Business news from Ukraine

Business news from Ukraine

ЮНІСЕФ передав Україні додаткові 42 генератори для підтримки критичної інфраструктури

Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ) передав Україні додаткові 42 генератори, загалом організація передала 106 генераторів, які будуть направлені в прифронтові регіони та міста для підтримки критичної інфраструктури, повідомив віцепрем’єр-міністр з відновлення України – міністр розвитку громад і територій України Олексій Кулеба.

“ЮНІСЕФ передав Україні ще 42 генератори. Загальна кількість допомоги, яка прибула, – 106 генераторів потужністю 15,1 МВт. Це обладнання вже відправляється в прифронтові регіони і міста, щоб підтримати роботу тепломереж, водоканалів, лікарень і соціальної інфраструктури. Генератори різної потужності – від мобільних до промислових – можуть працювати як основне або резервне джерело живлення для критичних об’єктів”, – написав він у телеграмі в понеділок.

Як зазначив міністр, ця допомога є частиною ширшої програми зимової підтримки: загалом ЮНІСЕФ планує передати Україні 255 генераторів сумарною потужністю близько 40,6 МВт і вартістю майже $6,2 млн.

Також, за його інформацією, для підтримки Києва з Кривого Рогу вже доставлено 2 когенераційні установки потужністю 1,5 МВт і 2,3 МВт – для підприємств критичної інфраструктури.

Кулеба подякував партнерам за системну підтримку, а громадам – за взаємодопомогу.

,

У січні 2026 року НБУ пом’якшив валютні інтервенції, гривня дешевшає на 2,5%

Національний банк України (НБУ) у січні 2026 року скоротив валютні інтервенції на $14 млн, або на 0,4%, порівняно із січнем торік – до $3 млрд 375,5 млн, тоді як офіційний курс гривні знизився до долара на 2,5%, або на 1 грн 2 коп.

В той же час за останній тиждень січня НБУ зменшив продаж доларів на міжбанківському ринку на $202,1 млн, або на 19%, – до $859,5 млн.

Згідно з даними Нацбанку, за перші чотири дні минулого тижня середньоденне негативне сальдо купівлі та продажу валюти юрособами зменшилось до $95,5 млн з $137,6 млн за такий самий період тижнем раніше та сумарно склало $381,8 млн.

На ринку валютообмінних операцій населення за суботу-четвер негативне сальдо, також зменшилось до $34,0 млн з $36,4 млн на позаминулому тижні, всі дні продаж безготівкової валюти перевищував її купівлю.

Офіційний курс гривні до долара, який розпочав минулий тиждень з позначки 43,1391грн/$1, за три дні посилився до 42,7689/$1 й завершив тиждень на рівні 42,8483 грн/$1.

На готівковому ринку курс долара упродовж минулого тижня змінювався за траєкторією офіційного. Загалом за цей період долар подешевшав приблизно на 27 коп.: купівля – до 42,70 грн/$1, продаж – до 43,07 грн/$1.

Як повідомили аналітики КИТ Group, яка є великим учасником ринку готівкового валютообміну (ТОВ “Ліберті-Фінанс”), у другій половині січня на міжнародному ринку ключовою подією стало засідання ФРС: регулятор, як і очікували ринки, залишив базову ставку без змін, фактично взявши паузу після трьох послідовних знижень у 2025 році.

На цьому тлі долар упродовж місяця слабшав до євро (EUR/USD доходив до 1,2038 із подальшим відкатом), тоді як риторика президента США Дональда Трампа підштовхнула інвесторів до захисних активів, що підтримало євро.

На внутрішньому ринку, за оцінкою аналітиків, НБУ продовжує політику керованої курсової гнучкості й водночас очікує, що прогнозованих обсягів зовнішньої допомоги буде достатньо для беземісійного фінансування дефіциту бюджету та збереження міжнародних резервів на рівні, достатньому для підтримання стійкості валютного ринку. Додатковим чинником для очікувань ринку стало рішення центробанку розпочати цикл пом’якшення процентної політики та знизити облікову ставку з 30 січня 2026 року з 15,5% до 15%.

Згідно з прогнозами КИТ Group, у найближчі один-два тижні курс долара перебуватиме в базовому діапазоні 42,9–43,4 грн/$1 із ризиками коливань у бік послаблення гривні, у середньостроковій перспективі двох-трьох місяців – 43,50–44,00 грн/$1, тоді як у першому півріччі 2026 року орієнтиром залишається 43,5–44,9 грн/$1.

lhttps://interfax.com.ua/news/projects/1140746.html

, , ,

Ринок легальних сигарет останні 2 роки в Україні скорочується на 10-15% щорічно — гендиректор «Філіп Морріс»

Ринок легальних сигарет останні два роки в Україні скорочується на 10-15% щорічно одночасно із зростанням нелегального ринку, така драматична ситуація спостерігається вперше, заявив генеральний директор «Філіп Морріс Україна» Максим Барабаш агентству «Інтерфакс-Україна».

«Що відбувається останні два роки? Через те, що зростає нелегальний ринок, темпи падіння легального ринку просто неймовірні: такого ніколи не було в Україні, щоб ринок легальних сигарет скорочувався на 10-15% на рік», – сказав він у кулуарах «Українського сніданку» в Давосі, організованого Фондом Пінчука на полях Всесвітнього економічного форуму.

Барабаш констатував, що споживачі переходять на нелегальний ринок, тому що у зв’язку з підвищенням акцизів в останні роки різниця в ціні легального і нелегального продукту значно зросла.

“70% (ринку) сигарет – це низькоціновий сегмент. Це люди, які приходять до точки продажу і запитують: дайте мені найдешевші сигарети. На сьогоднішній день вони отримують нелегальні сигарети по 70-78 грн (за пачку), коли за законом сигарети не можуть коштувати сьогодні менше 125 грн«, – пояснив гендиректор »Філіп Морріс Україна”.

Він уточнив, що з 1 січня 2026 року через чергову індексацію акцизів легальні сигарети подорожчали в гривні на 15-17%.

Гендиректор зазначив, що безпосередньо для «Філіп Морріс Україна» це означає, що на відкритій два роки тому фабриці у Львівській області замість фабрики під Харковом, робота якої була зупинена в перший день повномасштабної агресії Росії в лютому 2022 року, частина з п’яти встановлених ліній недовантажені, а плани з розширення виробництва ще трьома лініями позбавлені сенсу.

«Умовно, 15% падіння (ринку) – це можна закривати одну лінію. І ми не бачимо взагалі ніякого позитивного руху, хоч якоїсь надії, щоб щось відбувалося позитивного в боротьбі з нелегалами. Думаю, це буде основною проблемою індустрії», – описав ситуацію Барабаш.

За приблизними розрахунками заступника генерального директора з корпоративних зв’язків «Філіп Морріс Україна» Михайла Полякова, план по акцизних надходженнях у 2025 році не виконаний як мінімум на 7 млрд грн, а в цьому році за планом у 140 млрд грн без зміни ситуації недоотримання становитимуть як мінімум 10 млрд грн.

“Акциз – це податок на споживання. Якщо легальний продукт не споживається, то немає акцизу. Ми думаємо, що в якийсь момент настане точка кипіння, коли почнуть боротися (з нелегальним ринком). Просто це може стати трохи запізно, і побороти його взагалі буде неможливо«, – підкреслив гендиректор »Філіп Морріс Україна”.

За його словами, в поточній ситуації встановлена на нелегальному ринку лінія вартістю кілька мільйонів доларів може окупитися за тиждень, і з ростом акцизів відповідно до затвердженого календаря індексації без посилення боротьби ця рентабельність буде тільки зростати, «тому єдине (рішення) – це дуже серйозна боротьба, політична воля, якої на сьогодні немає».

Поляков, у свою чергу, додав, що останнім часом канали постачання нелегальної продукції на ринок диверсифікувалися за рахунок Telegram-каналів і онлайн-продажів.

“Дуже багато Telegram-каналів, онлайн-продажів. Звернення до правоохоронних органів не дозволяє закрити ці Telegram-канали. Як це працює? Людина через Telegram-канал робить замовлення, вона отримує його поштою. Декларується, що це сувеніри або інша продукція – відправник не вказує, що це сигарети”, – пояснив заступник генерального директора з корпоративних зв’язків.

«Філіп Морріс Україна» («ФМУ») працює на українському ринку з 1994 року. У 2024 році компанія відкрила нову фабрику у Львівській області із задекларованими інвестиціями $30 млн, на роботу якої було переведено 250 співробітників харківської фабрики.

Минулої п’ятниці, 30 січня, компанія повідомила про ракетний удар Росії, який пошкодив частину харківської фабрики компанії.

Згідно з даними ресурсу YouControl, за 9 місяців 2025 року виручка ПрАТ «Філіп Морріс Україна» зменшилася на 13,3% – до 14,23 млрд грн.

,

Акціонери Миколаєвобленерго зберуться онлайн наприкінці лютого

АТ «Миколаєвобленерго» проведе позачергові загальні збори акціонерів 27 лютого 2026 року у формі опитування (дистанційно), повідомляється у розкритті інформації.

Згідно з повідомленням, перелік акціонерів, які мають право на участь, буде складено 24 лютого (на 23:00). Голосування бюлетенями буде прийматися з 11:00 17 лютого до 18:00 27 лютого, при цьому бюлетені з обрання кандидатів до органів товариства планується розмістити 23 лютого.

До порядку денного включено припинення повноважень наглядової ради, обрання нового складу, затвердження умов договорів з членами наглядової ради та їх винагород, а також компенсація витрат на організацію та проведення зборів.

АТ «Миколаївобленерго» – оператор системи розподілу електроенергії в Миколаївській області; «Українські розподільчі мережі» володіють 70% акцій компанії.

Джерело: https://www.fixygen.ua/news/20260202/mikolaevoblenergo-provede-distantsiyne-zibrannya-aktsioneriv-27-lyutogo.html

,

ЄБРР надав $200 млн кредиту ArcelorMittal Кривий Ріг

Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) виділив Криворізькому гірничо-металургійному комбінату ПАТ “ArcelorMittal Кривий Ріг” (АМКР, Дніпропетровська обл.) ще один кредит у розмірі до $200 млн на поповнення обігових коштів для функціонування підприємства.

Згідно з інформацією ЄБРР, виділено старший кредит (senior loan) на суму до $200 млн українському акціонерному товариству АМКР, контрольний пакет акцій якого належить групі ArcelorMittal.

При цьому уточнюється, що виділення кредиту затверджено 3 грудня 2025 року.

Зазначаєтсья, що позика буде використана для фінансування потреб компанії в оборотному капіталі для забезпечення безперервності діяльності в Україні, коли на діяльність впливає війна. Проєкт розширить доступ до ринково-релевантного навчання та можливостей працевлаштування для ветеранів та інвалідів відповідно до пріоритетів компанії щодо відновлення людського капіталу.

Також додається, що Банк надає фінансування за надзвичайних обставин, спричинених війною в Україні, з унікальним набором умов, атрибутів та положень. Проєкт також є гендерно додатковим відповідно до нових зобов’язань щодо розширення доступу до навчання для молодих жінок через флагманську ініціативу АМКР “Нова фабрика”, яка стосується інклюзії молоді.

Як повідомлялося, наглядова рада АМКР 26 листопада 2025 року ухвалила надати згоду на вчинення значного правочину – залучення кредиту від ЄБРР.

При цьому ринкову вартість майна або послуг, котрі є предметом правочину, визначено відповідно до законодавства – не більше як $200 млн (8480300 тис. грн за курсом НБУ станом на 26.11.2025); вартість активів емітента, за даними останньої річної фінансової звітності, – 51725655 тис. грн; співвідношення ринкової вартості майна або послуг, котрі є предметом правочину, до вартості активів емітента, за даними останньої річної фінансової звітності (у відсотках) – 16,3947658082%.

“ArcelorMittal Кривий Ріг” – найбільший виробник стального прокату в Україні. Спеціалізується на випуску довгомірного прокату, зокрема, арматури та катанки. Підприємство має повний виробничий цикл, його виробничі потужності розраховані на щорічний випуск понад 6 млн тонн сталі, більш ніж 5 млн тонн прокату і понад 5,5 млн тонн чавуну.

ArcelorMittal володіє в Україні найбільшим гірничо-металургійним комбінатом “ArcelorMittal Кривий Ріг” і низкою малих компаній, зокрема, ПАТ “ArcelorMittal Берислав”.

, ,

«Метінвест» у 2025 році сплатив до бюджетів України 18,7 млрд грн

Гірничо-металургійна група “Метінвест” у 2025 році з урахуванням асоційованих компаній і спільних підприємств перерахувала до бюджетів усіх рівнів в Україні 18,7 млрд грн, тоді як у 2024 році – 19,8 млрд грн.

Згідно із пресрелізом компанії у понеділок, найбільша за обсягом відрахувань – плата за користування надрами в розмірі 4,6 млрд грн, на другому місці – 3,5 млрд грн єдиного соціального внеску, на третій позиції – 3,2 млрд грн податку на доходи фізичних осіб.

Крім того українські підприємства “Метінвесту” торік перерахували 1,9 млрд грн податку на прибуток та 690 млн грн екологічного податку. Водночас податок на додану вартість зріс на 18% проти показників минулого року, до майже 2 млрд грн, плата за землю – на 10%, до 1,4 млрд грн, а військовий збір – майже втричі, до 916 млн грн.

“Війна та глобальні виклики змінили бізнес-реальність і змусили нас працювати по-новому. Але роль металургії залишається стратегічною: вона й далі тримає економіку, забезпечує валютний виторг і наповнює бюджет. Як найбільша компанія галузі, Метінвест продовжує працювати, підтримувати регіони й допомагати армії”, – зазначив генеральний директор групи Юрій Риженков.

Як повідомлялося, 2024 року “Метінвест” перерахував до бюджетів усіх рівнів в Україні 19,8 млрд грн податків і зборів. Загалом за майже чотири роки повномасштабного вторгнення група підтримала економіку країни на суму близько 74 млрд грн.

“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Його підприємства розташовані в Україні – в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях, а також у країнах Європейського Союзу, Великій Британії та США. Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%). ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.

,