Агрохолдинг “Агротрейд” за підсумками 2025 року експортував понад 333 тис. тонн зернових та олійних культур, повідомила пресслужба компанії у Facebook.
Згідно з повідомленням, 187 тис. тонн склала продукція власного виробництва, ще 146 тис. тонн — частка сторонніх виробників. Основними напрямками експорту залишалися Туреччина, Єгипет, Італія та інші країни Середземноморського регіону.
“Сезон 2025 року вкотре підтвердив, що в умовах підвищених ризиків вирішальне значення мають гнучкість і репутація. Попри складну безпекову ситуацію, логістичні обмеження та простої, експортна програма групи “Агротрейд” упродовж року виконувалася без зривів. Навіть коли інфраструктура зупиняється, а ризики для судновласників зростають, наше завдання — виконувати взяті на себе зобов’язання. Саме це дозволяє зберігати довіру міжнародних партнерів і продовжувати роботу”, — зазначив директор департаменту зовнішньоекономічної діяльності агрохолдингу Андрій Бут.
У структурі експорту основний обсяг відвантажень сформували кукурудза та пшениця. Водночас спостерігалося скорочення експорту сої через зміни в регуляторному полі та переорієнтацію частини ринку на внутрішню переробку.
В агрохолдингу також прогнозують, що низькі темпи експорту з України в поточному сезоні можуть призвести до формування суттєвих перехідних запасів, що вплине на ціни майбутнього врожаю.
Група компаній “Агротрейд” — вертикально інтегрований холдинг повного агропромислового циклу (виробництво, переробка, зберігання та торгівля сільгосппродукцією). Обробляє понад 70 тис. га земель. Профільні культури — соняшник, кукурудза, озима пшениця, соя та ріпак. Має власну мережу елеваторів із потужністю одноразового зберігання 570 тис. тонн.
Група також виробляє гібриди насіння кукурудзи та соняшнику, ячменю, озимої пшениці. На базі насінницького господарства “Колос” (Харківська обл.) 2014 року було збудовано насіннєвий завод потужністю 20 тис. тонн насіння на рік.
Засновником “Агротрейду” є Всеволод Кожемяко.
Як повідомляє Сербський Економіст, енергетичне партнерство Белграда і Баку швидко виходить за рамки символічної диверсифікації і починає перетворюватися в окремий контур постачання, здатний помітно вплинути на баланс сербського ринку газу. Заступник міністра енергетики Азербайджану Орхан Зейналов заявив, що до кінця 2026 – початку 2027 року Азербайджан може покривати до 20% потреб Сербії в газі, що, за його словами, безпосередньо посилює енергетичну безпеку за рахунок зниження залежності від одного джерела.
Контекст простий: Сербія в останні роки залишається переважно імпортозалежною щодо газу, а сама тема диверсифікації стала частиною ширшого порядку денного – від цін на тепло та електроенергію до переговорів з ЄС щодо енергетичної інтеграції. Reuters раніше оцінював, що близько 80% газу Сербія отримує з Росії, а альтернативні обсяги поки що відіграють роль страховки та інструменту переговорів.
Юридична база для азербайджанського напрямку вже створена. Контракт SOCAR і Srbijagas, підписаний в листопаді 2023 року, передбачає поставки до 400 млн кубометрів на рік в 2024-2026 роках з можливістю збільшення обсягів після 2027 року. При цьому офіційні повідомлення урядів Сербії та Азербайджану фіксували і окремі сезонні домовленості про додаткові обсяги в зимовий період.
Фактичні поставки з Азербайджану стартували в 2024 році, але поки залишалися невеликими на тлі загального ринку. За даними, що наводяться з посиланням на Держкомстат Азербайджану, в лютому – грудні 2024 року Сербія отримала близько 72,6 млн кубометрів азербайджанського газу. Для порівняння, за оцінками азербайджанських і регіональних джерел, в січні – листопаді 2025 року поставки зросли вже до 192 млн кубометрів.
Чому ж в Белграді до цього ставляться серйозніше, ніж до «ще одного контракту»? Тому що газ починає пов’язуватися з індустріальними проектами. В середині лютого 2026 року лідери Сербії та Азербайджану підтвердили плани будівництва газової електростанції близько 500 МВт, яку розглядають як спільний проект з введенням в експлуатацію орієнтовно в 2029 році. Профільні медіа оцінюють інвестиції приблизно в 600 млн євро. Така станція здатна створити стабільний попит на паливо і, відповідно, підштовхнути обговорення довгострокових умов поставок – саме тому в заявах Баку окремо звучить тема ціни газу для майбутньої генерації.
Заявлена мета 15-20% виглядає реалістичною саме як «частка ринку», а не як максимальна технічна здатність маршруту. Навіть при помірному споживанні Сербії це означає необхідність вийти на кілька сотень мільйонів кубометрів на рік у стійкому режимі і закріпити комерційну формулу поставок після 2026 року. Паралельно Баку дає зрозуміти, що розглядає Сербію як потенційний енергетичний вузол Західних Балкан і шукає додаткові напрямки співпраці, включаючи проекти в сфері «зеленої» енергетики та водню.
Попит на товари групи “попередньо підготовлені до вживання” у мережі торговельних центрів Metro Cash & Carry продемонстрував зростання через брак кадрів у професійних клієнтів та обмеження часу на приготування їжі у кінцевих споживачів у зв’язку з відключеннями електроенергії, повідомила генеральна директора мережі Олена Вдовиченко.
“Для професійних клієнтів зростання попиту на готову продукцію обумовлено тим, що у них дуже велика нестача персоналу, дуже багато молодих людей виїхало після дозволу виїзду юнакам 18-24 років. Підтримка малого та середнього бізнесу дуже важлива, тому що HoReCa (Hotel-Restaurant-Cafe/Catering – ІФ-У) дуже важко працювати”, – сказала вона під час “EBA Global outlook:Succes in Advercity”, яку організувала Європейська бізнес-асоціація (ЄБА) у Києві у вівторок.
За її словами, для кінцевого споживача вибір на користь напівфабрикатів зумовлений скороченням часу між відключеннями електропостачання. Водночас категорія “ультрасвіжої” групи (м’ясо, риба, овочі, фрукти) зросла на 20% у гривневому еквіваленті порівняно з минулим роком (12% у кількісному вираженні).
“Споживчі настрої за чотири роки, звичайно, змінилися. Попит доволі такі стриманий, обмежується товарами першої необхідності. Значуще скоротились непродовольчі товари, побутова хімія купується по промо-ціні у 80% випадків”, – зазначила Вдовиченко.
Вона додала, що мережа також фіксує зростання попиту на “психологічні якорі”: солоні та солодкі снеки додали 12% у гривні, кава, попри подорожчання, – 30%, лікери – 40%.
Наразі компанія працює з трьома групами клієнтів: готельно-ресторанним бізнесом (зростання 22%), кінцевими споживачами (19%) та трейдерами (кіоски та невеликі роздрібні магазини). Зростання останніх, за словами Вдовиченко, незначне – через загальне звуження на ринку у зв’язку з втратами територій та експансію великих ритейлерів.
Щодо ситуації з е/е у самого Metro Cash & Carry, то для забезпечення автономності у восьми торгових центрах налагоджено імпортне електропостачання та впроваджуються сонячні панелі. Мережа використовує штучний інтелект як допоміжний інструмент для пошуку паттернів та впровадила сканери “фастлайн” для самостійної оплати клієнтами покупок у додатку, що також допомагає уникати черг та впоратись з дефіцитом кадрів.
За підсумками 2025 року зростання Metro Cash & Carry становило 18% у грошовому еквіваленті (грн). На 2026 рік компанія прогнозує показник на рівні 20%, зазначаючи, що результати січня та лютого поточного року відповідають плану.
Підприємства з операцій з брухтом чорних металів у січні поточного року зменшили заготівлю брухту чорних металів на 18,5%- до 97,1 тис. тонн зі 149 тис. тонн.
Згідно з даними Української асоціації вторинних металів (“УАВтормет”), брухтозбиральники упродовж минулого місяця зменшили постачання брухту на українські металургійні комбінати на 26,7% порівняно з аналогічним періодом попереднього року – до 92,5 тис. тонн з 126,2 тис. тонн. При цьому виробництво сталі за цей же період зменшилося на 16,4% – до 511 тис. тоннн з 611 тис. тонн.
За оцінками “УАВтормет”, вже в перший місяць заборони експорту брухту частково призупинили роботу понад 20-25% компаній галузі, ще близько 12-15%% повністю зупинили діяльність. За прогнозами фахівців, до квітня-травня поточного року близько 4-4,5 тис. працівників брухтозаготівельної галузі втратять роботу.
Як повідомлялося, згідно з даними Держмитслужби, брухтозбиральні підприємства України в 2025 році наростили вивезення брухту чорних металів на 45,3% порівняно з попереднім роком – до 448,7 тис. тонн, а в грошовому вимірі – на 44,5%, до $131,9 млн. У 2024 році експорт цієї продукції зріс у натуральному вимірі на 60,7%, у грошовому – на 73,2%.
Через таке різке зростання експорту Кабінет міністрів запровадив на 2026 рік нульову квоту на експорт цієї продукції, тоді як раніше діяло експортне мито в розмірі EUR180/тонна, яке, у той же час, не сплачувалося під час експорту до ЄС, з яким у України існує зона вільної торгівлі.
За даними митниці, у січні цього року Україна скоротила експорт брухту чорних металів на 40,7% порівняно з січнем минулого року – до 9,3 тис. тонн, а порівняно із показником грудня-2025 у 68,5 тис. тонн падіння стало семикратним. У грошовому вимірі вивезення брухту за січень зменшилося на 38% до січня-2025 – до $2,73 млн.