Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) схвалив програму технічного співробітництва New Horizons (“Нові горизонти”), спрямовану на стимулювання інноваційних інвестицій в агропродовольчу систему України, повідомила пресслужба банку.
Проєкт має стати ключовим інструментом для відновлення національної економіки та прискорення євроінтеграції агробізнесу, – зауважили в ЄБРР.
Згідно з описом проєкту, програма орієнтована на підтримку бізнесів, що впроваджують передові технології у виробництво продуктів харчування та сільське господарство.
Ключовими напрямками програми New Horizons є стимулювання інвестицій на основі поєднання галузевої аналітики та мапування можливостей для прийняття обґрунтованих інвестиційних рішень; підтримка high-potential сегментів шляхом підтримки таких сфер, як виробництво альтернативних протеїнів і стале інтенсивне сільськогосподарське виробництво.
Крім того, проєкт спрямований на налагодження міжнародної кооперації, зокрема, між українським бізнесом та провідними міжнародними науково-дослідними установами (R&D) для посилення інноваційного потенціалу. Очікується, що обраним українським підприємствам буде надано послугу аудиту та інноваційного скринінгу для виявлення можливостей модернізації їхніх бізнес-процесів.
Програма також передбачає огляд відповідності українського агротех-сектору вимогам ЄС щодо безпечності харчових продуктів, сталого розвитку та стандартів цифрової торгівлі.
Результати досліджень та інноваційні можливості будуть представлені українським компаніям під час спеціального заходу з обміну знаннями, що має об’єднати розробників технологій, стартапи та великий агробізнес.
ЄБРР є найбільшим інституційним інвестором в Україні. Від початку повномасштабного вторгнення РФ у 2022 році банк спрямував у країну понад EUR8,5 млрд на підтримку енергетичної безпеки, критичної інфраструктури, продовольчої безпеки, торгівлі та приватного сектору.
Центральна Азія залучила близько 57% усіх інвестицій з Азії до Євразійського регіону — їхній загальний обсяг сягнув 68 млрд доларів США. Головним драйвером зростання в регіоні став Узбекистан: за останні півтора року обсяг вкладень з азійських країн зріс з 11 млрд до 22,6 млрд доларів США, забезпечивши близько 62% усього приросту інвестицій у Центральній Азії.
Попри глобальний спад, приплив азійських інвестицій до Євразійського регіону у 2024–2025 роках досяг майже 20 млрд доларів США. Майже половину цього зростання (9 млрд доларів США) забезпечили країни Перської затоки. Загальний обсяг накопичених взаємних інвестицій станом на середину 2025 року досяг рекордних 176 млрд доларів США.
Найбільші обсяги інвестицій припали на Об’єднані Арабські Емірати — 16,1 млрд доларів США, а також Саудівську Аравію (4,2 млрд доларів США), Катар (2,4 млрд доларів США) та Оман (1,1 млрд доларів США). До 96% усіх інвестицій країн Затоки спрямовується саме до Центральної Азії.
Фонд держмайна (ФДМ) України виставив на приватизаційний аукціон єдиний майновий комплекс (ЄМК) ДП “Крисківський спиртовий завод” (Чернігівська обл.) зі стартовою ціною 3,1 млн грн, повідомив Фонд у Телеграм-каналі.
Згідно із повідомленням, що до складу спиртзаводу входять 72 одиниці нерухомого майна та інфраструктури (виробничі, складські, адміністративні будівлі та споруди) загальною площею 11,93 тис. кв. м. Об’єкт також включає ставок, цистерни, силоси, огородження, мережі електро-, газо-, водопостачання та водовідведення.
Онлайн-аукціон у системі “Prozorro.Продажі” призначено на 17 лютого. Зареєструватися на участь в ньому можна до 16 лютого.
Приватизація спиртзаводів в Україні є частиною реформи, спрямованої на демонополізацію галузі, боротьбу з тіньовим ринком та залучення інвестицій.
Масштабна приватизація підприємств спиртової галузі розпочалася у вересні-жовтні 2020 року. На час початку приватизації у сфері виробництва спирту налічувалося 78 державних підприємств, з яких до приватизації готувався 41 об’єкт держпідприємства “Укрспирт” і 37 об’єктів концерну “Укрспирт”.
Виробник елеваторного обладнання KMZ Industries (Карлівський машинобудівний завод, Полтавська обл.) підписав угоду на виготовлення силосів і транспортного обладнання для агропідприємства з Чернігівської області, повідомила пресслужба компанії у Fаcebоok.
Згідно із повідомленням, замовник, який спеціалізується на вирощуванні кукурудзи та молочному тваринництві, планує збільшити власні потужності зі зберігання зерна для більш гнучкого управління запасами.
У межах угоди KMZ Industries виготовить три силоси на плоскому дні загальною місткістю 21 950 куб. м, оперативний силос для автовідвантаження об’ємом 90 куб. м і транспортне обладнання (норії та ланцюгові транспортери) продуктивністю 50 та 100 тонн/год.
Для реалізації проєкту господарство планує скористатися державною програмою 25%-ї компенсації вартості сільгосптехніки та обладнання вітчизняного виробництва.
Керівник регіонального представництва KMZ Industries Владислав Переходько зауважив, що цей кейс унаочнює тенденцію інвестування агровиробників у розширення наявних елеваторних майданчиків із фокусом на енергоефективності.
KMZ Industries є найбільшим виробником елеваторного обладнання в Україні та виготовляє його повний спектр, включно із силосами, зерносушарками, транспортним обладнанням і сепараторами, а також надає послуги з автоматизації та монтажу.
Компанія, за її даними, побудувала понад 5 тис. об’єктів. В експлуатації – силоси KMZ Industries сумарним обсягом понад 12,5 млн куб. м.
На третину скоротилася кількість великих землевласників серед компаній з моменту відкриття ринку землі в Україні. Про це повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club з посиланням на дослідження, проведене opendatabot на підставі даних Державного земельного кадастру. Так, 91 компанія зменшила свої земельні банки до рівня менш як 100 гектари за два роки. 31% від усіх земельних ділянок, якими володіє бізнес, припадає на 10 компаній-землевласників. Наразі 192 компанії володіють земельними банками понад 100 га.
192 компанії, у власності яких перебуває понад 100 гектарів землі, налічується наразі в Україні. Для порівняння, на момент відкриття ринку землі у 2024, таких компаній було 283. На 51 компанію зменшився перелік великих землевласників упродовж 2024 року, а торік — ще на 40 компаній.
В умовах невизначеності, руйнування інфраструктури, складності розмінування територій та проблем із логістикою великі компанії не поспішають нарощувати земельний банк, що й пояснює скорочення кількості великих землевласників, пояснює Денис Марчук.
“Для великого бізнесу купівля землі — це інвестиція на десятки років і мільярдні вкладення. У нинішніх умовах війни ці кошти частіше спрямовують на підтримку обігового капіталу, перекриття логістичних і експортних ризиків та на відновлення пошкодженої інфраструктури (елеватори, склади, техніка тощо). Наразі бізнес обирає модель мобільності — оренду замість власності. Це дозволяє швидше реагувати на ризики та змінювати регіони присутності. Землю купують переважно ті гравці, які чітко планують довгострокову роботу й обирають регіони з нижчими ризиками, що й пояснює значну різницю в цінах між заходом і півднем України“, — Денис Марчук, заступник голови Всеукраїнської аграрної ради
Майже третиною української землі у власності бізнесу володіють лише 10 компаній. Сукупно ця десятка володіє 18 344,98 гектарами. Втім навіть у переліку лідерів великий розрив: найбільша компанія-землевласник, агрофірма Світанок, має у 10 разів більше земель, ніж компанія Куяльник, що замикає десятку.
“Для України це історично нормальна структура агросектору, коли 20–25% ринку припадає на великий бізнес. Ключова проблема — не концентрація як така, а доступ малого і середнього бізнесу до фінансових ресурсів. За наявності доступного кредитування вони можуть повноцінно конкурувати, зокрема, через аукціони державної землі“, — вважає Денис Марчук.
Лідером за скороченням земельного банку стала компанія Землетрейд: 3 161,47 гектара до 733,57 гектара, тобто майже у чотири рази. Компанія ж Агрофорест зменшила свої площі у 8,6 раза — з 1 803,09 гектара до 210,44 гектара. Водночас 103 компанії взагалі не змінювали площі свої земельних угідь.
38 компаній із переліку великих землевласників зареєстровано на Київщині. Ще 28 компаній зареєстровані у Кіровоградській області, і стільки ж — безпосередньо в Києві. Водночас в Івано-Франківській, Рівненській та Чернівецькій областях великі землевласники серед компаній відсутні.
Варто зазначити, що частина компаній зі списку найбільших землевласників, зареєстрована на територіях, які постраждали від війни. Так, 16 компаній мають реєстрацію на тимчасово окупованих територіях. 4 компанії зареєстровані у зонах активних бойових дій, де продовжують функціонувати державні електронні інформаційні ресурси. А 14 компаній розташовані на територіях можливих бойових дій.
67% великих землевласників працює у сфері сільського господарства — 129 компаній. Ще 33 компанії, або 17%, пов’язані з операціями з нерухомістю. У сфері державного управління та оборони працюють 11 компаній, в оптовій торгівлі — 4, у фінансовому секторі — 3 компанії.Серед великих землевласників також присутні дві компанії, що входять до Індексу Опендатаботу 2025 року. Це Укрексімбанк та Ощадбанк, які володіють земельними ділянками площею понад 100 гектарів.
АТ «Хмельницькобленерго» проведе позачергові загальні збори акціонерів 27 лютого 2026 року дистанційно — у формі опитування, випливає з опублікованого повідомлення.
Перелік акціонерів для участі буде складено 24 лютого (на 23:00). Прийом бюлетенів для голосування заплановано з 11:00 17 лютого до 18:00 27 лютого, а бюлетень щодо обрання кандидатів до органів товариства планується розмістити 23 лютого.
Порядок денний передбачає припинення повноважень чинної наглядової ради, обрання нового складу, затвердження умов договорів з членами наглядової ради та розміру їх винагород, а також компенсацію витрат на організацію зборів.
АТ «Хмельницькобленерго» — оператор системи розподілу електроенергії в Хмельницькій області; «Українські розподільчі мережі» володіють 70,0089% акцій компанії.
