Як повідомляє Сербський Економіст, Азербайджан висловив готовність надати допомогу Чорногорії в питанні підключення до Трансадріатичного газопроводу (TAP), заявив держсекретар міністерства енергетики та гірничої справи Чорногорії Діно Тутунджич в інтерв’ю Report.az. За його словами, Подгориця розглядає Іонічно-Адріатичний газопровід (IAP) як стратегічний регіональний проект, який повинен зв’язати Чорногорію з TAP і через нього – з Південним газовим коридором і каспійськими поставками.
Тутунджич повідомив, що Чорногорія планує активізувати переговори з сусідніми країнами – Хорватією та Албанією – і зосередитися на підготовці інфраструктурної бази, після чого можна буде говорити про доставку газу кінцевим споживачам. Він також зазначив інтерес Азербайджану до участі в енергетичних проектах Чорногорії, в тому числі в сегменті ВДЕ.
Тема підключення до TAP для Чорногорії має окрему специфіку: країна досі практично не використовує природний газ – у неї відсутні газовий ринок і газорозподільна мережа. Це випливає зі звіту Секретаріату Енергетичного співтовариства, де прямо вказано, що «в Чорногорії немає газового ринку» і «газової мережі не існує».
TAP – частина Південного газового коридору, що з’єднує поставки з Каспійського регіону з ринками Європи через Грецію, Албанію та Адріатичне море з виходом в Італію.
https://t.me/relocationrs/2379
Виробник засобів пасивного вогнезахисту в Україні “Ковлар Груп” вивчає європейський ринок, але фокусується на створенні продуктів для вітчизняного, зазначив директор ТОВ “Ковлар Груп” Костянтин Калафат в ексклюзивному інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна“.
“Ми активно вивчаємо європейський ринок і працюємо над гармонізацією технічної документації та процедур оцінки відповідності. Щодо експорту – це виклик, адже європейський ринок таких нішевих продуктів як наші, вже сформований, споживач у питаннях безпеки віддає перевагу більш сталим рішенням, тому край важко знайти свого замовника”, – повідомив він.
За його словами, основною перешкодою для швидкого виходу на ринки ЄС наразі є складність сертифікаційних процедур в умовах війни – іноземні аудитори та технічні експерти не завжди мають можливість приїхати в Україну для проведення необхідного аудиту та технічної інспекції. Проте стратегічно вихід на європейські ринки залишається у планах компанії.
При цьому продукція “Ковлар Груп” – конкурентна за якісними показниками та вартістю. “Вогнезахист – це високотехнологічна і наукомістка галузь, де вирішальними є підтверджені характеристики. За останні 10 років вимоги до тонкошарових вогнезахисних покриттів зросли через необхідність забезпечити стійкість металевих конструкцій під час пожежі вдвічі – з 90 до 180 хвилин, і ми намагаємося не відставати від цього тренду. За окремими параметрами – ефективністю системи, оптимальною товщиною шару, стабільністю результатів – деякі наші рішення не поступаються, а інколи й перевершують європейські аналоги”, – підкреслив Калафат.
Наразі пріоритетом компанії є внутрішній ринок, особливо враховуючи зростання попиту на українські матеріали у зв’язку з масштабними програмами відновлення та відбудови.
“У цьому контексті наша перевага перед імпортом очевидна: це коротка логістика, оперативність постачання, можливість швидко реагувати на зміни проєктних рішень, миттєво надавати технічні консультації та виїжджати на об’єкти. У воєнний та післявоєнний період швидкість прийняття інженерних рішень і стабільність постачання часто є критично важливими. Маємо надію, що із завершенням воєнних ризиків якість втілених проєктів стане додатковим аргументом ефективної реалізації потенціалу експорту українських систем пасивного вогнезахисту”, – каже він.
ТОВ “Ковлар Груп” заснована 2015 року у Києві та є найбільшим виробником засобів пасивного вогнезахисту в Україні. За даними Опендатабот, статутний капітал компанії 1,2 млн грн, кінцеві бенефіціари Костянтин Калафат (40%), Андрій Озейчук (35%) і Любов Вахітова (25%). Дохід компанії за підсумками 2024 року 91 млн 370,5 тис грн, що вдвічі більше ніж за 2023 рік, чистий прибуток – 13,4 млн грн, що в 1,7 разів більше ніж за 2023 рік. За перший квартал 2025 року дохід компанії 13,5 млн грн, чистий дохід 1 млн 983 тис грн.
Україна за підсумками 2025 року забезпечила доступ вітчизняних експортерів продукції тваринного та рослинного походження до 22 нових іноземних ринків, повідомив голова Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Сергій Ткачук під час публічного звіту у четвер.
За його словами, цей показник є рекордним за час повномасштабної війни.
“Минулого року ми відкрили 22 нові експортні ринки. Нині робота ведеться над відкриттям ще близько 300 напрямків. Вона не зупиняється, адже це наш пріоритет — щоб малий, середній і великий український бізнес мав можливість експортувати свою продукцію у світі”, — наголосив керівник Держпродспожислужби.
Згідно з представленими даними, у 2025 році ринок Китаю відкрився для українського гороху, морських і водних продуктів дикого вилову. Індія та Канада дозволили імпорт українських яблук. Канада також відкрила ринок для столових яєць.
“Кожен новий сертифікат — це результат тривалих технічних переговорів та аудитів. Наприклад, відкриття ринків таких країн, як Канада чи Китай, потребує суворого дотримання високих стандартів безпечності”, — додав Ткачук.
Крім того, ринок Албанії став доступним для харчових яєць, Аргентини — для насіння соняшнику, Кувейту — для перероблених харчових продуктів. Малайзія відкрила доступ для молока, молочних та яєчних продуктів. В’єтнам та Молдова дозволили імпорт молочної продукції, не призначеної для споживання людиною. Ринок Чилі відкрився для м’ясо-кісткового та пір’яного борошна, а Туреччина — для консервованих кормів для тварин.
Ткачук зазначив, що з 2022 року Україні вдалося відкрити загалом 75 нових ринків, попри логістичні та політичні виклики.
“Навіть в умовах війни ми продовжуємо розширювати географію. Нині Україна має право доступу до експорту аграрної продукції за 386 торговельними напрямками”, — уточнив він.
Держпродспоживслужба наразі опрацьовує можливість доступу до ринків країн Азії, ЄС, Америки та Близького Сходу. Зокрема, триває робота щодо відкриття ринку Канади для української пшениці, кукурудзи, сої та ріпаку, а також розширення присутності рослинної продукції в Китаї.
Виконавчий директор Союзу молочних підприємств України (СМПУ), депутат Чернігівської облради Арсен Дідур та його дружина Наталія Дідур повністю вийшли зі складу акціонерів ПрАТ «Куликівське молоко» (Чернігівська обл.), продавши свої частки менеджеру Анастасії Чуріковій.
Згідно з повідомленням емітента в системі розкриття інформації НКЦПФР, інформація про зміну власників пакетів акцій була отримана 3 березня 2026 року.
Чурікова безпосередньо придбала два пакети акцій (400 978 шт. і 182 102 шт.), що в сумі становить 583 080 простих іменних акцій товариства (48,9983%). До цього моменту вона акціями підприємства не володіла.
Водночас зі складу акціонерів повністю вийшли Арсен Дідур, який раніше володів 15,3027% акцій (182 102 шт.), і Наталія Дідур, частка якої становила 33,6956% (400 978 шт.). Договори відчуження пакетів акцій були укладені 27 лютого 2026 року.
За даними Opendatabot, нова акціонерка раніше була інтегрована в бізнес-структури мажоритарного власника ПрАТ «Куликовське молоко» Ігоря Ржавічева (володіє 51% акцій). Зокрема, в період з червня 2024 року по травень 2025 року Чурікова очолювала підконтрольне Ржавічеву ТОВ «РІВЛ» (Черкаси), що спеціалізується на вантажному автомобільному транспорті та оптовій торгівлі молочними продуктами.
ПрАТ «Куликівське молоко» (смт Куликівка, Чернігівська обл.) засноване в лютому 1999 року. Підприємство спеціалізується на переробці молока, виробництві масла і сиру, а також займається оптовою торгівлею понад 30 видами молочної продукції, яйцями, харчовими оліями та паливом.
Згідно з даними Opendatabot, у 2025 році чистий прибуток підприємства скоротився на 21,7% порівняно з 2024 роком — до 1,77 млн грн. Дохід компанії за минулий рік склав 181,35 млн грн, що на 8,21% менше показника 2024 року (197,567 млн грн). Активи товариства в 2025 році зросли на 12,1% — до 98,601 млн грн, зобов’язання збільшилися на 13,2% — до 76,513 млн грн. Статутний капітал ПрАТ становить 5,95 млн грн.
Кількість працівників підприємства в 2025 році скоротилася до 71 особи (порівняно з 95 особами в 2024-му), при цьому середня зарплата зросла в 2,5 рази — до 17 160 грн.
Китай оголосив про намір цього року вкласти 300 млрд юанів ($44 млрд) у державні банки для захисту від системних ризиків і збільшення фінансування технологічних компаній.
Ці заходи були викладені в щорічному звіті про роботу уряду, який представлений на відкритті сесії Всекитайських зборів народних представників (ВСНП).
У ньому йдеться, що Пекін продовжить поповнювати капітал фінансових установ і обережно позбавлятися від непрацюючих активів у цьому секторі. Влада також планує регулювати конкуренцію між фінансовими компаніями і сприяти консолідації серед малих і середніх місцевих фінансових установ.
Уряд оголосив про створення додаткового фонду в розмірі 100 млрд юанів для стимулювання внутрішнього попиту за допомогою таких заходів, як субсидування процентних ставок за кредитами, гарантії фінансування і компенсація ризиків.
Пекін також пообіцяв продовжувати боротьбу з «ризиками, що виникають у сфері нерухомості, заборгованості місцевих органів влади та малих і середніх місцевих фінансових установ».
Як повідомляють західні ЗМІ, найімовірніше, цього року влада країни поповнить капітали Промислово-комерційного банку Китаю (Industrial & Commercial Bank of China) і Сільськогосподарського банку Китаю (Agricultural Bank of China).
Вони не були включені в аналогічну програму минулого року, коли капітал чотирьох інших великих банків був збільшений на $69 млрд.
Найбільш популярними святами в Україні залишаються Великдень та Різдво Христове, які святкують 67% і 66% українців, далі за популярністю йдуть День Незалежності України (54%) та День захисників і захисниць України (53%), свідчать результати дослідження “Ставлення українців до державних свят і зокрема до 8 березня”, проведеного 9-14 січня Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС).
Новий рік традиційно популярний серед українців, але раніше його популярність була такою як і Різдва (біля 80%), а зараз – 40%. Далі йдуть День Конституції України (28%), Трійця (27%) і Міжнародний жіночий день (24%). День Перемоги (11%) і День праці (1 травня) 5% завершують список.
Зазначається, що популярність Міжнарожного жіночого дня (8 березня) раніше постійно знижувалася – з 49% у 2017 році до 21% у 2024 році – однак у 2026 році зафіксоване незначне зростання до 24%, що може свідчити про певне стабілізування ставлення до свята після періоду різкого падіння.
На заході України популярність 8 березня найнижча (18%), в центрі приблизно така ж (22%) тоді як на півдні та сході становить 33%. Стать і вік не мають суттєвого впливу на ставлення до цього свята, але воно дещо популярніше серед чоловіків (26% проти 20% серед жінок), тоді як в минулі роки воно було удвічі популярнішим саме серед жінок.
В динаміці популярність Великодня, Різдва і Нового року зменшувалася з 2013 року, коли становила близько 80%, але під час повномасштабного вторгнення РФ стабілізувалася або знижується повільно. Також стабілізувалася після зниження популярність 8 березня, Трійці, Дня перемоги та Дня праці. Популярність Дня незалежності виросла за весь час війні з 12 до 64% на початку повномасштабного вторгнення, але потім дещо знизилася.
Популярність Дня захисників і захисниць навпаки зросла під час повномасштабного вторгнення і також стабілізувалася. Також це стосується Дня конституції, але минулого 2025 року його підтримка різко впала до 18%, проте цього року знов піднялася до попереднього рівня (28%).
Загалом українці ставляться до свят з любов’ю та повагою, тільки 2% опитаних не ставиться до яких-небудь офіційних свят як до важливих або улюблених, зазначають в КМІС.
В пресрелізі зазначається, що зниження популярності релігійних свят не означає втрату значущості, а радше відображає конфлікти навколо релігійного життя країни паралельно зі зниженням довіри до Церкви як інституції, також і загальне розмивання святкової інтенсивності в умовах тривалої війни.
“Ми бачимо різке зростання ролі державних свят, появу нового центрального свята – Дня захисників, суттєве падіння радянських свят, збереження релігійних свят як культурного ядра. За ці 13 років відбулася не просто зміна рейтингів окремих свят, а глибока трансформація символічної структури української ідентичності”, – йдеться в коментарі Інституту.
Опитування проводилося методом телефонних інтерв’ю (CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів у всіх підконтрольних уряду регіонах серед 601 респондента у віці 18 років і старше. Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,3) не перевищувала 5,3% для показників, близьких до 50% і 2,4% – для показників, близьких до 5%. За умов війни до зазначеної формальної похибки додається певне систематичне відхилення, але отримані результати все одно зберігають високу репрезентативність.
