Зміна експорту у % до попереднього періоду у 2023-2024 році
Джерело: Open4Business.com.ua
Світ у 2025 році входить у фазу політичних змін. У різних країнах відбуватимуться важливі вибори, результати яких можуть суттєво вплинути як на геополітику, так і на внутрішні процеси держав. Засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club Максим Уракін та співзасновник дослідницької компанії Active Group Олександр Позній у новому відео на YouTube проаналізували головні політичні події року та можливі наслідки для України.
Після скандального скасування результатів президентських виборів у грудні 2024 року в Румунії заплановано повторне голосування. Вибори принесли несподівані результати, а кампанія переможця першого туру велася виключно через TikTok. Це викликало дискусії у світі, адже вперше соціальна мережа відіграла ключову роль у політичному процесі. Проте Конституційний суд країни скасував результати виборів через виявлений російський вплив, а нове голосування призначено на травень 2025 року.
“Ситуація в Румунії є безпрецедентною, адже Конституційний суд анулював перший тур виборів. Це може викликати політичну турбулентність, що вплине на зовнішню політику країни”, – зазначив засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club Максим Уракін.
У свою чергу, Олександр Позній підкреслив, що цей випадок доводить, що технології впливу змінюються, а соціальні мережі, такі як TikTok, можуть стати ключовим інструментом мобілізації виборців.
“Це небезпечний сигнал і для України, адже ми бачимо, що політичні сили починають використовувати цю платформу як спосіб маніпуляції громадською думкою”, – додав Позній.
23 лютого відбудуться позачергові вибори до Бундестагу після розпаду коаліції у 2024 році. Головна боротьба розгорнеться між Християнсько-демократичним союзом (CDU) та Соціал-демократичною партією Німеччини (SPD), але важливу роль може зіграти і права партія “Альтернатива для Німеччини” (AfD), яка має антиміграційну та проросійську риторику.
“Боротьба між ХДС і СДПН буде напруженою. Якщо AfD отримає друге або навіть перше місце, це може змінити політику Німеччини щодо України. Поки що основні партії не готові створювати з ними коаліцію, але їхній вплив зростає”, – вважає Максим Уракін.
Парламентські вибори в Молдові також визначать зовнішньополітичний курс країни.
“Молдова стоїть перед вибором між європейським шляхом та проросійським вектором. Цей вибір суттєво вплине на регіональну політику. Вибори мають вирішити, чи продовжить країна європейський курс під керівництвом президента Маї Санду, чи натомість соціалісти, які представляє Ігор Додон, зможуть повернути владу”, – зазначає Олександр Позній.
Він також підкреслив, що Молдова — парламентська республіка, і навіть якщо Санду перемогла на президентських виборах, це не гарантує, що її політична сила збереже більшість.
18 травня поляки обиратимуть нового президента, оскільки Анджей Дуда не може балотуватися втретє. Експерти вважають, що це одні з найважливіших виборів для України, адже польська підтримка є стратегічною. Напружене протистояння між “Правом і справедливістю” та опозицією визначить майбутнє польсько-українських відносин. Українське питання відіграватиме важливу роль, але виборці більше зосереджуються на внутрішніх проблемах, таких як ситуація з польськими фермерами, які незадоволені українським імпортом зерна.
“Кандидати будуть змушені маневрувати між підтримкою України та захистом національних інтересів.”, – зазначає Олександр Позній.
Сербія — одна з небагатьох країн Європи, що продовжує балансувати між ЄС і Росією. Президент Александр Вучич двічі натякав на можливість позачергових виборів у 2025 році, особливо на тлі протестів та загострення ситуації з Косово.
У жовтні також відбудуться вибори в Канаді та Аргентині, які можуть змінити зовнішньополітичні курси цих країн. 8 вересня голосуватимуть у Норвегії, а 16 листопада – у Чилі.
“Для України важливими є вибори в Канаді, оскільки від них залежатиме подальша допомога. Також варто стежити за процесами в Норвегії, яка підтримує європейську безпеку”, – підсумовує Максим Уракін.
2025 рік обіцяє бути насиченим важливими політичними подіями, які можуть змінити міжнародний порядок денний. Україна має враховувати можливі наслідки виборів у стратегічних для себе країнах та готуватися до нових викликів на світовій арені.
Більш детально про вибори, що відбудуться цього року, можна подивитись у відео:
Підписатись на канал Experts Club можна тут:
ПрАТ «Європейський страховий альянс» оновив програму перестрахування на 2025 рік, основним партнером якої залишився Hannover Rе (Hannover Ruck SE, Germany) – один із провідних глобальних перестраховиків, що має високий міжнародний рейтинг надійності A+ (Superior) від агентства A.M. Best.
Як повідомляється в прес-релізі страховика, комбінований договір облігаторного перестрахування пролонговано на умовах ризикового ексцедента збитку. Він покриває всі збитки за договорами страхування або факультативного перестрахування майна, інженерних ризиків, вантажних ризиків, ризиків відповідальності та КАСКО.
Програма охоплює як комерційні, так і приватні об’єкти страхування відповідно до загальних умов страхових продуктів та оригінальних договорів страхування.
Ризики, які не підпадають під дію вищезазначеного облігаторного договору, перестраховуються на факультативній основі.
«Пролонгація облігаторної програми з авторитетним європейським перестраховиком – це крок до подальшого зміцнення наших позицій на ринку. Довготривала та плідна співпраця з Hannover Rе є ознакою стабільності та взаємної довіри», – зазначила Марина Воронянська голова правління СК “Європейський страховий альянс”.
ПрАТ «Європейський страховий альянс» працює на страховому ринку України з 1994 року, є членом Моторного (транспортного) страхового бюро України, Ліги страхових організацій України та Ядерного страхового пулу України.
Компанія має Ліцензію НБУ на здійснення 16 класів страхування, зокрема, страхування майна, наземного транспорту, відповідальності, медичне страхування тощо.
Угода між США та Україною про рідкоземельні матеріали передбачає створення комерційного фонду, в якому США матимуть 100% фінансового інтересу, а Україна виділятиме на нього кошти. Текст угоди, актуальний на вечір п’ятниці, 21 лютого, є в розпорядженні видання «Економічна правда».
Документ мають підписати міністр закордонних справ України Андрій Сибіга та Держсекретар США Марко Рубіо.
Згідно з проектом договору, Україна і США створюють комерційний інвестиційний фонд реконструкції, в якому США зберігатимуть 100% фінансового інтересу. Україна і США управлятимуть ним спільно.
Передбачається, що Фонд сприятиме збільшенню прямих іноземних інвестицій в Україну щонайменше вдвічі на кожен внесений долар. Метою визначено повернення ВВП України до рівня кінця 2021 року.
Інвестиційний Фонд отримуватиме 50% доходів з українських мінеральних і нафтогазових ресурсів (за вирахуванням фактичних витрат) для реінвестування в українську економіку (видобувна та переробна інфраструктура, порти та інше).
Крім цього, проєкт угоди передбачає перенаправлення доходів з інших українських джерел, які будуть визначені урядами України та США.
Надходження з об’єктів, які на момент підписання угоди були окуповані Росією, можуть перевищувати 50% у разі деокупації.
Внески українських доходів до фонду триватимуть до моменту досягнення суми, про яку домовляться уряди. Уся некредитна фінансова допомога США, яка надійде в Україну після підписання угоди, збільшуватиме поріг внесків з українських доходів.
США, згідно з текстом, мають намір взяти фінансове зобов’язання щодо допомоги Україні на суму, яку визначать окремо.
Угода про фонд не суперечитиме іншим міжнародним зобов’язанням України, а також майбутній інтеграції в ЄС або інші об’єднання.
Україна та США зобов’язуються негайно розпочати розробку окремої угоди, яка визначить деталі майбутнього Фонду.
Зазначається, що відповідальним за підготовку майбутньої угоди з боку України буде Міністерство економіки.
В Україні в неділю та понеділок, 23 і 24 лютого, без опадів, лише вдень у східних областях місцями невеликий сніг, на дорогах місцями ожеледиця.
Як повідомляє Укргідрометцентр, у неділю вітер змінних напрямків, 3-8 м/с. Температура вночі 13-18° морозу, у північних областях подекуди 21-23° морозу, у західних областях та в Криму 8-13° морозу; вдень 1-6° морозу, у західних областях 0-5° тепла.
У Києві 23 лютого без опадів. На дорогах місцями ожеледиця. Температура вночі 13-15° морозу, вдень 1-3° морозу.
За даними Центральної геофізичної обсерваторії ім. Бориса Срезневського, у Києві 23 лютого найвища температура була +11,9°С у 2016 році, найнижча -21,7°С у 1945 р.
У понеділок в Україні вітер північний, на заході країни переважно південний, 3-8 м/с. Температура вночі 8-13° морозу (у північно-східних областях 11-16°, у західних і південних областях 5-10° морозу); вдень від 3° морозу до 2° тепла, у західних областях 1-6° тепла, у східних областях 1-6° морозу.
У Києві без опадів, на дорогах місцями ожеледиця. Вітер північний, 3-8 м/с. Температура вночі 10-12° морозу, вдень близько 0°.
ПАТ «Укргазвидобування» (Київ) оголосило тендер на послуги зі страхування відповідальності суб’єктів господарювання, у користуванні яких є об’єкти підвищеної небезпеки, за шкоду, яку може бути заподіяно внаслідок надзвичайних ситуацій.
Як повідомляють у системі електронних держзакупівель Prozorro, очікувана вартість закупівлі послуг становить 260,4 тис. грн. Переможцем аналогічного тендера у вересні минулого року була СК «Гардіан».
