АТ «Чернігівобленерго» 28 березня оголосило тендер на обов’язкове страхування цивільної відповідальності автовласників (ОСЦПВ) 507 од.
За інформацією системи «Прозорро», очікувана вартість закупівлі послуг становить 1,4 млн грн.
Кінцевий термін подання тендерних пропозицій – 7 квітня.
ПрАТ “Южкокс” (Кам’янське Дніпропетровської обл.) за підсумками 2024 року наростило чистий збиток у 4,7 раза порівняно з попереднім роком – до 272,924 млн грн з 58 млн 25,2 тис. грн.
Згідно з оприлюдненим в системі розкриття інформації НКЦПФР порядком денним загальних зборів акціонерів компанії, призначених на 18 квітня, які пройдуть дистанційно, планується розгляд звіту ради директорів товариства за 2024 рік та прийняття рішення за результатами розгляду звіту Ради директорів за 2024 рік.
Також у черзі денній – прийняття рішення за результатами розгляду звіту тимчасово виконуючого обов’язки генерального директора товариства за 2024 рік, розгляд висновків аудитора, затвердження результатів фінансово-господарської діяльності за 2024 рік, визначення порядку покриття збитків.
Крім того, збори попередньо дадуть згоду на вчинення значних правочинів.
Проєктами рішень, копія яких є в агентстві “Інтерфакс-Україна“, пропонується збитки, отримані товариством за результатами діяльності у 2024 році, у розмірі 272 млн 924,570 тис грн покрити за рахунок прибутку товариства майбутніх періодів.
Як повідомлялося, “Южкокс” завершив 2022 рік із чистими збитками у розмірі 1 млрд 206,942 млн грн, тоді як у 2021 році отримало чистий прибуток у розмірі 1 млрд 292,672 млн грн.
За даними НДУ на третій квартал 2024 року, у власності Dashuria Ltd. (Кіпр) перебуває 94,9565% акцій підприємства.
Статутний капітал ПрАТ “Южкокс” – 171,918 млн грн, номінал акції – 0,25 грн.
Випуск № 2 – березень 2025 року
Метою цього огляду є надання аналізу поточної ситуації на валютному ринку України та прогноз курсу гривні щодо ключових валют на основі актуальних даних. Ми розглядаємо поточні умови, динаміку ринку, ключові фактори впливу та імовірні сценарії розвитку подій.
Аналіз поточної ситуації на валютному ринку України
У другій половині березня валютний ринок України залишався відносно стабільним, демонструючи передбачувані локальні коливання курсу долара та більш виражене, хоча і передбачуване, зміцнення євро. Обидва процеси були зумовлені насамперед зовнішніми факторами, оскільки внутрішній валютний ринок залишався збалансованим завдяки збереженню високої готівкової ліквідності й активним діям НБУ.
Неформальний сигнал банкам від регулятора щодо підвищення ставок за депозитами після збільшення облікової ставки — це класичний м’який тиск з боку НБУ, який намагається підтримати привабливість гривневих інструментів. Банки один за одним підняли гривневі ставки, підтвердивши розуміння сигналів НБУ, що потенційно має зменшити попит на валюту з боку населення та стимулювати хоча б коротко- та середньострокові зберігання в гривні, послаблюючи тиск на курс.
Міжнародні фактори, що вплинули на ринок:
Ø Федеральна резервна система США вже протягом кількох місяців проводить послідовну політику зниження облікової ставки, чітко впроваджуючи цикл її пом’якшення. Це зменшує привабливість долара як активу для інвесторів та стимулює перетікання капіталів в альтернативні валюти і активи.
Ø Натомість Європейський центральний банк дав позитивні сигнали щодо покращення економічної ситуації в єврозоні — це підштовхнуло євро до помітного зростання.
Ø На глобальному ринку спостерігалося помірне послаблення долара США та зміцнення євро, що стало основним драйвером зміни курсів ключових валют в Україні.
Внутрішні чинники, що впливали на валютний ринок:
Ø Підвищена пропозиція готівкової валюти: за даними НБУ, в лютому 2025 року банки завезли в Україну понад $1,08 млрд готівкової іноземної валюти, з яких $749 млн — у доларах США та $330 млн — в євро. Це зниження порівняно із січнем ($1,77 млрд), але залишається високим історично, що забезпечує високу валютну ліквідність і курсову стабільність.
Ø У динаміці завезення валют банками помітний уже усталений тренд зростання частки євро в загальному обсязі. З 13% на початку 2024 року частка євро зросла до понад 30% у 2025 році, що відображає зростання попиту на євровалюту серед населення та бізнесу.
Ø Відхилення готівкових курсів валют від офіційного залишаються незначними — це свідчить про ефективну координацію валютної політики регулятора з ринковими реаліями.
Огляд динаміки курсу валют
Курс долара США
Ø Упродовж другої половини березня курс долара до гривні залишався в межах 41,30–41,80 грн/дол.
Ø Найнижче значення зафіксовано близько 13 березня, після чого курс поступово відновився.
Ø Спред між курсами купівлі-продажу звузився до 30–40 копійок проти 50–60 копійок у лютому, що свідчить про високу ліквідність і стабільність ринку.
Ø Відхилення ринкових курсів від офіційного курсу НБУ залишалося мінімальним (± 0,3 грн), що є індикатором стабільності очікувань і передбачуваної політики НБУ на валютному ринку.
Курс євро
Прогноз курсу долара
Ø У короткостроковій перспективі (2–4 тижні) курс долара, ймовірно, залишатиметься в діапазоні 41,25–42,00 грн/$. Основними факторами впливу будуть збереження високої готівкової ліквідності, стримана політика ФРС США й активна присутність НБУ на міжбанку. Звуження спредів і стабільність відхилень від офіційного курсу дають підстави очікувати низьку волатильність у цьому сегменті ринку.
Ø У середньостроковій перспективі (2–4 місяці) можливе помірне підвищення попиту на валюту на фоні збільшення бюджетних витрат, пожвавлення імпорту з боку бізнесу та сезонного ефекту весняного перегрупування активів. У такому разі курс долара може просунутись до діапазону 41,80–42,50 грн/$.
Ø У довгостроковій перспективі (6+ місяців) можливе відновлення помітного девальваційного тренда з потенціалом зміщення в напрямку 45,00 грн/$.
На цей сценарій впливатимуть загальний інфляційний фон в Україні, фіскальні очікування щодо курсу (бюджетний орієнтир — 45 грн/$), ризики з фінансуванням потреб держави.
Ø Проте фактор глобальної монетарної політики залишатиметься стримуючим: якщо ФРС США перейде до пом’якшення, тиск на гривню буде компенсований глобальною стабільністю або навіть ослабленням долара.
Прогноз курсу євро
У короткостроковій перспективі (2–4 тижні) курс євро може консолідуватись в діапазоні 44,80–45,70 грн/EUR після надшвидкого зростання, зафіксованого в середині березня.
Очікується фаза корекції або боковик, що характерно для ринків після різкого руху.
У середньостроковій перспективі (2–4 місяці) динаміка євро залежатиме від рішень ЄЦБ щодо відсоткової ставки та стимулів, стану економіки єврозони та глобального попиту на ризикові активи. У базовому сценарії курс може залишатися в межах 44,50–46,00 грн/EUR. У разі нових позитивних сигналів із ЄС — не виключене повторне тестування рівня 46,50 грн/EUR.
У довгостроковому горизонті (6+ місяців) євро демонструє вищу стабільність, ніж долар, через структурні очікування ринку, поступове збільшення його ролі в заощадженнях і зростаючу роль у зовнішній торгівлі.
Прогнозна зона — 45,00–46,50 грн/EUR з потенціалом до посилення за умови стійкого макрозростання в єврозоні.
Рекомендації для бізнесу та інвесторів
1. Диверсифікація залишається базовою стратегією в ситуації, коли євро демонструє підвищену волатильність, а долар — ознаки структурного ослаблення.
У разі наявності зобов’язань в євро доцільно поступово нарощувати частку цієї валюти, а от долар варто залишити як інструмент короткострокової ліквідності або хеджу.
2. Щомісячний перегляд структури валютних активів — це актуально в умовах гнучкої валютної політики НБУ, змін зовнішнього попиту та потенційної динаміки курсу, особливо якщо частина активів номінована у валюті, відмінній від основної операційної.
3. Обережні валютні спекуляції — лише за наявності навичок. Попри періоди короткострокової курсової волатильності, особливо в євро, поточний ринок більш передбачуваний для досвідчених гравців, але несе значні ризики для новачків.
Спекулятивні стратегії виправдані лише для тих, хто має ресурси та час для постійного моніторингу ринку і доступ до швидких операцій за вигідними курсами.
4. Гривню варто утримувати у функціональному обсязі. Поточна ситуація не несе загроз її стрімкої девальвації, однак зберігати надлишкову гривневу ліквідність недоцільно. Її слід використовувати лише для покриття короткострокових витрат і формування резервів на непередбачувані випадки.
5. Вперше за майже рік виходу оглядів валютного ринку можемо рекомендувати розглянути короткострокові гривневі депозити на 1–4 місяців — логічна тактика для «тимчасового паркування» вільних коштів без валютного ризику в умовах підвищення банками ставок до ~15% річних, які зараз хоч трохи випереджають офіційну інфляцію. З таких самих міркувань можна розглядати короткострокове «паркування» вільної гривні в ОВДП. Більш довгострокові гривневі вкладення ризикові з огляду на імовірне прискорення інфляції та можливий курсовий зсув у другому півріччі 2025 року і найбільш імовірний з осені поточного року. Дохідність валютних депозитів залишається символічною і не покриває ризиків зв’язування ліквідності.
6. Максимальна ліквідність — головний пріоритет: в умовах геополітичної та економічної турбулентності всі валютні активи мають бути доступними для оперативного маневру.
Цей матеріал підготовлений аналітиками компанії та відображає їхнє експертне, аналітичне професійне судження. Інформація, представлена в цьому огляді, має суто інформаційний характер і не може бути розцінена як рекомендація для дій.
Компанія та її аналітики не дають жодних запевнень і не несуть відповідальності за будь-які наслідки, що виникли внаслідок використання цієї інформації. Уся інформація надається як є, без будь-яких додаткових гарантій повноти, зобов’язань зі своєчасності чи оновлення або доповнення.
Користувачі цього матеріалу мають самостійно оцінювати ризики й ухвалювати свідомі рішення на основі власного оцінювання й аналізу ситуації з різних доступних джерел, які вони самі вважають достатньо кваліфікованими. Перед ухваленням будь-яких інвестиційних рішень рекомендуємо проконсультуватися з незалежним фінансовим радником.
ДОВІДКА
KИT Group — міжнародна мультисервісна продуктова FinTech-компанія, яка вже 16 років успішно працює на ринку небанківських фінансових послуг. Одним із флагманських напрямків діяльності компанії є обмін валют. KИT Group — один із найбільших операторів цього сегмента фінансового ринку України, входить до переліку найбільших платників податків, є одним із галузевих лідерів за динамікою зростання активів і за розміром власного капіталу.
Понад 90 відділень у 16 найбільших містах України розташовані у зручних для клієнтів локаціях і мають сучасне обладнання для зручності, безпеки та конфіденційності кожної транзакції.
Діяльність компанії відповідає регуляторним вимогам НБУ. KИT Group дотримується стандартів діяльності ЄС, маючи відділення також у Польщі та плануючи транскордонну експансію до країн Європи.
ПрАТ “Львiвметал” за підсумками діяльності у 2024 році наростило чистий прибуток у два рази у порівнянні з попереднім роком – до 451,158 тис. грн з 224 тис. грн.
Згідно з оприлюдненим в системі розкриття інформації НКЦПФР порядком денним загальних зборів акціонерів компанії, призначених на 29 квітня, які пройдуть дистанційно, планується розгляд звіту генерального директора про підсумки фінансово-господарської діяльності Товариства за 2024 рік та прийняття рішення за результатами його розгляду.
Також у черзі денній – розгляд звіту наглядової ради товариства за 2024 рік, затвердження результатів фінансово-господарської діяльності та річного звіту товариства за 2024 рік, затвердження порядку розподілу прибутку за 2024 рік.
Крім того, збори попередньо дадуть згоду на вчинення значних правочинів.
Проєктами рішень, копія яких є в агентстві “Інтерфакс-Україна”, пропонується прибуток за 2024 рік в сумі 451,158 тис. грн скерувати на розвиток товариства.
ПрАТ “Львівметал” розпочало свою діяльність на ринку металопрокату у 1954 році. В 2002 році підприємство викупило 4 складські секції, добудувало в 2006 році адміністративний корпус. Наразі надає в оренду нежитлові офісні приміщення та складські площадки на території.
За даними НДУ на третій квартал 2024 року, фізособа Олег Гільдін володіє 80,6196% акцій “Львівметалу”.
Статутний капітал підприємства – 2,279 млн грн, номінальна вартість акції – 0,25 грн.
Індустріальний парк “Біо-Лан”, який будується у Тернопільській області, сприятиме зростанню переробних потужностей зернових культур і стимулюватиме розвиток альтернативних джерел енергії у регіоні, повідомив начальник Тернопільської обласної військової адміністрації В’ячеслав Негода.
Згідно повідомлення Тернопільської ОВА в Facebook, функціональне призначення індустріального парку “Біо-Лан” — переробна промисловість — біоетанольне та біогазове виробництво. Заплановані об’єкти нерухомості: офісні, торгові, виробничі та складські приміщення; інженерні будівлі.
“На сьогодні триває будівництво основної інженерно-транспортної інфраструктури індустріального парку (під’їзних автомобільних і залізничних шляхів, мереж і споруд водопостачання та водовідведення, газопостачання), елеваторного комплексу та складських будівель зі станцією переливу олії; реконструкція адміністративної будівлі, а також будівництво основних потужностей біоетанольного виробництва та біогазового виробництва”, — уточнили у ОВА.
Очікується, що індустріальний парк створить понад 200 робочих місць, залучить EUR110 млн інвестицій і забезпечить 7 млн грн надходжень до місцевого бюджету щорічно.
У Тернопільській області наразі зареєстровано чотири індустріальних парки. Ще три буде створено до кінця року.
Страхова компанія “ПЗУ Україна” у 2024 році залучила 2,248 млрд грн премій, що на 379 млн грн, або на 20%, більше порівняно з 2023 роком, повідомляється в пресрелізі страховика.
За даними компанії, найбільший приріст платежів за підсумками року зафіксовано в сегментах: медичне страхування – на 37%, або на 88 млн грн, ОСЦПВ – на 28% (+138 млн грн), КАСКО зросло на 22% (+80 млн грн), “Зелена картка” має приріст в 11% (54 млн грн), асистанс +10% (9 млн грн).
Частка ОСЦПВ в портфелі компанії склала 28%, або 637 млн грн платежів, “Зелена карта” – 24% (543 млн грн страхових премій), КАСКО – 20% (450 млн грн).
У свою чергу частка медичне страхування в портфелі компанії склала 15%, за цими договорами у 2024 році компанія зібрала 326 млн грн платежів.
Обсяг надходжень “ПЗУ Україна” за іншими договорами страхування за результатами року склав 291 млн грн, або 13% від усіх надходжень.
За 2024 рік загальна сума страхових виплат склала 1,048 млрд грн, що на 49% більше, ніж у 2023 році.
У сегменті КАСКО за минулий рік було врегульовано страхових випадків на суму 226 млн грн, в ОСЦПВ – 327 млн грн, за договорами “Зеленої картки” – 176 млн грн, ДМС – 235 млн грн.
Крім того, страховик повідомляє, що финансовий результат до оподаткування за 2024 рік становив 19 млн грн, згідно з даними аудиторського висновку.
СК “ПЗУ Україна” має підтримку однієї з найбільших страхових груп Центральної та Східної Європи PZU Group, до складу якої входить материнська компанія ПрАТ “СК ПЗУ Україна” – PZU S.A.
