ТОВ “Картонно-паперова компанія” (Львів), великий український виробник картонних гільз і санітарно-гігієнічної продукції, у 2023 році збільшило обсяг виробництва на 7% до 2022 року – до 1 млрд 268,5 млн грн.
Згідно з наданими агентству “Інтерфакс-Україна” статистичними даними асоціації “УкрПапір”, у натуральних показниках компанія незначно скоротила випуск картонної продукції – до 26,4 тис. тонн, а паперу-основи для санітарно-гігієнічної продукції наростила на 12,6% – до майже 8 тис. тонн. Випуск туалетного паперу в рулончиках збільшився на 49%, склавши 6,1 млн шт.
Водночас у грудні компанія на 35,5% скоротила випуск паперу та картону порівняно з тим самим місяцем 2022 року – до 2 тис. тонн, що також майже на 35% менше за показник листопада минулого року.
ТОВ “Картонно-паперова компанія” випускає вироби та напівфабрикати з макулатурного картону (листи картону, куточки, гільзи), целюлози та переробленої макулатури (туалетний папір, рушники, серветки ТМ Papero). Постачає продукцію, зокрема, в країни ЄС.
Серед споживачів – корпорації “Біосфера”, “Артеріум”, компанія Nestle, концерн “Хлібпром”, кондфабрика “Ярич”.
Як повідомлялося, 2022 року фабрика, не зупиняючи роботу протягом року, збільшила обсяг товарної продукції на 51,5% порівняно з 2021 роком – до 1 млрд 186 млн грн. Чистий прибуток зріс утричі – до 263,7 млн грн.
Гірничо-металургійна група “Метінвест” з урахуванням асоційованих компаній і спільних підприємств у 2023 році перерахувала до бюджетів усіх рівнів в Україні 14,6 млрд грн податків і зборів.
Згідно з прес-релізом компанії в середу, в умовах повномасштабного російського вторгнення в Україну “Метінвест” залишається опорою економіки країни.
При цьому уточнюється, що серед найбільших за обсягом відрахувань – єдиний соціальний внесок, що становив 3,3 млрд грн, податок на прибуток – 3,2 млрд грн і податок на доходи фізичних осіб – понад 3 млрд грн.
Водночас українські підприємства “Метінвесту” минулого року збільшили плату за землю майже на 10% порівняно з 2022 роком – до 1,2 млрд грн. Також зросли виплати екологічного податку – до 608 млн грн.
Крім того, вагомим джерелом наповнення державного та місцевих бюджетів України у 2023 році стала плата за користування надрами в розмірі 2,2 млрд грн.
Генеральний директор групи “Метінвест” Юрій Риженков зазначив, що компанія пережила ще один надважкий рік війни. Незважаючи на серйозні виклики для країни загалом і українського бізнесу зокрема, їй вдалося вистояти і перебудувати роботу в нових умовах.
“Незважаючи на проблеми із завантаженням активів і морську блокаду агресором, незважаючи на втрату контролю над активами в Маріуполі, зупинку АКХЗ і значне зниження кількості персоналу через війну, “Метінвест”, як і раніше, залишається одним з найбільших платників податків в Україні. А відмова від належних компанії за законодавством податкових пільг дала змогу спрямувати додаткові кошти на ті напрямки, де це необхідно найбільше. Ми продовжуємо підтримувати українців і армію на шляху до перемоги і закликаємо кожен бізнес приєднатися і через податки, донати, допомогу ЗСУ та мирним жителям підтримувати Україну під час випробувань, які ми всі переживаємо зараз”, – наголосив топ-менеджер.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Підприємства групи розташовані, в основному, в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях.
Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%), які спільно керують ним.
ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Зміна експорту у % до попереднього періоду у 2022-2023 році
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
ПАТ “Укрнафта” за 2023 рік сплатила понад 25,7 млрд грн податків, у т.ч. 4,36 млрд грн податку на прибуток, повідомив директор компанії Сергій Корецький.
“Кожен із нас, сплачуючи податки, допомагає силам оборони України в боротьбі зі спільним ворогом. Своєю чергою, кожна гривня, одержувана бюджетом, має перетворитися на якісні бронежилети, форму, дрони, зброю, боєприпаси та інші важливі закупівлі для армії. Сплачуючи податки, ми разом робимо найкращу інвестицію – у наше вільне майбутнє!” – написав він на своїй сторінці у Facebook.
Як повідомлялося, “Укрнафта” 2023 року збільшила видобуток нафти з конденсатом на 3% (на 39,9 тис. тонн) порівняно з 2022 роком – до 1 млн 409,9 тис. тонн, газу – на 5,8% (на 60,4 млн куб. м), до 1 млрд 97,4 млн куб. м.
“Укрнафта” ставить стратегічною метою до 2027 року подвоїти видобуток нафти і природного газу до 3 млн тонн і 2 млрд куб. м відповідно.
“Укрнафта” – найбільша нафтовидобувна компанія України, що є оператором національної мережі АЗС з 537 станцій, з яких діють 456.
Найбільшим акціонером “Укрнафти” є НАК “Нафтогаз України” з часткою 50%+1 акція. 5 листопада 2022 року ставка Верховного головнокомандувача ЗСУ ухвалила рішення про передачу державі на частку корпоративних прав компанії, що належала приватним власникам, якою зараз управляє Міноборони.
Столичний винний ресторан Wine Love знову відчинив свої двері для відвідувачів за адресою вул. Велика Васильківська, 100. Після довготривалої паузи заклад перевідкрили, зберігши концепцію винного необістро — з сучасною європейською кухнею, добірною винною картою та атмосферою, у якій втрачається відчуття часу.
Від початку повномасштабної війни кухня ресторану працювала як волонтерський центр і щодня готувала близько 1000 порцій їжі для українських військових. Наразі команда Wine Love обладнала окрему кухню на іншій локації. Що дозволило не тільки зберегти харчування для захисників і захисниць, а й відновити повноцінну роботу закладу для гостей.
Період волонтерської діяльності трансформаційно вплинув на бачення команди, яким має бути заклад у нових реаліях. Відтак власники вирішили відмовитися від зайвої надмірності та зосередитися на головному — гастрономічному багатстві смаків. В основі оновленого закладу — сезонне меню, страви з локальних продуктів, нішеве вино, яке часто представлено в Україні в обмеженій кількості. А також — атмосферний вінтажний інтер’єр.
“Війна — період трансформації як загальнонаціональної, так і внутрішньо особистісної. Кожного дня ми стаємо більш чутливими до своїх бажань та прагнень. Починаємо цінувати прості радощі життя. Ми з командою також відчули, що хочемо, щоб Wine Love сприймався у гостей по-іншому — не лише як заклад для особливих подій. Ми пропонуватимемо більше простої, “зрозумілої” їжі та цікавих напоїв. А також — робитимемо все можливе, щоб наші гості отримували еногастрономічну насолоду, відчували цінність моменту від щирого спілкування один з одним та втрачали відчуття часу. Хочемо, щоб Wine Love першим приходив на думку, коли виникає бажання посмакувати вином у гастрономічному супроводі”, — коментують відкриття співзасновники необістро Володимир Задірака та Сергій Шкарбан.
Меню закладу створювала шеф-кухарка Катерина Ткачук. Воно містить страви переважно з українських продуктів, що поєднують у собі європейські рецептури, сучасні техніки та авторське бачення. За словами Катерини, вона свідомо відмовилася від складних технологічних процесів та інгредієнтів, які штучно підсилюють смакові якості страв. Й віддала перевагу простоті смаку, виразності та зрозумілості продуктів.
Відтак, у закладі можна спробувати вдосконалені бестселери — курячий паштет, артишокову пасту та сирний мус. Також збільшився вибір байтів та антипасті. Серед основних страв команда Wine Love пропонує рибні, м’ясні та овочеві страви, а також — десерти.
Винна карта закладу поєднує традиції та експерименти. Її основу складають натуральні та низькоінтервенційні вина, які часто представлені в Україні в обмеженій кількості. За словами співвласників, до винної карти потрапили лише ті позиції, які вразили всю команду під час дегустації.
Крім вина, відвідувачам також запропонують коктейлі від шеф-бармена закладу Назара Качали. Коктейльна карта складається з двох розділів. До першого входять класичні напої в сучасній інтерпретації. Як от French 75, Old Fashioned і Penicilin. Другий розділ наповнюють виключно авторські коктейлі з додаванням оригінальних інгредієнтів. Відтак гостей дивуватимуть напоями з додаванням імбирного пива власного виробництва, біттеру з селери та різноманітних спецій.
Інтер’єр закладу також оновили. Масштабну квіткову композицію на стелі замінили на містичні гілки дерев та стилізовані маки з елементами орігамі. Декор приміщення планують оновлювати кожного сезону. Наразі локацію прикрашає хвоя та новорічні іграшки.
До всього, команда Wine Love захоплюватиме гостей атмосферою людного бару в старому центрі європейського міста. Щільна посадка, антикварні речі, гвинтові сходи 19-го століття та секретна кімната-склад для маленьких компаній, які потребують більшої інтимності. У закладі також продовжать проводити винні дегустації та шефські вечері. Зокрема, щоб впливати на формування сучасної винної та гастрономічної культури України.
Wine Love, Володимир Задірака, Катерина Ткачук, Сергій Шкарбан
16 січня 2024 року Верховна Рада ухвалила Закон 10321-1 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо приведення деяких норм у відповідність із Законом України “Про Митний тариф України” та уточнення окремих положень», який серед іншого визначив нову товарну групу у Податковому кодексі «інші нікотиновмісні продукти для орального застосування». З 1 вересня 2024 року такі вироби, як нікотинові снюси, представлені в Україні, зокрема, брендом «VELO» (British American Tobacco), будуть оподатковуватися на рівні 2 836 грн за кілограм.
«Громадська організація «Центр громадянського представництва «Життя» вітає такі нововведення, адже шкідлива наркотична продукція має оподатковуватися, зокрема для зниження її цінової доступності дітям. Разом з цим, на сьогодні Уряд України демонструє бездіяльність щодо захисту населення від шкоди нікотинових снюсів таких як «VELO», — наголосив Дмитро Купира, виконавчий директор ГО «Життя».
Закон № 481/95-ВР визначає, що тютюнові вироби — сигарети з фільтром або без фільтру, цигарки, сигари, сигарили, а також люльковий, нюхальний, смоктальний, жувальний тютюн, махорка та інші вироби з тютюну чи його замінників для куріння, нюхання, смоктання, жування чи вдихання без горіння шляхом нагрівання.
Закон № 2899-IV дає визначення замінникам тютюну — засоби, які за впливом на здоров’я людини відповідають тютюну, але не містять тютюну.
Незважаючи на чинну законодавчу базу, відповідні державні органи не забезпечують належну реалізацію законодавства, внаслідок чого нікотинові снюси вільно продаються неповнолітнім, агресивно рекламуються та не мають медичних попереджень про шкоду для здоровʼя. Натомість тютюнова компанія British American Tobacco недобросовісно позиціонує нікотиновий снюс «VELO» як харчовий продукт.
ГО «Життя» вимагає застосувати до нікотинових снюсів всі вимоги антитютюнового законодавства як до тютюнового виробу.
Опитування дорослого населення, проведене в квітні 2023 року Київським міжнародним інститутом соціології на замовлення ВООЗ, демонструє, що поширеність вживання нікотинових снюсів повністю сконцентрована у віковій категорівї 18-29 років (0,9%). Інформація щодо вживання серед неповнолітніх наразі відсутня. У той же час поширеність вживання тютюну та нікотину серед молоді 18-29 років становить 36,1%. Це свідчить про те, що саме молодь є цільовою аудиторією тютюнових компаній, які створюють нові продукти для вживання тютюну та нікотину. Тому вкрай важливо, аби антитютюнове законодавство було комплексним та не створювало лазівок для тютюнової індустрії.
Дана статистика також демонструє, що Україні необхідно вчасно реагувати на нові виклики та впроваджувати обмеження на новітні тютюнові та нікотинові вироби, аби тютюнова індустрія не мала правового поля для просування вбивчої продукції.
Нагадаємо, щороку в Україні від хвороб, спричинених курінням, помирає 130 тисяч українців. 325 тисяч українців живуть неповноцінне життя та втрачають працездатність через тютюн та нікотин. А українська економіка щороку втрачає близько 3,2% ВВП через витрати на лікування хвороб – наслідків вживання тютюнових та нікотинових виробів, втрату працездатності українців та передчасну смерть частини з них.
