Результати опитування, проведеного у березні 2026 року дослідницькою компанією Active Group спільно з інформаційно-аналітичним центром Experts Club, свідчать про певне охолодження ставлення українців до Південної Кореї. Частка позитивних оцінок знизилася до 48,0% порівняно з 53,3% у серпні 2025 року, тоді як рівень негативного ставлення залишився незмінним — 13,3%.
У структурі відповідей 16,1% респондентів обрали варіант «повністю позитивне», ще 31,9% — «здебільшого позитивне». Водночас значною залишається частка нейтральних оцінок — 34,7%, що свідчить про відносно стримане й не до кінця сформоване сприйняття країни.
Негативні оцінки представлені 9,3% відповідей «здебільшого негативне» та 4,0% «повністю негативне». Ще 4,0% респондентів не змогли визначитися зі своєю позицією. Таким чином, попри зниження позитивного сприйняття, рівень критики не зріс, а загальна картина змінилася за рахунок переходу частини позитивних оцінок у нейтральну площину.
Ця динаміка може свідчити про зниження інтенсивності інформаційної присутності Південної Кореї в українському просторі або про зменшення кількості факторів, які формують чітко позитивне ставлення. На відміну від країн ЄС чи окремих стратегічних партнерів, Корея залишається для значної частини українців важливим, але не першочерговим елементом міжнародного контексту.
«Дані показують, що ставлення до Південної Кореї залишається загалом позитивним, але менш визначеним, ніж до ключових партнерів України. Значна частка нейтральних відповідей означає, що для багатьох українців ця країна перебуває поза щоденним інформаційним фокусом. У таких випадках навіть незначні зміни у зовнішньому контексті можуть впливати на баланс оцінок», — зазначив директор дослідницької компанії Active Group Олександр Позній.
Загалом Південна Корея зберігає позитивний імідж в Україні, однак тенденція до зниження частки позитивних оцінок підкреслює необхідність більш активної присутності країни у сфері економічної, технологічної та гуманітарної взаємодії, якщо вона прагне зміцнити свої позиції в українському суспільстві.
Згідно з дослідженням, проведеним інформаційно-аналітичним центром Experts Club на підставі даних Держмитслужби, Республіка Корея посідає 24-те місце за загальним обсягом торгівлі товарами з Україною, який становить $1,14 млрд. Імпорт корейської продукції значно перевищує український експорт, через що сальдо торгівлі є від’ємним і перевищує $769 млн.
Дослідження було презентовано у прес-центрі «Інтерфакс-Україна», відео можна переглянути на Youtube-каналі агентства. Повну версію дослідження можна знайти за цим посиланням на сайті аналітичного центру Experts Club.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, URAKIN, ОПИТУВАННЯ, ПІВДЕННА КОРЕЯ, Позній, СОЦИОЛОГИЯ, УКРАЇНА
15 квітня парламент Грузії у третьому читанні ухвалив закон про запровадження нової візи категорії C5, а опублікований у законодавчому віснику текст закону встановлює, що він набирає чинності з моменту опублікування.
Нова C5-віза буде багаторазовою короткостроковою візою, дійсною до 5 років, при цьому вона дає право перебувати в Грузії до 1 року. Віза призначена для іноземців, які приїжджають до країни з туристичною метою і мають право працювати тільки в інтересах нерезидента, якщо така діяльність пов’язана з роботою цього нерезидента за межами Грузії. Тобто, по суті, йдеться про легальний режим для віддаленої роботи на закордонні компанії або клієнтів.
Закон також прямо передбачає поширення цієї візи на подружжя та неповнолітніх дітей основного заявника. Крім того, документи допускають прискорений розгляд заявок за окремим рішенням уряду.
Для візи C5 та електронної версії через спеціальний сайт встановлено діапазон зборів від $20 до $500, але конкретний розмір має бути додатково визначений постановою уряду Грузії.
Нова віза, за словами розробників закону, задумана як інструмент для залучення високодохідних, низькоризикових іноземців із «безпечних країн».
Україна за підсумками березня 2026 року експортувала 2,79 тис. тонн великої рогатої худоби (ВРХ) живою вагою, що на 58% більше за показник лютого поточного року та на 12% перевищує результат березня 2025 року, повідомила Асоціація виробників молока (АВМ) з посиланням на дані Держмитслужби.
В галузевому об’єднанні зазначили, що виручка від експорту тварин у березні становила $5,26 млн, що на 16% більше порівняно з лютим. Загалом у першому кварталі 2026 року на зовнішні ринки поставлено 5,53 тис. тонн ВРХ на суму $11,61 млн. Ці показники на 6,1% та 10% відповідно перевищують результати аналогічного періоду минулого року.
Аналогічна динаміка спостерігається і в сегменті м’яса. Зокрема експорт свіжої або охолодженої яловичини у березні зріс на 102% до попереднього місяця і сягнув 467,2 тонни вартістю $3,69 млн. Поставки мороженої яловичини збільшилися на 31% – до 1,67 тис. тонн на суму $7,37 млн.
“Україна наростила поставки ВРХ на тлі високих цін на експортних ринках та певної нестачі червоного м’яса у світі. Додатковим стимулом для фермерів стали низькі закупівельні ціни на сире молоко всередині країни, що підштовхнуло ріст продажів худоби на забій та експорт”, – зазначають в аналітичному відділі АВМ.
За даними асоціації, світовий дефіцит яловичини підтримується високим попитом у США через обмежену внутрішню пропозицію напередодні сезону барбекю. Схожа ситуація у Бразилії, де ціни на худобу досягли історичних максимумів на тлі активного експорту до Китаю. Австралія також звітує про десятирічні максимуми виробництва, намагаючись компенсувати нестачу пропозиції на ринках Кореї та Японії.
Водночас негативна цінова кон’юнктура на молочному ринку України призвела до повної зупинки імпорту нетелей: у березні 2026 року в країну не ввезли жодної голови племінної худоби.
Позитивне зовнішньоторговельне сальдо України в торгівлі живою ВРХ та яловичиною за підсумками березня становило $15,21 млн.
Акціонери кондитерської фабрики ПрАТ “ТерА” (Тернопіль) на річних дистанційних загальних зборах 29 квітня планують спрямувати 46,615 млн грн чистого прибутку за 2025 рік чистого на розвиток виробництва, повідомило товариство в системі розкриття інформації НКЦПФР.
Згідно з проєктом рішення, до порядку денного зборів також внесено питання про припинення повноважень чинного складу наглядової ради та обрання її нових членів. Акціонерам пропонують становити щомісячну винагороду голові ради на рівні 250 тис. грн, членам ради – по 60 тис. грн кожному.
Крім того, акціонери планують надати попередню згоду на вчинення протягом року значних правочинів, зокрема, договорів купівлі-продажу майна, лізингу, оренди, кредитних угод та застави на суму до 100 млн грн і призначити ТОВ “Галичина-Аудит” суб’єктом аудиторської діяльності для обов’язкової перевірки фінансової звітності.
За даними Opendatabot, чистий прибуток ПрАТ за підсумками 2025 року скоротився на 16,1% – до 46,62 млн грн, тоді як дохід зріс на 38,5% – до 514,74 млн грн. Активи компанії збільшилися на 40,1% – до 231,91 млн грн, зобов’язання на 64,8% – до 56,61 млн грн.
ПрАТ “ТерА” засноване у 1991 році, спеціалізується на виробництві сухарів, печива, тортів та інших кондитерських виробів тривалого зберігання. Виробничі потужності розташовані у Тернополі. Згідно з реєстром, мажоритарним акціонером та
ПрАТ “ТерА” (Тернопільська кондитерська фабрика) засноване у 1991 році, виготовляє понад 200 видів сухарів, печива, тортів та інших кондитерських виробів тривалого зберігання, які реалізує під ТМ “ТерА”. Підприємство забезпечує повний цикл виробництва на потужностях у Тернополі, має філії в Києві та Західній Україні. Розвиває власну торговельну мережу магазинів “ТерА” та експортує продукцію до ЄС. Кінцевим бенефіціаром компанії є Людмила Ніколайчук (74,8%).
Nova Post, яка вийшла на ринок Нідерландів наприкінці 2024 року з послугою адресної доставки, за 2025 рік збільшила обсяги відправлень в цій країні вп’ятеро завдяки розширенню мережі, співпраці з локальними партнерами та e-commerce платформами.
Як йдеться у повідомленні “Нової пошти” в телеграм в середу, станом на зараз клієнтам в Нідерландах доступно майже 1,4 тис. точок сервісу, а цього року компанія планує інтеграцію з Vinted Gо, що додасть ще 1,7 тис. поштоматів та пунктів видачі у країні.
Окрім того, Nova Post має наміри співпрацювати з платформою автоматизації доставки для інтернет-магазинів Sendcloud, що дасть бізнес-клієнтам змогу працювати з Nova Post через єдину систему управління доставкою.
Зазначається, що компанія перебуває у пошуках партнерів для подальшого відкриття мінівідділень в Амстердамі, Роттердамі, Гаазі, Бреді та Ейндховені, тоді як у 2025 році відкрила вантажне відділення в Утрехті та пункт приймання і видачі в Роттердамі.
В той же час інформація про обсяг відправлень в Нідерландах за 2025 рік в повідомленні відсутня.
Співвласник лідера експрес-доставки “Нової пошти” В’ячеслав Климов у березні цього року розповів, що Nova Post Europe планує у 2026 році збільшити мережу відділень у Європі вдвічі та зберігати фокус своєї стратегії на забезпеченні максимальної швидкості доставки.
Nova Post Europe у 2025 році обробила 13 млн міжнародних відправлень, а у 2026 році планує наростити цей обсяг на понад 30% і підтримувати такий темп до 2030 року, повідомив раніше CEO Nova Post Europe Олександр Лисовець в інтерв’ю Forbes Ukraine. За його словами, ці плани буде підкріплено новим етапом європейської експансії із інвестиціями на понад $5 млн.
Основним видом діяльності “Нової пошти”, основного активу групи NOVA, є експрес-доставка документів, посилок та палетованих великогабаритних вантажів. Її кінцевими бенефiцiарними власниками є Володимир Поперешнюк і Климов.
ПрАТ “Харкiвський завод штампiв та пресформ” (ХЗШП, Харків) завершив 2025 рік з чистим прибутком у розмірі 3,9 млн грн, тоді як у 2024 році він становив 0,58 млн грн.
Згідно з оприлюдненим в системі розкриття інформації Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) річним звітом компанії, чистий дохід від реалізації зріс на 60% – до 53 млн грн.
Нерозподілений прибуток на початок 2026 року становив 21,5 млн грн, поточні зобов’язання – 2,4 млн грн, довгострокові – 1,47 млн грн.
Завод не мав укладених, але ще не виконаних договорiв, а ступінь використання основних засобів становила 100%.
ХЗШП спеціалізується на виробництві штампiв холодної листової штамповки, пресформ (для лиття по металу, пластмасi, на гумово-технiчнi вироби), металевих меблів та товарів народного споживання (лижнi крiплення, кронштейни меблевi, кутники, кріплення).
За даними НКЦПФР на четвертий квартал 2025 року, більш ніж 70,68% акцій ПрАТ “ХЗШП” належить Саіду Шуфані, 9,877% – Наталі Шуфані, ще майже 10% – Михайлу Білянському.
Саід Шуфані – засновник групи компаній Variant, якою керує разом з синами. До складу групи входять 12 підприємств (з них 10 металообробних), які, зокрема, є замовниками продукції ХЗШП.
За інформацією звіту, основними споживачами продукції заводу є харківські “Варіант агро буд”, ПК “Індастрі”, ТОВ “ССК ТМ”, С.С.Скафолдинг”, “Літпол-Україна”,”КМД фасад Солюшенс”, “Термофіт”, а також “Фірма “Техніка монтажу” (Львівська обл.), “Стемакс” (Київ), Дніпровський лісопереробний завод, ТОВ “Лаунч Україна” (Дергачі Харківської обл.).
На початок 2026 року на заводі працювала 81 особа.
