Україна у січні 2026 року експортувала 5,0 млн тонн продукції агропромислового комплексу (АПК), що на 0,8% менше за показник попереднього місяця, повідомив Український клуб аграрного бізнесу (УКАБ).
За даними аналітиків, у перший місяць року спостерігалося зростання обсягів експорту лише у сегменті зернових, тоді як за всіма іншими видами продукції зафіксовано зниження. Основною експортною позицією наразі залишається кукурудза.
У структурі експорту продукції АПК у січні 2026 року, за інформацією експертів, зернові культури зросли на 13% проти попереднього місяця і становили 3,4 млн тонн (кукурудза – 83%, пшениця – 16%), олійні культури скоротилися на 32% до 351,7 тис. тонн (соя – 63%, ріпак – 35% та соняшник – 1%), рослинні олії — на 6% до 479,7 тис. тонн (соняшникова олія – 82%, ріпакова – 10% та соєва – 7%), макухи після вилучення рослинних олій — на 32%, до 411,0 тис. тонн (соняшникова – 73%, соєва – 27%), інші види агропромислової продукції — на 15%, до 349,9 тис. тонн.
Комунальне підприємство «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних доріг і споруд на них Солом’янського району м. Києва» оголосило про намір укласти зі СК «ВУСО» договір на послуги з обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСЦПВ).
Як повідомляють у системі електронних держзакупівель Prozorro, цінова пропозиція компанії становила 402,6 тис. грн, проти очікуваної вартості 732,6 тис. грн.
У тендері також брали участь страхові компанії «Країна» з пропозицією 625 тис. грн, СГ «ТАС» -678 тис. грн.
Metinvest B.V. (Нідерланди), материнська компанія гірничо-металургійної групи “Метінвест”, в умовах війни в січні-вересні 2025 року знизила капітальні інвестиції на 11% порівняно із аналогічним періодом 2024 року – до $142 млн з $159 млн.
Згідно з презентацією на основі проміжного звіту Metinvest B.V. за 9 міс.-2025, опублікованою у вівторок, за цей період у металургійний сегмент було спрямовано 56% від загального обсягу інвестицій (за 9 міс.-2024 – 31%), у гірничорудний сектор – 43% (64%). Корпоративні накладні витрати становили 1% (4%).
Як зазначається, інвестиції спрямовувались відповідно до пріоритетів групи та зміненої конфігурації її операційних активів.
Капітальні витрати на технічне обслуговування становили 72% від загального обсягу інвестицій (на 11 відсоткових пункти менше, ніж за 9 міс.-2024), тоді як частка інвестицій у стратегічні проекти зросла до 28% (на 11 в.п. більше).
Оцінивши в 2025 році свої потенційні траєкторії розвитку, “Метінвест” отримав кілька ключових результатів, зокрема, вирішив модернізувати флагманський залізорудний актив – Північний ГЗК (ПГЗК). Група відновила ключову ініціативу щодо згущення відходів збагачення на комбінаті. Проєкт спрямовано на підтримку обсягів виробництва, а також допомагає зменшити обсяги хвостів (відходів – ІФ-У), зменшити операційні та капітальні витрати, знизити вплив на навколишнє середовище. Це також зміцнило прихильність групи до будівництва заводу з виробництва “зеленої” сталі в Італії за проектом Adria, який планується реалізувати спільно з компанією Danieli.
Крім того, “Метінвест” підписав базову інженерну угоду на проєкт виробництва окатишів DR з Primetals Technologies для модернізації виробничої лінії Lurgi 552-A на ПГЗК – це є ключовим кроком у розширенні портфеля окатишів для підтримки виробництва “зеленої” сталі.
Група продовжила інвестувати в локальні енергетичні рішення, включаючи газопоршневі генератори загальною потужністю 29 МВт, для зниження енергетичних ризиків воєнного часу.
У презентації пояснюється, що проєкт “Адрія” – спільна ініціатива компаній “Метінвест” та Danieli зі створення найсучаснішого заводу “зеленої” сталі в Пйомбіно (Італія). Він передбачає будівництво цеху електродугових злитків з комплексом безперервного лиття та прокатки з використанням оптимізованої, найсучаснішої та перевіреної технології. Очікується, що перший рулон на новому заводі буде випущено у 2028 році.
Як повідомлялось, “Метінвест” у першому півріччі-2025 знизив капінвестиції на 28% порівняно із аналогічним періодом 2024 року – до $91 млн з $127 млн. У металургійний сегмент було інвестовано $52 млн (у першому півріччі-2024 – $38 млн), у гірничорудний сектор – $38 млн ($83 млн).
“Метінвест” у 2024 році знизив капінвестиції на 17% порівняно із 2023 роком – до $235 млн з $284 млн. При цьому в металургійний сегмент було інвестовано $81 млн (у 2023-му – $65 млн), у гірничорудний сектор – $146 млн ($213 млн).
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Його підприємства розташовані в Україні – в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях, а також у країнах Європи. Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%). ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Як повідомляє Сербський Економіст, італійський виробник автокомпонентів і електромобілів Tazzari розглядає можливість інвестицій у Сербію і планує почати вкладення вже у 2026 році, повідомила в Болоньї віце-прем’єр і міністр економіки Сербії Адріана Месарович.
За її словами, представники компанії приїдуть до Сербії в найближчі 15 днів для продовження переговорів. Міністр також заявила, що компанія випускає литі алюмінієві деталі для двигунів, а серед її клієнтів – Ducati, Lamborghini, Maserati і Ferrari.
Месарович додала, що Tazzari цікавлять умови доступу на зовнішні ринки, включно з угодами про вільну торгівлю, які Сербія уклала з низкою країн.
Tazzari Group заснована 1963 року і спеціалізується на технологіях алюмінієвого лиття та постачанні полегшених компонентів для автомобільної та мотоциклетної галузей; група також розвиває напрямок власних легких електромобілів (проект Tazzari Zero).
https://t.me/relocationrs/2214
Центральна виборча комісія (ЦВК) пропонує врегулювати порядок включення до списків виборців військовослужбовців, які виконують завдання в місцях тимчасового перебування підрозділів, за поданням командирів у день голосування.
«Передбачається можливість організації голосування за місцем перебування для військовослужбовців, які включені до списку виборців спеціальної виборчої дільниці, але в день виборів виконують службові завдання і не мають можливості прибути до приміщення для голосування», – йдеться в повідомленні на сайті в середу.
Також пропонується вдосконалити правове регулювання голосування військовослужбовців, які несуть службу в добовому наряді або перебувають на чергуванні, та інші суміжні питання. Крім того, комісія акцентує на необхідності широкого і професійного опрацювання питання забезпечення пасивного виборчого права для військовослужбовців.