Україна у січні наростило імпорт свинини, сукупні обсяги якого перевершили зовнішні закупівлі за жовтень-грудень 2024 року, повідомила асоціація “Свинарі України” (АСУ) з посиланням на попередні дані митної статистики.
“Протягом першого місяця року Україна імпортувала близько 323 тонн свинини, що більш ніж удвічі перевищує сукупні обсяги продукції завезеної за жовтень-грудень минулого року, а також у січні 2024-го. Хоча пожвавлення імпортної активності відбулося, наразі імпортний потік не такий активний, щоб помітно вплинути на кон’юнктуру внутрішнього ринку”, — зауважили у галузевому об’єднанні.
Аналітики привернули увагу, що підвищення цікавості гравців українського ринку м’яса до імпортної сировини призвело до підвищення внутрішніх цін на свинину.
“Середня ціна закупівлі живця свиней забійних кондицій у січні зросла на 5,5% порівняно з груднем, що є нетиповою для зимового періоду “поведінкою” цін, адже стало відповіддю ринку на зменшення внутрішньої пропозиції. Ціни на європейську свинину, навпаки, продовжили типове для сезону зниження. Тож хоча середня митна вартість кілограма завезеної свинини була вищою ніж фіксували протягом минулого року ($2,84 проти $2,52 за кг без ПДВ у середньому за 2024 рік), низка м’ясопереробних підприємств скористалася можливістю таким чином оптимізувати витрати на сировину”, – зазначили експерти.
Вони нагадали, що імпортні надходження свинини історично відіграють роль важеля впливу на внутрішні ціни, проте наразі його обсяги не чинять тиску на котирування, адже більшість представників м’ясопереробки наразі не відчувають притоку імпортної сировини.
Обсяги експорту м’яса свиней у січні трохи поступилися імпорту, склавши 295 тонн. Окрім основних ринків збуту (ОАЕ, Гонконг, Малайзія, Ліберія) на початку року відновилися поставки свинини до Грузії, констатували в АСУ.
Парламент Індонезії схвалив проект закону про створення суверенного фонду Danantara, повідомляє Jakarta Globe.
Основними завданнями Danantara будуть консолідація управління держпідприємствами та вирішення питань, пов’язаних з їхніми інвестиціями і дивідендами, а ухвалений закон дасть йому змогу залучити стартовий капітал у розмірі не менше ніж 1 квадрильйон індонезійських рупій ($61,3 млрд).
Влада давала зрозуміти, що основою портфеля фонду стануть сім великих держпідприємств із банківської (Bank Mandiri, Bank BRI, Bank BNI), гірничодобувної, енергетичної (Pertamina, PLN) і телекомунікаційної галузей (Telkom Indonesia).
Danantara управлятиме активами приблизно на $600 млрд, зокрема від уже наявного суверенного фонду Indonesia Investment Authority (INA). Очікується, що з часом показник зросте до $982 млрд і дасть змогу Danantara стати четвертим у світі за розміром суверенним фондом після структур Норвегії, ОАЕ і Китаю.
Передбачається, що підконтрольний міністерству фінансів INA буде інтегровано в Danantara, який буде підзвітний безпосередньо президенту. INA було сформовано 2020 року для управління активами і капіталом на $10,5 млрд, але почав роботу наступного року. Запуск Danantara спочатку планували на листопад 2024 року.
Страхова компанія “Гардіан” у 2024 році виплатила відшкодування на суму 509,2 млн грн, що на 29,4% більше, ніж за 2023 рік, повідомляється на сайті страховика.
При цьому наголошується, що виплати з КАСКО зросли на 81% – до 37, грн, премії з цього виду страхування – на 58%, до 76,2 млн грн.
Компанія також повідомляє, що у 2024 році на 35% – до 286,5 млн грн – зросли відшкодування за міжнародним полісом страхування “Зелена карта”, при цьому премії ствовили 371,8 млн грн
Виплати з ОСЦПВ за минулий рік зросли 15% – до 182,4 млн грн, зібрані премії з цього виду страхування становили 401,6 млн грн (+10%).
На виплати за медичні витрати компанія сккерувала 0,5 млн грн (+80%), зібрані премії становили 77,2 млн грн (+28%).
Премії зі страхування від нещасних випадків становили 27,8 млн грн (+5%)
Сума платежів від клієнтів, що обрали “СК “Гардіан” у 2024 році, становила 1,06 млрд грн.
СК “Гардіан” входить до складу президії Ліги страхових організацій України. З січня 2020-го набула статусу повного члена МТСБУ, має право реалізовувати поліси “Зелена карта”.
У жовтні 2020 року рішенням загальних зборів членів Ядерного страхового пулу України СК “Гардіан” увійшла до його складу.
Компанія Nestlé у 2025 році має намір інвестувати 8 млрд грн у комерційну діяльність в Україні, зокрема, у просування товарів у торговельних мережах, а також 1,5 млрд грн у модернізацію заводів для поліпшення продукції, повідомив СЕО компанії в Україні та Південно-Східній Європі Алессандро Дзанеллі.
«До 2025 року категорія споживчих товарів зростатиме. Але у 2025 році всі відчують дуже великий тиск на маржу. Не можна все перекладати тільки на споживачів, тому що інфляція в країні вже велика. Нам доведеться попрацювати, щоб створити правильний наратив про схему нашого бізнесу», – сказав він на “Global Outlook Enduring Change!”, організованому Європейською Бізнес Асоціацією.
Дзанеллі порадив підприємцям визначитися з рушійними силами свого бізнесу, зрозуміти, що створює споживчу спроможність і працювати над підвищенням ефективності.
Говорячи про Nestlé в Україні, він зазначив, що компанія у 2025 році має намір нарощувати свою присутність в Україні, для чого планує інвестувати в комерційну діяльність, зокрема, в просування споживчих товарів у торговельних мережах близько 8 млрд грн. Крім того, близько 1,5 млрд грн буде проінвестовано в поліпшення стану заводів компанії.
СЕО Nestlé в Україні додав, що компанія вже шість місяців зволікає із запуском нового заводу у Волинській області через постійні повітряні небезпеки, брак будівельників і робочої сили, але має намір реалізувати свій запуск у березні 2025 року.
Бізнес Nestlé в Україні представлений такими напрямками: кава та напої, кондитерські вироби, кулінарія (холодні соуси, приправи, супи, продукти швидкого приготування), дитяче та спеціальне харчування, готові сніданки, корми для домашніх тварин.
Наглядова рада НЕК «Укренерго» оголосила конкурс на посаду голови правління компанії, повідомила НЕК.
«Супроводжуватиме конкурс Korn Ferry – одна з найкращих глобальних консалтингових компаній із пошуку топ-керівників і розвитку лідерства», – повідомляється в Телеграм компанії в середу.
Згідно з умовами конкурсу, заявки на участь у ньому приймаються до 14 березня 2025 року.
Для участі треба надати пакет документів українською та англійською мовами, який має включати резюме, два письмові рекомендаційні листи, мотиваційний лист, згоду на обробку персональних даних.
Як зазначається в умовах конкурсу, для досягнення очікувань акціонера голова правління повинен мати такі пріоритети та стратегічні цілі на період війни: забезпечити захист критично важливих елементів енергосистеми та швидке відновлення пошкоджень енергооб’єктів; підтримувати розвиток розподіленої генерації; створити резерв критично важливого обладнання і забезпечити його безпечне зберігання; відновити фінансову стійкість і довіру міжнародних фінансових партнерів, а також посилити пропускну спроможність мережі шляхом
Крім того, він має створити передумови для повоєнного розвитку компанії шляхом досягнення низки цілей, серед яких: розробка довгострокової корпоративної стратегії «Укренерго» з урахуванням очікувань акціонерів; управління відновленням і модернізацією енергетичної інфраструктури, включно з поглибленою цифровізацією мережі та підтримкою ринкової декарбонізації енергосистеми. Голова правління, зокрема, має забезпечити: енергетичну стійкість та посилити безпеку мережі, зокрема за рахунок сучасних технічних рішень, розвитку ІТ-систем та організаційної спроможності НЕК; організувати ефективну роботу із зацікавленими сторонами для вдосконалення нормативно-правової бази та енергетичної дипломатії з країнами-партнерами ENTSO-E.
Голова правління має також забезпечити фінансову стабільність шляхом оптимізації витрат та підвищення ефективності бізнесу, посилення доступу до ринків капіталу та розширення співпраці з міжнародними фінансовими організаціями.
Поштова служба США призупиняє приймання посилок із Китаю та Гонконгу до подальшого повідомлення, повідомляють американські ЗМІ.
У заяві на веб-сайті USPS ідеться, що це не торкнеться листів і звичайної кореспонденції з Китаю та Гонконгу.
Причину такого рішення не вказують.
Проте ЗМІ наголошують, що це сталося після того, як президент США Дональд Трамп скасував правило «de minimis» для Китаю, яке давало змогу безмитно ввозити до США невеликі посилки вартістю менше ніж $800.
Це правило було скасовано в рамках введення 10%-вого мита на товари з Китаю і Гонконгу.
Як зазначають ЗМІ, нове правило може торкнутися сайтів електронної комерції, таких як Shein і Temu.
