Суперечка з приводу Гренландії відсунула на другий план заплановане використання тижня Давосу для досягнення домовленостей між США, Україною та європейськими державами щодо гарантій безпеки та реконструкції України, повідомляє Axios.
«Український чиновник заявив, що план підписання лідерами »плану процвітання« був скасований. Американський чиновник спростував, що будь-яка дата була призначена, і сказав, що план ще потребує доопрацювання», — йдеться в повідомленні.
Відзначається, що Трамп все ще планує зустрітися з президентом України Володимиром Зеленським і декількома європейськими лідерами, але американський чиновник заявив, що не варто очікувати будь-яких проривів.
Ввезення свинцю та виробів із нього до України у 2025 році зросло у 3,3 рази — до $7,801 млн.
Натомість експорт свинцю скоротився на 17,8% — до $9,377 млн.
У грудні імпорт становив $478 тис., експорт — $466 тис.
Зростання імпорту продовжується другий рік поспіль: у 2024 році він зріс у 2,4 рази.
Основне застосування свинець наразі знаходить у виробництві свинцево-кислотних акумуляторних батарей для автомобільної промисловості.
Крім того, свинець застосовується для виготовлення куль і деяких сплавів.
Імпорт в Україну вантажних автомобілів у 2025 році в грошовому вираженні зріс на 5,5% порівняно з 2024 роком – до $999,5 млн, свідчить статистика Державної митної служби.
Згідно з оприлюдненими даними, таким чином темп приросту імпорту цієї автотехніки наприкінці року ще дещо уповільнився, зокрема, за 11 місяців він становив 7,5% до того ж періоду 2024 року.
При цьому у грудні імпорт вантажівок скоротився на 9% порівняно з груднем-2024 – до $102,3 млн.
Найбільше вантажівок за 2025 рік ввезено з Франції – на $169,2 млн (на 42,8% більше ніж позаторік), з Польщі – на $162,7 млн (на 14,7% менше) та США – на $109 млн (на 2% більше). Позаминулого року в цій трійці лідирувала Польща.
Імпорт вантажівок з усіх інших країн за рік збільшився на 4,6%, склавши $558,5 млн.
Водночас, згідно зі статистикою, Україна минулого року експортувала вантажні авто лише на $6,6 млн, здебільшого до Туреччини (66,2% експорту), Румунії і Молдови, а роком раніше були ще більш незначні експортні поставки (на $4,1 млн) в основному до Молдови, Туреччини та Польщі.
Як повідомлялося, у 2024 році імпорт в Україну вантажних автомобілів в грошовому вимірі зріс на 30% порівняно з 2023 роком – до $947,84 млн, найбільше їх було ввезено з Польщі (майже 20%).
Імпорт цинку та цинкових виробів до України у 2025 році знизився на 9,6% — до $52,982 млн.
Експорт цинку, попри невеликі обсяги, показав різкий стрибок — до $1,234 млн (у 2024 році він становив $563 тис.).
У грудні імпорт склав $4,392 млн, експорт — $68 тис. Тенденція змінилася: у 2024 році країна нарощувала імпорт цинку на 27,5%.
Чистий металевий цинк використовують для відновлення благородних металів, застосовують для захисту сталі від корозії та з іншою метою.
Ринок праці України продемонстрував відновлення та зростання ключових показників у 2025 році, адже протягом року компанії розмістили 818,4 тис. унікальних вакансій, тоді як у грудні 2024 року кількість активних вакансій становила 88,9 тис., йдеться в підсумковому дослідженні ринку праці у 2025 році від Work.ua.
Згідно з опублікованими даними, у регіональному розрізі третина всіх вакансій у 2025 році припала на Київ та Київську область. Ще 9% пропозицій роботи було розміщено у Львівській області, 8% – у Дніпропетровській.
Найбільший попит роботодавців зберігався на працівників робітничих спеціальностей і виробництва та сфери обслуговування, кожна з яких формувала по 10% вакансій. Частка роздрібної торгівлі, продажу і закупівель, а також логістики, складу та ЗЕД становила по 7%.
Серед роботодавців найбільшу кількість вакансій у 2025 році розмістив мультимаркет “Аврора” – 6,9 тис. пропозицій роботи. EVA запропонувала 6,4 тис. вакансій, “Фора” – 5,5 тис., “Нова пошта” – 4,1 тис., Novus – майже 3,7 тис., “Сільпо” – 3,5 тис., “АТБ-маркет” та “Фокстрот” – близько 3,3 тис., “Укрпошта” – 3,1 тис., МХП – 2,8 тис.
У Work.ua підкреслюють, що активність шукачів роботи залишалася рекордною. У 2025 році користувачі порталу надіслали понад 16,5 млн відгуків на вакансії, що в середньому становило 31 відгук щохвилини. Третина всіх відгуків припала на дистанційну роботу, тоді як частка віддалених вакансій на ринку становила лише 7%. Найбільше відгуків отримували вакансії у сферах продажу та закупівель із часткою 12%, ІТ – 8%, адміністративних посад середньої ланки – 8%, маркетингу – 7%, сфери обслуговування, секретаріату та роздрібної торгівлі – по 6%.
Найконкурентнішою посадою року став direct-менеджер: кількість відгуків за один день – до 676 при запропонованій зарплаті 20–28 тис. грн.
У 2025 році середній рівень заробітної плати серед вакансій на Work.ua зріс на 22% – до 27,5 тис. грн. Найбільше зростання було зафіксовано в Донецькій області – на 55%, що пов’язано зі зміною структури вакансій. Також суттєве підвищення зарплат відбулося в Тернопільській області – на 25%, до 25 тис. грн, Київській – на 23%, до 32 тис. грн, Рівненській, Хмельницькій та Черкаській – на 20%, до 24 тис. грн, Харківській – на 19%, до 25 тис. грн, Львівській – на 17%, до 28 тис. грн, Сумській – на 17%, до 21 тис. грн. Єдиною областю, де середня зарплата зменшилася, стала Херсонська – на 2%, до 24 тис. грн, при цьому в регіоні було розміщено лише 1 тис. вакансій за рік.
У професійному розрізі найбільше зростання зарплат зафіксовано в категоріях нерухомості, культури та шоу-бізнесу – приблизно на третину. У робітничих спеціальностях і виробництві, телекомунікаціях та зв’язку зарплати зросли на 25%, у готельно-ресторанному бізнесі – на 23%, у логістиці – на 22%, у ЗМІ та ІТ – на 21%, у будівництві – на 21%. Мінімальне зростання спостерігалося в юриспруденції – 9%, медицині та фармацевтиці – 8%, освіті та науці – 5%, а в категорії охорони та безпеки рівень зарплат залишився без змін.
Водночас наголошується, що для деяких керівників у сфері ІТ, медіабаєрів, менеджера з продажу елітної нерухомості та керівника служби безпеки деякі роботодавці пропонували зарплату понад 0,5 млн грн.
Максим Чабанюк, ПІБ якого співпадають із власником ТОВ “Овопрайм” і ТОВ Ейч Ес Екосістем (Київ), заявив про намір придбати 14,89 тис. акцій ПрАТ “Білоцерківське птахівництво” (Київська обл.), що становить 76,478445% статутного капіталу.
Як йдеться у повідомленні у системі розкриття інформації Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), на момент подання цього повідомлення він та пов’язані з ним особи не володіли акціями підприємства.
Чабанюк уточнив, що номінальна вартість кожної акції становить 10,00 грн, тож він має намір витратити на придбання пакету акцій 148 850 грн, за які придбає значний контрольний пакет акцій товариства.
ПрАТ “Білоцерківський пташник” створено 2000 року у с. Мала Вільшанка Білоцерківському районі Київської області. Спеціалізується на яєчному напрямку (кури-несучки) та розведенні і реалізації молодняка свійської птиці.
Орієнтовна чисельність одночасне поголів’я становить 100-150 тис. голів птиці. На території виробничої бази в с.Мала Вільшанка за технічними даними розташовано близько 6-10 окремих корпусів (пташників). Частина з них використовується для утримання батьківського стада, частина — для промислової несучки та/або підрощування молодняка.
Статутний капітал 194 630 грн. Бенефіціаром підприємства є Валентина Матусевич, керівником підприємства Юрій Матусевич.
