Акціонери ПрАТ “Виробниче об’єднання “Стальканат” (Одеса) мають намір знову розглянути питання спрямування на виплату дивідендів 60 млн 511,837 тис. грн із розрахунку 0,58 грн на одну акцію з нерозподіленого прибутку за частину 2022 року.
Таке питання внесено до порядку денного позачергових загальних зборів акціонерів, призначених на 22 лютого поточного року, які проводяться дистанційно.
У проєкті рішення зазначено новий термін виплати дивідендів – до 14 серпня 2024 року.
Виплату здійснити безпосередньо на рахунки акціонерів.
Раніше позачергові загальні збори акціонерів ПрАТ “ВО “Стальканат”, які відбулися 14 листопада 2023 року, спрямували на виплату дивідендів 60 млн 511 тис. 836,74 грн на виплату дивідендів із нерозподіленого прибутку за 2022 рік із розрахунку, що на одну акцію припадало 0,58 грн дивідендів. Термін виплати дивідендів було раніше визначено з 5 грудня 2023 року до 14 травня 2024 року.
Акціонери на зборах 22 лютого 2024 року також мають намір оновити склад наглядової ради. Крім того, збільшити суму раніше затверджених угод з придбання сировини для виробництва.
“Стальканат” – один із найбільших виробників сталевих канатів і арматурних пасом у Східній Європі, лідер виробництва метизної продукції в Україні.
За даними компанії на кінець 2022 року, у Давида Немировського (Україна) перебуває 50,0001% акцій ПрАТ “Стальканат”, в Антона Міхаленка – 23,7%, в Едері Лірона (обидва – Ізраїль) – 23,1%, у Віталія Дубовича (Україна) – 3,1999%.
Статутний капітал ПрАТ “Стальканат” – 17,736 млн грн, номінальна вартість однієї акції – 0,17 грн.
“Кернел”, один із найбільших українських агрохолдингів, у другому кварталі 2024 фінансового року (ФР) переробив 811 тис. тонн насіння соняшнику, що на 24% більше порівняно з аналогічним періодом минулого фінроку, коли діяльність компанії було підірвано перебоями в подачі електроенергії через атаки Росії на енергетичну інфраструктуру України.
“Два з восьми заводів агрохолдингу, які розташовані в Харківській області неподалік від кордону з Росією, залишаються недоступними для роботи”, – повідомляється у фінансовому звіті на сайті компанії в понеділок.
Згідно з повідомленням, продажі соняшникової олії в другому кварталі 2024 ФР зросли на 13% порівняно з аналогічним періодом минулого ФР, і перевищили 388 тис. тонн. Високі обсяги переробки насіння соняшнику підтримуються завдяки різноманітним варіантам експортної логістики, включаючи глибоководні українські чорноморські порти. Водночас, реалізація бутильованої соняшникової олії склала 6% загального обсягу продажів.
Обсяги завантаження елеваторів “Кернела” в першому півріччі 2024 ФР зросли на 21% порівняно з аналогічним періодом минулого року, до 2,5 млн тонн, оскільки агрохолдингу вдалося завершити збиральну кампанію в підрозділі “Сільське господарство” у встановлені терміни, на відміну від відкладеної збиральної кампанії роком раніше.
За інформацією агрохолдингу, йому вдалося, використовуючи тимчасовий коридор комерційного судноплавства, створений ВМС України, наростити в жовтні-грудні 2023 року експортні обсяги перевалки через термінали в 11,2 раза – до 1 805 тис. тонн. Цей обсяг охоплює перевалку зерна, соняшникової олії та шроту, а також послуги з перевалки, надані третім особам (65 тис. тонн у другому кварталі 2024 ФР).
Цей показник, за даними “Кернел”, на 5% більший порівняно з аналогічним періодом минулого року, і пояснюється успіхами агрохолдингу, яких вдалося домогтися протягом 2023 фінансового року в рамках дії Чорноморської зернової ініціативи.
Проте, експортні термінали працювали нижче довоєнного рівня, адже вони постраждали від пошкоджень, завданих ракетними ударами Росії по портовій інфраструктурі “Кернела” влітку 2023 року.
Завдяки відновленню обсягів перевалки експортного терміналу, обсяг експорту зерна з України в другому кварталі 2024 ФР зріс у 8,4 раза порівняно з попереднім кварталом, сягнувши 1,705 тис. тонн, констатували в агрохолдингу.
Як повідомлялося, агрохолдинг “Кернел” до війни посідав перше місце у світі з виробництва соняшникової олії (приблизно 7% світового виробництва) та її експорту (приблизно 12%). Є одним з найбільших виробників і продавців бутильованої олії в Україні. Крім того, займається вирощуванням агропродукції та її реалізацією.
У першому кварталі 2024ФГ отримав $30,9 млн чистого збитку, тоді як попередній рік завершив із чистим прибутком $162 млн при зниженні виручки на 17% – до $564 млн.
Фінансування дефіциту держбюджету, млрд грн
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Фонд державного майна (ФДМ) України оголосив про проведення 25 січня приватизаційного аукціону з продажу Ганнопільського спиртового заводу (Хмельницька обл.), повідомила прес-служба відомства.
Згідно з повідомленням, актив складається з 48 об’єктів нерухомого майна, розташованих на земельній ділянці загальною площею 16,11 гектарів. Основні з них – головний корпус площею 1250,9 кв. м, цех розливу горілчаних виробів і очисного відділення – 1392,4 кв. м, стайня – 529 кв. м, солодовня – 1171,1 кв. м, зерновий склад – 1198 кв. м та інші.
Стартова ціна об’єкта – 3,8 млн грн.
Зареєструватися на аукціон можна до 24 січня.
Департамент патрульної поліції 22 січня оголосив тендер на обов’язкове страхування автоцивільної відповідальності власників найманих транспортних засобів 1525 од., повідомляється в системі електронних держзакупівель Prozorro.
Очікувана вартість закупівлі послуг становить 4,095 млн грн.
Документи на участь у тендері приймаються до 30 січня.
Департамент патрульної поліції, страхування автоцивільної відповідальності
Протягом 2023 року клієнти ОТП Банку придбали облігації внутрішньої державної позики (ОВДП) на загальну суму 6,3 млрд грн в еквіваленті, що на 153% перевищує показник 2022 року.
Кількість угод склала 2064, на 115% більше, ніж у 2022.
«Мінімальний чек інвестицій у минулому році становив 8640 грн, максимальний – понад 109 млн грн в еквіваленті. У четвертому кварталі 2023 року ОТП Банк став першим і наразі єдиним банком, який надає своїм клієнтам доступ до унікального сервісу – можливості купувати ОВДП напряму на аукціонах Міністерства фінансів. Цю опцію реалізовано через мобільний застосунок OTP Bank UA, і щомісяця нею користується усе більше клієнтів. Якщо в жовтні ОВДП онлайн придбало 79,5% користувачів, то в грудні цей показник становив вже 93,3%», – розповіла product owner Private Banking ОТП Банку Валерія Овчарук.
За обсягами в 2023 році переважали доларові інвестиції в ОВДП – 5,3 млрд грн в еквіваленті (83% від загального залучення). Відповідно гривневі склали 825,4 млн грн (13%), в євро – 252,4 млн грн в еквіваленті (4%).
«Доларові облігації для клієнтів – це можливість надійно зберегти і примножити кошти, бо валютні ОВДП мають більший відсоток дохідності, якщо порівнювати їх з валютними банківськими депозитами. До того ж державні облігації не оподатковуються, як банківські вклади. А ще – це можливість підтримати економіку країни, адже клієнт, який купує ОВДП, дає позику державі, натомість отримує 100% зобов’язання від неї повернути кошти у встановлений термін з відсотками», – наголосила В.Овчарук.
