Уряд Румунії оголосив про придбання у Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) 100% акцій компанії Danube Logistics, оператора Міжнародного вільного порту Джурджулешти в Республіці Молдова.
Міністерство економіки Молдови підтвердило законність угоди, підкресливши, що вона стосується виключно приватного оператора порту і не зачіпає державні землі. Остаточне затвердження ціни очікується 11 лютого 2026 року.
Румунська сторона планує інвестувати понад 24 млн євро в модернізацію та розвиток інфраструктури Джурджулешт: мета – інтегрувати порт у логістичну мережу Румунії, розширити потужності та посилити роль регіону в транспортних коридорах Дунаю та Чорного моря.
Порт Джурджулешти розташований на короткій ділянці молдавського виходу до Дунаю – біля кордону з Румунією та Україною, і є єдиним портом Молдови з виходом до морсько-річкових маршрутів. ЄБРР раніше відзначав стратегічну значимість порту для зовнішньої торгівлі Молдови (понад 70% водних імпортно-експортних потоків) і його потенціал як вузла, який може бути затребуваний для регіональної логістики, включаючи майбутні проекти з відновлення України.
У Польщі в рамках благодійної кампанії «Тепло з Польщі для Києва» зібрали понад 1 млн злотих на закупівлю генераторів для української столиці, повідомляє польське видання OKO.press.
За інформацією організаторів, збір ініціював фонд Stand With Ukraine спільно з низкою громадських організацій. Спочатку планувалося зібрати 1 млн злотих для закупівлі 100 генераторів, проте мета була досягнута протягом декількох годин, після чого кампанію вирішили продовжити і підвищили нову мету до 2 млн злотих. На момент публікації ZAXID.NET сума збору становила близько 1,1 млн злотих.
Президент фонду Stand With Ukraine Наталія Панченко заявила, що реакція донорів нагадала їй хвилю підтримки України в 2022 році, підкресливши, що солідарність залишається сильнішою за дезінформацію та атаки в соцмережах.
Як повідомляється, на ініціативу відреагував посол України в Польщі Василь Боднар, висловивши подяку учасникам збору та наголосивши на важливості підтримки в умовах ускладнення ситуації в енергопостачанні.
Провідна українська інвестиційна компанія Dragon Capital у 2025 році здійснила інвестиції майже на $100 млн, але не всі з них встигла завершити, повідомив засновник Dragon Capital Томаш Фіала.
«Ми наблизилися в минулому році за рівнем нових інвестицій майже до довоєнного рівня, коли було понад $100 млн», – сказав він під час дискусії Центру економічної стратегії в п’ятницю, присвяченій головним трендам року для української економіки.
Фіала зазначив, що в перші два роки війни завданням було збереження бізнесу, його відновлення після падіння в 2022 році і закінчення всіх капітальних інвестицій, розпочатих до початку війни.
«Ну а останні два роки – це вже про розширення бізнесу. Вже не можна чекати з прийняттям рішень »на після війни«, вже займає багато часу, щоб чекати на після війни», – пояснив глава Dragon Capital.
«А в цьому році плануємо ще більше зробити», – підкреслив він.
Фіала зазначив, що плани на зростання пов’язані зі створенням двох фондів прямих інвестицій – Rebuild Ukraine Fund (REBUF) і Amber Dragon Ukraine Infrastructure Fund I (спільно з британською Amber Infrastructure), над яким компанія активно працювала останні півтора року. Цільові обсяги цих фондів, відповідно, $250 млн і $350 млн, і внесок Dragon Capital в кожен з них становить по $20 млн.
Глава компанії уточнив, що перше закриття REBUF обсягом $102,5 млн відбулося в п’ятницю, тоді як оголошення про перший значний обсяг закриття Amber Dragon Ukraine Infrastructure Fund I очікується наступного тижня.
Фіала додав, що Dragon Capital разом з Amber Infrastructure був обраний переможцем конкурсу з управління EU Flagship Fund for Reconstruction of Ukraine заявленим обсягом EUR220 млн серед 12 претендентів, з яких чотири пройшли до фіналу.
За його словами, Dragon Capital готовий вкласти в цей фонд EUR40 млн власних коштів, а іншими інвесторами, як і в двох попередніх фондах, виступають по п’ять європейських IFI (International Financial Institutions) і DFI (Development Financial Institutions).
«Зараз ми перебуваємо в процесі Due Diligence… Плануємо почати його інвестувати в середині наступного року», – повідомив Фіала. Він підкреслив, що жоден з цих фондів не має обмежень на інвестиції в фізичні активи.
Щодо викликів, з якими стикалися бізнеси Dragon Capital у 2025 році, глава компанії зазначив, що великої різниці з попередніми роками не відбулося, на першому місці залишаються ризики безпеки.
За його словами, влітку додалися більш істотні ризики з верховенством права, коли під час атаки на антикорупційні органи компанія десь на три тижні призупинила всі інвестиції.
«Було враження, що ми повернулися в часи Януковича і до авторитарного правління в країні, і ми відновили інвестиції тільки після того, як Верховна Рада і президент виправили свою помилку і дочекалися ще призначення урядом голови БЕБ», – сказав Фіала.
Він додав, що також відбувалися кібератаки на компанію, і залишаються виклики з трудовим ресурсом.
“Ми оцінюємо, що дефіцит співробітників на рівні 20% – це десь 2 млн осіб. Зарплати зростають на 20-25% на рік і знаходяться на рівні в валютному еквіваленті вище, ніж були до війни”, – описав ситуацію глава Dragon Capital.
У той же час, за його словами, у більшості бізнесів зростання випереджає інфляцію і становить від 10% до 20% і ще більше, хоча витрати також швидко зростають.
«Нам важко в бюджетах на 26-й рік витримати таку маржинальність бізнесу, яка у нас була останні два роки, яка була в принципі непогана», – констатував Фіала.
Фармацевтична компанія ПрАТ «Дарниця» (Київ) зареєструвала в Боснії і Герцеговині лікарський засіб для лікування і профілактики розладів нервово-м’язової передачі, зокрема міастенії, стимуляції роботи кишечника і сечового міхура після хірургічних втручань, а також для відновлення м’язової діяльності після наркозу.
Як повідомила компанія в прес-релізі, препарат зареєстрований наприкінці грудня.
Реєстраційне посвідчення дійсне протягом п’яти років.
Як повідомлялося, раніше «Дарниця» також зареєструвала в Боснії і Герцеговині протигрибковий лікарський засіб.
Зараз препарати «Дарниці» представлені в більш ніж 20 країнах світу.
«Дарниця» працює на ринку понад 90 років, входить в десятку найбільших фармвиробників України, випускає ліки 180 брендів в 15 різних формах. Стратегічні напрямки розвитку портфеля – кардіологія, неврологія, вирішення проблем болю.
Чистий збиток ПрАТ «Фармацевтична фірма »Дарниця«» (Київ) у січні-червні 2025 року склав 479,473 млн грн, тоді як за аналогічний період 2024 року компанія отримала чистий прибуток 6,528 млн грн. Згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, кінцевим бенефіціаром компанії є Гліб Загорій.
ПрАТ «Лікувально-оздоровчих закладів »Миргородкурорт” проведе 19 січня 2026 року позачергові загальні збори акціонерів у дистанційному форматі (датою проведення вважається дата завершення голосування), випливає з повідомлення компанії в системі розкриття інформації.
Згідно з повідомленням, голосування відбуватиметься шляхом заповнення бюлетенів та їх надсилання через депозитарну систему України, прийом бюлетенів завершиться о 18:00 19 січня. Дата складання переліку акціонерів, які мають право на участь у зборах, – 14 січня 2026 року.
До порядку денного включені питання про обрання члена наглядової ради та встановлення його винагороди, а також затвердження умов цивільно-правового договору з членом наглядової ради та визначення уповноваженого на підписання відповідних документів.
ПрАТ ЛОЗ «Миргородкурорт» (код ЄДРПОУ 02649437) зареєстровано в м. Миргород Полтавської області та об’єднує санаторії «Миргород», “Полтава”, «Березовий гай» і «Хорол».
АТ «Покровський гірничо-збагачувальний комбінат» (Покровський ГЗК, Дніпропетровська обл.) проведе позачергові загальні збори акціонерів у дистанційному форматі, при цьому бюлетені для голосування будуть розміщені у вільному доступі 20 січня 2026 року (не пізніше 11:00), випливає з повідомлення емітента в системі розкриття інформації SMIDA.
Згідно з документом, дистанційні загальні збори будуть проходити шляхом заповнення бюлетенів і направлення їх через депозитарну систему України. Голосування стартує з моменту розміщення бюлетеня на сайті товариства, а завершиться о 18:00 30 січня 2026 року – ця дата вважається датою проведення зборів (датою завершення голосування).
Дата складання переліку акціонерів, які мають право на участь у зборах, визначена на 27 січня 2026 року.
До порядку денного винесено одне питання – ініціювання процедури превентивної реструктуризації. Проект рішення передбачає, зокрема, доручення голові правління подати до господарського суду заяву про відкриття процедури превентивної реструктуризації та підготувати план реструктуризації для розгляду наглядовою радою.
