Індонезія має намір перетворити Балі з переважно туристичного напрямку на міжнародний фінансовий центр, здатний конкурувати за капітал із Сінгапуром, Гонконгом, Дубаєм та Лондоном.
Ключовим майданчиком проекту має стати особлива економічна зона Kura Kura Bali SEZ. Індонезійська влада розглядає її як майбутній фінансовий кластер, де можуть розміщуватися інвестиційні компанії, сімейні офіси, фонди, технологічні та сервісні структури, орієнтовані на міжнародний капітал.
Координаційний міністр з економічних питань Індонезії Аірлангга Хартарто заявив, що розвиток фінансового центру на Балі свідчить про перехід країни до економіки з вищою доданою вартістю. За його словами, глобальна конкуренція сьогодні точиться не лише у сфері експорту сировини, а й за роль регіонального центру фінансів, інновацій та інвестицій.
Проєкт пов’язаний із ширшим завданням Індонезії — знизити залежність економіки від сировинних циклів, туризму та традиційних галузей. Влада хоче, щоб Балі став не тільки курортом, а й майданчиком для управління капіталом, міжнародного бізнесу, технологічних проєктів та інвестиційних структур.
Для ринку нерухомості це може стати новим фактором попиту. Якщо проект буде реалізовано, на Балі може зрости інтерес до офісної, житлової та готельної нерухомості, а також до об’єктів змішаного формату, розрахованих на експатів, підприємців, фінансових фахівців та інвесторів. Особливо помітним це може бути в районах, пов’язаних із Kura Kura Bali та інфраструктурою майбутнього ділового кластера.
Однак експерти вказують, що шлях Балі до статусу повноцінного фінансового центру буде складним. Острову доведеться конкурувати з уже усталеними хабами, де є розвинене фінансове регулювання, судова система, банківська інфраструктура, міжнародні кадри та довіра інституційних інвесторів. South China Morning Post зазначає, що проект стикається із системними та інфраструктурними обмеженнями, незважаючи на амбітний порядок денний.
У секції «Середньо-та довгостроковий ринок» УЕБ тривала торгівля ресурсом травня та червня 2026 року. Загалом позиції на продаж чи купівлю природного газу формували 8 компаній: ВК Укрнафтобуріння, Оператор ГТС України, Укртрансінвест тощо. Протягом тижня у секції продано 2600 тис. куб. м природного газу. Успішними були позиції Оператора ГТС України. Крім того, теплогенеруючі підприємства, а саме: Черкаситеплокомуненерго та Концерн «Міські теплові мережі», вперше придбали природний газ на біржі для генерації електроенергії. Ціни реалізації перебували в діапазоні 22050-22700 грн./тис. куб. м без ПДВ з тенденцією на зниження.
На короткостроковому ринку природного газу УЕБ учасники формували заявки на внутрішньодобовому ринку та ринку «на добу наперед». Загалом було укладено 39 угод загальним обсягом 2227 тис. куб. м.
Минулого тижня європейські ціни на газ постраждали від суперечливих новин з Близького Сходу, при цьому на деяких ринках газові контракти М+1 зазнавали значних коливань – досягли 3-тижневих максимумів та 2-тижневих мінімумів протягом кількох днів поспіль. Геополітичні потрясіння, невизначеність поставок на зиму і зростаючий структурний попит означають, що обставини можуть швидко змінитися.
В четвер ціни на газ значно знизилися для більшості контрактів на 2026 рік, через новини про можливу угоду між США та Іраном щодо завершення конфлікту та забезпечення вільного руху морських перевезень через Ормузьку протоку: після успішного проходження танкера для перевезення СПГ «Мубараз» під ліберійським прапором, протокою, схоже, пройшли і інші завантажені танкери для перевезення СПГ.
Зранку п’ятниці ціни на газ DA продовжили цю тенденцію. Це зниження відповідає настроям щодо коментарів різних новинних агентів, які підтверджують готовність Ірану до переговорів щодо його ядерної програми, що є головною причиною розбіжностей між сторонами, що збільшує ймовірність завершення конфлікту. Ця термінова новина була частково компенсована зменшенням потоків з Осеберга в Норвегії за два дні до запланованого початку періоду технічного обслуговування, що посилило газову систему на 9 травня.
Короткострокові ціни продемонстрували, що швидко можуть реагувати на погодні умови і системний дисбаланс. Навіть поза пікових зимових періодів волатильність залишається характерною рисою ринку. Холодніший травневий прогноз стимулює додатковий попит, у той час як вироблення вітрової енергії в Європі працює нижче середнього рівня. Зниження вироблення відновлюваної енергії призводить до посилення енергосистеми та змушує до більшої залежності від газових електростанцій.
Хедж-фонди збільшили свої чисті довгі позиції на європейському газовому ринку, згідно з останнім звітом трейдерів про зобов’язання. За незначних змін у коротких позиціях, фонди додали ще 26 ТВт·год довгих позицій, довівши загальну чисту довгу позицію до 288 ТВт·год.
Заповненість газових сховищ ЄС становить 34%, але закачка газу йде швидкими темпами – приблизно на 10% в місяць. Це заспокоїло ринок у короткостроковій перспективі та допомогло зміцнити ціни, незважаючи на більш широкі ризики.
Імпорт природного газу з європейського напрямку знаходився на рівні 0,11 (+0,3) млн куб. м на добу. Імпорт був присутній з Польщі та Угорщини. Експорт з митного складу був відсутнім. В сховищах України знаходилось 10,33 (+1,48%) млрд куб. м природного газу. Відбір з ПСГ був відсутнім, натомість спостерігалося закачування – близько 31 млн куб. м на добу.
Як повідомляє Себський Економіст, Україна та Боснія і Герцеговина домовилися про лібералізацію міжнародних вантажних перевезень: з 1 січня 2027 року двосторонні та транзитні автоперевезення між країнами здійснюватимуться без дозволів.
Домовленість було досягнуто під час першого засідання змішаної комісії з міжнародних автомобільних перевезень у Сараєво, повідомило Міністерство розвитку громад та територій України.
До запуску повноцінного «транспортного безвізу» сторони погодили збільшення квоти дозволів на вантажні перевезення до кінця 2026 року. Це має надати перевізникам більше можливостей уже в перехідний період та знизити ризики нестачі дозволів для бізнесу.
Для українських та боснійських перевізників скасування дозволів означає зменшення адміністративного навантаження, більш передбачуване планування маршрутів та спрощення транзиту.
Для регіону Західних Балкан ця домовленість також має практичне значення. Боснія і Герцеговина стає ще однією країною, через яку Україна зможе розвивати більш гнучкі транспортні зв’язки з балканськими ринками, Адріатикою та сусідніми країнами регіону. Це може бути важливо для експорту української аграрної продукції, промислових товарів, будівельних матеріалів та продукції переробки.
Боснія і Герцеговина стане 36-ю країною, з якою Україна має лібералізовані умови вантажних перевезень. Такий режим уже став одним із інструментів інтеграції української логістики в європейський транспортний простір, оскільки дозволяє перевізникам працювати без постійної залежності від двосторонніх квот і дозвільних процедур.
Для «Сербського Економіста» ключовий висновок полягає в тому, що Україна продовжує поступово вбудовуватися в транспортну мережу Південно-Східної Європи. Після укладення угод з ЄС та низкою європейських країн розширення «транспортного безвізу» на Боснію та Герцеговину посилює логістичну пов’язаність України з Балканами та створює нові можливості для торгівлі в регіоні, де маршрути, прикордонні процедури та доступ до ринків стають не менш важливими, ніж самі тарифи.
Державне підприємство «Поліграфічний комбінат «Україна» з виготовлення цінних паперів» оголосило про намір укласти зі СК «ВУСО» договір на послуги з обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСАГО).
Як повідомляється в системі електронних державних закупівель Prozorro, цінова пропозиція компанії склала 45,8 тис. грн проти очікуваної вартості 195,7 тис. грн.
У тендері також брали участь страхові компанії «Гардіан» з пропозицією 62,8 тис. грн, «Оранта» – 111,8 тис. грн, «Арсенал Страхування» – 103,9 тис. грн, «Краина» – 130,3 тис. грн.
Кредитне рейтингове агентство Fitch Ratings очікує, що консолідація у глобальному секторі страхування життя триватиме, хоча темпи та структура угод будуть відрізнятися залежно від регіону, повідомляє сайт Reinsurance News
Fitch Ratings пояснює, що потік угод підтримується постійними зусиллями страховиків щодо зміцнення балансів, підвищення операційної ефективності та розподілу капіталу на придбання, які можуть збільшити довгострокову вартість.
«Хоча геополітична напруженість, коливання економічних умов, обмеження фінансування та посилений регуляторний нагляд на окремих ринках можуть впливати на ціноутворення та терміни проведення транзакцій, Fitch Ratings не очікує, що ці фактори істотно порушать загальну тенденцію до консолідації», — зазначається в повідомленні.
Також зазначається, що за даними Fitch, структури консолідації значно відрізняються в різних юрисдикціях. У Німеччині діяльність переважно зосереджена на придбанні закритих або застарілих портфелів, при цьому активно функціонує невелика кількість спеціалізованих платформ для ліквідації, а близько 25 мільярдів євро портфелів, як очікується, стануть доступними для передачі у 2026 році.
У Великій Британії ринок дедалі більше зміщується в бік переведення пенсійних ризиків (PRT), коли зобов’язання за пенсійними програмами з визначеними виплатами та пов’язані з ними активи передаються страховикам. Fitch очікує, що обсяги PRT у Великій Британії зростуть до 45–50 млрд фунтів стерлінгів у 2026 році порівняно з 38 млрд фунтів стерлінгів у 2025 році, що підтримується постійним попитом з боку пенсійних схем, які прагнуть зменшити ризики, та зацікавленістю страховиків у масштабуванні цих операцій.
У Нідерландах спостерігається аналогічна картина, де очікується, що у 2026 році буде переведено приблизно 10 мільярдів євро пенсійних зобов’язань. Натомість на таких ринках, як Франція та кілька інших європейських юрисдикцій, активність PRT обмежена через структурні відмінності в пенсійних системах.
У США консолідація характеризується поєднанням перестрахування з інтенсивним використанням активів та активних злиттів і поглинань, включаючи блокові передачі та повний продаж компаній, тоді як в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні консолідація, як правило, є більш вибірковою, а в Японії відсутня національна система PRT.
Fitch зазначає, що його оцінка страховиків, які беруть участь у консолідації, враховує те, як вони керують зростанням, контролюючи при цьому вплив інвестиційних, контрагентських, регуляторних, управлінських та виконавчих ризиків.
Лідер експрес-відправлень в Україні “Нова пошта”, що входить до групи NOVA, повідомив про відкриття двох нових складів на базі відділень у Вінниці та Полтаві, що дозволять масштабувати сервіс на всю Україну і пришвидшувати доставку в чотири рази.
Згідно з релізом компанії у вівторок, розмір інвестицій в запуск міні-хабів площею 20 та 30 кв. м склав понад 240 тис. грн.
Зазначається, що склади розпочали свою роботу наприкінці квітня, а першим клієнтом стала компанія Well Books.
“Ми послідовно розширюємо фулфілмент-напрям у регіонах, щоб бізнеси могли отримувати повний комплекс логістичних послуг “під ключ”: від приймання товару до його комплектації та відправки кінцевому отримувачу”, – наводяться у релізі слова директора департаменту контрактної логістики Нової пошти Олексія Гришина.
За його словами, у 2025 році фулфілмент компанії зріс більш ніж на 50%. У 2026 році “Нова пошта” планує потроїти відповідні обсяги.
Гришин уточнив, що ціль компанії – вийти на понад 50 млн замовлень на рік до 2030 року мільйонів замовлень на рік до 2030 року і побудувати одну з найпотужніших фулфілмент-мереж в Україні.
“Нова пошта” нагадала, що наразі загальна кількість фулфілментів налічує 9: три в Києві, один у Львові, Одесі, Дніпрі, та на базі відділень у Івано-Франківську, Вінниці та Полтаві.
Протягом року компанія планує ще 11 маленьких фулфілмент-хабів в обласних центрах на базі вантажних відділень, зокрема у Черкасах, Хмельницькому, Житомирі, Ужгороді, Рівному, Луцьку, Запоріжжі, Тернополі, Чернігові, Кропивницькому та Чернівцях.
Як повідомлялось, “Нова пошта” у першому кварталі 2026 року збільшила виручку на 26,9% порівняно з аналогічним періодом у 2025 році – до 14,98 млрд грн, а чистий прибуток – у 4,4 рази, до 1,28 млрд грн.
У 2025 році компанія збільшила виручку на 21,6% – до 54,2 млрд грн, чистий прибуток – на 4,4%, до 2,6 млрд грн.
