Інвестиційний фонд OTP CETOP UCITS ETF, створений у партнерстві OTP Fund Management та OTP Group, перевищив позначку 100 мільйонів євро активів під управлінням. Менш ніж за два роки з моменту запуску продукт став одним із найдинамічніше зростаючих ETF (торговий індексний фонд) у регіоні Центральної та Східної Європи.
Запущений навесні 2024 року, OTP CETOP UCITS ETF надає інвесторам зручний доступ до 25 найбільших і найліквідніших публічних компаній Центральної та Східної Європи в межах одного інвестиційного інструменту. Такий формат значно спрощує інвестування у регіональні ринки капіталу та відкриває нові можливості для клієнтів, які зацікавлені у довгострокових інвестиціях і диверсифікації портфеля.
«Сила OTP Group полягає у співпраці на рівні всієї групи та обміні знаннями між країнами. Як міжнародна компанія зі штаб-квартирою у Будапешті, ми маємо глибоку експертизу ринків Центральної та Східної Європи, що забезпечує надійну підтримку нашим клієнтам. Саме ця спільна експертиза та тісна співпраця з OTP Fund Management дали змогу створити продукт, який заповнює реальну прогалину на ринку — OTP CETOP UCITS ETF. Досягнення рівня 100 мільйонів євро менш ніж за два роки — це не просто вражаюча цифра, а чітке підтвердження того, що за правильної структури та прозорого функціонування можна створити провідний регіональний інвестиційний продукт, який може слугувати бенчмарком і підтримувати довгостроковий інтерес до ринків Центральної та Східної Європи», — зазначив Аттіла Банфі, керуючий директор OTP Global Markets.
У 2025 році індекс CETOP NTR, на основі якого сформовано фонд, продемонстрував зростання на 56% і став найбільш активно торгованим ETF на Будапештській фондовій біржі
«Динаміка індексу та популярність ETF свідчать про те, що регіональні компанії, зокрема угорські, є привабливими як для внутрішніх, так і для міжнародних роздрібних та інституційних інвесторів. Продукт, створений групою OTP, є важливою частиною пропозиції Будапештської фондової біржі та демонструє довгострокову професійну цінність співпраці між OTP та біржею», — зазначив Тібор Тот, генеральний директор Будапештської фондової біржі.
OTP CETOP UCITS ETF також отримав високе професійне визнання на міжнародному рівні, зокрема нагороди Austrian XENIX ETF Awards, «Інноваційний продукт року 2024» Будапештської фондової біржі та «Розвиток управління фондами року» за підсумками 2025 року.
Правоохоронці на Закарпатті розкрили схему збуту кокаїну, який зловмисники маскували під пральний порошок і відправляли «клієнтам» поштою, повідомляє Офіс генерального прокурора.
«За версією слідства, 27-річний житель Закарпаття організував канал постачання на територію України наркотиків і залучив до його реалізації спільників», – йдеться в повідомленні прокуратури в телеграм-каналі в четвер.
У відомстві зазначають, що спільники допомагали зберігати товар на складі, фасувати в пакети і готувати до збуту.
«Замаскований під пральний порошок кокаїн відправляли своїм “клієнтам” поштою в різні регіони України, зокрема, в Київ», – уточнюють в прокуратурі.
За інформацією Офісу генпрокурора, задокументовано збут шести пресованих брикетів з кокаїном, вагою близько 1 кг кожен. Орієнтовна вартість якого на «чорному ринку» досягає сотень тисяч доларів США.
«Під час спроби продажу чергової партії наркотичних засобів правоохоронці викрили одного з учасників злочинної групи, а іншого – у власному будинку в Ужгороді», – інформують у відомстві.
В результаті обшуків у квартирах, складських приміщеннях і транспортних засобах зазначених осіб вилучено наркотичні та психотропні речовини: кокаїн, метамфетамін, мефедрон, а також комп’ютерна техніка, мобільні телефони, пакувальні матеріали, поштові квитанції, готівкові кошти та чорнова документація.
Під процесуальним керівництвом Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону їм повідомлено про підозру за фактом незаконного зберігання, пересилання та збуту наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів в особливо великих розмірах (ч. 3 ст. 307 КК України).
Досудове розслідування – УСБУ в Закарпатській області за матеріалами УСБУ в Закарпатській області та УСР в Закарпатській області ДСР НПУ.
Створення агропродовольчих хабів як нового формату міжнародного співробітництва у сфері продовольчої безпеки обговорили заступник міністра економіки, навколишнього середовища та сільського господарства Денис Башлик і генеральний директор фонду сталого розвитку DIHAD Sustainable Об’єднаних Арабських Еміратів Organisation Халед Аль-Аттар, повідомила прес-служба Міністерства економіки.
“Україна вже активно працює над розширенням ініціативи Food from Ukraine, а саме над створенням продовольчих хабів в африканських країнах. Це не просто про експорт – це про будівництво локальної інфраструктури для зберігання, переробки та дистрибуції продовольства. Ми прагнемо масштабувати цей підхід. Разом ми можемо створити мережу сучасних продовольчих хабів, які забезпечать стабільні поставки продовольства в регіони, які найбільше цього потребують, в тому числі і на Близький Схід. Це внесок у глобальну продовольчу безпеку і стабільність”, – сказав Башлик під час переговорів.
Заступник міністра підкреслив, що продовольча безпека і побудова продовольчих хабів, зокрема на Близькому Сході, можуть стати новим стратегічним напрямком співпраці, і висловив упевненість, що розвиток такої співпраці сприятиме формуванню нової інноваційної агроекосистеми і поглибленню економічних та інвестиційних зв’язків між країнами.
Сторони також приділили увагу розвитку співпраці між державою і бізнесом на рівнях B2B і B2G, а також налагодженню партнерств між науковими установами. Серед практичних кроків – організація українського павільйону на виставці DIHAD в ОАЕ, а також проведення тематичного круглого столу, присвяченого питанням продовольчої гуманітарної допомоги.
DIHAD Sustainable – спеціалізована платформа та міжнародна ініціатива, спрямована на просування стійких практик у галузі сільського господарства, продовольства, водного сектора, лісового господарства та природокористування. Об’єднує державні інститути, міжнародні організації, агробізнес, наукові установи та громадські організації для обміну знаннями, передовим досвідом і технологіями, які сприяють сталому розвитку секторів сільського господарства в умовах кліматичних змін, економічних викликів і зростаючих вимог до екологічної безпеки.
За оперативними даними, упродовж трьох років державного управління «Укрнафта» сплатила 96,7 млрд грн податків, зборів, митних платежів і дивідендів до державного бюджету.
«Результати «Укрнафти» є прикладом ефективного та відповідального державного управління, що вкрай важливо для країни в умовах повномасштабної війни. Йдеться не лише про фінансові показники, а про довіру до держави як власника, стабільні надходження до бюджету та реальний внесок у стійкість та енергетичну безпеку країни», — підкреслив очільник Групи Нафтогаз Сергій Корецький.
У 2025 році внесок «Укрнафти» склав:
• 28,6 млрд грн податків і зборів та митних платежів;
• 5 млрд грн дивідендів.
Остаточні показники будуть підтверджені після закриття фінансового року та проходження незалежного аудиту.
«Компанія дотримується чіткої фіскальної дисципліни. Ми розуміємо, що податкові надходження напряму підтримують Сили оборони, місцеві громади та загальну стійкість української економіки», — зазначив голова правління АТ «Укрнафта» Богдан Кукура.
Загалом за три роки державного управління компанія, за оперативними даними, спрямувала до бюджету 81,4 млрд грн податків, зборів і митних платежів, а також 15,3 млрд грн дивідендів.
АТ “Укрнафта” – найбільша нафтовидобувна компанія України, є оператором найбільшої національної мережі АЗК – UKRNAFTA. У 2024 році компанія вступила в управління активами Glusco. У 2025 році завершила угоду з Shell Overseas Investments BV про купівлю мережі Shell в Україні. Загалом оперує 663 АЗК.
Компанія реалізує комплексну програму відновлення діяльності та оновлення формату автозаправних станцій своєї мережі. З лютого 2023 року випускає власні паливні талони та картки “NAFTAКарта”, що реалізуються юридичним і фізичним особам через ТОВ “Укрнафта-Постач”.
Найбільшим акціонером “Укрнафти” є НАК “Нафтогаз України” з часткою 50%+1 акція.
У листопаді 2022 року ставка Верховного головнокомандувача ЗСУ ухвалила рішення про передачу державі частки корпоративних прав компанії, що належали приватним власникам, якою зараз управляє Міноборони.
Починаючи з 1 лютого через вторгнення з півночі Європи холодного арктичного повітря та додаткового охолодження в полі високого тиску, в Україні, окрім Закарпаття та південної частини, вночі очікується зниження температури до 20-27º морозу, у північних та східних областях місцями до надзвичайного морозу -30º, повідомляє Укргідрометцентр.
“Внаслідок вторгнення з півночі Європи холодного арктичного повітря та додаткового охолодження в полі високого тиску за ясної погоди вночі 1-3 лютого в Україні, крім Закарпаття та південної частини, зниження температури до 20-27º морозу, у Рівненській, Житомирській, Київській, Чернігівській, Сумській, Полтавській та Харківській областях подекуди до надзвичайного морозу – мінус 30º (ІІІ рівень небезпечності, червоний). Температура вдень 15-22º морозу”, – ідеться в повідомленні.
Синоптики очікують на поступове послаблення морозів 4-5 лютого, починаючи із заходу та південного заходу.
Погодні умови призведуть до ускладнення роботи енергетичних, комунальних підприємств та життєдіяльності населення; до порушення руху автомобільного, залізничного та електротранспорту. Інформація уточнюватиметься щоденними прогнозами погоди.
Україна в 2025 році імпортувала 12,85 тис. тонн зрізаних квітів, що на 8,5% більше порівняно з 2024 роком (11,84 тис. тонн), повідомила Державна митна служба.
Згідно з оприлюдненою статисткою, у грошовому виразі обсяг імпорту торік збільшився на 14,2%, до $64,48 млн проти $56,46 млн рік тому.
Незмінним лідером у поставках залишаються Нідерланди, які забезпечують майже три чверті українського ринку, тобто 72,4% поставок у грошовому вимірі, або $46,68 млн. Лідирують із поставками квітів в Україну також Еквадор (12,8%, або $8,25 млн) і Кенія (6,2%, або $4,00 млн). У 2024 році ця трійка була такою самою з подібними частками поставок: Нідерланди (71,1%), Еквадор (13,5%), Кенія (5,8%).
Експорт квітів з України 2025 року залишався символічним і становив лише $184 тис. за підсумками року, що на 12,5% менше ніж у 2024 році ($210 тис.). Основними покупцями українських квітів були Молдова (59% на $108,6 тис.), Грузія (23% на $42,3 тис.) і Литва (10% на $18,4 тис.). Рік тому склад трійки основних покупців дещо відрізнявся: лідером також була Молдова (58% на $121,8 тис.), проте далі йшли Польща (17% на $35,7 тис.) та Литва (12% на $25,2 тис.).
Як повідомлялося, Україна 2021 року запровадила на три роки спеціальне мито на імпорт зрізаних свіжих троянд незалежно від країни походження та експорту. Розмір мита у перший рік його дії становив 56%, у другий — 44,8%, третій — 35,84%.
Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі (МКМТ) за результатами наданих Міністерством економіки результатів дії мита, 2025 року дійшла висновку, що застосування спеціальних заходів позитивно вплинуло на діяльність вітчизняного виробника, але не повністю усунуло наслідки заподіяної йому шкоди. Рекомендації щодо продовження дії мита було передано міністерству.
