Міжнародна науково-дослідна сільськогосподарська компанія Corteva Agriscience у другому кварталі 2024 року збільшила органічний продаж насіння кукурудзи та соняшнику бренда Pioneer® на 20% та 9% порівняно з аналогічним періодом минулого року, повідомив керівник бізнесу Corteva Agriscience в Україні Олександр Дмитрієв на засіданні медіа-клубу в Києві.
За його інформацією, органічний продаж засобів захисту рослин у другому кварталі 2024 року зросли на 71% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Водночас глобальний органічний продаж та операційна EBITDA Corteva зросли протягом 2 кварталу 2024 року на 2% до $6,2 млрд і на 8% до $1,9 млрд порівняно з аналогічним періодом минулого року.
“Corteva працює пліч-о-пліч із фермерами, розуміє складне становище, в якому вони опинилися протягом війни, і постійно шукає можливості підтримати їх у складні воєнні часи та допомогти забезпечувати економіку України та продовольчу безпеку світу. Протягом сезону 2023/2024 року Corteva була партнером програм Фонду Говарда Г. Баффета та Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО), щоб допомогти фермерам провести осінню та весняну посівні кампанії. Спільно з фінансовими установами ми пропонуємо інструменти, що надають спеціальні умови кредитування або дотування, даючи доступ до ресурсів, які є ключовими для збереження прибутковості бізнесу, активно працюємо з виробниками прифронтових територій Сумщини, Запоріжжя, Донецької області, Херсонщини тощо”, – зазначив Дмитрієв.
Corteva Agriscience – глобальна сільськогосподарська компанія. Пропонує комплексні рішення для максимізації врожайності та прибутковості. Має понад 150 науково-дослідних об’єктів та понад 65 діючих речовин у портфоліо.
До її представництва в Україні входять центральний офіс у Києві, науково-дослідний центр у с. Любарці (Київська обл.) та насіннєвий виробничий комплекс у с. Стасі (Полтавська обл.).
У квітні 2022 року компанія прийняла рішення покинути російський ринок через розв’язану РФ повномасштабну війну проти України.
Капітальні інвестиції найбільшого українського оператора мобільного зв’язку “Київстар” у квітні-червні цього року становили 2,28 млрд грн, що на 63,1% перевищило показник за другий квартал минулого року та в 2,1 раза – за перший квартал цього року.
“Капітальні витрати були вищими у зв’язку з додатковими інвестиціями в якісний зв’язок для України і подальший розвиток 4G”, – наголошується у звіті материнської компанії VEON у четвер.
Згідно з ним, “Київстар” уже розгорнув на базових станціях понад 2,3 тис. генераторів і 115 тис. акумуляторних батарей чотиригодинної дії для забезпечення резервного живлення під час відключень і має намір розгорнути ще 0,85 тис. промислових генераторів і 61,77 тис. батарей для забезпечення безперервності послуг під час тривалих відключень, спричинених атаками на енергетичну інфраструктуру України.
Зазначається також, що відповідно до стратегії “4G всюди”, “Київстар” встановив понад 320 базових станцій 4G у другому кварталі цього року.
“Станом на кінець червня 2024 року “Київстар” підтримував майже 100% працездатність своєї радіомережі на всіх територіях, контрольованих Україною”, – констатується у звіті.
Наголошується, що в червні 2024 року, під час участі у конференції з відновлення України в Берліні, VEON і “Київстар” збільшили свої інвестиційні зобов’язання в Україні з раніше оголошених $600 млн на трирічний період із 2023-го до 2026-го до $1 млрд на період із 2023-го до 2027 року.
Згідно зі звітом, на кінець червня 2024 року VEON тримав в облігаціях внутрішньої держпозики України, номінованих у доларах і євро з погашенням більш ніж три місяці, еквівалент $258 млн, тоді як кварталом раніше їхня сума становила $215 млн.
Як повідомлялося, виручка “Київстару” у другому кварталі цього року зросла на 9,5% порівняно з другим кварталом 2023 року – до 9,43 млрд грн, тоді як EBITDA – на 9,8%, до 5,59 млрд грн.
Зміна експорту у % до попереднього періоду у 2023 – квітень 2024 рр
Джерело: Open4Business.com.ua
Ритейлер побутової техніки та електроніки Comfy за січень-червень 2024 року сплатив 874 млн грн податків і зборів, повідомили у пресслужбі компанії.
Як уточнюють у релізі, 539 млн грн становило ПДВ; 335 млн грн – інші податки і збори.
Від початку 2024 року ритейлер відкрив два нові магазини в Олександрії Кіровоградської області та Бердичеві Житомирської області, оновив флагманський (1000+ кв. м) магазин у столичному ТРЦ Ocean Plaza, відновив два магазини, які постраждали внаслідок ударів російських ракет (у дніпровському ТРЦ Apollo і ТРЦ “Сонячна Галерея” у Кривому Розі).
Крім того, компанія активно оновлює вже наявні магазини, щоб адаптувати їх під зміни попиту й асортименту та переналаштувати процеси в магазинах. У 2024 році до завдань реформату додалося оновлення зони видачі інтернет-замовлення, чого вимагає суттєве зростання онлайн-продажу компанії (у 2023 році частка онлайн-продажу перевищила 30%). За новими стандартами ритейлер уже оновив понад 60% мережі (65 магазинів).
У пресслужбі повідомили, що завдяки оновленню та розширенню асортименту продаі компанії в першому півріччі 2024 року зріс на 35% порівняно з аналогічним періодом 2023 року.
Найбільше зростання спостерігається в категоріях “Великий побут”, “Дрібний побут” і “Аксесуари”. Зокрема, було куплено на 68% більше сушильних машин, на 59% кондиціонерів і на 36% холодильників. У категорії “Дрібний побут” лідерами зростання продажів є мультипіч (на 566%), вентилятор (на 135%) і кавоварка (на 91,1%).
Останні кілька тижнів півріччя справжній бум продажу припав на зарядні станції. Приріст становив понад 2000% до аналогічного періоду минулого року. Мобільних батарей було продано на 65% більше ніж у першому півріччі минулого року.
При цьому ритейлер спостерігав певне скорочення попиту на телевізори та вбудовану техніку, активний попит на яку спостерігався в першому кварталі.
Станом на липень 2024 року в мережі Comfy працюють 104 магазини.
Власником мережі є ТОВ “Комфі Трейд” (Дніпро). За даними Єдиного держреєстру юросіб і фізосіб-підприємців, власником “Комфі Трейд” є “Комфі Холдінгс Лімітед” (Кіпр), кінцевими бенефіціарами – Світлана Гуцул і Станіслав Роніс.
Агрохолдинг “ІМК” сформував власний парк зі 150 вагонів-зерновозів і має намір до кінця року збільшити його вдвічі.
Як повідомляється на сайті агрохолдингу, ІМК придбав 140 вагонів виробництва Крюківського вагонобудівного заводу, ще 10 вагонів-зерновозів виробництва ДМЗ “Карпати” було отримано від проєкту USAID “Економічна підтримка України”, спрямованого на підтримку логістики експорту та модернізації пунктів перетину кордону України для ефективного експорту агропродукції.
“Поява власного вагонного парку в нашій компанії – знакова подія. Адже ІМК – експортно-орієнтована компанія, дві з трьох вирощуваних нами культур (озима пшениця та кукурудза) фактично повністю реалізуються на зовнішні ринки, і оптимальним каналом експортного збуту для нас залишається залізничний транспорт до морських портів із подальшим транспортуванням морем до кінцевого споживача. Відповідно, щомісяця нам потрібно перевезти в порти залізницею в середньому 60-70 тис. тонн зерна. Наявність власного вагонного парку дасть змогу агрохолдингу суттєво заощадити на вартості залізничної логістики”, – пояснив генеральний директор ІМК Олександр Вержиховський.
За його інформацією, ІМК планує до кінця 2024 року поповнити власний вагонний парк ще 150 вагонами-зерновозами, щоб із наступного року до 80% вирощеного компанією зерна експортувати із залученням власного вагонного парку.
На початку серпня агрохолдинг уперше відправив зерно зі своїх елеваторів у порти у власних вагонах-зерновозах, повідомив агрохолдинг.
“ІМК” – інтегрована група компаній, що працює в Сумській, Полтавській та Чернігівській областях (північ і центр України) в сегментах рослинництво, елеватори та склади.
Земельний банк – близько 120 тис. га, потужності зберігання – 554 тис. тонн при врожаї 2023 року 1,002 млн тонн.
У 2023 році ІМК отримав чистий збиток $21,03 млн проти $1,12 млн роком раніше, а його EBITDA скоротилася в 11,3 раза – до $3,22 млн. Виручка холдингу зросла на 22,3% – до $139,45 млн, водночас частка експорту скоротилася до 68% із 73% роком раніше.
Міністр фінансів України Сергій Марченко та його заступник з європейської інтеграції Юрій Драганчук презентували послам та представникам місій країн-членів G7 в Україні своє бачення та плани щодо подальшого впровадження реформи митниці.
“Метою є трансформація української митниці у східний кордон Європи за стандартами ЄС і водночас посилення її безпекової функції… Ми зацікавлені в розбудові ефективної, високотехнологічної та прозорої митниці, що потребуватиме часу, виважених рішень і консолідованої підтримки”, – наводяться в релізі Мінфіну в четвер слова Марченка.
Уточнюється, що обговорення стосувалося кроків уряду України з розвитку та реформування Державної митної служби, а також концепції прозорого відбору керівництва митниці.
Мінфін наголосив, що реформування Держмитслужби є одним із пріоритетів України в процесі інтеграції в ЄС.
За даними міністерства, за сім місяців 2024 року Держмитслужба перевиконала розпис доходів на 5,2%, або 16,4 млрд грн, і митні надходження до держбюджету становили близько 329 млрд грн.
Реформування митниці передбачено Планом України в рамках інструменту ЄС Ukraine Facility, Національною стратегією доходів на 2024-2030 роки, а також є одним зі структурних маяків у рамках програми розширеного фінансування МВФ EFF.
Мінфін додав, що продовжує активно працювати над імплементацією митного законодавства ЄС та розробкою нового Митного кодексу, а також над запровадженням IT та інших спільних митних процедур для розвитку зовнішньоекономічної діяльності та спрощення ведення бізнесу.
“Переконаний, що подальший супровід перезавантаження української митниці за підтримки міжнародних експертів матиме вирішальне значення в ефективності цього процесу”, – зазначив Драганчук.
