Президент Польщі Анджей Дуда заявив, що блокування кордону з Україною не є рішенням польської влади, а фермерів, зі свого боку уряд намагається вирішити цю проблему.
“Блокування кордону – це не рішення польської влади, це просто рішення, ухвалене фермерами і фермерськими організаціями”, – сказав Дуда в ефірі національного телемарафону.
Президент Польщі сподівається, що питання з фермерами можна буде вирішити шляхом переговорів.
Водночас Дуда зазначив, що після відкриття польською владою зернових коридорів для транзиту українського зерна, кількість сільськогосподарської продукції, що перевозиться через Польщу з України, збільшилася в 300 разів.
Інтерв’ю було записано до 20 лютого, коли польські фермери-страйкарі біля пункту пропуску “Медика – Шегині” розрізали вантажний контейнер із сільгосппродукцією і висипали її на землю.
Японські партнери підтвердили свою зацікавленість у проєктах підтримки агросектору України та навчанні ветеранів, відповідні команди двох країн спільно працюють над пошуком шляхів реалізації цих намірів, повідомив голова Фонду державного майна Віталій Коваль за результатами візиту української делегації на чолі з премʼєр-міністром Денисом Шмигалем на Конференцію з економічного розвитку та відбудови в Токіо.
Згідно з релізом Фонду, його очільник розповів про ключові напрямки роботи відомства, інвестиційні пропозиції для японського бізнесу та нові проєкти команди ФДМУ — робота з санкційним майном та Земельний Банк, запуск якого запланований на кінець поточного року.
Щодо останнього проєкту відбулася окрема зустріч голови Фонду з представниками Міністерства сільського, лісового і рибного господарств Японії, оскільки в управлінні ФДМУ є 386 тис. га земель с/г призначення, які мають працювати на українську економіку і приносити прибуток до держбюджету.
За словами Коваля, на зустрічі обговорили залучення японських інвесторів в український агросектор, зокрема, використання їхньої техніки, адже потреба українських аграріїв в механізованій техніці потужністю до 200 к. с. є дуже великою, а в Японії зосереджені світові лідери з виробництва такої техніки.
“Тут їхнім партнером може стати НАК “Украгролізинг”. Компанія знаходиться в управлінні ФДМУ і може допомогти з лізингом техніки”, — відзначив очільник Фонду.
Він також закликав іноземних партнерів звернути увагу на один з важливих напрямків роботи всієї країни — перекваліфікацію та навчання ветеранів, мова йде про управління та обслуговування аграрної техніки.
Коваль заявив, що Фонд держмайна має можливості аби сприяти у навчанні: його можна проводити в навчально-курсових комбінатах ФДМУ, і такі приміщення стануть центрами підготовки операторів та сервісних інженерів для японської аграрної техніки.
Як повідомлялося, в ході візиту делегація України підписала 56 документів, які стосуються співпраці в багатьох секторах економіки двох країн.
Продажі на вторинному ринку житла у США в січні зросли на 3,1% відносно попереднього місяця і становили максимальні за п’ять місяців 4 млн будинків у перерахунку на річні темпи, ідеться у звіті Національної асоціації ріелторів (NAR).
Згідно з переглянутими даними, у грудні 2023 року продажі становили 3,88 млн будинків.
Аналітики в середньому очікували підвищення показника до 3,97 млн будинків з оголошеного раніше грудневого рівня в 3,78 млн, повідомляє Trading Economics.
Перепродажі житла в США в січні були на 1,7% нижчими, ніж роком раніше.
Медіанна ціна будинку зросла сьомий місяць поспіль – на 5,1% у річному вираженні – і досягла $379,1 тис., оновивши історичний максимум для січня.
Кількість будинків, виставлених на продаж, на кінець минулого місяця становила 1,01 млн, що на 3,1% вище, ніж роком раніше, і на 2% вище грудневого значення. За поточних темпів продажів знадобилося б 3 місяці для реалізації виставлених на продаж будинків проти 3,1 місяця в грудні. Вважається, що показник у шість місяців свідчить про збалансованість ринку, а менше п’яти місяців – про напружену ситуацію.
Будинки в січні реалізовувалися в середньому за 36 днів проти 29 днів у грудні та 33 днів у січні минулого року.
На вторинний ринок припадає приблизно 90% контрактів на купівлю житла в США, при цьому вони враховуються в статистиці тільки після завершення угоди.
Українська девелоперська компанія Alterra Group застрахувала в СК “ІНГО” (Київ) будівництво нового логістичного центру PORT2 у Львівській області, повідомляють у прес-релізі страховика.
Також наголошується, що Alterra Group частково застрахувала першу частину логістичного комплексу PORT(PORT1), що включає господарську будівлю і комунікації PORT1. Крім того, повністю застрахували від військових ризиків будівництво другої частини PORT(PORT2). Застраховано всі будівлі, включно з оздобленням, комунікаціями та склом, а також будівельно-монтажні роботи та матеріали (зокрема будівельні) або не введені в експлуатацію елементи будівлі.
Сума страхового захисту становить 20 млн грн.
Згідно з договором страхування, СК “ІНГО” зобов’язується відшкодувати вартість відновлення застрахованих об’єктів у разі їхнього пошкодження або знищення внаслідок воєнних дій, включно з влучанням ракет або їхніх уламків, безпілотників, інших видів збройної агресії або оборонних дій.
Додатково в разі настання страхового випадку “ІНГО” компенсує витрати на розчищення території застрахованого об’єкта, витрати на пожежогасіння, інші заходи, що допоможуть запобігти або зменшити розмір збитку, а також оплату послуг залучених фахівців і понаднормові витрати.
За словами засновника Alterra Group Дмитра Ковальчука, такий договір страхування полегшить співпрацю з потенційними клієнтами та інвесторами, особливо під час будівництва.
“Це важливий перший крок для бізнесу, оскільки він демонструє спроможність приватного сектору адаптуватися до викликів і випереджати державні механізми захисту, яких так не вистачає”, – каже Дмитро Ковальчук.
Директор з корпоративного бізнесу страхової компанії ІНГО Андрій Семченко зі свого боку зауважив, що страховики повинні покривати військові ризики українського бізнесу заради сприяння українській економіці. Навіть незважаючи на те, що зараз український страховий ринок залишився без підтримки західних перестраховиків за військовими ризиками.
“Так, вітчизняним страховим компаніям важко надавати суттєві ліміти покриття, проте ми просто не маємо іншого виходу – підприємці мають отримати гарантії захисту і продовжувати роботу в Україні, а не виводити бізнес за кордон”, – сказав Андрій Семченко.
АТ “Страхова компанія “ІНГО” надає страхові послуги протягом 30 років. З 2017 року основним акціонером є українська бізнес-група DCH.
“ІНГО” є повним членом Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ), членом Американської торговельної палати (АСС), Європейської бізнес-асоціації (EBA), Національної асоціації страховиків України (НАЦУ) та Міжнародної торгової палати (ICC).
Швейцарська страхова компанія Chubb Ltd., основна частина операцій якої припадає на США, планує збільшити квартальні дивіденди на 5,8% – до $0,91 на акцію.
Як повідомляється в прес-релізі компанії, рада директорів рекомендувала акціонерам на річних зборах схвалити такий розмір дивідендів на поточний рік.
Виплати за четвертий квартал у розмірі $0,86 на акцію відбудуться 5 квітня. Закриття реєстру акціонерів призначено на 15 березня.
Дивідендна прибутковість паперів Chubb після підвищення виплат становитиме близько 1,4% виходячи з котирувань на закриття торгів у середу ($251,96).
Ціна паперів страховика під час попередньої сесії в четвер знижується на 0,7%. Капіталізація компанії за останні три місяці збільшилася на 11,2% (до $102,2 млрд), при цьому фондовий індекс S&P 500 додав 9,3% за цей період.
Чиста імміграція 2023 року в Німеччину людей з України становила 121 тис. осіб, що майже у вісім разів менше порівняно з показником 2022 року – 960 тис., проте все ж таки більш ніж на порядок перевищує довоєнні показники: у 2019-2021 рр. чиста імміграція становила 5-7 тис. осіб на рік, повідомило Федеральне статистичне управління (Destatis) Німеччини в четвер.
На підставі спеціальної оцінки попередніх результатів статистики міграції воно уточнило, що 2023 року було зафіксовано приблизно 277 тис. іммігрантів з України та 156 тис. виїздів в Україну, тоді як 2022-го з України прибуло приблизно 1,1 млн осіб, повернулося 138 тис. осіб.
Минулого року найменшу чисту імміграцію було зафіксовано у квітні-травні – 3-3,5 тис. щомісяця завдяки зростанню тих, хто виїхав, до 15,7-16,1 тис., найбільшу – у січні-лютому, 18-18,9 тис.
У вересні та жовтні 2023 року чиста імміграція після весняно-літнього спаду зросла відповідно до 10,7 тис. і 14,1 тис. завдяки скороченню кількості тих, хто повертається до України, проте в листопаді та грудні вона знизилася відповідно до 10,6 тис. і 7,3 тис. завдяки зменшенню кількості тих, хто приїжджає, відповідно до 20,9 тис. і 17,3 тис.
Destatis зазначило, що віковий і гендерний розподіл іммігрантів з України 2023 року змінився порівняно з 2022 роком: частка жінок і дівчат серед тих, хто в’їжджає, скоротилася до 53% із 63% роком раніше, іммігрантів віком до 18 років – до 28% із 35%, водночас частка іммігрантів віком від 18 до 60 років зросла до 61% із 54%. Частка іммігрантів з України віком 60 років і старше становила 11% як у 2022, так і в 2023 рр.
Таким чином, за даними статистичного відомства, 61% іммігрантів з України з 2022 року – жінки, 34% – неповнолітні. Уточнюється, що, згідно з попередніми результатами мікроперепису, близько 40% тих, хто іммігрував до середини 2023 року, становили самотні батьки та їхні діти.
“Високий рівень імміграції з України призвів до того, що чисельність населення з українським громадянством у Німеччині збільшилася зі 138 тис. осіб у січні 2022 року до 1,15 млн осіб у жовтні 2023 року. Частка українців у загальній чисельності населення за той самий період зросла з 0,2% до 1,4%”, – вказало Destatis.
За його даними, у жовтні 2023 року громадяни України були другою за величиною групою іноземного населення в Німеччині після громадян Туреччини (1,6%, або 1,39 млн осіб).
Зазначається, що найвища частка українського населення – у Гамбурзі та Берліні: із січня 2022 року вона зросла відповідно з 0,21% до 1,67% і з 0,37% до 1,61%.
У жовтні 2023 року найбільше українців проживало в найбільш густонаселених федеральних землях: Північний Рейн-Вестфалія (234 тис.), Баварія (168 тис.), Баден-Вюртемберг (159 тис.) і Нижня Саксонія (114 тис.). Однак якщо подивитися на частку українців у загальній чисельності населення у відповідних федеральних землях, то вимальовується інша картина: окрім Гамбурга і Берліна, найбільша частка українців була також у землі Мекленбург-Передня Померанія (1,54%), Саарі (1,52%), Тюрінгії та Бремені (по 1,51%). Найменше людей проживало в Рейнланд-Пфальці, Шлезвіг-Гольштейні та Бранденбурзі (по 1,2%), за ними йшли Баварія і Північний Рейн-Вестфалія (по 1,3%).
Згідно з даними Євростату, Німеччина на початок 2024 року надала статус тимчасового захисту 1 млн 251,25 тис. українських біженців і вже багато місяців лідирує за цим показником у Європі. Роком раніше їх було 936,38 тис., і тоді на першому місці ще була Польща, де такий статус мали 956,76 тис. осіб.
