Фрукти, овочі та оливкова олія склали 45,5 % органічного імпорту ЄС. Ще 39,3 % припадало на зернові, олійні та іншу продукцію рослинництва.
Особливо швидко зростав європейський імпорт органічних олійних та білкових культур — на 20,5%, кави, чаю, какао та спецій — на 25,5%, овочів — на 25,9%. Поставки органічних зернових збільшилися на 13,9%.
Найбільшим європейським пунктом ввезення залишилися Нідерланди, через які пройшло близько 36% органічного імпорту. Далі йшли Німеччина, Італія, Бельгія та Франція.
При цьому значна частина продукції, оформленої в Нідерландах або Бельгії, потім перерозподіляється в інші країни ЄС.
Київ, Дніпропетровська та Львівська області забезпечили понад половину всіх шлюбів, зареєстрованих в Україні у першому півріччі 2026 року. Загалом у країні протягом шести місяців було укладено 79,516 тис. шлюбів, повідомив Опендатабот 31 липня з посиланням на дані Міністерства юстиції.
Найбільше шлюбів зареєстровано у Києві – 19,928 тис., або приблизно кожен четвертий від загальної кількості. Порівняно з відповідним періодом минулого року показник столиці зріс на 38%.
На Дніпропетровщині одружилися 15,545 тис. пар. Це у 2,7 раза більше, ніж у першому півріччі 2025 року. Львівська область посіла третє місце з 8,909 тис. шлюбів, збільшивши показник у 1,9 раза.
Фактично ці три регіони концентрували близько 56% усіх зареєстрованих у країні шлюбів.
Одним із пояснень такої концентрації може бути робота цифрових офісів ДРАЦС у Києві, Дніпрі та Львові. За перше півріччя дистанційно одружилися 30,488 тис. пар.
В інших областях кількість шлюбів переважно зменшилася. Це означає, що офіційна регіональна статистика відображає не лише місце проживання молодят, а й концентрацію цифрової інфраструктури державної реєстрації.
У 2025 році Україна залишилася п’ятим найбільшим постачальником органічної продукції до ЄС, хоча обсяг її експорту скоротився на 14,3% — з 203,897 тис. до 174,701 тис. тонн. Частка України в загальному органічному імпорті Євросоюзу склала 5,9%.
Найбільшими постачальниками стали Еквадор із 434,970 тис. тонн, Китай із 314,404 тис. тонн, Перу із 220,333 тис. тонн та Домініканська Республіка із 177,642 тис. тонн. За ними розташувалася Україна.
Україна зберегла перше місце за поставками органічних зернових. У 2025 році ЄС імпортував з країни 85,859 тис. тонн такої продукції, що становило 27,7% європейського імпорту в цій категорії.
За олійними та білковими культурами Україна посіла третє місце після Китаю та Того, поставивши 48,828 тис. тонн. Експорт органічних фруктів та горіхів становив 20,250 тис. тонн, що забезпечило Україні дев’яте місце.
Віконна компанія Ekipazh, яка наразі входить до трійки найбільших виробників металопластикових та алюмінієвих вікон і дверей в Україні, у рамках стратегії розвитку на 2026–2031 роки планує побудувати четвертий завод в Одесі та збільшити власну частку ринку з 9–10% до 16%, повідомив генеральний директор і співвласник компанії Сергій Теплицький агентству «Інтерфакс-Україна».
«Ми поставили перед собою амбітну мету: стати виробником №1 в Україні та впевнено вийти на ринки Європейського Союзу. Досягти цього ми плануємо за рахунок інвестицій у розмірі 150 млн грн щорічно у розвиток виробництва та впровадження інновацій – власної загартовувальної печі та виробництва загартованих і триплексованих склопакетів, безшовного зварювання ламінованих профілів, розсувних систем і нових алюмінієвих профільних систем», – зазначив Теплицький.
Наразі компанія володіє трьома заводами у Златополі (Харківська обл.) площею 21 тис. кв. м, у Хмельницькому – площею 42 тис. кв. м, у Броварах – площею 9 тис. кв. м, а також окремим підприємством з виготовлення склопакетів. Загальна площа виробничих потужностей становить 72 тис. кв. м. Основною продукцією є металопластикові вікна та двері, суцільноскляні конструкції (загартоване скло, триплекс для зонування інтер’єру та великих фасадних склінь), а також алюмінієві конструкції. На 21 виробничій лінії компанія здатна виготовляти до 4 тис. конструкцій на день. За підсумками 2025 року виготовлено 365 тис. конструкцій, що на 4,3% більше, ніж у 2024 році.
Капітальні інвестиції за період з 2013 по 2026 рік у малоцінні необоротні матеріальні активи склали близько 27 млн грн, а в основні засоби — 874 млн грн.
За словами Теплицького, у розвиток реінвестується весь отриманий компанією прибуток; з огляду на ситуацію з безпекою до харківських потужностей спрямовується менша частина коштів, більша — до Броварів та Хмельницького. Йдеться не лише про нове обладнання, а й, наприклад, про енергонезалежність. Зокрема, на дахах корпусів встановлено сонячні електростанції загальною потужністю близько 1 МВт, і ще стільки ж планується встановити. У компанії також розглядали можливість встановлення когенераційної установки – розробили технічне завдання, обрали земельну ділянку, оцінили умови разом із газовиками.
«Якщо вирішимо — можемо за два-три місяці встановити. Орієнтовна інвестиція — понад $1 млн, окупність — близько шести років», — повідомив Теплицький.
Стратегією до 2031 року передбачено будівництво четвертого заводу на півдні країни, компанія перебуває на етапі підбору ділянки. За словами Теплицького, в Одеській області шукають ділянки площею від 5 га з потужністю від 1 МВт електроенергії; майбутній завод зможе виробляти близько 25 тис. вікон на місяць із перспективою розширення. Орієнтовні інвестиції – від 600 до 700 млн грн як із власних, так і з кредитних ресурсів. Компанія має позитивний досвід роботи за державною програмою «5-7-9» і орієнтується, зокрема, на неї.
За останні роки продаж вікон загалом в Україні суттєво знизився (з 5,2 млн вікон у 2021 році до приблизно 3,5 млн минулого року), що пояснюється скороченням кількості активних девелоперських проєктів. Незважаючи на цей тренд, у компанії повідомили про зростання продажів у 2026 році на 28%. Цього вдалося досягти завдяки інвестиціям у нові технології та переорієнтації на більш платоспроможних клієнтів (середній+) і розвитку експорту, що дозволить диверсифікувати ризики та забезпечить стабільність і стійкість в умовах воєнного часу.
Компанія розпочала експортну діяльність у 2023 році, а вже у 2025 році обсяг експортної виручки склав близько 2 млн євро у понад 20 країнах. До чотирьох країн уже налагоджено щотижневі поставки (Італія, Іспанія, США та Литва), також експорт здійснюється до Молдови, Польщі, Чехії, Словаччини, Угорщини, Румунії, Латвії, Естонії, Німеччини, Нідерландів, Австрії, Швейцарії, Франції, Словенії, Хорватії та ОАЕ. Фокус експортного розвитку на найближчі п’ять років — країни ЄС. У подальших планах компанії — збільшення частки експорту, щоб вона перевищила продажі на внутрішньому ринку, розвиток власного бренду, розширення виробництва загартованих і триплексованих склопакетів та розсувних систем, розвиток алюмінієвого напрямку з новими профільними системами Procural і власною лінійкою EKIPAZH AluLight.
За даними YouControl, ПП «Екіпаж» засновано у 2000 році, статутний капітал становить 101 млн 251 тис. 145 грн. За підсумками першого кварталу 2026 року чистий дохід від реалізації продукції склав 405 млн 732 тис. грн, що на 3% більше, ніж за аналогічний період минулого року, чистий прибуток — 3 млн 847 тис. грн (на 2% більше).
Кінцеві бенефіціари — Сергій та Михайло Теплицькі.
ArcelorMittal, другий за величиною виробник сталі у світі, збільшила у II кварталі 2026 року EBITDA на 23% порівняно з I кварталом, до $2,06 млрд, йдеться в повідомленні компанії. Проти аналогічного періоду минулого року показник зріс на 11%.
Чистий прибуток склав $683 млн, що на 18% вище за показник попереднього кварталу, але на 62% нижче за прибуток за II квартал 2025 року.
Виручка у II кварталі зросла майже на 8% у квартальному порівнянні та на 5% у річному – до $16,8 млрд. Основною причиною покращення показника стало підвищення середньої ціни на сталь на 4,4%.
Капітальні витрати ArcelorMittal у квітні-червні склали $1,1 млрд. Чистий борг на кінець червня зріс до $9,5 млрд порівняно з $9,3 млрд станом на 31 березня.
У II кварталі компанія збільшила випуск сталі на 7,5% порівняно з попередніми трьома місяцями, до 14,3 млн тонн (14,4 млн тонн роком раніше). Відвантаження металу в минулому кварталі склало 13,4 млн тонн (12,8 млн тонн у попередньому кварталі та 13,8 млн тонн роком раніше). Видобуток залізної руди за квартал склав 13,5 млн тонн (9,7 млн тонн у I кварталі та 11,8 млн тонн роком раніше).
Випуск № 2 – липень 2026 року
Аналіз поточної ситуації на валютному ринку України
У другій половині липня гривня втрачала, але НБУ намагався максимально брати участь у торгах і стримувати потяг національної валюти до зниження. У підсумку станом на 31 липня офіційний курс – 44,69 грн за долар, а от на початку місяця був на позначці 44,79 грн за долар. Укріплення нацвалюти відбулося лише наприкінці місяця, впродовж останніх двох тижнів липня переважали коливання в бік девальвації.
Високий попит на валюту зберігається в Україні другий місяць поспіль. Нагадаємо, що в червні, відповідно до офіційних даних, Нацбанк через інтервенції продав 5,087 млрд дол. Це найвищий показник у 2026 році. Очікується, що липневий показник все ж таки буде нижчим за «рекорд» попереднього місяця. Однак уже очевидно, що озвучені багатьма аналітиками надії на літнє збільшення агроекспорту, а з ним і на надходження більшого обсягу валютної виручки, що підтримало б гривню, не справдилися. Росія впродовж липня активізувала ракетно-дронові атаки, спрямовані на українські морські порти, що суттєво стримує перевезення морем аграрної продукції.
Глобальний контекст
Засідання Комітету ФРС, до підсумків якого була прикута увага трейдерів останній місяць, відбулося 29 липня. За результатами засідання стало відомо, що ФРС зберегла базову процентну ставку незмінною, але залишила можливість її підвищення в майбутньому, якщо інфляція залишатиметься високою. У заяві йдеться про те, що у США залишається підвищеною інфляція, частково відображаючи шоки пропозиції, які призвели до зростання цін у певних секторах, включно з енергетикою. Відомо також, що стрімке зростання цін на пальне, спричинене конфліктом США та Ірану, призвело до зростання у США річного рівня інфляції до 4,2% у травні, що є найвищим рівнем за понад три роки. З того часу ціни на нафту та газ дещо знизилися, але відновлення бойових дій в Ормузькій протоці та навколо неї наприкінці липня викликає занепокоєння, що ціни на пальне можуть залишатися високими протягом наступних місяців. Проте високі ставки здатні гальмувати розвиток ринку праці, тож в цьому разі ФРС зробила вибір на користь ринку праці, фактично ігноруючи зростання цін.
Долар відреагував на заяву про стабільність базової ставки зниженням щодо євро – 30 липня курс повернувся до рівня 1,1450 дол./євро, а пізніше досяг позначки 1,1475 дол./євро, хоча напередодні, у день проведення засідання Комітету ФРС, курс валютної пари становив приблизно 1,1360 дол./євро.
Внутрішній український контекст
Протягом липня попит на валюту змінювався: якщо на початку місяця він дещо знизився, то згодом знову зріс, і НБУ був вимушений збільшити обсяг продажі валюти через інтервенції на міжбанку. Таким чином, якщо за перший тиждень Нацбанк продав імпортерам 871,2 млн доларів, то за наступні два тижні – 2,088 млрд доларів. Додаткової підтримки для гривні від експортерів немає: ситуація з експортом залишається вкрай складною, особливо з огляду на часті атаки РФ по вітчизняним морським портам і портовій інфраструктурі. Це відображається не лише на агроекспорті, але й на виручці металургійних підприємств. Проте підтримку нацвалюті надає міжнародний ринок, де долару вдалося в липні укріпитися стосовно євро.
За підсумками липня можливе падіння обсягів міжнародних резервів порівняно з червнем, адже резерви збільшуються переважно за рахунок надходжень від партнерів. Проте в липні нових надходжень небагато. Відомо, що в цьому місяці Україна отримала транш розміром близько 690 млн дол. від МВФ у межах нової чотирирічної програми розширеного фінансування МВФ (EFF). Ця програма передбачає кредитну допомогу загальним обсягом приблизно 2,2 млрд дол. Отримані за першим траншем кошти будуть спрямовані на фінансування пріоритетних видатків і забезпечення макрофінансової стабільності в умовах повномасштабної війни.
Щодо допомоги від Євросоюзу, то наприкінці липня Рада ЄС погодила оновлений Український план у межах Ukraine Facility. У ЗМІ повідомляють, що йдеться про 10 млрд євро, які Україна зможе отримати лише за певних умов – у документі 27 індикаторів, десять з яких потребують ухвалення нових законів. Також оновлений план переглядає 34 із 146 чинних етапів виконання програми, переносить строки виконання 12 реформ, які потребують більше часу. Серед нових реформ особливий акцент зроблено на верховенстві права, боротьбі з корупцією, а також реформах, необхідних для вступу України до ЄС, енергетичному секторі та подальшій інтеграції України до внутрішнього ринку ЄС. В оновленому Українському плані вже затверджене додаткове фінансування для України в 2026 році – йдеться про 8,3 млрд євро, які будуть надані через механізм Ukraine Support Loan.
Новий уряд в Україні, який лише розпочинає свою роботу під керівництвом нового прем’єр-міністра Сергія Корецького, поки що не надав чітких даних стосовно плану дій. Проте відомо, що в серпні Програма дій уряду має з’явитися у Верховній Раді. Це стане офіційним орієнтиром, які саме заходи планує реалізувати новий Кабмін та які реформи, зокрема економічного та фінансового напряму, заплановані найближчим часом в Україні.
Курс долара США: динаміка й аналіз
Девальвація гривні триває, і якщо в першій половині липня гривні несуттєво вдалося укріпитися, то в другій половині місяця визначальною стала саме девальвація. На початку липня офіційний курс перебував на рівні 44,79 грн за долар, а 29 липня курс НБУ досяг позначки 44,88 грн за долар. На міжбанківському ринку в останні дні липня торги відбувалися за курсом 44,74–44,89 грн/дол. Заявки імпортерів задовольняє Нацбанк, як основний продавець валюти. В останній день липня гривня укріпилась – офіційний курс вже 44,69 грн/дол. На готівковому ринку курс слідом за міжбанком укріпився також: у банках та обмінних пунктах курс купівлі – в межах 44,35–44,7 грн/дол., курс продажу – 44,95–45,10 грн/дол. Спреди в липні майже не змінились і залишаються в межах 0,4–0,7 грн/дол.
Ключові фактори впливу:
Прогноз
Курс євро: динаміка й аналіз
Протягом липня курс євровалюти на вітчизняному ринку майже не змінювався, а коливання були дуже незначними. Проте все змінилося на наступний день після засідання Комітету ФРС – євровалюта почала втрачати на міжнародному ринку, а в Україні офіційний курс євро 31 липня досяг 51,27 грн/євро.
На готівковому ринку України в липні зберігалася стабільність курсу євровалюти. Проте нові горизонти євро мотивують продавців на роздрібному ринку змінювати курси. Курс купівлі 31 липня перебуває в коридорі 50,56–51,10 грн/євро, а курс продажу – 51,50–51,85 грн/євро. Спреди між курсом купівлі та курсом продажу євро наприкінці місяця трохи скоротилися – до діапазону 0,45–0,80 грн/євро.
Ключові фактори впливу:
Прогноз:
Рекомендації для бізнесу й інвесторів
Серпень може дивувати стрімкими змінами курсів. Загострення конфлікту між США та Іраном та стрибки цін на нафту посилюють ризик волатильності. У такий час валютна стратегія має бути максимально обережною, водночас гнучкість рішень також має значення для отримання дохідності та збереження капіталу.
Глобальні конфлікти – привід довіряти лише найсильнішим валютам. Очікувані напрямки змін пов’язані з можливим врегулюванням конфлікту між США та Іраном, що впливатиме на подальшу курсову траєкторію пари «євро/долар».
Стабільність ставки ФРС не надає підтримки долару. Пара EUR/USD перебуває під значним впливом геополітики, проте прогнози щодо майбутнього підвищення ставок також мають значення. Інвесторам потрібно слідкувати за економічними новинами зі США для вчасної переорієнтації стратегії валютних накопичень.
Найголовніше – безпечні інвестиції. Невелика частина портфеля може бути спрямована на отримання швидкого доходу від спекулятивних операцій, проте основну частину коштів слід спрямовувати у низькоризикове збереження накопичень, яким є купівля готівкової валюти.
Ліквідність – у фокусі валютної програми. Відсутність стабільності та передбачуваності підвищують роль ліквідних валют, і головними у портфелі залишаються долар і євро. Навколо інвестицій в ці валюти має будуватися як середньострокова, так і довгострокова програма інвестора.
Різкий розворот інвесторів до євро на глобальному ринку – сигнал сконцентрувати кошти в доларі. Наразі відбувається активний розвиток економіки США, американська валюта залишається найбільш ліквідною, тож інвесторам варто зберігати в доларах приблизно 50–60% обсягу валютного портфеля.
Вихід з частини валютних накопичень – лише після ретельного аналізу курсових рухів. Зростання курсу євро до 51,27 грн/дол. надає нові можливості для часткового продажу євровалюти, придбаної інвестором на початку року, коли курс був на позначці 49,51 грн/дол. Проте повністю позбавлятися євровалюти не час, бо курс може зростати і далі впродовж 2026 року.
Не лише долари мають бути в збалансованому валютному портфелі. Якщо диверсифікація входить в особистий фінансовий план, то до базових валют варто додати 10% швейцарських франків. Також можна розглянути варіант купівлі британських фунтів стерлінгів.
Національна валюта – для поточних витрат, для довгострокових інвестицій – долар. Тенденція девальвації національної валюти зберігається попри мільярдні інтервенції НБУ задля збереження курсової стабільності. Накопичення у доларах США – гарантія убезпечення капіталу від знецінення.
Що важливо у сфері новин. Інвесторам варто аналізувати все, що пов’язано з нафтовими котируваннями, ситуацією на Близькому Сході та новими домовленостями між США та Іраном. Також важливо вивчати статистичні дані про ринок праці та інфляцію у США, які в перспективі стануть базовими для нових рішень Комітету ФРС щодо зміни ключової ставки. Сигналом до корегування валютної стратегії стане заява ФРС про підвищення базової ставки. Найближче засідання Комітету ФРС у середині вересня покаже, якою буде подальша траєкторія пари «євро/долар». В Україні головними чинниками впливу на ситуацію на валютному ринку будуть стан міжнародних резервів, надходження траншів кредитів і фінансової допомоги від партнерів, інформація про обсяги експорту та стан портової інфраструктури, ситуація в енергетиці та на фронті.
Цей матеріал підготовлений аналітиками міжнародної мультисервісної продуктової FinTech-платформи КИТ Group та відображає їхнє експертне, аналітичне професійне судження. Інформація, представлена в цьому огляді, має суто інформаційний характер і не може бути розцінена як рекомендація для дій.
Компанія та її аналітики не дають жодних запевнень і не несуть відповідальності за будь-які наслідки, що виникли внаслідок використання цієї інформації. Уся інформація надається, як є, без будь-яких додаткових гарантій повноти, зобов’язань зі своєчасності чи оновлення або доповнення.
Користувачі цього матеріалу мають самостійно оцінювати ризики та ухвалювати свідомі рішення на основі власного оцінювання та аналізу ситуації з різних доступних джерел, які вони самі вважають достатньо кваліфікованими. Перед ухваленням будь-яких інвестиційних рішень рекомендуємо проконсультуватися з незалежним фінансовим радником.
ДОВІДКА
KИT Group — міжнародна мультисервісна продуктова FinTech-платформа формату маркетплейс, яка надає фінансовим компаніям доступ до сервісів просування їхніх послуг, а також рекламно-консультаційні послуги.
