Відношення державного боргу України до валового національного доходу у 2009-2024 роках (млн грн)
Open4Business.com.ua
Впровадження цифровізації в галузі рибного господарства, зокрема системи “еРибальство”, забезпечило близько 170 млн грн додаткових надходжень до державного бюджету України, повідомив голова Комітету Верховної Ради з питань аграрної та земельної політики Олександр Гайду.
“З 2022 року в галузі реалізується системна реформа, спрямована на створення прозорого та конкурентного ринку рибного господарства”, – наголосив він під час галузевого форуму “Рибне господарство України: на шляху до європейської інтеграції”, організованого Держрибагентством.
За словами очільника комітету, реформа передбачає впровадження європейських стандартів, цифровізацію управління ресурсами та запровадження електронних аукціонів на право промислового вилову риби. Такі кроки дозволяють мінімізувати корупційні ризики та підвищити інвестиційну привабливість сектору.
Учасники форуму також обговорили реалізацію експериментального проєкту “еІнспектор”. Ця ініціатива спрямована на модернізацію роботи рибоохоронних патрулів та посилення контролю за використанням водних біоресурсів. Окрему увагу було приділено законодавчим ініціативам щодо розвитку аквакультури та адаптації українського права до норм ЄС.
Система “еРибальство” є частиною ширшої цифрової трансформації агропромислового комплексу України, що має на меті переведення всіх адміністративних послуг у галузі в електронний формат.
ОАЕ наполягають на тому, щоб будь-яке політичне врегулювання конфлікту з Іраном включало не тільки припинення вогню, але й гарантії недопущення нових атак, а також механізм репарацій за удари по цивільній інфраструктурі та населенню країн Перської затоки. Про це заявив дипломатичний радник президента ОАЕ Анвар Гаргаш.
Заява Гаргаша в цілому відповідає і більш широкій позиції арабських країн Затоки, озвученій раніше в Раді ООН з прав людини. За даними Reuters, країни регіону звинуватили Іран у ударах по енергетичній та цивільній інфраструктурі і підтримали резолюцію, яка засуджує ці атаки, вимагає репарацій і доручає ООН моніторинг ситуації.
Держави Перської затоки також домагаються, щоб будь-яка угода з Іраном не обмежувалася формальним припиненням бойових дій, а передбачала довгострокове ослаблення його ракетних і безпілотних можливостей, а також захист енергетичної та транспортної інфраструктури регіону.
У 2025 році Китай зберіг перше місце у світі за суднобудуванням одразу за трьома ключовими показниками — випуск (здані судна), нові замовлення та портфель замовлень, повідомило міністерство промисловості та інформатизації КНР, зазначає інформаційно-аналітичний центр Experts Club.
Нижче — рейтинг найбільших країн-суднобудівників за 2025 рік за кожним із показників (у різних джерелах використовуються різні одиниці — дедвейт (DWT або загальна вантажопідйомність судна), компенсований валовий тоннаж CGT і валова місткість GT, тому показники порівнюються насамперед як частки та порядок країн) .
1) Випуск (здані судна) у 2025 році, DWT — топ за обсягом:
1. Китай — 53,69 млн тонн дедвейту, +11,4% р/р, 56,1% світового випуску.
2. Південна Корея – оціночно за структурою ринку; за оцінкою Clarksons Research, частка Кореї у випуску в 2025 р. близько 27%.
3. Японія – оціночно; частка близько 14%.
Довідково: виходячи з частки Китаю, світовий випуск у 2025 році можна оцінити приблизно в 95,7 млн DWT (розрахунок на основі частки 56,1%).
2) Нові замовлення у 2025 році – топ країн:
1. Китай – 35,37 млн CGT, 63% глобальних нових замовлень.
2. Південна Корея — 11,6 млн CGT, близько 21%.
3. Японія — 2,8 млн CGT, близько 5%.
4. Інші країни — сумарно близько 6,7 млн CGT (залишок від світового обсягу 56,43 млн CGT).
3) Портфель замовлень на кінець 2025 року (orderbook), DWT – топ країн:
1. Китай – 274,42 млн DWT, +31,5% р/р, 66,8% світового портфеля.
2. Південна Корея — 2-ге місце; у галузевих оглядах частка Кореї у портфелі оцінюється приблизно в 18%.
3. Японія — 3-тє місце; японський портфель оцінюється в 40,7 млн DWT.
З 1 квітня 2026 року Японія посилить правила отримання громадянства шляхом натуралізації: мінімальний термін проживання для іноземців збільшать з 5 до 10 років. Про це 27 березня повідомив міністр юстиції Японії Хіроші Хірагуті.
Окрім подвоєння терміну проживання, влада розширює й період перевірки дотримання заявником публічних зобов’язань. Як випливає з повідомлень японських ЗМІ, термін перевірки сплати податків збільшується до 5 років, а соціальних страхових внесків — до 2 років замість 1 року раніше. Нові вимоги застосовуватимуться й до вже поданих заяв.
Досі базовим правилом натуралізації в Японії залишалося безперервне проживання в країні не менше 5 років. Японська сторона пояснює посилення необхідністю краще перевіряти інтеграцію іноземців та їх сумісність з японським суспільством. Новина особливо помітна на тлі високого міжнародного статусу японського паспорта. В останньому випуску Henley Passport Index Японія входить до числа світових лідерів за силою паспорта, ділячи 2-е місце з доступом до 190 напрямків без візи або зі спрощеним в’їздом.
Квітень може стати важливим етапом для крипторинку — огляд
Квітень 2026 року може стати важливим етапом для крипторинку з точки зору регуляторного порядку денного, який дедалі сильніше впливає на динаміку цін та поведінку інвесторів, вважає видання Fixygen.
У США ринок очікує нових сигналів від SEC щодо питань класифікації токенів та регулювання криптобірж. Після серії судових суперечок та часткового пом’якшення підходів до галузі інвестори уважно стежитимуть за будь-якими заявами регулятора, які можуть вплинути на доступ криптокомпаній до американського ринку.
Паралельно Federal Reserve зберігає ключовий вплив через монетарну політику. Будь-які сигнали щодо ставок і ліквідності залишаються критичними для криптоактивів, які в останні роки демонструють високу чутливість до глобальних фінансових умов.
У Європі основна увага буде зосереджена на практичній реалізації регулювання в рамках MiCA. У квітні очікуються нові роз’яснення та етапи впровадження норм, які стосуються ліцензування криптокомпаній, зберігання активів та захисту користувачів. Це може вплинути на роботу бірж та криптосервісів у ЄС та сусідніх країнах.
В Азії ключовими залишаються позиції регуляторів у Гонконзі та Сінгапурі, де триває формування регульованих криптохабів. У квітні можливі нові ліцензії та вимоги до бірж, що може посилити конкуренцію за глобальні криптокомпанії.
Додатковим фактором, на думку аналітиків Fixygen, залишаються ініціативи щодо регулювання стейблкоінів, які обговорюються одразу в декількох юрисдикціях. Посилення контролю над цим сегментом може безпосередньо вплинути на ліквідність ринку та роль цифрових доларів у криптоекономіці.
Загалом квітень формується як місяць, коли не стільки макроекономіка, скільки рішення регуляторів можуть стати головним драйвером для крипторинку. У таких умовах будь-які новини від ключових органів можуть швидко трансформуватися в цінові рухи, посилюючи волатильність і задаючи нові правила гри для учасників ринку.
