Індекс ділових очікувань (ІДО) підприємств у січні-березні 2026 року зріс до 105,8% порівняно з 102,1% у жовтні-грудні 2025 року, перервавши триквартальну тенденцію до зниження, повідомляє Національний банк України (НБУ) за результатами опитування керівників компаній.
«У І кв. 2026 року бізнес очікував пожвавлення ділової активності в наступні 12 місяців. Респонденти прогнозували зростання обсягів виробництва товарів і послуг та посилили позитивні оцінки щодо розвитку власних підприємств. Інфляційні очікування не змінилися, курсові – незначно посилилися», – зазначив регулятор у прес-релізі.
НБУ зазначає, що військові дії та їхні наслідки залишаються домінуючим фактором (83%), що обмежує здатність підприємств нарощувати обсяги виробництва. Зберігається істотний вплив нестачі кваліфікованих працівників. Більше за інші фактори очікувалося посилення впливу надто високих цін на енергоносії.
Згідно з оприлюдненими даними, бізнес істотно поліпшив оцінки обсягів виробництва в Україні на наступні 12 місяців: баланс відповідей склав 0,6% порівняно з -1,8% у IV кв. 2025 року. Оптимістичні настрої продемонстрували підприємства енерго- та водопостачання, сільського господарства, переробної промисловості, транспорту та зв’язку. Негативні настрої продемонстрували підприємства торгівлі, малі підприємства, а також ті, що здійснюють лише імпортні/експортні операції.
За результатами опитування, інфляційні очікування бізнесу стабілізувалися: прогнозована річна інфляція склала 11,1%, не змінившись порівняно з попереднім кварталом. Водночас курсові очікування незначно посилилися – до 45,00 грн/$1 (у IV кв.-2025 р. – 44,27 грн/$1). Також респонденти вперше надали прогноз щодо курсу EUR через 12 місяців, середнє значення якого склало 54,00 грн/EUR.
Оцінка поточного фінансово-економічного стану підприємств залишається стриманою, проте баланс відповідей дещо покращився – до -4,7% (-5,8% у IV кв.-2025 р.). Очікування щодо зміни фінансового стану власних компаній у наступному році зросли до 2,0% (у IV кв.-2025 р. – 0,8%). Відзначається, що оптимістичні очікування мають підприємства транспорту та зв’язку, а також інших видів діяльності, а представники будівництва та торгівлі очікували збереження майбутнього фінансово-економічного стану власних підприємств на поточному рівні.
Респонденти впевненіше очікують зростання обсягів реалізації продукції: баланс відповідей зріс до 14,5% (з 9,6% у попередньому кварталі), а щодо реалізації на зовнішньому ринку – з 11,7% у IV кв.-2025 р. до 15,8% у I кв.-2026 р. Очікування щодо інвестиційних витрат на машини та обладнання покращилися – з 7% до 12,8%, а щодо будівельних робіт вперше за рік стали позитивними – 1,6% (у IV кв.-2025 зафіксовано -2,9%).
Підприємства, що залучають іноземні інвестиції, зберегли очікування щодо зростання їх обсягів у наступному році: баланс відповідей – 11,6% (у IV кв.-2025 – 15,5%). Найвищі очікування у підприємств енерго- та водопостачання. Частка респондентів, які в наступні 12 місяців планують залучати іноземні інвестиції, склала 20,9% порівняно з 21,5% у попередньому опитуванні.
На ринку праці зберігається тенденція до пом’якшення негативних оцінок щодо кількості працівників: баланс відповідей склав -1,8% порівняно з -3,8% у IV кв.-2025. Очікували збільшення персоналу підприємства енерго- та водопостачання. Натомість респонденти сільського господарства, видобувної та переробної промисловості, торгівлі, а також інших видів діяльності мали негативні очікування, найбільше – сільського господарства.
Респонденти підвищили оцінки потреби в позикових коштах найближчим часом: баланс відповідей склав 34,7% порівняно з 31,7% у IV кв. 2025 р. Частка респондентів, які планують залучати банківські кредити, майже не змінилася: 35,6% порівняно з 35,7% у IV кв. 2025 р. Ті, хто планує їх залучати, традиційно віддають перевагу кредитам у національній валюті – 83,5% (у IV кв. 2025 р. – 80,9%). Занадто високі ставки та наявність інших джерел фінансування залишаються найістотнішими перешкодами для нових кредитів – 44% та 43,4% відповідно. Крім того, посилився вплив фактора «значні коливання курсу гривні до іноземних валют» – на 4,3 процентних пункти, до 17,8%.
У НБУ зазначають, що респонденти незначно послабили оцінки щодо жорсткості умов доступу до банківських кредитів: баланс відповідей – 11,4% (11,6% у IV кв. 2025 р.). Планували залучати кошти за кордоном 6,6% опитаних, тоді як у попередньому кварталі таких зафіксовано 7,1%.
Квартальне опитування проводилося з 29 січня по 27 лютого 2026 року серед керівників 664 підприємств із 21 регіону України. Значення індексу вище 100 свідчить про переважання позитивних економічних настроїв.
Серед опитаних 21,1% – компанії торгівлі, 19,1% – переробної промисловості, 14,5% – сільського господарства, 13,9% – транспорту та зв’язку, 5,9% – видобувної промисловості, 4,8% – енерго- та водопостачання, 3,2% – будівництва. Щодо розмірів, то 30,4% респондентів – великі підприємства, 37,7% – середні, 31,9% – малі.
Протягом минулого місяця на Українській енергетичній біржі проведено 152 торгові сесії у БЕТС, 84 аукціонів з купівлі-продажу електричної енергії в БЕТС у версії «Electric Power», а також по 4 торгові сесії кожного дня були проведені біржею на короткостроковому ринку природного газу.
За їх результатами реалізовано 3164,28 тис. МВт.г електроенергії, 174,53 тис. тонн нафти та газового конденсату, 14,37 тис. тонн скрапленого газу та нафтопродуктів, 37,1 млн куб. м природного газу, 297,73 т. сировини. Крім того, у березні за напрямком «Необроблена деревина та пиломатеріали» було проведено 297 аукціонів. Загальний обсяг реалізації напрямку склав 481,83 тис. куб. м.
«Фундаментом розвитку енергетичної галузі та економічної стабільності є прозорі ринкові механізми. Ми неухильно дотримуємося принципів рівноправності, об’єктивності та неупередженості, впроваджуючи сучасні програмні рішення для досягнення стратегічних цілей наших клієнтів», – зазначив Генеральний директор УЕБ Олександр Коваленко.
Результати соціологічного опитування, проведеного у березні 2026 року дослідницькою компанією Active Group спільно з інформаційно-аналітичним центром Experts Club, демонструють стабільно високий рівень позитивного ставлення українців до Швеції. Загальна частка позитивних оцінок становить 72,5%, що, однак, дещо нижче показника серпня 2025 року (76,3%). Водночас рівень негативного ставлення залишається мінімальним — лише 1,2% проти 0,7% раніше.
Структура відповідей свідчить про глибоку позитивну основу сприйняття цієї країни. Частка тих, хто оцінює Швецію «повністю позитивно», становить 35,0%, ще 37,5% обрали варіант «здебільшого позитивне». Разом ці показники формують один із найвищих рівнів позитивного сприйняття серед досліджуваних країн.
При цьому 24,7% респондентів дотримуються нейтральної позиції, що може свідчити про обмежений рівень особистого або інформаційного контакту з країною. Негативні оцінки залишаються маргінальними: 0,9% — «здебільшого негативне» та лише 0,2% — «повністю негативне». Ще 1,6% опитаних не змогли визначитися зі своєю відповіддю.
Незначне зниження частки позитивних оцінок відбулося, ймовірно, за рахунок перерозподілу частини респондентів у нейтральну категорію, а не через зростання критики. Це вказує на те, що образ Швеції залишається стабільно позитивним, хоча й менш емоційно вираженим порівняно з попереднім періодом.
«Швеція для українців залишається країною з дуже високим рівнем довіри, і це видно по структурі відповідей. Водночас ми спостерігаємо певне зростання частки нейтральних оцінок, що свідчить не про зміну ставлення, а про його меншу інтенсивність. Це типовий ефект для країн, які не перебувають постійно в центрі інформаційної уваги», — зазначив директор дослідницької компанії Active Group Олександр Позній.
Загалом результати опитування підтверджують, що Швеція входить до групи країн із найвищим рівнем позитивного сприйняття в українському суспільстві. Водночас динаміка змін свідчить про поступову нормалізацію оцінок, коли емоційний компонент поступається більш стриманому та раціональному сприйняттю.
Згідно з дослідженням, проведеним інформаційно-аналітичним центром Experts Club на підставі даних Держмитслужби, Швеція посідає 25-те місце за загальним обсягом торгівлі товарами з Україною з показником $1,13 млрд. При цьому імпорт зі Швеції у багато разів перевищує український експорт, що формує значне від’ємне сальдо на рівні понад $962 млн.
Дослідження було презентовано у прес-центрі «Інтерфакс-Україна», відео можна переглянути на Youtube-каналі агентства. Повну версію дослідження можна знайти за цим посиланням на сайті аналітичного центру Experts Club.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, URAKIN, ОПИТУВАННЯ, Позній, СОЦИОЛОГИЯ, УКРАЇНА, ШВЕЦІЯ
Колишнього заступника мера Львова Геннадія Васьківа, якого в Україні підозрюють у розкраданні благодійної допомоги, затримали в Австрії, а українська сторона вже розпочала процедуру його видачі. Про це повідомило ZAXID.NET з посиланням на матеріали справи Франківського районного суду Львова. За даними видання, затримання відбулося в березні, а 30 березня Мін’юст України направив до суду клопотання про екстрадицію.
Додаткове підтвердження обставин затримання надав колишній член правління естонської організації Slava Ukraini та її ліквідатор Ільмар Рааг. За інформацією, яку наводить ZAXID.NET, він заявив, що Інтерпол затримав Васьківа в Австрії після його прибуття зі США.
За версією слідства, Васьків у березні 2022 року створив благодійний фонд «Все для перемоги», через який у травні розпочав співпрацю з естонською організацією Slava Ukraini, а потім використовував пов’язану з ним компанію «Айсі Констракшн» для виведення коштів шляхом завищення вартості товарів і послуг. Ще у 2023 році «Суспільне» з посиланням на дані розслідування повідомляло, що ця компанія отримала 1,5 млн євро пожертв від естонської сторони, з яких близько 250 тис. євро могли скласти прибуток. Пізніше українські медіа з посиланням на матеріали слідства уточнювали, що йдеться про можливе привласнення 1,55 млн євро, понад 18 млн грн на завищенні цін, а також ще 772 тис. грн коштів Європейського інвестиційного банку.
Під час досудового розслідування Васьків виїхав з України в березні 2024 року через систему «Шлях» під виглядом перевезення гуманітарної допомоги і не повернувся. У 2025 році апеляційний суд дозволив його арешт, а наприкінці 2025 року, за даними NGL.media, підозру йому було поновлено після процесуальних суперечок.
Група компаній “Автострада” розпочала перевлаштування каналізаційного колектора діаметром 1,2 м із зони будівництва метро на Виноградар, для виконання цих робіт придбано дистанційно керований щитовий комплекс Herrenknecht AG, орієнтовна вартість обладнання EUR1 млн.
Як повідомляє пресслужба “Автострада”, в межах проєкту буде прокладено нову дощову каналізацію загальною протяжністю 400 м з використанням понад 200 труб. Роботи виконуються методом мікротунелювання (високоточною безтраншейною технологією прокладання підземних комунікацій без розкриття поверхні), що дозволяє працювати в умовах щільної міської забудови без впливу на транспорт і навколишню інфраструктуру.
Наразі триває підготовчий етап — влаштовуються два шахтні стовбури (стартові і приймальні камери), з яких вже за кілька місяців здійснюватиметься проходка.
Для виконання робіт Autostrada придбала дистанційно керований щитовий комплекс німецького виробника Herrenknecht AG. Вартість обладнання становить близько 1 млн євро. Максимальна довжина однієї проходки може сягати до 150 м, що забезпечує ефективність і безперервність робіт.
На ділянці між станціями “Мостицька” та “Варшавська” вже зведено понад 1 тис. м двоярусних монолітних тунелів (по 500 м кожного ярусу). Роботи з їхнього облаштування ведуться паралельно на двох дільницях, що дозволяє суттєво пришвидшити темпи будівництва. Також завершено зведення монолітних конструкцій на ділянці вилочного відгалуження у напрямку майбутньої станції “Виноградар”.
На станції “Мостицька” виконано будівництво збірної суцільно-секційної оправи тунелів довжиною близько 200 м кожен. Наступний етап — монтаж кабельних конструкцій у готових тунелях, що є підготовчим етапом для подальшого прокладання інженерних мереж та систем електроживлення станції.
У шахтному стовбурі над тунелем глибокого закладання між станціями “Сирець” та “Мостицька” завершено монтаж блокоукладальника, який виконає перебірку кілець оправи лівого перегінного тунелю із заміною на кільця більшого діаметра. Правий перегінний тунель на цій ділянці вже побудовано.
На фінальному етапі будівництво оборотних тупиків на станції “Варшавська”. Наразі тут монтується щитовий герметичний затвор – масивна сталева конструкція, призначена для ізоляції тунелів і станцій. Він забезпечує захист метрополітену від можливих надзвичайних ситуацій, зокрема ударної хвилі, підтоплення та небезпечних речовин, і є важливим елементом системи цивільного захисту, що дозволяє розділяти підземні споруди на герметичні відсіки.
На всіх будівельних майданчиках метро на Виноградар триває комплекс робіт з перенесення інженерних мереж за межі зони будівництва. Поетапно виконується переукладання систем водопостачання та водовідведення, а також перенесення кабельних ліній електропостачання. Такі роботи дозволяють зберегти безперебійну роботу міської інфраструктури та створюють необхідні умови для подальшого виконання будівельно-монтажних процесів без обмежень.
Як повідомлялося, в серпні 2024 року комунальне підприємство “Київський метрополітен” уклало договір на продовження робіт із будівництва Сирецько-Печерської лінії в напрямку житлового масиву Виноградар. Переможцем тендеру стало ТОВ “Група компаній Автострада”. Термін виконання робіт встановлено в 30 місяців, їхня вартість – 13 млрд 785 млн грн. Закупівлю проведено на електронній платформі публічних закупівель Prozorro. “Автострада” відновила будівництво метро у листопаді 2024.
У грудні 2023 року КП “Київський метрополітен” у судовому порядку розірвало договір з АТ “Київметробуд” через зрив термінів виконання будівельних робіт. У судовому порядку вирішується питання стягнення частини попередньої оплати, використання якої не підтверджено відповідними актами виконаних робіт, а також штрафних санкцій.
Тетерівський психоневрологічний інтернат та Новоборівський дитячий будинок-інтернат отримав напередодні Великодня гуманітарну допомогу від БО БФ «Янгол-Охоронець». І не тільки пасхальні кекси, а й продукти харчування, засоби гігієни та системи очистки води, повідомили у фонді з акцентом на системності допомоги цим закладам.
Напередодні Великодня Благодійний фонд «Янгол-Охоронець» передав гуманітарну допомогу Тетерівському психоневрологічному інтернату та Новоборівському дитячому будинку-інтернату Житомирської області, повідомили у фонді.
Допомога включала продукти харчування та засоби гігієни. Зокрема, загалом до обох закладів було передано дві сотні святкових Пасок, ящики з печивом, мішки борошна, макарони. Передали благодійники і також засоби гігієни – мило, підгузки для дорослих, вологі серветки, паперові рушники.
Крім того, фонд доставив до обох інтернатів системи водопідготовки (очистки води), що є особливо актуальним для закладів, розташованих у сільській місцевості. Системи водоочистки були передані через фонд підприємцем Борисом Вихованцем.
У фонді наголосили, що в умовах війни в Україні соціально незахищені верстви населення, зокрема діти-сироти та діти, позбавлені батьківської опіки, а також люди, які страждають на психічні розлади (в тому числі внаслідок війни), потребують посиленої підтримки.
«Ми системно працюємо над тим, щоб допомога доходила до тих, хто її потребує найбільше. Великдень – це хоч і символічний, але черговий раз турботи та підтримки, і ми вдячні всім партнерам, які долучилися до цієї ініціативи», – зазначив голова наглядової ради фонду Вілен Фаталов.
Засновниця фонду Владлена Фаталова підкреслила, що допомога інтернатним закладам залишається одним із пріоритетів організації: «Ми бачимо реальні потреби таких установ і прагнемо закривати їх максимально комплексно – від продуктів до засобів гігієни та інфраструктурних рішень».
Інша фундаторка фонду Валерія Мироненко додала, що подібні ініціативи мають довгостроковий характер: «Наша мета – не разова допомога, а системна підтримка та покращення умов життя підопічних інтернатів. Так, до тих же Тетерівського та Ноборівського інтернатів ми їздимо постійно».
У Тетерівському психоневрологічному інтернаті та Новоборівському дитячому будинку-інтернаті висловили вдячність Благодійному фонду «Янгол-Охоронець» за надану допомогу, а також компаніям і меценатам, які відгукнулися на заклик фонду. Зокрема, подяку висловлено ТОВ «Дар Млин Закарпаття», компанії «Бердичівський хлібозавод», а також громадянам Дмитру-Валерію Шевченку та Максиму Смітії за підтримку соціально важливих ініціатив.
