отримання дозволів.
Стратегія JT Grup Oil фактично передбачає створення логістичної осі Констанца — Дунай — Центральна Європа.
Чорноморський термінал має забезпечити прийом імпортованих нафтопродуктів морським транспортом, тоді як новий об’єкт поблизу Оршови дозволить наблизити запаси палива до ринків Сербії, Угорщини та Австрії й використовувати Дунай для подальшого транспортування.
«Розвиваючи термінал у Констанці та термінал у районі Оршови, компанія прагне створити інтегровану логістичну платформу, здатну ефективно обслуговувати ринки Центральної та Східної Європи», — йдеться у повідомленні JT Grup Oil, яке цитують румунські ЗМІ.
Проєкт набуває додаткового значення на тлі перебудови європейських маршрутів постачання нафтопродуктів та прагнення країн регіону диверсифікувати транспортну інфраструктуру.
JT Grup Oil працює на румунському ринку оптової торгівлі та дистрибуції палива. Акції компанії торгуються на ринку AeRO Бухарестської фондової біржі під тикером JTG.
Уряд Болгарії запропонував суттєво посилити правила збереження постійного дозволу на проживання для іноземців, зокрема інвесторів. Згідно із законопроектом, поданим до парламенту, власникам постійного дозволу на проживання може знадобитися перебувати безпосередньо в Болгарії не менше 183 днів протягом кожного календарного року.
Законопроект №52-602-01-29 про внесення змін до Закону про іноземців Республіки Болгарія був поданий Радою міністрів до Національних зборів 28 липня 2026 року, свідчать офіційні дані болгарського парламенту.
Наразі документ перебуває на розгляді, тому нові норми поки що не діють.
Головна зміна стосується розмежування двох режимів проживання іноземців.
Для осіб, які мають статус довгострокового резидента ЄС, пропонується зберегти чинний принцип, за яким підставою для втрати статусу може стати тривала безперервна відсутність на території Євросоюзу.
Для власників болгарського постійного дозволу на проживання — ПМП — пропонується запровадити значно жорсткішу національну вимогу: іноземець повинен фактично перебувати в Болгарії більше половини року.
Таким чином, якщо законопроект буде ухвалено в нинішній редакції, формального володіння болгарським ПМП при постійному проживанні в іншій країні буде недостатньо.
Нове правило торкнеться інвесторів
Особливе значення ці зміни мають для іноземців, які отримали ПМЖ на інвестиційних підставах.
Чинне болгарське законодавство передбачає кілька варіантів отримання постійного проживання через інвестиції. Зокрема, офіційний державний портал вказує на інвестиції від 1 млн левів у певні болгарські інвестиційні фонди та низку інших інструментів, а для окремих видів цінних паперів передбачено поріг у 2 млн левів.
Після переходу Болгарії на євро відповідні суми перераховуються в нову валюту за фіксованим курсом. Попередній поріг у 1 млн левів відповідає приблизно 511,3 тис. євро, 2 млн левів — близько 1,02 млн євро.
Однак істотно змінюється інше: інвестиція більше не повинна автоматично дозволяти власнику постійного місця проживання постійно проживати за межами Болгарії.
У опублікованій редакції нової вимоги окремого винятку для інвестиційних резидентів не передбачено. Саме тому зміни можуть істотно знизити привабливість болгарської інвестиційної програми для людей, які розглядали постійне місце проживання насамперед як додатковий європейський статус, а не як підставу для фактичного переїзду до країни.
Нова норма потенційно значно ширша за інвестиційний сегмент. Під неї можуть потрапити й інші іноземці з постійним проживанням у Болгарії — зокрема особи, які отримали ПМП після тривалого проживання в країні, деякі члени сімей громадян Болгарії та іноземці болгарського походження.
Таким чином, пропоновані зміни фактично змінюють саме розуміння постійного проживання: держава хоче тісніше пов’язати наявність такого статусу з реальною фізичною присутністю людини в країні.
Це може виявитися особливо важливим для іноземців, які мають болгарський постійний дозвіл на проживання, але більшу частину року працюють або ведуть бізнес в інших державах ЄС, Великій Британії, США, країнах СНД або Близького Сходу.
Інвестиційні пороги перераховуються з левів у євро
Законопроект одночасно приводить фінансові вимоги міграційного законодавства у відповідність до переходу Болгарії на євро.
Зокрема, колишні суми в левах замінюються еквівалентами в євро.
Поріг у 1 млн левів відповідає приблизно 511 тис. євро, 2 млн левів — близько 1,02 млн євро, 6 млн левів — приблизно 3,07 млн євро.
Йдеться головним чином про технічну конвертацію, тому реальна вартість інвестиційних вимог через цю зміну істотно не змінюється.
Постійне проживання через інвестиції в Болгарії збереглося, громадянство за інвестиції скасували
При цьому важливо розрізняти два режими.
Болгарія раніше відмовилася від прискореної схеми безпосереднього отримання громадянства за інвестиції, яка викликала серйозні претензії з боку інститутів ЄС.
Однак інвестиційні підстави для отримання постійного дозволу на проживання збереглися. Офіційна державна інформація, як і раніше, передбачає кілька видів інвестицій, які можуть слугувати підставою для видачі іноземцю дозволу на постійне проживання.
Саме цей режим тепер може стати значно менш «пасивним»: інвестору буде недостатньо лише зберегти вкладення — у разі прийняття поправок доведеться також реально проводити значну частину року в Болгарії.
Поки що говорити про обов’язкові 183 дні як про правило, що набрало чинності, не можна.
Законопроект щойно надійшов до парламенту і має пройти розгляд профільними комісіями та парламентську процедуру. Національні збори на своїй офіційній сторінці поки що вказують його як документ, внесений Радою міністрів, без інформації про остаточне ухвалення.
Під час розгляду депутати можуть змінити вимогу щодо 183 днів, додати винятки для окремих категорій іноземців або передбачити перехідний період для тих, хто вже має постійне місце проживання.
Юристи окремо звертають увагу на відсутність у первинній редакції очевидного перехідного механізму. Тому одним із найважливіших питань парламентського розгляду стане те, чи поширюватимуться нові вимоги на іноземців, які отримали постійне проживання за колишніми правилами.
Как сообщает Experts.news, Черногория и Исландия в перспективе могут одновременно стать членами Европейского Союза — возможность объединить вступление двух стран в один пакет обсуждается в Брюсселе представителями Еврокомиссии и европейскими дипломатами, сообщает Politico.
Такой вариант рассматривается на фоне быстрого продвижения Черногории в переговорах о членстве и возможного возвращения Исландии к процессу евроинтеграции, который был заморожен более десяти лет назад. Окончательного решения ЕС относительно совместного вступления стран пока нет.
Ключевым событием станет референдум в Исландии 29 августа 2026 года, на котором гражданам предстоит решить, следует ли стране возобновить переговоры о вступлении в ЕС. Исландский парламент одобрил проведение голосования в мае. Если большинство поддержит возобновление переговоров, их результат впоследствии придется вынести на второй референдум — уже непосредственно по вопросу членства страны в Евросоюзе.
Еврокомиссар по вопросам расширения Марта Кос назвала Исландию «особым случаем», поскольку страна уже глубоко интегрирована с Евросоюзом через Европейское экономическое пространство и Шенгенскую зону.
По ее оценке, в случае положительного результата референдума переговоры с Рейкьявиком потенциально могут длиться всего один-два года. Кос также заявила, что ЕС готов искать специальные решения по наиболее чувствительным для Исландии вопросам, прежде всего в сфере рыболовства и сельского хозяйства.
Это теоретически позволяет Исландии догнать Черногорию и выйти на финишную прямую переговоров примерно одновременно с Подгорицей.
Черногория на данный момент является кандидатом, который продвинулся дальше всех в процессе вступления в Евросоюз.
Все 33 переговорных раздела уже открыты, а после межправительственной конференции ЕС–Черногория 14 июля 18 разделов были предварительно закрыты. Последними были закрыты разделы, касающиеся конкурентной политики и Таможенного союза.
Таким образом, Подгорица прошла более половины процесса закрытия переговорных разделов и рассчитывает завершить переговоры до конца 2026 года.
Правительство премьер-министра Милойко Спаича официально ставит целью стать 28-м государством ЕС в 2028 году. Евросоюз уже приступил к подготовительной работе над договором о вступлении Черногории, а Еврокомиссия 30 июня представила финансовый пакет, определяющий бюджетные последствия будущего членства страны.
Один из собеседников Politico в Еврокомиссии заявил, что существует значительная вероятность формирования совместного пакета для двух государств.
Экономическая логика такого варианта заключается в существенной разнице между странами.
Исландия является богатой экономикой и в случае вступления, вероятно, станет нетто-донором бюджета ЕС. Черногория, напротив, из-за сравнительно невысокого уровня доходов населения будет одним из получателей европейского финансирования.
По мнению европейских дипломатов, объединение двух государств в один пакет может поэтому упростить политическое согласование расширения для нынешних членов ЕС.
Министр по европейским делам Черногории Маида Горчевич заявила Politico, что Подгорица положительно относится к возможности связать свое вступление с Исландией.
Министр иностранных дел Исландии Торгердур Катрин Гуннарсдоттир также назвала совместное вступление «абсолютно» возможным.
При этом каждая страна должна будет самостоятельно выполнить условия членства. Само объединение в один договор или политический пакет не отменяет необходимости завершения переговоров и согласия всех действующих государств ЕС.
Несмотря на высокий уровень экономической интеграции, возможное возвращение Исландии к переговорам не гарантирует их беспроблемного завершения.
Для Исландии контроль над рыбными ресурсами имеет гораздо большее экономическое и политическое значение, чем для большинства государств ЕС. Министр иностранных дел страны заявила, что сохранение контроля над рыболовством будет одним из принципиальных условий любых будущих договоренностей с Брюсселем.
Однако значительную часть законодательства ЕС Исландия уже применяет благодаря членству в Европейском экономическом пространстве. Именно поэтому процесс потенциально может проходить гораздо быстрее, чем для большинства нынешних кандидатов.
Черногория подала заявку на вступление в Евросоюз в 2008 году, получила статус кандидата в 2010 году, а переговоры о членстве официально начались 29 июня 2012 года. В настоящее время открыты все 33 переговорных раздела, из которых 18 предварительно закрыты. После ускорения реформ в 2024–2026 годах страна стала главным кандидатом на следующее расширение ЕС.
Исландия пошла совершенно иным путем. После мирового финансового кризиса она подала заявку в ЕС в июле 2009 года, а переговоры начались в 2010 году. К моменту их прекращения было открыто 27 переговорных разделов, из которых 11 предварительно закрыты.
После прихода нового правительства в 2013 году переговоры были заморожены, а в марте 2015 года Рейкьявик попросил Евросоюз больше не рассматривать Исландию в качестве страны-кандидата. При этом страна сохранила тесную интеграцию с ЕС через Европейское экономическое пространство и Шенген.
В 2026 году вопрос членства вернулся в политическую повестку дня. Парламент назначил на 29 августа референдум о том, следует ли возобновить переговоры.
Сам формат совместного вступления нескольких государств для ЕС не является чем-то новым. Испания и Португалия одновременно присоединились к Сообществу в 1986 году, десять государств вступили в ЕС в рамках расширения 2004 года, а Болгария и Румыния — одновременно в 2007 году.
Если Исландия проголосует за возобновление переговоров и сможет быстро согласовать спорные вопросы с Брюсселем, 2028 год впервые станет теоретически возможным сроком одновременного вступления Черногории и Исландии. Пока же, однако, это политический сценарий, а не утвержденный график расширения ЕС.
