Страхова компанія «Уніка» (Київ) у грудні 2025 року виплатила 206,1 млн грн страхових відшкодувань, що на 14,3% менше, ніж у грудні 2024 року (240,55 млн грн).
Як повідомляється на сайті компанії, за договорами автострахування загальна сума страхових виплат склала 95,55 млн грн (+54,1%), з яких за КАСКО – 68,52 млн грн (+48,4%), за ОСАГО – 27,03 млн грн (+99,8%).
Загальна сума виплат за договорами добровільного медичного страхування склала 81,16 млн грн (-9,5%), виплати за майновим страхуванням – 1,62 млн грн (за аналогічний період роком раніше 41,2 млн грн), інші види страхування (в т.ч. страхування життя) – 27,77 млн грн (-41,9%).
UNIQA Group (Австрія) вийшла на ринок України в 2006 році. Її компанії в Україні «Уніка» і «Уніка Життя» з центральними офісами пропонують більшість видів ризикового страхування та страхування життя.
Noble Capital RSD LLC подала до Окружного суду США по округу Колумбія позов до Російської Федерації, Мінфіну РФ, Банку Росії та Фонду національного добробуту РФ, вимагаючи визнати зобов’язання за суверенними облігаціями Російської імперії, розміщеними серед інвесторів у США, та стягнути з відповідачів суму не менше $225,8 млрд. Судові документи доступні тут – https://ia800707.us.archive.org/35/items/gov.uscourts.dcd.281398/gov.uscourts.dcd.281398.1.0.pdf
Згідно з текстом скарги, позивач просить суд винести декларативне рішення про заборгованість за основним боргом і відсотками (з коригуванням, прив’язаним до золота), а також визнати можливим «залік» (set-off) цієї суми в рахунок «заблокованих суверенних активів РФ» на рахунках у фінансових інститутах, де можуть перебувати такі активи. Також заявлені вимоги про забезпечувальні заходи – заборону на переказ або «мобілізацію» заблокованих активів і про призначення керуючого (equitable receiver) для цілей стягнення.
З матеріалів справи випливає, що відповідачі були повідомлені про розгляд позову 1 жовтня 2025 року, а суд надав російській стороні продовження терміну для відповіді на позов до 29 січня 2026 року.
Така конструкція (залік через приватно-правовий спір) може розглядатися як спроба перевести дискусію про заморожені активи з площини політичної конфіскації в сферу цивільно-правових механізмів.
Після 24.02.2022 деякі країни заморозили значні обсяги російських суверенних активів. Євросоюз заморозив 210 млрд євро, при цьому Euroclear зберігає близько 193 млрд євро цих коштів.
https://ia800707.us.archive.org/35/items/gov.uscourts.dcd.281398/gov.uscourts.dcd.281398.1.0.pdf
Noble Capital RSD LLC – це приватна компанія у формі LLC, зареєстрована в штаті Делавер (США). У судових матеріалах вона описується як правонаступник (assignee) і законний власник пакета «суверенних облігацій», розміщених у США ще за часів Російської імперії.
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду (ВАКС) Віталій Дубас визначив заставу в 33 млн грн (приблизно 770 тис. доларів) для підозрюваної в пропозиції надання неправомірної вигоди народним депутатам, лідера парламентської фракції «Батьківщина» Юлії Тимошенко.
“Задовольнити частково клопотання. Застосувати до… Тимошенко запобіжний захід у вигляді застави в розмірі… 33 млн 280 тис. грн”, – сказав суддя.
Також він додав, що на підозрювану покладено процесуальні обов’язки.
За словами судді, заставу може бути внесено або самою підозрюваною, або іншою особою протягом п’яти днів на рахунок ВАКС.
“Покласти на Тимошенко до 16.03 2026 року такі обов’язки: прибувати за кожним викликом до детектива НАБУ або суду… не відлучатися за географічні межі Київської області… повідомляти… про зміну місця проживання або роботи”, – зазначив суддя.
Також серед процесуальних обов’язків для Тимошенко – здати документи для виїзду за кордон. Носіння електронного браслета для Тимошенко судом не визначено. Крім того, за рішенням суду, Тимошенко заборонено спілкуватися з приводу обставин, викладених у підозрі, з низкою народних депутатів, включно з Ігорем Копитіним («Слуга народу»).
Раніше на засіданні Тимошенко заявила, що запис, оприлюднений антикорупційними органами, був скомпільований Копитіним разом із НАБУ. «Мали на меті: з одного боку, Копитін – позбутися кримінальної справи, яка є в НАБУ, а з другого боку, НАБУ виконувало політичне замовлення – конкретно дискредитувати мене як людину, яка послідовно, наполегливо, щоденно веде парламентську діяльність, щоб не було проголосовано закони, які прямо суперечать національним інтересам України», – заявляла лідерка парламентської фракції.
Після оголошення постанови суду Тимошенко зазначила журналістам, що до списку депутатів, спілкування з якими за обставинами справи лідера фракції заборонено судом, входять ті, хто хоча б раз голосував у Раді так, як закликала фракція «Батьківщина».
Пізніше Центр протидії корупції опублікував повний перелік 65 депутатів, з якими Тимошенко має утриматися від спілкування, зокрема від фракції «Слуга народу»: Арсенюк Олег, Бабій Роман, Богданець Андрій, Божик Валерій, Бунін Сергій, Вагнер Вікторія, Васильєв Ігор, Галушко Микола, Герасименко Ігор, Горобець Олександр, Горенюк Олександр, Грищенко Тетяна, Гузенко Максим, Дануца Олександр, Діденко Юлія,
Дмитрієва Олександра, Загуройко Аліна, Задорожний Андрій, Заславський Юрій, Кицак Богдан, Клочко Андрій, Коваль Ольга, Козак Володимир, Колюх Валерій, Копитін Ігор, Кривошеєв Ігор, Кузнєцов Олексій, Кузьміних Сергій, Лис Олена, Литвиненко Сергій, Любота Дмитро, Мазурашу Георгій, Мандзій Сергій, Марусяк Олег, Марченко Людмила, Мельник Сергій, Мокан Василь, Мурдій Ігор, Нагаєвський Артем, Нікітіна Марія, Новіков Михайло, Остапанко Анатолій, Павліш Павло, Павлюк Максим, Пасічний Олександр, Пашковський Максим, Петруняк Євген, Припутень Дмитро, Саладуха Ольга, Соломчук Дмитро, Стернійчук Валерій, Сушко Павло, Швачко Антон, Шол Маргарита, Шпак Любов, Шуляк Олена, Чорноморов Артем, Юнаков Іван, Яковлєва Неллі, Якименко Павло; «За майбутнє» – Торохтій Богдан; «Батьківщина» – Ніколаєнко Андрій; позафракційні: Костюк Дмитро, Разумков Дмитро і Микиша Дмитро.
Криптовалюти завершують тиждень 12-16 січня зростанням після сильного руху в середині періоду і подальшої корекції на новинах про затримку обговорення ключового законопроекту про регулювання ринку в США.
Біткоїн за тиждень піднявся приблизно на 5%: 12 січня він торгувався близько $90,8 тис., а 16 січня – близько $95,4 тис., при цьому в середині тижня котирування короткостроково піднімалися вище $97 тис.
Ethereum за той же період додав близько 7% – з району $3,09 тис. (12 січня) до $3,31 тис. (16 січня).
За даними CoinGecko, сукупна капіталізація крипторинку на 16 січня становить близько $3,318 трлн, добовий обсяг торгів – близько $123,8 млрд. Частка біткоїна оцінюється приблизно в 57,5%, Ethereum – близько 12%.
Фокус інвесторів знову змістився до потоків в біржові фонди на криптоактиви. Ряд оглядів відзначав помітні притоки в спотові біткоїн-ETF, включаючи день з притоком близько $843,6 млн (14 січня), а також сумарно близько $1,7 млрд за кілька торгових сесій на тлі підйому BTC до $97 тис.
Корекція під кінець тижня супроводжувалася новинами про паузу навколо Digital Asset Market Clarity Act: слухання/просування в Сенаті були відкладені після того, як Coinbase публічно зняла підтримку проекту через спірні положення, включаючи обмеження на виплати прибутковості за стейблкоінами.
Одночасно позитивним фоном для «інституційної» повістки стали повідомлення про те, що Південна Корея рухається до зняття багаторічних обмежень на корпоративні інвестиції в криптоактиви в рамках нових регуляторних підходів.
DefiLlama оцінює сукупний TVL DeFi близько $129 млрд, а капіталізацію стейблкоїнів – приблизно в $310,7 млрд. CoinGecko також фіксує стейблкоїни близько $313 млрд, що відповідає приблизно 9,4% загальної капіталізації крипторинку.
На «великих» альткойнах тиждень пройшов неоднорідно: XRP до 16 січня залишався в районі $2,07, демонструючи близько нульової динаміки щодо початку тижня. Solana до 16 січня торгувалася поблизу $142 за монету.
Ключовими тригерами для ринку залишаються темпи притоків в крипто-ETF і календар обговорення американського регулювання, а за ціновою картиною інвестори будуть орієнтуватися на реакцію біткоїна поблизу зони недавніх максимумів близько $97 тис.
Джерело: https://www.fixygen.ua/news/20260116/pidsumki-tizhnya-dlya-kriptovalyut-analiz-vid-fixygen.html
Як повідомляє Сербський Економіст, громадяни України посіли п’яте місце серед ключових іноземних ринків туризму Чорногорії за часткою ночівель у 2025 році, забезпечивши приблизно 4% всіх ночівель за перші сім місяців року, ідеться в огляді Сербського Економіста з посиланням на дані Monstat і Національної туристичної організації (NTO).
Згідно з наведеною в матеріалі структурою, найбільшу частку ночівель у січні-липні 2025 року сформували гості із Сербії (22,8%), РФ (16,7%), далі йдуть туристи з Боснії і Герцеговини (приблизно 8%) і Туреччини (5%), після чого йде Україна (4%).
Сербський Економіст також зазначає, що 2025 року фіксували зростання кількості поїздок за умови скорочення тривалості перебування: за перші дев’ять місяців 2025 року Чорногорію відвідали 2,415 млн туристів (приблизно +5% до аналогічного періоду 2024 року), водночас до липня зафіксували понад 8,2 млн ночівель (на 4,3% менше рік до року), а середня тривалість перебування знизилася до 5,6 дня з 6 днів у 2024 році.
Всього за декілька днів, з 19 по 25 січня 2026 року, у столиці В’єтнаму, Ханої, відбудеться, надзвичайно важлива політична подія для країни — 14-й Національний з’їзд Комуністичної партії В’єтнаму. Під гаслом «Єдність — Демократія — Дисципліна — Прорив — Розвиток» з’їзд визначатиме стратегічні рішення, які відкриють новий шлях розвитку для В’єтнаму, досягаючи національних цілей розвитку до 2030 року — символічної дати з моменту 100-річчя заснування партії; з баченням до 2045 року, коли відзначатиметься 100-річчя проголошення Демократичної Республіки В’єтнам (нині Соціалістичної Республіки В’єтнам).
2 вересня 1945 року на площі Бадінь (Ханой) президент Хо Ши Мін зачитав Декларацію Незалежності, проголосивши народження Демократичної Республіки В’єтнам. Країна вступила в нову епоху, найяскравішу епоху в історії країни —епоху Хо Ші Міна.
Озираючись на пройдений шлях, після 40 років реформ—успішного впровадження політики Дой Мой (Оновлення), В’єтнам досяг історичних успіхів: підтримки високого зростання ВВП (досягши приблизно 8-8,5% у 2025 році), економіка досягла розміру 514 мільярдів доларів США та віднесення країни до групи країн з рівнем доходу вище середнього. Очікується, що імпортно-експортний оборот В’єтнаму вперше досягне 920 мільярдів доларів у 2025 році, що поставить країну серед 15 найкращих країн світу за вартістю торгівлі.
На міжнародній арені В’єтнам глибоко інтегрувався у світову економіку, ставши важливою ланкою у світових ланцюгах поставок та встановивши партнерські відносини з більш ніж 220 ринками.
В’єтнам є активним та відповідальним учасником багатьох міжнародних організацій, включаючи ООН, АСЕАН, АТЕС (Азійсько-Тихоокеанське економічне співробітництво), АСЕМ (Зустрічі Європа-Азія) та Світову організацію торгівлі, що демонструє його інтеграцію в глобальну політичну та економічну систему.
Соціалістична Республіка В’єтнам активно розвиває багатосторонню дипломатію, беручи участь у регіональних форумах та ініціативах для прискорення розвитку та зміцнення миру.
Майбутній з’їзд розглядається як ключова подія у формуванні стратегічного бачення розвитку країни, зосереджуючись на просуванні цифрової економіки, обробної промисловості та інновацій, а також ставлячи людину в центр уваги.
До 2030 року: Перетворити В’єтнам на країну, що розвивається, з сучасною промисловістю та рівнем доходу вище середнього Серед конкретних показників — середньорічне зростання ВВП на рівні 10% або вище протягом 2026–2030 років.
До 2045 року: Досягнення статусу розвиненої країни з високим рівнем доходу, спираючись на стрімке зростання сектора послуг (торгівля, туризм, логістика), промисловості, залучення інвестицій та структурні перетворення (від аграрної до постіндустріальної економіки), що робить його новим центром економічного зростання в Азії, подібно до Китаю в минулому. Підготовка до конгресу вже перебуває в активній фазі через роботу профільних підкомітетів та публічне обговорення проєктів ключових документів та на відміну від попередніх — поточний цикл розглядається не як корекція курсу, а як перехід до нової фази розвитку, яку в офіційних документах окреслюють як «еру національного відродження».
У цьому контексті XIV з’їзд має значення не лише як внутрішньополітична подія, а як точка стратегічної фіксації курсу В’єтнаму — економічного, інституційного та геополітичного — що безпосередньо впливатиме на сприйняття країни міжнародними інвесторами, партнерами та урядами.
