ПрАТ “Нікопольський завод феросплавів” (НЗФ, Дніпропетровська обл.) укладають з ПрАТ “Запорізький завод феросплавів” (ЗЗФ) мирову угоду щодо погашення основної заборгованості на 9,760 млн грн через позов НЗФ про стягнення 12 млн грн.
Згідно з матеріалами справи, які є в розпорядженні агентства “Інтерфакс-Україна”, мирова угода затверджена в межах справи №908/3161/25 Господарським судом Запорізької області і укладена 27 січня 2026 року.
Згідно з нею, відповідне провадження закрито.
При цьому уточнюється, що НЗФ звернулося до суду про стягнення 12 млн 6,09 тис. грн із ЗЗФ по договору №2401889 від 30 вересня 2024 р. у розмірі 9 млн 760,464 тис. грн, що є вартістю агломерату марганцевого АМ-40, поставленого від НЗФ до ЗЗФ.
Сторони домовились, що ЗЗФ зобов`язується здійснити оплату заборгованості у сумі 9,760 млн грн траншами, дати яких додаються. Закінчення повернення боргу визначено 31 серпня 2028 року.
Також сторони погодили, що відповідач зобов`язується компенсувати позивачу понесені витрати з оплати судового збору у розмірі 50% в сумі 72,036 тис. грн.
НЗФ – найбільше в Україні підприємство з виробництва силіко- і феромарганцю. Середній місячний випуск феросплавів за стабільної роботи підприємства – близько 55-60 тис. тонн.
За даними НДУ на четвертий квартал 2025 року, у власності Sofalon Investments Limitad перебуває 15,503% акцій ПрАТ, Rougella Properties Ltd. – 9,6904%, Dolemia Consulting Ltd. – 15,7056%, Sonerio Holdings Ltd. – 9,2158%, Manjalom Limited – 5,8824%, Treelon Investments Limited (усі – Кіпр) – 15,1013%.
Статутний капітал ПрАТ “НЗФ” становить 418,915 млн грн.
НЗФ контролює група EastOne, створена восени 2007 року в результаті реструктуризації групи “Інтерпайп”, а також група “Приват” (обидві – Дніпро).
ПрАТ “Запорізький завод феросплавів” – один із двох основних українських виробників цієї продукції.
За даними НДУ на третій квартал 2025 року, у власності Matrimax Limited та Soltex Limited знаходиться по 22,4486% акцій підприємства, Tapesta Limited – 18,8903%, Walltron Limited (все – Кіпр) – 18,642% та Halefield Holdings Limited (Беліз) – 7,7508%.
Статутний капітал ПрАТ “ЗЗФ” – 227,955 млн. грн, номінальна вартість 1 акції – 0,1 грн.
Генеральний прокурор Руслан Кравченко заявив, що не підтримує публічне обговорення сімейних обставин, але вважає за потрібне реагувати, коли приватні історії використовують як інструмент політичних маніпуляцій. Про це він сказав у коментарі «Судово-юридичній газеті», пояснюючи інформацію про можливі паспорти РФ у родичів та питання держтаємниці у членів його команди.
За словами Кравченка, його батьки розлучилися у 2020 році, відтоді мати та сестра проживають у Києві, а востаннє з батьком він спілкувався у 2022 році. Чи отримував батько паспорт РФ, йому невідомо, оскільки вони не підтримують зв’язку. Генпрокурор наголосив, що не відповідає за рішення родичів ні як син, ні як посадовець.
Окремо він прокоментував дані щодо своїх заступників, зазначивши, що в умовах війни суспільство особливо чутливе до будь-яких зв’язків із державою-агресором, однак принцип персональної відповідальності зберігається, і закон не можна підміняти публічними звинуваченнями.
Зокрема, щодо першого заступника Марії Вдовиченко Кравченко повідомив, що в її автобіографіях містилися відомості про близьких родичів, у тому числі тих, хто проживає на тимчасово окупованих територіях та в РФ. Він також зазначив, що ці дані озвучувалися під час атестаційних співбесід, а перед призначенням був направлений запит до СБУ, яка не встановила підстав для заборони призначення.
Щодо заступника Максима Крима Кравченко пояснив, що його дружина проживала в Криму до 2015 року і, за його словами, могла стати жертвою масової примусової паспортизації після окупації півострова. Генпрокурор підкреслив, що Україна не визнає документи, нав’язані окупаційною владою, а фактів конфлікту інтересів або впливу цих обставин на службову діяльність посадовця не встановлено.
Стосовно заступника Віктора Логачова Кравченко повідомив, що його родина походить із Луганська і після 2014 року втратила значну частину активів на тимчасово окупованій території, а з 2014 року проживає у Києві. Він додав, що фактів відвідування ТОТ або контролю над підприємствами немає, а рейдерство і заочні перереєстрації, за його словами, є типовою практикою окупаційних адміністрацій.
Кравченко також зазначив, що Марія Вдовиченко, Максим Крим і Віктор Логачов мають чинні допуски до державної таємниці, надані після перевірок СБУ.
Криворізький гірничо-металургійний комбінат ПАТ “ArcelorMittal Кривий Ріг” (АМКР, Дніпропетровська обл.) у 2025 році досить успішно реалізовував металопродукцію на ринку ЄС, але наразі через СВАМ та дефіцит електроенергії знижує виробництво та працює зі збитком.
Як зазначив директор АМКР із звʼязків з держорганами Олег Крикавський під час заходу “Як обстріли енергосистеми впливають на роботу бізнесу?”, організованого Центром економічної стратегії (ЦЕС), підприємству допомагає працювати і триматись те, що воно є частиною великої транснаціональної компанії.
“Нам допомагало те, що ми отримали понад $1 млрд допомоги від транснаціональної корпорації, які були використані, аби підприємство продовжувало працювати. Наразі підприємство працює в середньому на 50% своїх можливостей. Ми були минулого року досить успішними на ринку ЄС, у тім числі завдяки діям уряду, тому що була досягнута гарна угода з Євросоюзом про продовження безмитної торгівлі ще на три роки. За 2025 рік ми з 3 млн тонн до 1,2 млн тонн металопродукції експортували на європейський ринок. Але через СВАМ у нас зростають витрати, через що доведеться закрити один цех – блюмінгу”, – сказав топ-менеджер.
При цьому він уточнив, що АМКР знаходиться у невигідному становищі у порівнянні з європейськими виробниками в рамках СВАМ, бо доведеться сплачувати $63-90/тонна, залежно від виду продукції. Також великі тарифи на е/е, контракти по імпорту е/е дуже короткі.
“Ми мали кілька випадків, коли ми не дотримали обсягів споживання е/е і наш трейдер продав її на ринку по 0 грн. Мало того, що ми купили, ми не отримали, ми змушені зменшувати виробництво, ми отримали прямі збитки. І ми, звичайно, перебуваємо в діалозі з урядом по цьому питанні”, – пояснили у компанії.
Відповідаючи на питання про прильоти по обладнанню, Крикавський зазначив, що обладнання працює під час тривог. Але збитки через аварійні ситуації є, і вони болючі. Підприємство у звичайних умовах споживає 400 МВт*г, а через обмеження зараз ми споживаємо 230-250 МВт*г, а бути ліміти і 70мВт*г.
“Тобто решта, це пікові години, ти повинен думати, що з цим робити. Зазвичай ти думаєш в сторону імпорту, тому що потрібно якось працювати. Плюс ти не можеш на п’ять-сім годин людей вигнати, не оплачувати їм роботу. Люди на роботі отримують заробітну плату, тобто необхідно працювати”, – констатував представник АМКР.
Він додав, що на підприємстві був випадок, коли постраждала коксова батарея від того, що не було е/е через аварію у мережі.
“Хто винен у цьому, ми розбираємося. Але одна коксова батарея згоріла. Коксова батарея – це, по суті, хімічний процес, тобто його зупинити не можна. Ми поставили промислові генератори на такі випадки, але навіть їм потрібно від 16 і більше для того, аби запуститися”, – пояснив менеджер.
Через половину працюючих потужностей підприємство намагається перекривати одні потужності іншими, паралельно щось ремонтувати, що простоює, щоб в якийсь момент можна було їх запустити.
“Ми думаємо над власною генерацією, над когенерацією. Там є обмежений ресурс, обмежений потенціал. Це дуже дорого. Але паралельно над цим працюємо, в нас є свої ТЕЦ і є технології сьогодні, які дозволяють це зробити. Але у нас велике підприємство і потребує великі потужності”, – резюмував директор АМКР із звʼязків з держорганами.
“ArcelorMittal Кривий Ріг” – найбільший виробник сталевого прокату в Україні. Спеціалізується на випуску довгомірного прокату, зокрема, арматури та катанки. Підприємство має повний виробничий цикл, його виробничі потужності розраховані на щорічний випуск понад 6 млн тонн сталі, більш ніж 5 млн тонн прокату і понад 5,5 млн тонн чавуну.
ArcelorMittal володіє в Україні найбільшим гірничо-металургійним комбінатом “ArcelorMittal Кривий Ріг” і низкою малих компаній, зокрема, ПАТ “ArcelorMittal Берислав”.
Лідер експрес-відправлень в Україні “Нова пошта”, що входить до група NOVA, розпочав партнерство з лідером логістичного ринку UPS Store для доставки документів чи посилок до 30 кг з США в Україну через понад 6 тис. партнерських пунктів, йдеться у повідомленні компанії в середу.
“Ми зробили наступний крок в розвитку присутності на ринку США – розпочали доставку відправлень в Україну у партнерстві з UPS”, – наголосив співвласник групи компаній NOVA (“Нова пошта”) В’ячеслав Климов, слова якого наведено в пресрелізі.
Він зазначив, що “Нова пошта” планує пришвидшити терміни доставки – від поточних 7+ днів до 5+ днів, розширити перелік послуг, куди увійде масштабування адресної доставки, а також відкриття франчайзингових відділень у великих містах країни.
Зазначається, що вартість доставки з США в Україну передбачається для документів та посилок до 1 кг — $25 , посилок до 2 кг – $30, до 5 кг – $50, до 10 кг – $80, до 20 кг – $150 та до 30 кг – $200.
Страхування входить до вартості для посилок до $150, водночас для відправлень понад $150 передбачено мінімальну комісію 0,5 %. У разі форс-мажору компанія поверне відправнику оціночну вартість відправлення в повному обсязі, йдеться у повідомленні.
“Нова пошта” у 2025 році збільшила виторг на 21% порівняно з 2024 роком роком раніше. Кількість доставлених посилок та вантажів у 2025 році зросла на 7,4% – з 486 млн до 522 млн, зокрема міжнародних – на 52,6%, з 19 млн до 29 млн.
Основним видом діяльності “Нової пошти” є експрес-доставка документів, посилок та палетованих великогабаритних вантажів. Її кінцевими бенефiцiарними власниками є Володимир Поперешнюк і В’ячеслав Климов.
Станом на початок січня 2026 року мережа компанії налічувала більше 50 тис. точок обслуговування, серед них 15,9 тис. відділень та 34,2 тис. поштоматів.
NOVA, NOVA POSHTA, UPS, UPS Store, США
В Україні спостерігається стійкий тренд зростання популярності фільтр-кави на тлі поступового зниження попиту на американо, йдеться в дослідженні Poster Pos.
Згідно з його даними, продаж фільтр-кави за чотири роки збільшився на 35%. Водночас сегмент американо після початкового зростання демонструє падіння: на 0,6% у 2024 році та на 3,6% у 2025 році.
За даними Poster, у 2025 році середня вартість чашки фільтр-кави становила 67 грн, що на 62% дорожче за американо (42 грн). Попри суттєву різницю в ціні, споживачі дедалі частіше обирають фільтр через сприйняття його як більш якісного продукту.
“Гість готовий платити більше за фільтр через сприйняття його як більш “якісного” і смакового досвіду: інше зерно, інший спосіб приготування і більша яскравість смаку. Це вже не просто кава, а інший досвід у чашці”, — розповів засновник мережі кав’ярень Seaters Віталій Кононикін, слова якого наведено в повідомленні.
Співвласник обсмажування Funt Coffee Фелікс Безрук зазначив, що фільтр-кава переходить із нішевого продукту в щоденний формат. Разом із смаковими якостями на популярність напою впливають швидкість його видачі в закладах та вподобання нового покоління споживачів, для яких фільтр є базовою чорною кавою.
Загальні обсяги споживання американо все ще значно перевищують показники фільтр-кави: у 2025 році було продано 10,5 млн чашок проти 1,3 млн. Проте співвідношення між напоями скоротилося з 11:1 у 2021 році до 8:1 у 2025 році.
Poster Pos у рамках дослідження проаналізувало агреговані продажі 650 кав’ярень за період 2021–2025 років, які мали продажі і американо, і машинного фільтру.
Poster Pos – українська компанія з автоматизації ресторанів, яка є розробником програми обліку в системі HoReCa і встановлюється на планшетах.
27 лютого відбудеться ключова подія року для промислового сектору – щорічна Конференція екоіндустріальних парків (ЕІП) України.
Конференція проходитиме в рамках реалізації проєкту GEIPP-II Україна, який впроваджується ЮНІДО за підтримки Уряду Швейцарії через SECO у партнерстві з Міністерством економіки, довкілля та сільського господарства України.
Головна тема конференції – як залучити капітал для розвитку ЕІП та зробити їх основою повоєнної економіки.
Під час заходу також будуть обговорюватися питання:
– Залучення коштів на модернізацію: фінансові інструменти та інвестиційний потенціал.
– ESG-стандарти як перепустка на ринки ЄС.
– Економія та ефективність: реальні кейси резидентів парків.
– Державна підтримка та політичні стимули.
Дата: 27 лютого 2026 року
Час: 08:30–19:30
Місце: м. Київ (точна локація буде повідомлена після підтвердження реєстрації)
Реєстрація учасників триває до 24 лютого 2026 року (до 12:00): https://forms.gle/imbeRyNrRWYGkQsV8
Акредитація ЗМІ: https://forms.gle/UncwuV222ZgGKYhNA
Інтерфакс-Україна – інформаційний партнер
