Гірничорудні підприємства України у 2025 році знизили експорт залізорудної сировини (ЗРС) у натуральному вимірі на 8% порівняно з попереднім роком – до 30 млн 995,363 тис. тонн з 33 млн 699,722 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у п’ятницю, за цей період валютна виручка від експорту ЗРС зменшилася на 16,6% – до $2 млрд 337,765 млн з $2 млрд 803,223 млн.
Експорт ЗРС здійснювався здебільшого до Китаю (44,98% поставок у грошовому вимірі), Словаччини (17,15%) та Польщі (16,09%).
Крім того, Україна за 2025 рік імпортувала ЗРС на $95 тис обсягом 130 тонн з Нідерландів (46,32%), Італії (36,84%) та Норвегії (13,68%), тоді як попереднього року ввезла 2,042 тис. тонн на $414 тис.
Як повідомлялося, Україна в 2024 році наростила експорт ЗРС на 89,8% порівняно з 2023 роком – до 33 млн 699,722 тис. тонн, валютний виторг зріс на 58,7% – до $2 млрд 803, 223 млн. грн.
Україна за 2024 рік імпортувала ЗРС на $414 тис. у сумарному обсязі 2,042 тис. тонн, тоді як у 2023 році цієї сировини ввезено 250 тонн на $135 тис. У 2023 році експорт ЗРС знизився у натуральному вимірі на 26% порівняно з 2022 роком – до 17 млн 753,165 тис. тонн. Валютний виторг становив $1 млрд 766,906 млн (зниження на 39,3%). Імпортовано ЗРС на $135 тис. сумарно 250 тонн.
Як повідомляє Сербський Економіст, у сербських кінотеатрах у січні очікуються дві помітні прем’єри – сімейний підлітковий фільм «Другий щоденник Пауліни П.» хорватського режисера Невена Хітреца та історична драма «Два прокурори» українського режисера Сергія Лозниці.
Продовження фільму «Щоденник Пауліни П.» вийде в сербський прокат 22 січня. За сюжетом головній героїні Пауліні вже 11 років, і вона стикається з новими шкільними та сімейними викликами.
У свою чергу фільм Лозниці «Два прокурори» (Two Prosecutors), як повідомляється, вже вийшов на екрани в Сербії на початку січня. Картина заснована на однойменній новелі Георгія Демидова і розповідає історію, що розгортається в СРСР в 1937 році на тлі сталінської епохи.
«Два прокурори» мали світову прем’єру в Каннах і були відзначені «Золотою вежею» як найкращий фільм у головній конкурсній програмі 32-го Фестивалю європейського кіно в Палічі.
https://t.me/relocationrs/2114
Міжнародне агентство з атомної енергії домоглося згоди України і Росії на локальне припинення вогню для ремонту резервної лінії електропередач до Запорізької АЕС, підтвердив гендиректор МАГАТЕ Рафаель Гросс.
“Очікується, що техніки оператора електромережі України почнуть ремонтні роботи на лінії 330 кВ, пошкодженій і відключеній в результаті військових дій 2 січня, в найближчі дні. Відключення залишило найбільшу АЕС Європи залежною від єдиної функціонуючої магістральної лінії електропередачі 750 кВ”, – йдеться в повідомленні.
Як зазначається, група МАГАТЕ виїхала з Відня на лінію фронту, щоб спостерігати за ремонтними роботами.
«МАГАТЕ продовжує тісно співпрацювати з обома сторонами для забезпечення ядерної безпеки на ЗАЕС і запобігання ядерної аварії під час конфлікту. Це тимчасове припинення вогню, четверте, про яке ми домовилися, демонструє незамінну роль, яку ми продовжуємо відігравати», – заявив Гросс.
Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” у 2025 році продовжував реалізацію програми “Робочий побут”, спрямувавши на оновлення побутових приміщеннь для працівників загалом понад 13 млн грн.
Згідно з пресрелізом комбінату, у 2025 році на підприємстві виконано капітальні ремонти санітарно-побутових приміщень у мартенівському цеху, цеху контрольно-вимірювальних приладів та автоматики, управлінні автомобільного транспорту й центральній електротехнічній лабораторії триває ремонт санітарно-побутового приміщення цеху водопостачання.
Сумарна площа відремонтованих приміщень становитиме 530 м².
Зокрема, нещодавно на комбінаті введено в експлуатацію оновлене санітарно-побутове приміщення мартенівського цеху площею понад 280 м². На об’єкті виконано капремонт із повною заміною інженерних мереж, віконних і дверних блоків, сантехнічного обладнання, а також проведено комплекс оздоблювальних робіт.
При цьому зазначається, що у 2026 році реалізація програми “Робочий побут” буде продовжена. У межах програми планується подальше оновлення санітарно-побутових приміщень мартенівського цеху та цеху водопостачання, встановлення водонагрівачів, а також облаштування сучасного прального комплексу.
Корпоративна програма групи “Метінвест” “Робочий побут”, у межах якої здійснюється модернізація побутових приміщень виробничих підрозділів, діє на “Запоріжсталі” з 2012 року. За цей час на комбінаті оновлено понад 240 побутових приміщень, а загальний обсяг інвестицій перевищив 260 млн грн.
“Запоріжсталь” – одне з найбільших промислових підприємств України, продукція якого користується широким попитом у споживачів як на внутрішньому ринку, так і в багатьох країнах світу.
“Запоріжсталь” є спільним підприємством групи “Метінвест”, основними акціонерами якої є ПрАТ “Систем Кепітал Менеджмент” (71,24%) і Smart Steel Limited (23,76%). ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Біоенергетичні проєкти вже працюють на семи з 27 цукрових заводів України, які працювали в сезоні-2025, повідомила керівник правління Національної асоціації виробників цукру “Укрцукор” Яна Кавушевська в інтерв`ю агентству “Інтерфакс-Україна“.
“Зі зрозумілих причин сьогодні не всі підприємства хочуть акцентувати на цьому (біоенергтичних проєктах – ІФ-У) увагу. Можу лише зауважити, що з 27 діючих цукрових заводів на семи реалізовано виробництво біоетанолу, біогазу або біометану, і в цьому питанні галузь має гарний потенціал”, – розповіла вона.
Кавушевська зазначила, що цукрова галузь України має гарні приклади біоенергетичних проєктів. Вони були реалізовані переважно до 2022 року, а під час війни дошліфовувалися, вдосконалювались, наприклад, деякі підприємства перейшли з виробництва біогазу на біометан.
Як повідомлялося, виробництво біопалива на цукрових заводах України є стратегічним напрямком, оскільки дозволяє переробляти побічні продукти (мелясу та жом) у енергію. Станом на 2025–2026 роки галузь активно переходить від виробництва простого біогазу (для електрики) до біометану (для експорту в ЄС) та біоетанолу.
За даними “Інтерфакс-Україна”, найпотужніший біоенергетичний проєкт цукрової галузі потужністю 56 млн куб. м на рік впроваджено на Теофіпольському цукровому заводі (Хмельницька обл.). Він уже підключений безпосередньо до газотранспортної системи (ГТС).
Глобинський біоенергетичний комплекс агрохолдингу “Астарта” (Полтавська обл.) потужністю 50 млн куб. м на рік переробляє цукровий жом і використовує біопаливо для забезпечення потреб цукрового та соєпереробного заводів.
Гнідавський цукровий завод (Волинська обл.) виробляє біогаз із жому для забезпечення власних потреб в енергії та продає її. Потужність підприємства – 6 мВт.
Капітанівський цукровий завод (Кіровоградська обл.) побудував біогазовий комплекс потужністю 6 МВт і має плани щодо переходу на біометан. Селищанський цукровий завод (Черкаська обл.) працює на жомі та мелясі, виробляє біогаз для генерації 7.5 МВт електрики.
Біоетанол в Україні виробляють переважно з меляси (патоки), яка є відходом цукрового виробництва Гнідавський цукровий завод (15–20 тис. тонн на рік), Узинський цукровий комбінат (10–15 тис. тонн на рік). Крім того, Гайсинський цукровий завод (“Укрпромінвест-Агро”) співпрацює з Гайсинським спиртзаводом для переробки власної меляси на біоетанол, а Тростянецький і Зарубинський спиртзаводи є ключовими хабами для переробки сировини цукрових заводів сусідніх регіонів.
Галузь також має Югазефо-Миколаївський біогазовий комплекс (Вінницька обл.), який співпрацює із Юзефо-Миколаївським цукровим заводом і виробляє із цукрового жому та курячого посліду понад 11 млн куб. м на рік біометану. Це одне з перших підприємств в Україні, яке налагодило виробництво та експорт bio-LNG (зрідженого біометану).
Жданівський цукровий завод агрохолдингу “Астарта” (Вінницька обл.) забезпечує сировинну базу для генерації енергії. У цілому “Астарта” загалом виробляє понад 50–60 млн куб. м на рік біогазу.
Noble Capital RSD LLC подала до Окружного суду США по округу Колумбія позов до Російської Федерації, Мінфіну РФ, Банку Росії та Фонду національного добробуту РФ, вимагаючи визнати зобов’язання за суверенними облігаціями Російської імперії, розміщеними серед інвесторів у США, та стягнути з відповідачів суму не менше $225,8 млрд. Судові документи доступні тут – https://ia800707.us.archive.org/35/items/gov.uscourts.dcd.281398/gov.uscourts.dcd.281398.1.0.pdf
Згідно з текстом скарги, позивач просить суд винести декларативне рішення про заборгованість за основним боргом і відсотками (з коригуванням, прив’язаним до золота), а також визнати можливим «залік» (set-off) цієї суми в рахунок «заблокованих суверенних активів РФ» на рахунках у фінансових інститутах, де можуть перебувати такі активи. Також заявлені вимоги про забезпечувальні заходи – заборону на переказ або «мобілізацію» заблокованих активів і про призначення керуючого (equitable receiver) для цілей стягнення.
З матеріалів справи випливає, що відповідачі були повідомлені про розгляд позову 1 жовтня 2025 року, а суд надав російській стороні продовження терміну для відповіді на позов до 29 січня 2026 року.
Така конструкція (залік через приватно-правовий спір) може розглядатися як спроба перевести дискусію про заморожені активи з площини політичної конфіскації в сферу цивільно-правових механізмів.
Після 24.02.2022 деякі країни заморозили значні обсяги російських суверенних активів. Євросоюз заморозив 210 млрд євро, при цьому Euroclear зберігає близько 193 млрд євро цих коштів.
https://ia800707.us.archive.org/35/items/gov.uscourts.dcd.281398/gov.uscourts.dcd.281398.1.0.pdf
Noble Capital RSD LLC – це приватна компанія у формі LLC, зареєстрована в штаті Делавер (США). У судових матеріалах вона описується як правонаступник (assignee) і законний власник пакета «суверенних облігацій», розміщених у США ще за часів Російської імперії.
