Політика – Сторінка 587 – Ukraine open for business

У 2023 році мала приватизація через “Прозорро.Продажі” поповнила бюджети більш ніж на 3,3 млрд грн

Доходи бюджетів різних рівнів від малої приватизації державного та комунального майна в державній електронній торговельній системі “Прозорро.Продажі” за 2023 рік становили майже 3,3 млрд грн, повідомляють у спільному пресрелізі в четвер.

“Загалом за 2023 рік бізнес і громадяни приватизували майже 914 об’єктів по всій країні. 350 із них – державне майно, яке через онлайн-аукціони “Прозорро.Продажі” реалізував ФДМ (Фонд державного майна) та його регіональні відділення, ще 560 – активи, які продали громади”, – повідомила перший віцепрем’єр – міністр економіки Юлія Свириденко.

Уточнюється, що до державного бюджету надійшло понад 2,6 млрд грн, тоді як приватизація комунальних об’єктів принесла громадам понад 650 млн грн, а ціна об’єктів за підсумками електронних аукціонів зросла майже втричі.

“Важливо, що приватизація – це не лише разове надходження до державного чи місцевого бюджетів, це, в першу чергу, – залучення інвестицій та розвиток економіки”, – підкреслила Свириденко.

СЕО “Прозорро.Продажі” Сергій Бут зазначив, що загалом за право придбати державне та комунальне майно у 2023 році конкурувало понад 3,6 тис. учасників.

“Попит бізнесу на об’єкти малої приватизації на другий рік повномасштабної війни зберігається, у середньому конкуренція на торгах становила понад три учасники. Заводи, готелі, склади, амбулаторії, автоваги – ці та інші об’єкти знайшли нового ефективного власника цього року завдяки онлайн-аукціонам”, – сказав Бут.

Очільник ФДМ Віталій Коваль додав, що, окрім розвитку та модернізації, створення робочих місць та оволодіння новими ринками збуту, не менш важливим напрямом приватизаційних аукціонів в умовах воєнного стану є пошук об’єктів для релокації бізнесу. За його словами, це особливо актуально для сфери послуг індустрії гостинності (громадського харчування, ресторанного бізнесу та готельного господарства), аграрного, логістичного та інших секторів економіки.

“Саме тому найпопулярніші об’єкти нерухомості, а це 76% проданого майна – промислові та адміністративні активи. Бізнесу цікаві так звані brownfield – занедбані підприємства з комунікаціями. Адже там достатньо зробити ремонт і можна розпочати власну справу або розширити вже запущене виробництво”, – пояснив керівник приватизаційного відомства.

Він заявив, що ФДМ планує активно залучати до приватизації й великий бізнес.

“Ми вже готуємо велику приватизацію. У планах також відкриття прозорого ринку оренди сільськогосподарських земель і продаж на аукціонах активів агресора для відшкодування збитків, завданих війною”, – наголосив Коваль, який раніше повідомляв про завдання у 2024 році отримати від приватизації понад 4 млрд грн. Серед найцікавіших пропозицій для аукціонів на наступний рік ФДМ називав ОГХК, Демуринський ГЗК, “Центренерго”, Одеський припортовий завод, готель “Україна” і ТРЦ Ocean Plaza в Києві.

Згідно з пресрелізом, найвищу ціну за приватизацію державних об’єктів у 2023 році переможці торгів заплатили за готель “Ермітаж” у Києві – 311 млн грн, єдиний майновий комплекс (ЄМК) “Волиньторф” – понад 212 млн грн і ЄМК ДП “Укроборонресурси” – понад 210 млн грн.

Уточнюється, що серед громад активно працювали з ринком малої приватизації Дніпро – 35 успішних торгів, Львів – 32 і Київ – 23. Найдорожчими комунальними приватизаційними об’єктами цьогоріч є Житомирський обласний центр кінематографії – 40 млн грн, нежитлові приміщення у Львові площею 550 кв. м – понад 25 млн грн і нежитлові приміщення в Житомирській області площею майже 600 кв. м – понад 22 млн грн.

Як повідомлялося, малу приватизацію в Україні було призупинено з початком повномасштабної російської агресії в лютому і відновлено у вересні 2022 року. Менш ніж за чотири останні місяці минулого року за результатами понад 200 аукціонів до бюджетів різних рівнів надійшло понад 1,4 млрд грн.

Мала приватизація, Прозорро.Продажі

Середньомісячна зарплата в Україні 2023р зросла на 4,4%

Середньомісячна заробітна плата штатних працівників в Україні в третьому кварталі 2023 року зросла на 4,4% до другого кварталу цього року і становила 17 937 грн, повідомила Державна служба статистики (Держстат).

Як зазначило статвідомство, порівняно з третім кварталом 2022 року зростання цього показника становило 22,7%.

За даними Держстату, за рік середньомісячна заробітна плата найсильніше зросла в будівництві – на 44,9%, до 13 599 грн, у сфері оптової та роздрібної торгівлі – на 44,7%, до 22 118 грн, тимчасового розміщення та організації харчування – на 43,3%, до 13 007 грн.

У сфері операцій з нерухомістю зафіксовано її збільшення – на 39,4%, до 15 675 грн, на підприємствах транспорту, поштової та кур’єрської служби – на 34,1%, до 17 843 грн, у фінансовій та страховій діяльності – на 29,8%, до 34 189 грн, наданні інших видів послуг – на 25,7%, до 18 207 грн.

У промисловості, за даними Держстату, зростання середньої зарплати становило 25,6% – до 18 901 грн, у професійній, науковій, технічній діяльності – 23,5%, до 24 141 грн, у сфері адміністративного обслуговування – на 20,5%, до 14 543 грн, у сфері інформації та телекомунікацій – на 20, 3%, до 37 542 грн, мистецтва, спорту та розваг – на 18,7%, до 13 268 грн, у держуправлінні та обороні – на 15,1%, до 24 168 грн, у сільському господарстві – на 14,6%, до 15 690 грн, в охороні здоров’я – на 10,6%, до 15 080 грн, в освіті – на 8,2% – до 12 180 грн.

Держстат нагадує, що дані наведено без урахування тимчасово окупованих російською федерацією територій і частини територій, на яких тривають (велися) бойові дії.

Середньомісячна зарплата

Виробники цементу України вже готові до роботи за європейськими нормами – думка

Виробники будівельної продукції України активно готуються, а деякі вже готові до роботи згідно з Регламентом ЄС 305/2011 щодо якості будівельних продуктів, повідомила заступник голови агентству “Інтерфакс-Україна” Державної інспекції архітектури та містобудування Наталія Дюжилова.

“Одним із головних питань, які потребують вирішення (для роботи за європейськими нормами), є відсутність повноцінної інфраструктури якості, зокрема мережі випробувальних лабораторій, укомплектованих необхідним обладнанням, що унеможливлює здійснення оцінки відповідності будівельної продукції. Наразі в Україні отримали відповідну акредитацію вісім випробувальних лабораторій, які можуть надавати послуги з випробувань за 305-м регламентом для 16 із 35 категорій будівельної продукції”, – сказала вона.

Заступник голови ДІАГ навела приклад цементної галузі, повністю готової до впровадження З05 Регламенту навіть з 1 січня 2024 року. Ця фундаментальна галузь є лідером впровадження європейського законодавства, виробники повністю готові до роботи за європейськими нормами. Зокрема, перекладено стандарти, працюють лабораторії, також уже налагоджені електронні кабінети виробника в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва (ЄДЕССС), куди виробники завантажують декларації відповідності на цементну продукцію.

Що стосується інших галузей будматеріалів, то більшість стандартів уже перекладено, але в нинішній економічній ситуації виробникам складно забезпечити придбання нового випробувального обладнання для лабораторій.

“Деякі галузі теж активно заздалегідь готувалися до промислового безвізу. Наприклад, галузь виробників кабельної продукції мала дві повністю укомплектовані для акредитації лабораторії. Але одна з них повністю зруйнована ворогом, інша перебуває на тимчасово окупованій території”, – навела приклад Дюжилова.

Інвестиції в обладнання лабораторій, яке аналізує якість будматеріалів і відповідність стандартам, це значні кошти ($0,5-2 млн). На кожен із видів продукції має бути щонайменше дві лабораторії: одна має випробовувати продукцію, інша проводити контроль за потреби.

“Ми зараз звертаємося до донорів по допомогу. Реципієнтом гранту відповідно до законодавства може бути державна установа або приватна, або навчальний заклад, теж як варіант. У багатьох європейських країнах такі лабораторії створюють на базі навчальних закладів, університетів, де є досліджувані центри”, – зазначила Дюжилова.

Серед галузей, які вже активно працюють з цього питання з донорами, вона назвала Асоціацію віконної промисловості. “Асоціація віконної промисловості успішно провела переговори з UNIDO, отримала фінансування обладнання лабораторій. У Кривому Розі вже отримано акредитацію на лабораторію. Другу лабораторію буде найближчим часом відкрито в Рівному”, – сказала Дюжилова.

Як повідомлялося, закон “Про надання будівельної продукції на ринку”, що забезпечує імплементацію в законодавство України положень Регламенту ЄС 305/2011 щодо якості будівельних продуктів, ухвалили 2020 року, він набув чинності з 2023 року. З 1 січня 2023 року в Україні вся будівельна продукція може вводитися в обіг і надаватися на ринку згідно з вимогами, встановленими 305 Регламентом і відповідними регламентними технічними специфікаціями. Зважаючи на воєнний стан і наявні адміністративні та фінансові бар’єри, було продовжено термін дії попереднього регламенту (постанова КМУ від 20.12.2006 № 1764), до 2025 року цей регламент діє в Україні паралельно з 305-м.

ЦЕМЕНТ

“Енергоатом” та американська Holtec планують створити спільне підприємство

НАЕК “Енергоатом” і Holtec International планують створити спільне підприємство для організації в Україні виробничого комплексу та технологічного центру з локалізації обладнання для малих модульних реакторів (ММР) американської компанії.

Згідно з повідомленням НАЕК у Телеграм, на об’єкті буде розміщено інженерно-конструкторський центр, приміщення для зберігання матеріалів і виробництва компонентів, а також навчальні приміщення, зокрема тренажер ММР.

Очікується, що виробництво забезпечить створення тисячі робочих місць для кваліфікованого українського персоналу.

“Впровадження передових технологій і будівництво сучасних виробничих потужностей Holtec в Україні матиме величезне значення для післявоєнного відновлення економіки нашої країни. Співпраця з Holtec дає Україні можливість стати лідером у сфері глобальної ядерної енергетики”, – цитується в повідомленні президент “Енергоатому” Петро Котін.

“Вважаємо, що Україна продемонструвала свою здатність побудувати та ввести в експлуатацію потужний ядерний об’єкт, попри безперервний шквал російських ракет. Тому відновлення України можна починати не чекаючи закінчення бойових дій”, – зазначив президент і головний виконавчий директор Holtec доктор Кріс Сінгх.

Як повідомлялося, у листопаді 2022 року Україна і США оголосили про проєкт із будівництва в Україні ММР. Крім виробництва електроенергії за допомогою ММР і передових технологій електролізу, також планують виробництво в країні чистого водню й аміаку.

У квітні 2023 року “Енергоатом” і Holtec уклали угоду про співпрацю в розгортанні ММР, що передбачає будівництво до 20 легководних реакторів SMR-160, з реалізацією першого пілотного проєкту і виходу на мінімальну регульовану потужність реактора і підключення до мережі до березня 2029 року.

Holtec також оголосив про плани організувати в Україні потужності для навчання персоналу, передання необхідних технологій, виробництва і технічного обслуговування обладнання для ММР. “Укренерго” вже рекомендувало 16 майданчиків ТЕС, де вони можуть бути розміщені.

ENERGOATOM, Holtec, спільне підприємство

Іспанський інвестор заявляє про втрату понад 20 млн грн через рейдерське захоплення компанії українським співзасновником

Громадянин Іспанії Анхель Мігель Сересо Гальярдо (Angel Miguel Cerezo Gallardo) оцінює втрати від рейдерського захоплення українським співзасновником компанії Selecto Markets, співзасновником якої він є, у 20 млн грн.

Як повідомив Анхель Мігель Сересо Гальярдо на пресконференції в агентстві “Інтерфакс-Україна” у вівторок, разом з українськими партнерами він планував розвивати в Україні мережу продуктових магазинів із постачанням продукції з Іспанії та з інших країн Європи, створив компанію Selecto Markets, інвестував у перший магазин у Києві, завіз обладнання та товар.

За словами Сересо Гальярдо, одним із співзасновників компанії з українського боку став Максим Марщівський (Maksym Marshchivskyy), який на той час очолював напрям дистрибуції в торговельній мережі “Фуршет”. Співзасновники, зокрема, планували постачати європейську продукцію в торговельні мережі України, а також розвивати власну мережу магазинів Selecto Markets.

Однак, за словами іспанського інвестора, Марщівський без будь-яких причин відмовився оплачувати товари, що імпортуються з Іспанії та інших європейських країн компаніями іспанського бізнесмена, перестав розраховуватися з місцевими постачальниками, заблокував доступ іспанського партнера до рахунків і документів компанії, а також “вирішив особисто управляти компанією і перереєструвати її на себе”.

У свою чергу адвокат Сересо Гальярдо Геннадій Борисичев зазначив, що правоохоронні органи “не поспішають вносити до ЄРДР відомості про кримінальні правопорушення за 219 ККУ і 191 ККУ, а також розслідувати їх”.

“Нам доведеться звертатися до суду, щоб визнати незаконною бездіяльність слідчих і вже в суді зобов’язати правоохоронні органи порушити кримінальне провадження”, – сказав він.

Борисичев уточнив, що йдеться про фактичне рейдерське захоплення компанії Selecto Markets Марщівським.

Адвокат також зазначив, що, за наявною у Сересо Гальярдо інформацією, Марщівський наразі перебуває за кордоном, імовірно в США.

“Будь-яка країна, яка перебуває у стані війни, особливо з ядерною державою, не дуже приваблива для інвестицій. Але якщо додати до цього той факт, що правоохоронні та урядові органи не можуть захистити інвесторів, це може призвести до банкрутства держави”, – сказав він.

“Ми хочемо на прикладі цієї справи довести, що правосуддя і правоохоронні органи справді працюють у країні, що в нашу країну справді можна інвестувати”, – сказав він.

За словами Борисичева, представляючи інтереси Сересо Гальярдо, він має намір “здійснити й інші кроки зі стимулювання слідчих органів у законний спосіб, щоб вони справді розслідували ці справи”.

Зі свого боку інший співзасновник Selecto Markets Євген Жевагін (Eugene Zhevagin) заявив на пресконференції, що з моменту початку повномасштабного вторгнення Сересо Гальярдо “не лише не залишив Україну, а й активно допомагає їй, постачаючи гуманітарну допомогу, машини швидкої допомоги, медикаменти”.

“Він не просто вкладає гроші, він допомагав і допомагає всім, хто цього потребує, він вірить в Україну. Ми дуже розраховуємо, що, надавши цій справі розголосу, ми отримаємо позитивний результат”, – сказав Жевагін.

Іспанський інвестор звернувся до посольства Королівства Іспанія в Україні з метою сприяння у справедливому вирішенні справи.

angel miguel cerezo gallardo, INVESTOR, selecto markets, БОРИСИЧЕВ, жевагін, Марщівський, РЕЙДЕРСТВО, сересо гальярдо

Український парламент легалізував медичний канабіс

Верховна Рада легалізувала медичний канабіс і надала можливість використовувати медичні препарати, що містять коноплі (Cannabis) для лікування онкологічних захворювань і посттравматичних стресових розладів. За законопроєкт №7457 про регулювання обігу рослин роду конопель (Cannabis) у медичних, промислових цілях, науковій та науково-технічній діяльності для створення умов розширення доступу пацієнтів до необхідного лікування онкологічних захворювань і посттравматичних стресових розладів, отриманих унаслідок воєн, проголосували в цілому 248 народних депутатів на пленарному засіданні Верховної Ради в четвер.

Законопроєкт створює нормативні умови для законного обмеженого обігу та використання канабісу, його смоли, екстрактів і настоянок у медичних, промислових цілях, науковій та науково-технічній діяльності.

Закон набуває чинності через півроку після його оприлюднення.

ВЕРХОВНА РАДА, лікування онкологічних захворювань, МЕДИЧНИЙ КАНАБІС

Business news from Ukraine