Частка імпортних сирів на українському ринку у 2025 році зросла з 38% до 45% і продовжує збільшуватися, якщо ситуація не зміниться, вже березні-квітні 2026 року українські виробники матимуть менше половину ринку, заявили в Спілці молочних підприємств України (СМПУ).
“Нинішній тренд на ринку сирів становить загрозу для харчової безпеки України й потребує оперативної реакції уряду. Якщо з політичних міркувань антисубсидіарні розслідування проти виробників ЄС, насамперед Польщі, не мають перспективи, варто зосередитися на активізації державної підтримки українських виробників”, – відзначив виконавчий директор СМПУ Арсен Дідур.
Галузева асоціація зауважила, що обсяг імпорту сичужного сиру в Україну торік збільшився на 13% порівняно з 2024 роком, до 32,9 тис. тонн, зокрема твердого сиру було ввезено 15,8 тис. тонн (+14%).
СМПУ надіслало уряду пропозицію щодо збільшення компенсації в рамках програми “Національний кешбек ” для сирів українського виробництва з 10% до 20%. При цьому пропонується знизити або скасувати компенсацію на іншу молочну продукцію, яка не має такої гострої конкуренції з імпортом.
Як повідомлялося, міністр економіки, довкілля та сільського господарства Олексій Соболев в січні інформував, що у 2026 році Кабмін зменшить фінансування програми “Національний кешбек”. Станом на лютий 2026 року в держбюджеті на цю програму закладено 3 млрд грн проти 5,7 млрд грн рік тому. Відтак уряд планує перейти до точкової підтримки критично важливих галузей.
Міжрегіональний центр гуманітарного розмінування та швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій (Харківський район) оголосив про намір укласти з НАСК «Оранта» договір на обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
За даними системи електронних держзакупівель Prozorro, цінова пропозиція компанії склала 260,8 тис. грн проти 452,8 тис. грн очікуваної вартості.
У тендері також взяли участь СК «Гардіан» із 265,4 тис. грн, «УПСК» – 278,9 тис. грн, “Країна” – 293,2 тис. грн, СГ «ТАС» – 418 тис. грн.
Республіка Узбекистан була офіційно визнана організацією ASIA Records країною Азії, що має найбільшу кількість ісламських історичних міст, включених до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
У церемонії нагородження, яка відбулася в місті Куала-Лумпур (Малайзія), взяли участь представники Комітету з туризму Республіки Узбекистан, а також Посольства Узбекистану в Малайзії.
Згідно з цим визнанням, розташовані в Узбекистані міста Самарканд, Бухара, Хіва та Шахрісабз є ісламськими історичними містами, офіційно визнаними ЮНЕСКО. Цей показник підтверджує статус Узбекистану як одного з найбагатших і найбільш цілісно збережених центрів ісламської цивілізації в Азії.
Розташований у самому серці Великого Шовкового шляху, Узбекистан протягом століть був перехрестям культури, науки та духовних традицій ісламського світу. В його історичних містах до наших днів в автентичному середовищі збереглися видатні зразки ісламської архітектури, містобудування та наукової думки — мечеті, медресе, мавзолеї та цілісні міські ансамблі. Особливу цінність становить саме комплексна збереженість історичного середовища, коли унікальною спадщиною є не окрема пам’ятка, а весь міський образ у його цілісності.
Поряд з архітектурною спадщиною, Узбекистан і сьогодні залишається важливим центром паломницького та культурного туризму. Комплекс Хаст-Імам у Ташкенті, мавзолей Імама аль-Бухарі в Самарканді, ансамблі Бахоуддіна Накшбанда та Чашмаї Аюб у Бухарі, а також ісламські пам’ятки Термеза й надалі приваблюють паломників і туристів з усього світу.
Присудження нагороди ASIA Records на міжнародній арені є визнанням лідерства Узбекистану у справі збереження, розвитку та популяризації ісламської історичної спадщини, а також підтверджує її універсальну цінність для всього людства.
Reuters повідомив з посиланням на аналітичну записку JPMorgan Chase, що банк очікує зростання цін на золото до $6300 за унцію до кінця 2026 року, незважаючи на різку корекцію на ринку дорогоцінних металів.
За оцінкою банку, ключовими драйверами залишаться стійкий попит з боку центробанків та інвесторів, а також тренд на диверсифікацію резервів на користь реальних активів і зниження залежності від долара США. Зокрема,
JPMorgan Chase очікує, що закупівлі золота центробанками в 2026 році складуть близько 800 тонн.
При цьому, золото раніше знижувалося на 9,8% 30 січня – це найсильніше падіння з 1983 року, а зниження, в тому числі, посилилося після підвищення вимог по маржі на терміновому ринку з боку CME Group. 2 лютого котирування, як повідомлялося, опускалися до $4677,17 за унцію після оновлення рекорду на рівні $5594,82 минулого тижня.
Окремо Deutsche Bank AG підтвердив прогноз ціни золота на рівні $6000 за унцію до кінця 2026 року, також пов’язуючи потенціал зростання з продовженням попиту з боку офіційного сектора та інвесторів.
Раніше аналітичний центр Experts Club представив аналіз провідних країн світу – виробників золота у своєму відео на Youtube каналі — https://youtube.com/shorts/DWbzJ1e2tJc?si=BywddHO-JFWFqUFA
Найбільша мережа автозаправних комплексів України UKRNAFTA підготувала лютневий подарунок для закоханих і не тільки.
З 02.02 по 01.02.2026 включно при заправці якісним бензином Євро-5 на автозаправних комплексах UKRNAFTA отримуйте додаткову знижку:
• від 25 літрів – 1 грн/л;
• від 40 літрів – 2 грн/л.
Менше витрат – більше економії та більше насолоди від поїздок і теплих зустрічей!
З офіційними правилами акції можна ознайомитись за посиланням.
АТ “Укрнафта” – найбільша нафтовидобувна компанія України, є оператором найбільшої національної мережі АЗК – UKRNAFTA. У 2024 році компанія вступила в управління активами Glusco. У 2025 році завершила угоду з Shell Overseas Investments BV про купівлю мережі Shell в Україні. Загалом оперує 663 АЗК.
Компанія реалізує комплексну програму відновлення діяльності та оновлення формату автозаправних станцій своєї мережі. З лютого 2023 року випускає власні паливні талони та картки “NAFTAКарта”, що реалізуються юридичним і фізичним особам через ТОВ “Укрнафта-Постач”.
Найбільшим акціонером “Укрнафти” є НАК “Нафтогаз України” з часткою 50%+1 акція.
У листопаді 2022 року ставка Верховного головнокомандувача ЗСУ ухвалила рішення про передачу державі частки корпоративних прав компанії, що належали приватним власникам, якою зараз управляє Міноборони.
Сільськогосподарське ТОВ (СТОВ) “Ратнівський аграрій” (смт Ратне Волинської обл.) має намір отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин для реконструйованого тваринницького комплексу в с. Якушів (Ковельський р-н), повідомляється на сайті Міністерства економіки, довкілля і сільського господарства.
Згідно з офіційним повідомленням, проєктом передбачено безприв’язне утримання великої рогатої худоби (ВРХ) на глибокій підстилці в чотирьох корівниках. Кожен із них розрахований на 1 тис. голів, що забезпечить загальну потужність об’єкта у 4 тис. голів одночасного утримання.
Очікується, що в комплексі утримуватимуться 1525 голів корів, 1670 голів телят різних вікових груп, 805 голів іншої ВРХ і бичків. У теплий період року тварини перебуватимуть на пасовищах. Загальний час перебування у корівниках становитиме не більше п’яти місяців на рік. Теплопостачання у корівниках забезпечуватиметься котлом на дровах (200 кВт). Крім того, для надійності енергопостачання комплекс устатковано чотирма дизель-генераторами по 50 кВт кожен.
Проєкт уже пройшов процедуру оцінки впливу на довкілля (ОВД), за підсумками якої Управління екології та природних ресурсів Волинської ОВА наприкінці грудня 2025 року видало позитивний висновок. Оскільки потужність комплексу перевищує поріг у 1 тис. місць для ВРХ, об’єкт підпадає під другу категорію видів діяльності, що можуть мати значний вплив на довкілля.
Водночас розрахунки підтвердили відсутність перевищень гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин, тому заходи щодо примусового скорочення викидів не передбачені.
СТОВ “Ратнівський аграрій” зареєстровано 2011 року. Спеціалізується на утриманні ВРХ та відгодівлі племінних порід із використанням сучасних технологій.
Згідно з даними сервісу Opendatabot, за підсумками 2024 року підприємство отримало доходу 259,1 млн грн, чистого прибутку – 17,53 млн грн, має боргових зобов`язань 126,16 млн грн, активи оцінюються в 1,04 млрд грн. За підсумками трьох кварталів 2025 року його діяльність характеризується подальшим зростанням активів: 204,98 млн грн доходу, 40,56 млн грн чистого прибутку, 222,95 млн грн боргових зобов`язань, активи зросли до 1,27 млрд грн.
Статутний капітал СТОВ “Ратнівський аграрій” – 48,144 млн грн, кінцевий бенефіціар – Віта Шевчук.
Відповідно до закону “Про охорону атмосферного повітря”, об’єкти поділяються на три групи: до першої належать підприємства, що зобов’язані впроваджувати найкращі доступні технології (дозвіл видає Мінекономіки); до другої — об’єкти на державному обліку, що регулюються на рівні ОВА; до третьої — суб’єкти з мінімальним впливом. Процедура ОВД є обов’язковою для тваринницьких комплексів, де кількість місць для ВРХ перевищує 1000.
