Стаття представляє ключові макроекономічні показники України та світової економіки станом на кінець вересня 2025 року. Аналіз підготовлено на основі актуальних даних Державної служби статистики України (ДССУ), Національного банку України (НБУ), Міжнародного валютного фонду (МВФ), Світового банку, а також провідних національних статистичних відомств (Eurostat, BEA, NBS, ONS, TurkStat, IBGE). Директор з маркетингу та розвитку “Інтерфакс-Україна” Максим Уракін, кандидат економічних наук і засновник інформаційно-аналітичного центру «Experts Club», представив огляд поточних макроекономічних трендів.
Макроекономічні показники України
Перші дев’ять місяців 2025 року Україна пройшла в режимі «керованої економіки», зберігала адаптивність до воєнних обмежень, але темпи відновлення при цьому залишалися помірними, а інвестиційний імпульс – недостатнім. У базових прогнозних оцінках НБУ влітку 2025 року фігурував орієнтир зростання реального ВВП у 2025 році на рівні 2,1%, що задавало рамку для очікувань бізнесу та фінансового сектору на другу половину року.
«За підсумками січня–вересня 2025 року економіка України демонструє здатність підтримувати базову активність в умовах воєнних обмежень. Відновлення триває, але його темп залишається помірним і значною мірою спирається на споживання та зовнішнє фінансування. Інвестиційна активність, за спостереженнями ринку, переважно зосереджена на відновленні та заміщенні, а не на розширенні потужностей. Ключове завдання на наступні квартали – підвищити частку довгострокових проєктів у енергетиці, логістиці, переробці та технологічних секторах», – зазначив засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club Максим Уракін.
Інфляційна динаміка у вересні виглядала стриманіше, ніж у пікові періоди року. За даними Держстату, у вересні 2025 року споживчі ціни зросли на 0,3% м/м, з початку року – на 6,3%, а річна інфляція (вересень 2025 до вересня 2024) становила 11,9%. Базова інфляція при цьому була вищою в місячному вимірі: +1,3% м/м, а в річному – 11,0% р/р.
Монетарна політика залишалася жорсткою та спрямованою на утримання очікувань: 11 вересня 2025 року НБУ зберіг облікову ставку на рівні 15,5%. Паралельно в інфляційному звіті НБУ закладалася логіка утримання ставки 15,5% до IV кварталу 2025 року як елемента дезінфляційної траєкторії та курсової стійкості.
«Динаміка інфляції у 2025 році визначається не лише монетарними чинниками, а й факторами пропозиції – врожаєм, логістикою, енергетичними обмеженнями та імпортною складовою витрат. У цих умовах збереження облікової ставки на високому рівні виконує функцію утримання інфляційних очікувань і зниження тиску на валютний ринок. Водночас монетарні заходи мають бути доповнені політиками з боку уряду, що стимулюють конкуренцію та пропозицію на внутрішньому ринку. Без цього інфляційні ризики залишатимуться чутливими до цінових і логістичних шоків», – підкреслив Максим Уракін.
Зовнішня торгівля залишалася одним із ключових джерел макроризиків. За даними Держстату, у січні–липні 2025 року експорт товарів становив $23,31 млрд (96,5% до відповідного періоду 2024-го), тоді як імпорт – $45,94 млрд (116,9%). Негативне сальдо склало $22,63 млрд, що відображало структурний розрив між імпортною потребою (енергоносії, обладнання, критичні товари) та експортними можливостями.
Компенсатором воєнних ризиків і торговельного дисбалансу залишалися міжнародні резерви. За інформацією НБУ, станом на 1 жовтня 2025 року міжнародні резерви становили $46,52 млрд, збільшившись у вересні; НБУ також зазначав, що цей обсяг відповідав фінансуванню 5,1 місяця майбутнього імпорту.
Боргове навантаження залишалося високим. За даними, які публічно наводилися з посиланням на Міністерство фінансів, станом на 30 вересня 2025 року державний та гарантований державою борг становив 8 024,1 млрд грн (еквівалент $194,2 млрд); з нього зовнішній – 6 063,2 млрд грн, внутрішній – 1 960,9 млрд грн.
Глобальна економіка
Світова економіка у 2025 році зберігала траєкторію помірного зростання, але з різними швидкостями по регіонах і підвищеною чутливістю до торговельних та фінансових ризиків. За липневим оновленням World Economic Outlook МВФ, глобальне зростання у 2025 році оцінювалося на рівні 3,0%, а у 2026 році – 3,1%, із поясненням через поєднання фінансових умов і торговельних ефектів випередження.
У матеріалах Світового банку наголошувалося, що перспективи залишаються крихкими через посилення торговельних бар’єрів та високу невизначеність; у базовій траєкторії після ослаблення темпів очікувалося, що зростання «підтягнеться» приблизно до 2,5% у 2026–2027 роках.
«Глобальна економіка у 2025 році зростає помірно та нерівномірно за регіонами, а ключовими змінними залишаються фінансові умови та торговельні ризики. США підтримують частину світового попиту, але залежність від вартості грошей і циклу споживання зберігається. Європейська економіка відновлюється повільно, а Китай демонструє зростання за рахунок промисловості та експорту, при нерівномірному внутрішньому попиті. Для України це означає необхідність робити ставку на конкурентні ніші та системну підтримку експорту з вищою доданою вартістю, а не на очікування сприятливої зовнішньої кон’юнктури», – зазначив Максим Уракін.
За третьою оцінкою BEA, у II кварталі 2025 року реальний ВВП США зріс на 3,8% у перерахунку на річний темп, тоді як у I кварталі фіксувалося падіння. Серед ключових факторів зростання BEA називало скорочення імпорту (який віднімається у розрахунку ВВП) та збільшення споживчих витрат, частково компенсовані слабшою динамікою інвестицій та експорту.
За попередньою «flash estimate» Eurostat, у II кварталі 2025 року ВВП зріс на 0,1% кв/кв у єврозоні та на 0,2% кв/кв у ЄС, що вказувало на дуже помірне відновлення економічної активності.
За попередніми оцінками, оприлюдненими Національним бюро статистики Китаю, ВВП у першому півріччі 2025 року зріс на 5,3% р/р, а у II кварталі – на 5,2% р/р, тобто економіка утримувала темп «вище 5%» у річному вимірі.
За офіційним пресрелізом уряду (PIB), реальний ВВП Індії у I кварталі фінансового року 2025–26 (квітень–червень 2025) зріс на 7,8% р/р, підтверджуючи одну з найвищих динамік серед великих економік.
TurkStat повідомляв, що у II кварталі 2025 року ВВП Туреччини зріс на 4,8% р/р, що формально означало прискорення річного зростання, хоча для оцінки стійкості важливими залишалися структура попиту та зовнішньоторговельні умови.
«Основні зовнішні ризики 2025 року пов’язані з торговельними обмеженнями, змінами регуляторних режимів, вартістю енергії та логістичними обмеженнями. У таких умовах країни з високою продуктивністю та диверсифікованою структурою експорту отримують перевагу в конкуренції за капітал і ринки. Україні доцільно розвивати інструменти управління ризиками для експортерів, розширювати географію збуту та підвищувати передбачуваність правил для інвесторів. Це зменшує залежність від короткострокових коливань на зовнішніх ринках і підвищує стійкість платіжного балансу», – підкреслив Максим Уракін.
Висновки
Січень–вересень 2025 року для України – це період відносної макрофінансової керованості: інфляція у вересні сповільнилася до 11,9% р/р, НБУ утримував облікову ставку 15,5%, міжнародні резерви зросли до $46,52 млрд станом на 1 жовтня. Водночас торговельний дисбаланс та високе боргове навантаження продовжують формувати середньострокові ризики, які знімаються не «стабілізацією», а структурними змінами – інвестиціями, продуктивністю, переробкою та експортом з вищою доданою вартістю.
«У середньостроковій перспективі ключовими напрямами є розвиток переробки, локалізація ланцюгів постачання там, де це економічно доцільно, та розширення експорту продукції з вищою доданою вартістю. Паралельно важливо підтримувати передбачуваність монетарних і фіскальних рішень та забезпечувати прозорі умови для приватного капіталу. За відсутності таких кроків макростабільність залишатиметься переважно функцією зовнішнього фінансування. За наявності – може стати основою для довшого інвестиційного циклу й стійкішої структури економіки», – підсумував Максим Уракін.
Керівник проекту “Економічний Моніторинг” кандидат економічних наук Максим Уракін
Джерело: https://expertsclub.eu/osnovni-ekonomichni-indykatory-ukrayiny-ta-svitu-vid-experts-club-2/
Лідер експрес-відправлень в Україні “Нова пошта” з групи NOVA у 2026 році планує розвивати кешбек у програмі лояльності “Доставка бонусів”, який можна буде використати на зменшення вартості доставки або навіть відправки посилки безкоштовно, повідомив керівник управління розвитку клієнтів Євген Кречетович.
За його словами, також планується збільшити знання та використання програми серед клієнтів на 50% та зосередитись на запуску нових гейміфікованих механік.
У “Новій пошті” зазначили, що кількість учасників у програмі вже перевищує 10 млн, а до партнерської мережі доєналися понад 500 бізнесів.
Зазначається, що кожного місяця користувачі компанії використовують більше 500 тис. промокодів від партнерів програми.
“Окремим напрямом розвитку стало підключення офлайн-партнерів за запитами самих клієнтів. До програми долучилися заправки, медичні лабораторії, ресторани, кінотеатри та інші сервіси щоденного попиту”, – зауважили в “Новій пошті”.
Як повідомлялось, “Нова пошта” у 2025 році збільшила виручку на 21% порівняно з 2024 роком – до більше ніж 54 млрд грн, а її прибуток склав 2,6 млрд грн порівняно із 2,5 млрд грн роком раніше. Кількість доставлених посилок та вантажів у 2025 році зросла на 7,4% – з 486 млн до 522 млн, у тому числі міжнародних – на 52,6%, з 19 млн до 29 млн.
Основним видом діяльності “Нової пошти” є експрес-доставка документів, посилок та палетованих великогабаритних вантажів. Її кінцевими бенефiцiарними власниками є Володимир Поперешнюк і В’ячеслав Климов.
6 544 грн складає наразі середня пенсія в Україні за даними Пенсійного фонду України. За рік виплата зросла на 13%. Кожен п’ятий український пенсіонер отримує, в середньому, близько 4,5 тисячі грн пенсії. 63 тисячі пенсіонерів отримують виплати нижче прожиткового мінімуму, а 261 тисяча на рівні — 2 361 грн. Загалом понад 10,1 млн пенсіонерів нараховується цьогоріч в Україні й майже 73% з них отримують пенсію за віком.
10,17 млн пенсіонерів нараховується наразі в Україні. Переважна більшість — 73% пенсіонерів — отримують виплати за віком: це 7,4 млн українців. Ще майже 1,5 мільйона громадян (15%) живуть на пенсію по інвалідності, близько 700 тисяч або 7% отримують виплату через втрату годувальника, а 5% або ж 500 тисяч мають пенсію за вислугу років. Соціальні пенсії та довічне утримання суддів складають менш як 1%.
6 544 грн складає наразі середня пенсія в Україні. За рік виплата зросла на 13%. Втім такі пенсії мають не всі: понад третина пенсіонерів отримують близько 3 250 грн. Варто зазначити, що за рік частка таких пенсіонерів скоротилась з 44% до 35%.
Ще 15% пенсіонерів — це понад 1,5 млн людей — мають виплати понад 10 тис. грн, а середній розмір пенсії в цій групі сягає 16 тис. грн. Ще 30% українців на пенсії живуть, у середньому, на 6 860 грн, а кожен п’ятий отримує близько 4,5 тис. грн на місяць.
Водночас 63 тис. пенсіонерів отримують пенсію нижче прожиткового мінімуму, а 261 тис. українців живуть саме на цей мінімум: 2 361 грн.
Найбільше пенсіонерів мешкає на Дніпропетровщині — 867 тис. Далі йдуть Київ (746 тисячі), Харківська (687 тис.) та Львівська (665 тис.) області. Найменше пенсіонерів зареєстровано у Херсонській (202 тис.) та в Чернівецькій (203 тис.) областях.
Відрізняються й розміри виплат: найвищі середні пенсії традиційно у столиці — майже 9 тис. грн, найнижчі — на Тернопільщині: близько 5 тис. грн. Хоча загалом по країні пенсії зросли на 13%, у деяких регіонах зростання було значно відчутнішим — зокрема на Рівненщині (+24%) та Волині (+20%).
Більшість пенсіонерів — понад 82% — отримують виплати через банки, найчастіше через ПриватБанк та Ощадбанк. Водночас пенсія для багатьох — не єдине джерело доходу: кожен четвертий пенсіонер в Україні продовжує працювати. Таких людей — 2,8 млн, а їх середня пенсія становить 7 160 грн. 3 250 грн на 28 січня це приблизно 63 евро за курсом НБУ.
https://opendatabot.ua/analytics/pensions-2025-12
Експорт огірків з України в 2025 році зріс на 19,7% порівняно з 2024 роком – до 3,76 тис. тонн, випливає зі статистики Державної митної служби.
Найактивніше українські огірки в 2025 році купували Польща (54,5% експортних поставок у грошовому вираженні), Естонія (36,4%) і Молдова (7,5%).
Роком раніше ця трійка лідерів була такою ж, проте з іншим розподілом часток: Естонія (50,6%), Польща (32,6%), Молдова (9,3%).
Інвестиції нерезидентів в нерухомість Болгарії за підсумками січня – листопада 2025 року сформували чистий відтік 18,6 млн євро, при цьому по РФ зафіксовано чистий відтік 19,9 млн євро, випливає з даних Болгарського народного банку (БНБ).
Згідно з матеріалами БНБ, роком раніше (січень – листопад 2024 року) чистий відтік інвестицій нерезидентів в нерухомість оцінювався в 11,6 млн євро.
Показник чистого відтоку означає, що виплати нерезидентів за угодами з нерухомістю в країні в розглянутий період були нижчими за надходження – тобто продажі перевищили покупки в вартісному вираженні. При цьому те, що загальний показник по всіх нерезидентах (-18,6 млн євро) виявився менше відтоку по РФ (-19,9 млн євро), формально вказує на невеликий сукупний чистий приплив інвестицій в нерухомість з інших країн (близько 1,3 млн євро).
У звіті БНБ, на який посилаються ЗМІ, окремого розбиття по інших країнах (у тому числі по Україні) в частині інвестицій нерезидентів у нерухомість не наводиться – окремо виділена тільки Росія.
Експорт помідорів з України в 2025 році склав 553 тонни, що на 31,2% менше, ніж у 2024 році, випливає з даних Державної митної служби.
У 2025 році основними покупцями українських помідорів були Молдова (61,5% у грошовому вираженні), Польща (34,1%) і Румунія (1,1%). У 2024 році найбільшим покупцем також була Молдова, на яку припадало 86% експорту.
