Швидкість руху дорогами української столиці з 1 листопада обмежується до 50 км/год на всіх восьми ділянках, де у весняно-літній період було дозволено їздити зі швидкістю до 80 км/год, повідомляють на сайті Київської міської державної адміністрації.
Йдеться про ділянки на Набережному шосе (від Поштової площі до Придніпровського шосе), Придніпровському шосе, Столичному шосе (до вул. Академіка Заболотного), просп.Бажана (від Південного мостового переходу до Харківської площі), просп. Шухевича (від Північного мосту до вул. Бальзака), просп. Бандери (від Оболонського проспекту до Північного мосту), вул. Набережно-Рибальській (від Гаванського мосту до вул. Електриків), автошляху Р-69 (від вул. Озерної до межі Києва, за винятком ділянки біля світлофорного об’єкта).
Загалом у місті буде демонтовано 105 дорожніх знаків, які дозволяли рухатися зі швидкістю до 80 км/год. Під час проведення робіт можливе короткочасне часткове обмеження руху на зазначених вулицях.
«Звертаємо увагу, що на вулицях, біля яких розташовані школи та дитячі садки з виходом на дорогу, швидкість обмежена до 30 км/год. Також обмеження швидкості діють на ділянках доріг, де проводяться ремонтні роботи», – підкреслили в КМДА.
Кількість магазинів опитаних українських ритейлерів у січні-вересні 2024 року зросла на 9,5%, або 1925 торговельних об’єктів, у лідерах Київська, Дніпропетровська та Львівська області, випливає з дослідження Асоціації ритейлерів України.
“Кількість магазинів, які працюють, за дев’ять місяців поточного року продовжує демонструвати позитивну динаміку. Так, за січень-вересень 2024 року було відкрито 1925 магазинів і закрито з різних причин 649. Відповідно, за цей період чистий приріст становив 1276 торговельних об’єктів. Нагадаємо, за перші шість місяців 2024 року додалося 837 магазинів”, – ідеться в повідомленні асоціації.
За її даними, найбільше магазинів зосереджено в Києві та області – 5266 торговельних об’єктів. Там же і найбільший приріст торговельних точок: за дев’ять місяців кількість магазинів, що працюють, зросла на 473 магазини, з урахуванням закритих – на 328.
Друге місце посідає Дніпропетровська область із 2075 магазинами, що працюють. Водночас в регіоні відновили або запустили роботу 180 торговельних точок і закрилося 64 магазини за звітний період.
На третьому місці за концентрацією роздрібної торгівлі – Львівська область, де налічується 1947 торговельних об’єктів. Також на 124 нових магазинів за дев’ять місяців припадає 56 закритих.
Згідно з дослідженням, до п’ятірки найбільш насичених магазинами регіонів входять також Одеська (1316 магазинів) і Харківська (1215) області. У цих регіонах у січні-вересні зафіксовано 98 і 97 нових активних торговельних точок відповідно, закрито – 41 і 77.
Як зазначає асоціація, у зазначених п’яти регіонах сконцентровано понад половину (54%) усіх магазинів, що працюють, опитаних ритейлерів (108 компаній).
Федеральний уряд Німеччини підтвердив збільшення обсягів імпорту українських зернових останніми роками і водночас спростував негативний вплив їх на свій ринок, повідомило баварське галузеве видання Wochenblatt.
“Імпорт зерна зростав із 2022 року, коли почалася російська війна проти України. Імпорт фуражного та продовольчого зерна з України до ФРН досяг свого піку за останні роки – близько 741 тис. тонн. За перші півроку 2024 року обсяги наблизилися до 490 тис. тонн”, – пише видання.
Найбільшу частку в імпорті займає кукурудза. У січні-червні 2024 року Німеччина імпортувала близько 447 тис. тонн кукурудзи, тоді як у 2023 році це було 619 тис. тонн. Водночас у 2023 році імпорт пшениці сягав майже 106 тис. тонн, але від початку 2024 року до липня 2024 року було зареєстровано лише близько 16,5 тис. тонн. До вторгнення РФ в Україну імпорт пшениці коливався в межах 6000-2000 тонн.
У федеральному уряді також наголосили, що не мають інформації про будь-які відхилення від вимог і нормативів під час перевірок українського зерна офіційною інспекцією харчових продуктів і кормів ФРН. Як зазначають у федеральному уряді, харчові продукти та корми, імпортовані до ЄС із третіх країн, таких як Україна, мають відповідати вимогам законодавства про харчові продукти та корми, що діють у ЄС.
Наведені дані містяться у відповіді федерального уряду на запитання парламентської фракції “Альтернатива для Німеччини”.
“Корум Дружківський машзавод” (“Корум ДрМЗ”), що входить до машинобудівної Corum Group (“ДТЕК Енерго”), завершує виготовлення другого шахтного вентилятора головного провітрювання, який замінить зношений аналог на шахті “Західно-Донбаська”, повідомляє завод на фейсбук-сторінці.
“Наприкінці 2023 року завод виготовив для цієї ж шахти перший вентилятор ВСЦД-4,5СМ (лівий). Вентилятор, який зараз у виробництві, є дзеркальною версією попереднього”, – зазначається в повідомленні.
Завод нагадує, що вентилятор головного провітрювання забезпечує свіжим повітрям шахту, підтримуючи умови для безперервної роботи. Діаметр його робочого колеса 4,7 метра, номінальна продуктивність 400 кубометра/сек. Максимальна потужність 4000 кВт.
Через значні розміри вентилятора та його масу (105 тонн) остаточне складання буде проведено під час монтажу на шахті.
“Корум ДрМЗ” нагадує також, що освоїв випуск шахтних вентиляторів 2014 року (після втрати компанією Corum “Донецькгірмашу”, що спеціалізувався на цьому обладнанні – ІФ-У).
“У напрацюванні заводу – три вентилятори цього типу. Але це буде другий вентилятор, який «Корум ДрМЗ» виготовить в умовах релокації”, – наголошується в повідомленні.
Наразі завод поступово відвантажує вузли вентилятора на шахту для монтажу.
Релокований у Дніпро 2022 року “Корум ДрМЗ”, за його інформацією, у січні-вересні 2024 року випустив 407 од. гірничо-шахтного устаткування (зокрема, 9 – у вересні), зокрема, два нових і один відремонтований прохідницький комбайн. Також випущено 695,78 тис. од. комплектувальних і запчастин (у вересні – 69,48 тис.).
“Основні зусилля у вересні були спрямовані на виробництво металоконструкцій для збагачувальної фабрики, що стало новим досвідом для підприємства”, – зазначали на заводі.
Corum Group – провідний виробник гірничо-шахтного обладнання в Україні. Входить до складу “ДТЕК Енерго” – операційної компанії, що відповідає за видобуток вугілля і виробництво електроенергії з вугілля в структурі енергохолдингу “ДТЕК” Ріната Ахметова.
Господарський суд Запорізької області 23 жовтня 2024 року задовольнив позовну заяву Національного банку України (НБУ) та ухвалив відкрити провадження у справі про банкрутство ПрАТ «Страхова компанія “Оранта-Січ”. Як повідомляється на сайті НБУ, оголошення оприлюднено на офіційному вебсайті Верховного Суду. Водночас підкреслюється, що кредитори зобов’язані подати до госпсуду письмові заяви з вимогами до боржника та документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів із дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.
Як повідомлялося, НБУ 19 вересня 2024 року застосував до СК «Оранта-Січ» захід впливу у вигляді віднесення страховика до категорії неплатоспроможних та анулював ліцензії на здійснення діяльності зі страхування.
Причиною такого рішення стали результати безвиїзного нагляду за діяльністю страховика, якими встановлено недотримання ним вимог до платоспроможності. Так, станом на 1 липня 2024 року розмір прийнятного регулятивного капіталу для виконання вимог до мінімального капіталу «СК “Оранта-Січ” є більш як на 50% меншим за рівень мінімального капіталу, встановлений нормативно-правовими актами регулятора. Крім того СК «Оранта-Січ» не надала подання плану в належні законом 15 днів з дня їх виявлення.
Відповідно до закону «Про страхування», ліквідація страховика в разі ухвалення таких рішень здійснюється відповідно до Кодексу України з процедур банкрутства.
Як повідомлялося, акціонери СК «Оранта-Січ» на зборах 27 червня розглянули питання про припинення діяльності шляхом виконання страхового портфеля, затвердження плану виходу. СК «Оранта-Січ» зареєстрована 1995 року.
ПрАТ “Українська фінансова житлова компанія” (“Укрфінжитло”), що виступає розпорядником держпрограми “єОселя”, у січні-вересні 2024 року збільшило активи на 23% – до 74,9 млрд грн.
Як випливає з фінансової звітності “Укрфінжитла“, нерозподілений прибуток компанії з початку року зріс на 51% і склав 8,9 млрд грн.
На 30 вересня 2024 року фінансові інвестиції в цінні папери компанії становили 54,3 млрд грн, отримано кредитів на 14 млрд грн, із яких зобов’язання за РЕПО становлять 5,3 млрд грн, за довгостроковими кредитами – 7,7 млрд грн.
У третьому кварталі “Укрфінжитло” уклало договори про відкриття кредитних ліній з АТ “ПУМБ” (до 1,5 млрд грн), АТ “Комінбанк” (до 250 тис. грн), АТ “ТАСкомбанк” (до 300 тис. грн та 90 тис. грн).
Програма доступного іпотечного кредитування “єОселя” запрацювала в Україні з жовтня 2022 року. На пільгову іпотеку під 3% річних терміном до 20 років із початковим внеском від 20% вартості житла можуть претендувати військовослужбовці-контрактники ЗСУ, працівники сектору безпеки і оборони, медпрацівники, педагоги, наукові співробітники.
З 1 серпня 2023 року подати заявку на участь у програмі “єОселя” під 7% можуть ветерани війни, учасники бойових дій, внутрішньо переміщені особи (ВПО) та громадяни, які не мають власного житла, більшого за нормативну площу.
За умовами програми, пільгові категорії учасників і ВПО можуть придбати житло в споруджуваному будинку і будинках, не старших за 10 років (у столиці та обласних центрах), решта учасників – у будинку, не старшому за три роки, або споруджуваному об’єкті.
У програмі беруть участь 10 банків-партнерів: державні Ощадбанк, ПриватБанк, Укргазбанк, Сенс Банк, а також МТБ Банк, ТАСкомбанк, банк “Глобус”, Sky Bank, банк “Кредит Дніпро” і BISBANK.
Станом на 30 жовтня, 13,8 тис. сімей придбали власне житло на понад 22,3 млрд грн, випливає з даних “Укрфінжитла”.
