АТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання» (Сумське НВО) проведе позачергові загальні збори акціонерів 13 лютого 2026 року в дистанційному форматі (опитувальним шляхом), випливає з повідомлення компанії.
Згідно з документом, голосування з питань порядку денного розпочнеться 3 лютого об 11:00, завершиться 13 лютого о 18:00, а перелік акціонерів, які мають право на участь у зборах, буде складено станом на 10 лютого 2026 року.
Проект порядку денного включає припинення повноважень генерального директора товариства, обрання виконуючого обов’язки гендиректора за сумісництвом, затвердження умов контракту і визначення уповноваженої особи на його підписання, а також надання повноважень на держреєстрацію змін у відомостях про компанію.
У матеріалах до зборів зазначається, що проектом рішення пропонується припинити повноваження гендиректора Володимира Забицького 4 березня 2026 року і обрати з 5 березня 2026 року виконуючим обов’язки директора Володимира Скрипченка.
Рішення про проведення дистанційних позачергових зборів прийнято Фондом держмайна України як акціонером, бюлетень для голосування розміщується на сайті ФДМУ.
АТ «Сумське НВО» (код ЄДРПОУ 05747991) зареєстровано в Сумах, основний вид діяльності – виробництво інших насосів і компресорів; статутний капітал – 710,85 млн грн.
Компанія відома як виробник широкого спектру машинобудівної продукції, включаючи компресори, газоперекачувальні агрегати, центрифуги, насоси та трубопровідну арматуру.
Український ринок деревини за останні роки пройшов стрімку трансформацію – від ручного управління та неформальних домовленостей до прозорих і конкурентних правил гри. Водночас подальший розвиток галузі неможливий без комплексних законодавчих рішень, зокрема ухвалення закону «Про ринок деревини».
Про це зазначив Костянтин Шевчук, заступник генерального директора Української енергетичної біржі, коментуючи поточний стан і виклики галузі у блозі для «Економічної правди».
За його словами, переломним моментом для ринку стало запровадження у 2021 році біржової торгівлі деревиною. Перехід до продажу ресурсу через ліцензовані товарні біржі заклав основи відкритої конкуренції, прозорого ціноутворення та рівних умов доступу для бізнесу. Паралельно відбулася цифровізація процесів: електронні торги, інтеграція з державними реєстрами та зниження впливу людського фактора суттєво скоротили ризики зловживань.
Навіть повномасштабна війна не зупинила цих процесів. У 2022–2024 роках біржова інфраструктура стала більш зрілою: були запроваджені інструменти контролю виконання контрактів, аналітика цін, форвардні угоди та банківські гарантії. Сьогодні біржова торгівля деревиною в Україні є комплексною системою, наближеною до європейських стандартів.
Водночас ринок працює в умовах об’єктивного скорочення заготівлі. Заміновані території, кадровий дефіцит, логістичні та енергетичні проблеми напряму впливають на доступність ресурсу. Зростання конкуренції та цін, за словами експерта, є наслідком обмеженої пропозиції, а не порушенням ринкових механізмів.
Окрему увагу в галузі приділяють питанню експорту необробленої деревини та підготовці до впровадження європейського регламенту EUDR, який встановлює нові вимоги до простежуваності походження деревини. Україна вже розпочала системну адаптацію до цих змін на рівні держави, бізнесу та біржової інфраструктури, що є критично важливим для збереження експортного потенціалу.
Ключовим наступним кроком для ринку, наголошують в Українській енергетичній біржі, має стати ухвалення закону «Про ринок деревини». Документ покликаний закріпити єдині правила гри, підвищити прогнозованість для бізнесу, захистити національного виробника та інтегрувати галузь у європейський економічний простір.
– Ринок уже довів здатність змінюватися навіть у найскладніших умовах. Тепер ці зміни мають бути зафіксовані на рівні закону, щоб забезпечити сталий розвиток галузі, робочі місця та додану вартість для економіки країни, – підсумував Костянтин Шевчук.
костянтин_шевчук, ринок_деревини, українська_енергетична_біржа
Лабораторія “Сінево” в 2025р в рамках програми медичних гарантій (ПМГ) виконала 3,7 млн тестів, загальна вартість яких за цінами лабораторії перевищила 900 млн грн, отримала за них від НСЗУ 162 млн грн.
“Різниця у понад 700 млн грн була профінансована ”Сінево” власним коштом і стала внеском компанії у масштабування ПМГ”, – пояснила лабораторія.
Згідно з її пресрелізом, загальна кількість виконаних торік за цією програмою тестів збільшилася на 25% порівняно з 2024 роком. Аналізи в рамках ПМГ в “Сінево” торік здали понад 500 тис. українців, що наполовину більше, ніж 2024 року.
“Серед факторів, які обумовлюють збільшення обсягів співпраці, – затребуваність послуг ”Сінево” на умовах ПМГ серед населення, а також розширення мережі відділень де надаються безоплатні аналізи від НСЗУ”, – уточнює лабораторія.
Вона зазначила, що, зокрема, упродовж четвертого кварталу 2025 року можливість здати аналізи безоплатно в межах ПМГ з’явилася у мешканців міст Дніпропетровської, Запорізької, Полтавської, Сумської та Харківської областей.
Загалом аналізи від за ПМГ “Сінево” надавала у понад 200 відділеннях у 35 містах України.
“Сінево” уточнила, що наразі компанія готується до нового контрактування.
Металургійні підприємства гірничо-металургійної групи “Метінвест” у 2025 році розпочали виробництво 11 нових видів продукції, включно зі спільним підприємством – комбінатом “Запоріжсталь”, який освоїв випуск трьох нових продуктів.
Згідно із пресрелізом групи у вівторок, працюючи в умовах російського повномасштабного вторгнення вже майже чотири роки, “Метінвест” залишається економічною та промисловою опорою країни, а загалом за понад десятиліття війни РФ проти України групі вдалося налагодити випуск 433 видів нової продукції.
Торік компанія освоїла нові позиції в сегментах напівфабрикатів і сортового прокату (по чотири), гарячекатаного рулонного й листового прокату (дві) та холоднокатаного рулонного й листового прокату (одну). Левову частку нової продукції випустили комбінати “Каметсталь” і “Запоріжсталь”. Один продукт освоїв болгарський прокатний завод групи – Promet Steel.
При цьому уточнюється, що на “Каметсталі” налагодили виробництво чотирьох видів безперервно литої заготовки розміром 335х400 мм із різних марок сталі, що використовуються для виготовлення трубного прокату.
Два види рулонного гарячекатаного прокату освоїла “Запоріжсталь” – це новий типорозмір рулонів у марці S235JR – 1,8х1045 мм, а також продукція зі сталі S235JRC, яка придатна для холодного формозмінювання шляхом гнуття та профілювання. Обидва продукти виготовляються за європейським стандартом EN 10025-2 й використовуються в будівельній та машинобудівній галузях для виробництва сталевих металоконструкцій та труб і замкнених профілів конструкційного призначення.
Також підприємство освоїло виробництво холоднокатаного рулонного прокату зі сталі марки S280GD, хімічний склад та механічні властивості якого відповідають євростандарту EN 10346. Така продукція призначена для подальшої обробки, профілювання та нанесення захисних покриттів. З цих рулонів виробляють легкі сталеві тонкостінні конструкції будівельного призначення, несучі та декоративні елементи фасадних систем тощо.
Комбінат “Каметсталь” також налагодив випуск арматурного прокату для ринків Польщі та Румунії. Арматура В500SP відповідає польському будівельному стандарту й використовується для зміцнення бетону. Арматурний прокат B500C для Румунії аналогічного рівня міцності відрізняється підвищеною пластичністю, що дає змогу застосовувати його в складніших та сейсмостійких конструкціях.
Крім того, на “Каметсталі” освоїли виробництво молольних куль діаметром 100 мм п’ятої групи твердості за українським стандартом ДСТУ 8538. Їх використовують у гірничо-металургійній промисловості для подрібнення руди, концентратів або проміжних продуктів у кульових млинах барабанного типу.
Завод Promet Steel торік розпочав виробництво арматурного прокату за стандартом МКС 1021:2019 для ринку Північної Македонії. Продукт призначений для армування бетонних конструкцій і використовується у будівництві. Має рифлену поверхню для надійного зчеплення з бетоном і придатний до зварювання, що забезпечує міцність і безпеку залізобетонних споруд.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Його підприємства розташовані в Україні – в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях, а також у країнах Європейського Союзу, Великій Британії та США. Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%). ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
ПрАТ «ХК «Київміськбуд» проведе загальні збори акціонерів 19 лютого 2026 року в дистанційному форматі, випливає з повідомлення емітента в системі розкриття інформації НКЦПФР.
Згідно з опублікованими даними, початок зборів заплановано на 18:00, дата складання переліку акціонерів, які мають право на участь, – 9 лютого 2026 року.
Як повідомлялося, наприкінці грудня 2025 року компанія заявляла про завершення процедури докапіталізації, оновлення керівного складу та перехід до наступного етапу антикризового плану на 2026 рік.
Україна може стати європейським левом з точки зору темпів зростання економіки, але їй слід продовжувати необхідні для цього реформи, підкреслила директор-розпорядник Міжнародного валютного фонду (МВФ) Крісталіна Георгієва на дискусії проекту «Україна: на передовій майбутнього», організованого Фондом Віктора Пінчука в Давосі на полях Всесвітнього економічного форуму.
«Досі субсидується електроенергія, опалення… Ми знаємо, чому країна це робить, але від цього потрібно позбутися. Ще є, з точки зору фіскального становища, над чим працювати. Зараз ми розглядаємо, як зробити розподіл податкового тягаря більш справедливим. Це непросто, але це потрібно зробити», – сказала вона.
«Я оглядаюся на історію своєї країни і можу сказати вам, що це було дуже болісно. Після ейфорії від зникнення комунізму прийшла сувора реальність, що відновлення економіки вимагає жертв. Тому це питання номер один – незавершені справи», – підкреслила глава МВФ, згадавши про досвід Болгарії.
Георгієва зазначила, що потрібно також усунути все, що є перешкодою для динамізму приватного сектора, і особливо звернула увагу на безпеку та наявність робочої сили.
За її словами, під час зустрічі з бізнес-лідерами в Києві минулого тижня деякі з них поставили проблему доступу до робочої сили, яку потрібно вирішити, вище за проблему безпеки. Глава МВФ повідомила, що Фонд готовий надати допомогу в таких практичних питаннях, як повернення українців додому, вирішення проблеми структурного безробіття, інтеграції ветеранів.
Вона додала, що також надзвичайно важливо, щоб Україна завершила вступ до Європейського Союзу в розумні терміни, тому що це магніт для української економіки, щоб вона повністю інтегрувалася в Європу.
“По-третє, ви повинні вірити в себе як у лева. Тому вставайте вранці і ричіть. Впевненість має значення. І я кажу вам з власного досвіду, болгарського досвіду, що це буде нелегко. Але якщо у вас є ця впевненість і ви демонструєте її день за днем, якщо ви залишите осторонь внутрішні суперечки, якщо ви назавжди поховаєте корупцію, звичайно, ви досягнете успіху”, – підсумувала завдання Георгієва.
Що стосується досягнень, вона зазначила, що під час війни Україні вдалося досягти кращих результатів у реформах, ніж до війни, серед іншого, у відкритій навесні 2023 року 4-річній програмі розширеного фінансування було пройдено 8 переглядів.
Як повідомлялося, в програмі EFF український уряд взяв на себе зобов’язання прийняти дорожню карту поступової лібералізації ринків газу та електроенергії протягом шести місяців після закінчення воєнного стану з обмеженим у часі планом впровадження на період після його скасування.
«Така дорожня карта також є частиною Плану ЄС-Україна і охоплюватиме реформи спеціальних зобов’язань (ПСО), плани поступового підвищення тарифів/методології тарифоутворення, механізми вирішення боргової проблеми, а також комплексну схему захисту найбільш вразливих домогосподарств», – зазначалося в програмі.
У свою чергу МВФ відзначав в середині 2025 року, що тарифи на газ і електрику для населення покривають приблизно половину ринкової ціни.
Наприкінці минулого року Україна та МВФ досягли угоди на рівні персоналу (SLA) про нову 4-річну програму, розгляд якої радою директорів Фонду теоретично можливий, за словами директора з комунікацій Джулії Козак, у лютому цього року.
