Кадрові перестановки, ініційовані президентом України на початку 2026 року, сприймаються суспільством стримано: за високої поінформованості українці частіше говорять про обережну надію, ніж про відчуття реального оновлення влади, свідчать результати всеукраїнського опитування дослідницької компанії Active Group.
Згідно з оприлюдненими даними, 79,2% респондентів повідомили, що чули про кадрові оновлення, ще 14,8% зазначили, що «щось чули, але не впевнені в деталях». Уперше дізналися про ці рішення 6,0% опитаних – таким чином, рівень загальної поінформованості перевищує 94%.
Водночас оцінки наслідків кадрових змін залишаються невизначеними: 43,6% респондентів вважають, що ці рішення принесли країні більше користі, 18,3% – що більше шкоди, ще майже 38,0% не змогли дати однозначної відповіді.
Засновник соціологічної компанії Active Group Андрій Єременко, коментуючи результати опитування, зазначив, що зафіксована висока поінформованість про кадрові рішення не трансформувалася у сформовану оцінку їхніх наслідків.
«Ми бачимо ситуацію, коли понад 94% респондентів принаймні чули про ці призначення, але майже 38% не можуть сказати, чи це більше користь чи шкода. Це означає, що суспільство наразі не має достатньо зрозумілих маркерів ефективності – люди очікують практичних результатів, а не сигналів про “перезавантаження” на рівні персоналій. Розподіл відповідей щодо “оновлення влади” майже порівну додатково підтверджує, що запит на зміни є, але він прив’язаний до управлінської логіки та виконання рішень, а не до самого факту кадрових замін», – наголосив Єременко.
На запитання, чи можна вважати рішення останніх тижнів оновленням влади, 42,5% відповіли ствердно, тоді як 46,7% – негативно. У емоційному вимірі 52,1% опитаних заявили, що кадрові перестановки дають більше надії, 29,1% – що переважає зневіра; водночас «виключно надію» відчувають 10,2%.
Серед напрямів державної політики, які, на думку респондентів, можуть посилитися внаслідок призначень, найчастіше називали зовнішню політику, дипломатію та переговорний трек: 41,5% очікують посилення, 13,2% – послаблення. Щодо оборони держави 39,0% прогнозують посилення, 20,5% – послаблення. Для низки внутрішніх напрямів – соціальної політики, економіки, роботи правоохоронних органів та боротьби з корупцією – переважають стримані або негативні очікування, при цьому значною залишається частка відповідей «важко відповісти».
Оцінюючи вплив кадрових рішень на довіру до ключових посадовців, більшість респондентів повідомляють про відсутність змін. Зокрема, щодо президента Володимира Зеленського 63,8% зазначили, що рівень довіри не змінився, 17,5% говорять про зростання довіри, 13,5% – про зниження. Стосовно Кирила Буданова 54,5% не відчули змін, 24,0% фіксують зростання довіри, 13,4% – зниження; щодо Михайла Федорова відповідно 55,3%, 18,6% і 15,8%. Найбільш критичні показники – у Дениса Шмигаля: 57,5% заявили про незмінність, 24,9% – про зниження, 8,2% – про зростання довіри.
Директор соціологічної компанії Active Group Олександр Позній наголосив, що емоційний фон навколо перестановок залишається стриманим, а вплив на довіру до ключових фігур – обмеженим.
«Понад половина опитаних говорить, що кадрові рішення дають більше надії, але лише близько 10% відчувають цю надію беззастережно. Одночасно для більшості фігурантів призначень домінує відповідь “довіра не змінилася”, що вказує на відсутність ефекту швидкого відновлення довіри. У такій ситуації суспільство оцінюватиме ці рішення через конкретні результати – передусім у зовнішньому контурі та сфері безпеки, де баланс очікувань позитивніший, тоді як у внутрішніх напрямах, зокрема економіці, правоохоронній системі та антикорупційній політиці, зберігається значний скепсис», – додав Позній.
Розподіл довіри до відомих публічних фігур, за даними опитування, свідчить про фрагментацію: найвищий рівень довіри має Кирило Буданов (43,2%), далі – Валерій Залужний (37,7%) і Володимир Зеленський (27,4%). Також у переліку: Андрій Білецький (15,6%), Петро Порошенко (13,1%), Денис Прокопенко (13,0%), Сергій Притула (12,0%), Дмитро Разумков (11,6%), Віталій Кличко (10,1%). Окремо 21,3% респондентів заявили, що не довіряють жодному з перелічених.
Найвищі показники недовіри, за даними дослідження, фіксуються в Олексія Арестовича (68,5%), Юлії Тимошенко (60,7%) та Юрія Бойка (54,5%); також високі рівні недовіри мають Петро Порошенко (46,7%) і Віталій Кличко (36,5%). Водночас недовіру висловлюють також до Володимира Зеленського (33,1%), Валерія Залужного (16,6%) та Кирила Буданова (15,6%).
Понад половина українців уже відчувають початок передвиборчої кампанії: 54,2% відповіли «так» (з них 17,3% – «однозначно так»), 32,6% – «ні», 13,2% не визначилися.
У лютому 2026 року найвищу підтримку серед потенційних кандидатів у президенти має Володимир Зеленський – 22,3% (порівняно з 17,8% у грудні 2025 року та 21,7% у січні 2026-го). Підтримка Валерія Залужного, за даними опитування, знизилася до 10,8% (з 16,6% у грудні та 14,9% у січні). Рейтинг Кирила Буданова зріс до 9,4% (після 6,3% у січні), Петро Порошенко має 7,4%, інші кандидати не перевищують 4%. Частка тих, хто готовий проголосувати «проти всіх» або зіпсувати бюлетень, зросла до 10,6% (з 7,5% у грудні), 7,2% не планують брати участі у виборах, 14,5% не визначилися. В антирейтингах найбільше неприйняття мають Олексій Арестович (56,5%) та Юлія Тимошенко (52,2%), далі – Юрій Бойко (45,3%) і Петро Порошенко (42,5%).
Електоральні настрої щодо можливих виборів до Верховної Ради також не формують домінуючої сили. Партія Валерія Залужного має 11,9% у лютому (проти 14,2% у грудні), партія Кирила Буданова – 10,1% (після 8,8% у січні), партія Володимира Зеленського коливається в межах 9,9–10,7%, «Європейська солідарність» – 10,3% у лютому (після 11,0% у січні). Партія «Азов» знизилася до 6,1% (з 7,6% у грудні). Частка тих, хто готовий проголосувати «проти всіх», зросла до 10,1% (із 6,3% у грудні), 7,7% не планують участі у виборах, 13,1% не визначилися.
Опитування проведено Active Group за допомогою онлайн-панелі SunFlower Sociology методом самозаповнення анкет серед громадян України віком 18+. Обсяг вибірки – 2000 респондентів, вибірка репрезентативна за віком, статтю та регіонами України. Період збору даних – 31 січня – 1 лютого 2026 року. Теоретична похибка при довірчій імовірності 0,95 не перевищує 2,2%.
ПрАТ «Страхова компанія »ПЗУ Україна«» (Київ) у 2025 році зібрала 2,884 млрд грн чистих премій, що на 41,9% більше, ніж у 2024 році (2,033 млрд грн), повідомляється в проміжних даних страховика, розміщених у системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР).
Підписані премії за рік зросли на 27,7% – до 2,772 млрд грн.
У 2025 році компанія здійснила виплати відшкодувань на 2,739 млрд грн, що на 23,5% більше, ніж у 2024 році. При цьому валовий прибуток склав 145,042 млн грн, тоді як роком раніше – 184,743 млн грн.
Фінансовий результат до оподаткування склав 391,015 тис. грн, витрати на прибуток – 60,088 млн грн.
Чистий збиток страховика за 2025 рік склав 330,931 млн грн, тоді як 2024-й компанія завершила з чистим збитком 21,749 млн грн.
СК «ПЗУ Україна» має підтримку однієї з найбільших страхових груп Центральної та Східної Європи – PZU Group, до складу якої входить материнська компанія ПрАТ «СК ПЗУ Україна» – PZU S.A.
За даними Національного банку України, «ПЗУ Україна» посідає 11 позицію за зібраними преміями за 9 місяців 2025 року серед non-life страховиків України.
Сукупний державний борг України 2025 року зріс до нового історичного максимуму: у доларовому вимірі – на $47,27 млрд, або на 28,5% – до $213,33 млрд, у гривневому – на 2 трлн 61,7 млрд грн, або на 29,5% – до 9 трлн 42,7 млрд грн, свідчать дані на сайті Міністерства фінансів.
Згідно з ними, прямий держборг збільшився у доларах на 29,9% – до $206,8 млрд, або до 8 трлн 766,0 млрд грн, і становив 96,9% від загальної суми державного та гарантованого державою боргу.
Сукупний зовнішній держборг України 2025 року збільшився на 47,5%, або на $45,51 млрд – до $160,39 млрд, тоді як сукупний внутрішній – на 5,6%, або на 104,1 млрд грн – до 1 трлн 967,2 млрд грн.
У результаті частка сукупного зовнішнього держборгу зросла за рік до 75,2% з 72,3%.
За інформацією Мінфіну, частка зобов’язань у євро на кінець 2025 року зросла до 44,76% (33,01% показник на кінець 2024 року), в англійських фунтах – до 0,40% (0,11%), тоді як в американських доларах зменшилася до 22,65% (26,81%), у гривні – до 20,86% (25,33%), у СПЗ – до 8,63% (11,39%), у канадських доларах – до 2,31% (2,83%), в єні – до 0,40% (0,51%).
Відомство також уточнило, що 72,21% держборгу має фіксовану процентну ставку, тоді як 10,15% прив’язано до SOFR, 8,63% – до ставки МВФ, 3,54% – до EURIBOR, 0,38% – до SONIA та 0,10% – до TORF.
Ставка ще за 3,21% держборгу прив’язана до облікової ставки НБУ, а 1,61% – до індексу споживчих цін та 0,17% – до ставки з прив’язкою до українського індексу ставок за депозитами фізосіб.
Як повідомлялося, державний і гарантований державою борг України 2024 року збільшився на $22,74 млрд – до $166,06 млрд.
Статки підприємця Ілона Маска перевищили $800 млрд, випливає з оцінок Forbes: в реальному часі видання оцінює його капітал приблизно в $852,5 млрд.
Зростання оцінки пов’язане з оголошеною угодою, в рамках якої SpaceX придбала компанію xAI. За даними Reuters, угода передбачає оцінку SpaceX в $1 трлн, xAI – приблизно в $250 млрд, а сукупна вартість об’єднаного бізнесу – близько $1,25 трлн.
При цьому «поріг» в $1 трлн Маск поки не подолав: виходячи з поточної оцінки Forbes, до трильйона йому не вистачає близько $150 млрд. У Forbes також відзначали, що ключовими джерелами його статку залишаються частки в SpaceX і Tesla, а не тільки ефект від угоди з xAI.
У Верховній Раді зареєстровано проект нової редакції Цивільного кодексу України (законопроект №14394 від 22 січня 2026 року), який передбачає можливість надання судом права на шлюб з 14 років у разі вагітності жінки або народження нею дитини.
Загальний шлюбний вік пропонується зберегти на рівні 18 років для жінок і чоловіків, при цьому суд може надати право на шлюб з 16 років, а у винятковому випадку – з 14 років при вагітності або народженні дитини.
За даними сайту парламенту, законопроект знаходиться на розгляді в комітетах. Раніше спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук повідомляв про реєстрацію нової редакції ЦК як масштабної ініціативи з рекодифікації приватного права.
Metinvest B.V. (Нідерланди), материнська компанія гірничо-металургійної групи «Метінвест», в умовах війни в січні-вересні 2025 року знизила капітальні інвестиції на 11% порівняно з аналогічним періодом 2024 року – до $142 млн з $159 млн.
Згідно з презентацією на основі проміжного звіту Metinvest B.V. за 9 міс. -2025, опублікованою у вівторок, за цей період у металургійний сегмент було спрямовано 56% від загального обсягу інвестицій (за 9 міс. -2024 – 31%), у гірничорудний сектор – 43% (64%). Корпоративні накладні витрати становили 1% (4%).
Як зазначається, інвестиції спрямовувалися відповідно до пріоритетів групи та зміненої конфігурації її операційних активів.
Капітальні витрати на технічне обслуговування становили 72% від загального обсягу інвестицій (на 11 відсоткових пунктів менше, ніж за 9 міс. -2024), тоді як частка інвестицій у стратегічні проєкти зросла до 28% (на 11 п.п. більше).
Оцінивши у 2025 році свої потенційні траєкторії розвитку, «Метінвест» отримав кілька ключових результатів, зокрема, вирішив модернізувати флагманський залізорудний актив – Північний ГЗК (ПГЗК). Група відновила ключову ініціативу зі згущення відходів збагачення на комбінаті. Проєкт спрямований на підтримку обсягів виробництва, а також допомагає зменшити обсяги хвостів (відходів – ІФ-У), скоротити операційні та капітальні витрати, знизити вплив на навколишнє середовище. Це також зміцнило прихильність групи будівництву заводу з виробництва «зеленої» сталі в Італії за проектом Adria, який планується реалізувати спільно з компанією Danieli.
Крім того, «Метінвест» підписав базову інженерну угоду на проєкт виробництва окатишів DR з Primetals Technologies для модернізації виробничої лінії Lurgi 552-A на ГМЗК – це є ключовим кроком у розширенні портфеля окатишів для підтримки виробництва «зеленої» сталі.
Група продовжила інвестувати в локальні енергетичні рішення, включно з газопоршневими генераторами загальною потужністю 29 МВт, для зниження енергетичних ризиків воєнного часу.
У презентації пояснюється, що проєкт «Адріа» – спільна ініціатива компаній “Метінвест” і Danieli зі створення найсучаснішого заводу «зеленої» сталі в Пьомбіно (Італія). Він передбачає будівництво цеху електродугових злитків з комплексом безперервного лиття і прокатки з використанням оптимізованої, найсучаснішої і перевіреної технології. Очікується, що перший рулон на новому заводі буде випущено 2028 року.
