Протягом минулого місяця на Українській енергетичній біржі проведено 182 торгові сесії у БЕТС, 82 аукціони з купівлі-продажу електричної енергії в БЕТС у версії «Electric Power», а також по 4 торгові сесії кожного дня були проведені біржею на короткостроковому ринку природного газу.
За їх результатами реалізовано 2552,56 тис. МВт.г електроенергії, 188,29 тис. тонн нафти та газового конденсату, 15,73 тис. тонн скрапленого газу, 165,22 млн куб. м природного газу. Крім того, у грудні за напрямком «Необроблена деревина та пиломатеріали» було проведено 184 аукціони. Загальний обсяг реалізації напрямку склав 321,81 тис. куб. м.
«Грудень підтвердив стійкий попит на біржові інструменти УЕБ за ключовими напрямками. Попри складну ситуацію в енергосистемі ми забезпечили безперервність торгів і продовжуємо вдосконалювати торгові процедури та цифрові рішення, щоб ринок залишався прозорим, конкурентним і передбачуваним», – зазначив Генеральний директор УЕБ Олександр Коваленко.
Туристи провели загалом 3,08 млрд ночей у готелях, хостелах і орендованих апартаментах у Європейському союзі в 2025 році, за попередніми даними статистичного управління ЄС.
Це на 2% (на 61,5 млн) вище від показника за 2024 рік і є рекордом. Відносно допандемічного 2019 року зростання становило 7,2%.
При цьому кількість ночівель іноземних гостей в минулому році збільшилася на 46,1 млн, тоді як у жителів Євросоюзу цей показник зріс на 15,4 млн. При цьому на перших припадає 48,6% загального показника, на других – 51,4%.
Підйом туристичної активності спостерігався в усіх державах ЄС, крім двох. Найсуттєвіше зростання туристів було зафіксовано на Мальті (+9,9%) і в Польщі (+7%), тоді як кількість ночівель в Румунії скоротилася на 1,4%, в Ірландії – на 1,8%.
Найпопулярнішими туристичними напрямками для іноземців були Іспанія (330 млн ночівель), Італія (264 млн), Франція (150 млн) і Греція (131 млн).
Українські підприємства у 2025 році збільшили споживання металопрокату на 21,73% порівняно з попереднім роком – до 4 млн 1,6 тис. тонн.
Згідно із пресрелізом об’єднання “Укрметалургпром” у понеділок, за цей період імпортовано 1 млн 603,6 тис. тонн, або 40,07% внутрішнього ринку споживання металопрокату.
За даними “Укрметалургпрому”, за 2025 рік метпідприємства виробили 6,521 млн тонн металопрокату (104,81% проти 2024 року). При цьому, за інформацією Державної митної служби України, торік експортовано близько 4,123 млн тонн цієї продукції, або 63,2% проти 67% в 2024 році, коли за кордон було реалізовано 4,169 млн тонн при загальному виробництві металопрокату в Україні 6,222 млн тонн.
Частка напівфабрикатів в експортних поставках 2025 року становить 34,25%, що значно нижче за показник 2024 року (46,04%). Питома вага плоского прокату в експортних поставках помітно перевищує позаторішній показник (44,09% у 2025 році та 39,23% у 2024-му). Частка сортового прокату також значно вища за показник 2024 року (21,66% проти 14,72% відповідно).
Структура імпорту торік, як і раніше, характеризується суттєвим домінуванням плоского прокату над сортовим (67,88% та 22,00% відповідно); в 2024 році домінування плоского прокату над сортовим також було значним (79,61% та 18,83%).
“За 12 місяців 2025 року ємність внутрішнього ринку становила 4001,6 тис. тонн металопрокату, з яких 1603,6 тис. тонн, або 40,07% припадає на імпорт. В січні-грудні 2024 року ємність внутрішнього ринку була 3287,4 тис. тонн, з яких 1235,4 тис. тонн, або 37,58% імпортовано. Таким чином, у січні-грудні 2025 року спостерігається збільшення ємності внутрішнього ринку порівняно з січнем-груднем 2024 року на 21,73%, з одночасним підвищенням частки імпортної складової на 2,49%”, – констатується у пресрелізі.
Основними експортними ринками українського металопрокату за 2025 рік, за даними Держмитслужби, є країни Європейського союзу (82,0%), іншої Європи (8,5%) та СНД (5,3%).
Серед металургійних імпортерів за підсумками 2025 року перше місце посідають інші країни Європи (49,4%), друге – країни Азії (22,8% ), а на третьому місці – ЄС-27 (22,1%).
Як повідомлялося, ринок металопрокату України у 2024 році скоротився на 6,26% порівняно з попереднім роком – до 3 млн 288,4 тис. тонн, тоді як у 2023-му збільшився у 2,19 раза порівняно з 2022-м – до 3 млн 505,6 тис. тонн.
Понад 36,6 тисячі боргів по заробітній платі зафіксовано на початок 2026 року за даними Єдиного реєстру боржників. За рік боргів побільшало на 6%. Майже 2 тисячі справ беруть початок ще у 2017 році. Рекордні 9,1 тисячі проваджень щодо боргів по зарплаті було відкрито торік. Це на 30% більше, ніж у 2024 році. Понад чверть боргів припадає на компанії, що працюють у сфері виробництва хімпродукції. У антилідерах Дніпропетровщина — понад третина усіх боргів по зарплаті.
36 629 активних проваджень щодо невиплати зарплат налічується в Україні на початок 2026 року. За рік стягнень несплаченої вчасно зарплатні побільшало на 6%.
Загалом торік українські компанії встановили антирекорд: 9 174 провадження щодо боргів по зарплаті проти 488 компаній. Це на 30% більше, ніж у 2024-му та найбільший показник за останні 5 років.
56% з відкритих торік стягнень за заборговану зарплатню не погашені досі.
Випадки, коли співробітники тривалий час не можуть здобути зароблені гроші, непоодинокі. Серед таких справ є й відверті «довгожителі». Найстаріше провадження, знайдене в реєстрі боржників на момент написання матеріалу, тягнеться ще з 2017 року — там гроші своїм співробітникам боргує державне підприємство Поліськгеодезкартографія. Зауважимо, що наразі ця компанія знаходиться у стані припинення. Загалом майже дві тисячі активних справ були відкриті ще у 2017 році.
Частіше за інших торік не видавали кошти своїм співробітникам компанії, які виробляють хімічну продукцію: понад 2,6 тисячі проваджень, або 29% від усіх. Майже стільки ж боргів й у підприємств у сфері постачання електроенергії та газу (27%).
Понад третину всіх відкритих торік проваджень припадає на Дніпропетровщину — 3,2 тисячі справ. Зі значним відривом негативний приклад наслідують бізнеси з Івано-Франківщини (1,1 тисячі), Сумщини (897) та Львівщини (770).
Водночас лише 1 випадок зафіксовано на Луганщині, ще 4 у Чернівецькій області та 12 проваджень щодо боргів по зарплаті на Волині.
Переважно, гроші затримують приватні компанії: 62% усіх боргів за 2025 рік. Ще чверть справ стосується комунальних підприємств і понад 13% — державних. Найчастіше фігурують товариства з обмеженою відповідальністю, комунальні та акціонерні підприємства.
Абсолютним лідером за кількістю боргів по заробітній платі стало комунальне підприємство Теплокомуненерго Олександрійської міської ради, проти якого у 2025 році відкрили 1 446 справ. Далі йдуть Карпатнафтохім (1 059), Дніпроазот (630), Світловодськпобут (491) та Одеський припортовий завод (469). Частина компаній до кінця року змогла закрити більшість справ, але в інших сотні проваджень так і залишилися активними.
Декілька компаній, що потрапили до Індексу Опендатаботу 2025, також мали заборгованості. Стягнення несплаченої своєчасно зарплати знайдено стосовно Укрзалізниці, Укрнафти, Укртрансгазу, мережі лабораторій Ескулаб, Оператора газотранспортної системи України та ДТЕК Павлоградвугілля. У більшості випадків компанії закрили борги до кінця року.
https://opendatabot.ua/analytics/salary-debts-2025-12
Україна в 2025 році збільшила імпорт алюмінієвих руд і концентрату (бокситів) у натуральному вимірі на 23,7% порівняно з попереднім роком – до 43,5 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), за цей період імпорт бокситів у грошовому вимірі зріс на 15,8% – до $4,754 млн. Він здійснювався переважно з Туреччини (81,84% поставок у грошовому вимірі), Китаю (15,97%) та Гаяни (2,19%).
Реекспорт бокситів у 2025-му, як і в 2024-му та 2023 роках, Україна не здійснювала.
Як повідомлялося, Україна у 2024 році збільшила імпорт бокситів у натуральному вимірі на 77,4% порівняно з 2023 роком – до 35,173 тис. тонн, у грошовому вимірі – 74%, до $4,107 млн. Імпорт здійснювався переважно з Туреччини (78,48% поставок у грошовому вимірі), Китаю (19,48%) та Іспанії (1,9%).
У 2023 році Україна імпортувала 19,830 тис. тонн бокситів на $2,360 млн.
Україна 2022 року знизила імпорт алюмінієвих руд і концентрату (бокситів) у натуральному виразі на 81,5% порівняно з попереднім роком – до 945,396 тис. тонн. Імпорт бокситів у грошовому виразі скоротився на 79,6% – до $48,166 млн. Імпорт здійснювався здебільшого з Гвінеї (58,90% поставок у грошовому вираженні), Бразилії (27,19%) і Гани (7,48%).
Боксити є алюмінієвими рудами, які використовують як сировину для отримання глинозему, а з нього – алюмінію. Застосовуються також як флюси в чорній металургії.
В Україну боксити імпортує, зокрема, Миколаївський глиноземний завод (МГЗ).
Українські підприємства у 2025 році збільшили імпорт міді та мідних виробів у грошовому виразі на 23,2% порівняно з попереднім роком — до $173,453 млн. Експорт міді за той же період виріс на 17,7% — до $103,848 млн.
Лише у грудні імпорт склав $13,311 млн, експорт — $10,318 млн.
Як повідомлялося, Україна у 2024 році зберегла імпорт міді на рівні попереднього року ($140,797 млн), а у 2023-му наростила його в 2,2 раза порівняно з 2022 роком.
Мідь широко застосовують в елетротехніці, під час виробництва труб, для створення сплавів, у медицині та в інших галузях.
Раніше інформаційно-аналітичний центр Experts Club випустив відео присвячене світовому виробництву міді та провідним країнам-виробникам – https://youtube.com/shorts/_h8iU50z8C0?si=a-XkgGEfeUxseQNa
