Україна у січні-2026 збільшила імпорт алюмінію та виробів із нього на 7,5%, до $39,414 млн (у грудні — $43,298 млн).
Експорт алюмінію та виробів із нього за січень-2026 виріс на 24,4% порівняно з аналогічним періодом минулого року — до $11,730 млн (у грудні — $11,805 млн).
У 2025 році Україна збільшила імпорт алюмінію та виробів із нього на 15,3%, до $514,098 млн.
Експорт алюмінію та виробів із нього за 2025 рік зріс на 22,9% порівняно з 2024 роком — до $152,919 млн.
Україна 2024 року наростила імпорт алюмінію та виробів із нього — на 21,7%, до $446,006 млн.
Експорт алюмінію та виробів із нього за 2024 рік збільшився на 27,4% порівняно з попереднім роком — до $124,408 млн.
Водночас у 2023 році імпорт алюмінію та виробів із нього наростила на 7,7%, до $366,463 млн.
Експорт алюмінію та виробів із нього 2023 року зріс на 0,7% порівняно з 2022 роком — до $97,616 млн.
Алюміній широко застосовується як конструкційний матеріал. Основні переваги алюмінію – легкість, податливість штампуванню, корозійна стійкість, висока теплопровідність, неотруйність його сполук. Зокрема, ці властивості зробили алюміній надзвичайно популярним у виробництві кухонного посуду, алюмінієвої фольги в харчовій промисловості та для пакування. Перші ж три властивості зробили алюміній основною сировиною в авіаційній та авіакосмічній промисловості (останнім часом його витісняють композитні матеріали, насамперед вуглеволокно). Після будівництва та виробництва упаковки – алюмінієвих банок і фольги – найбільшою галуззю-споживачем металу є енергетика.
Детальніший огляд про Світове виробництво алюмінію – 1970–2024 дивіться у відео на YouTube-каналі Experts Club.
Антимонопольний комітет України (АМКУ) надав дозвіл АТ ЗНВКІФ “АРС Кепітал” Максима Кріппи на набуття контролю над ТОВ “Грааль” Ігоря Ніконова, яке планувало будівництво офісно-готельного комплексу на Хрещатику.
Відповідне рішення комітет прийняв 12 лютого, йдеться на його сайті.
Як повідомили агентству “Інтерфакс-Україна” у компанії Ніконова KAN Development, девелопер виходить із зазначеного проєкту комплексу.
“Так, ми виходимо з проєкту. Деталі угоди є конфіденційними”, – зазначилв пресслужба девелопера.
За даними YouControl, кінцевим бенефіціаром АТ ЗНВКІФ “АРС Кепітал” є власник бізнес-центру “Парус”, готелю “Україна”, “Міжнародного виставкового центру” в Києві, а також кіберспортивної команди NAVI Максим Кріппа. Станом на 12 лютого, “АРС Кепітал” має 24% частку у ТОВ “Грааль”.
Власниками ТОВ “Грааль” зазначено фонди “Бранко”, “АРС Кепітал” ( по 24%) “Теннессі” (20,75%), а також “Ніагара” (12,5%) і ТОВ “Терра-Люкс” (18,75%). Кінцевим бенефіціаром є власник девелоперської компанії KAN Development Ігор Ніконов.
Як повідомлялося, Державна інспекція архітектури та будівництва (ДІАГ) надала 2024 року ТОВ “Грааль” дозвіл на будівництво в Києві комплексу “Столичний” на земельних ділянках на вул.Хрещатик, 5, 5 “В”, 7/9 і вул. Грушевського, 4-Б у Печерському районі.
Згідно з інформацією на порталі Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, містобудівні умови та обмеження на проєкт було видано 15 лютого 2022 року, допустиму висотність будівель встановлено в 34 м. Згідно з проєктними даними, загальна площа 10-поверхової будівлі становитиме 38,8 тис. кв. м, із них площа апартаментів (219 шт.) – 21,6 тис. кв. м, офісів – 1,8 тис. кв. м, комерційних приміщень – 2,1 тис. кв. м, фітнес-центру – 1,2 тис. кв. м, підземного паркінгу (146 машиномісць) – 4,5 тис. кв. м.
Раніше, 2007 року, Київрада продала компанії “Грааль”, на той час підконтрольній бізнесмену Михайлу Табачнику, 20 соток землі за адресою Хрещатик, 5 за 8,7 млн грн. “Грааль” розраховувала розпочати будівництво комплексу “Столичний” 2010 року. Тоді проєкт передбачав 160-метрову будівлю готельного комплексу і чотирирівневий підземний ТРЦ із паркінгом під Європейською площею. Проєкт оцінювали в EUR400 млн.
АТ “Укрзалізниця” (УЗ) вперше відправило контрейлерний поїзд за маршрутом Львів — Фенішлітке (Угорщина), повідомила пресслужба компанії.
Згідно з повідомленням, проєкт реалізували дочірня компанія UZ Cargo Poland, філія “Центр транспортного сервісу “Ліски” та приватний угорський логістичний термінал.
Для навантаження на колії 1520 мм використано технології та обладнання Sun Smart Logistics і модернізовані платформи ЦТС “Ліски”. На терміналі у Фенішлітке напівпричепи перевантажуватимуть за допомогою технології “R2L” на платформи T3000 для подальшого прямування колією 1435 мм. Завдяки модернізованим платформам та спеціальним технологіям напівпричепи завантажували без залучення тягачів і кранів.
“Цей рейс підтверджує ефективність та універсальність контрейлерних перевезень напівпричепів будь-яких типів у сполученні між Україною та країнами Європейського Союзу з використанням колій 1520 та 1435 мм”, – резюмували в “Укрзалізниці”.
Таїланд розглядає можливість скоротити термін безвізового перебування з 60 до 30 днів для громадян Росії, України та ще 91 країни, повідомляють місцеві ЗМІ. Ініціатива пояснюється бажанням закрити «лазівки» у візовому режимі та зменшити випадки зловживань, зокрема коли в’їзд без візи використовують не з туристичною метою.
За чинними правилами, громадяни 93 країн і територій можуть в’їжджати до Таїланду без візи на строк до 60 днів, також передбачена можливість продовження перебування. Цей режим був розширений і діє з 15 липня 2024 року.
Влада Таїланду при цьому публічно вказує, що фіксувалися випадки зловживання візовими послабленнями, і профільний комітет повинен оцінити заходи та можливі коригування.
Станом на 11 лютого 2026 року офіційного рішення про переведення безвізу на 30 днів в урядовому повідомленні немає.
Якщо термін дійсно скоротять до 30 днів для всього списку, це торкнеться і громадян України.
Флористичний ринок напередодні Дня закоханих входить у пік попиту, але візуальна мова подарункових букетів помітно змінюється. Замість «кричущої» упаковки і стандартних наборів все частіше вибирають «тиху розкіш» – приглушені відтінки, натуральні фактури і композиції, які виглядають не як масовий продукт, а як зібрана «під людину» історія.
Головний тренд сезону – м’які палітри і більш вільні форми. Професійні видання описують відхід від гіпернасиченого «валентинового» червоного до поєднань з нейтральними кольорами – blush, mauve, terracotta, sage, а також до скульптурних, асиметричних композицій, де важливі рух і «повітря» між квітами. Троянди залишаються емоційним якорем, але їх частіше міксують з ранункулюсами, тюльпанами і «характерними» стеблами, щоб букет виглядав сучасно і менш шаблонно.
Паралельно змінюється упаковка. Клієнти все частіше вибирають матовий папір, спокійні тони (пильна троянда, пастельна лаванда, теплі нейтральні кольори) і природні текстури, які «обрамляють» букет, а не перетягують увагу. Цей візуальний зсув підштовхує і до більш стійких рішень – переробних матеріалів і відповідальних стандартів ланцюжка поставок.
Третій блок – логістика і канали продажів. За оцінками галузевих учасників, зростають онлайн і телефонні замовлення, а також частка самовивозу і «останньої милі» в останні години перед святом. У 2026 році, коли 14 лютого припадає на суботу, флористи очікують особливо сильний трафік вихідного дня, що підвищує цінність попереднього замовлення і готових рішень «забрав і подарував».
У Києві цю модель добре видно по активності локальних салонів. Наприклад, LeCharmé працює за двома адресами (вул. М. Василенка, 8 і вул. М. Донця, 2А) і здійснює доставку по Києву та області.
Окрема тенденція ринку — зростання популярності композицій у кошиках і коробках: вони зручніші для доставки, не потребують вази і сприймаються як більш «подарунковий» формат.
Українські сервіси доставки відзначають попит у січні-лютому 2026 року на мікс фактур і кольорів та еко-матеріали (крафт, мішковина, дерево) і кастомізацію «під настрій».
Державний Ощадбанк (Київ) повідомив, що за даними офіційної статистики Національного банку України (НБУ) станом на 1 січня 2026 року, посів перше місце серед банків України за чистим кредитним портфелем юридичних осіб.
“Ощадбанк другий рік продовжує утримувати першість у фінансуванні бізнесу… На початок 2026 року стали першими й за загальним обсягом кредитного портфеля, надавши бізнесу фінансування більш ніж на 122 млрд грн”, – зазначив голова правління Ощадбанку Юрій Каціон.
Згідно зі статистикою НБУ, чистий кредитний портфель Ощадбанку склав майже 101,6 млрд грн, що становить 13% ринку, та за рік зріс більш ніж на 11,5 млрд грн, або на 12,9%. Окремо, зазначається, що фінустанова стала першою за загальним обсягом кредитного портфеля юридичних осіб без нарахованих відсотків та вирахування суми резервів.
За інформацією Ощаду, 33% чистого кредитного портфеля спрямовано на фінансування енергетичних проєктів та забезпечення енергоресурсами, майже 25% – на агропромисловий комплекс та переробку харчових продуктів, 8,4% – на підтримку обороноздатності країни.
Крім того, обсяг коштів юридичних осіб, залучених банком на початок 2026 року, становив 212 млрд грн в еквіваленті (11% ринку), а у національній валюті – майже 180 млрд грн (13%). За рік портфель коштів бізнесу, за даними банку, зріс більш ніж на 49 млрд грн.
За підсумками 2025 року банківський сегмент юридичних осіб продемонстрував зростання: обсяг коштів бізнесу зріс на 17,3% у річному вимірі, кредитування – на 30,1%.
Згідно з даними Нацбанку, на початок січня 2026 року Ощадбанк із загальними активами 514,7 млрд грн (12,9% від загального обсягу) був другим за цим показником серед 60 банків в Україні.
