Найбільший у країні оператор фіксованого зв’язку “Укртелеком” у першому півріччі 2026 року збільшив загальний дохід на 12,6% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 2,78 млрд грн, при цьому EBITDA зросла на 50% і перевищила 810 млн грн, йдеться у релізі компанії в п’ятницю.
“Як і впродовж усієї повномасштабної війни, “Укртелеком” продовжує реалізовувати свій стратегічний вибір: не просто відновлювати пошкоджені мережі, а замінювати застарілу інфраструктуру сучасним телеком та ІТ-обладнанням для впровадження нової оптичної телеком-архітектури та сучасного ІТ-ландшафту компанії”, – наголосив у релізі генеральний директор “Укртелеком” Юрій Курмаз.
За його словами, станом на сьогодні компанія має понад 95 тис. км оптичної мережі та продовжує масштабну модернізацію інфраструктури по всій країні.
Зазначається, що маржа EBITDA зросла до більш ніж 29%.
Кількість нових підключень у сегменті приватних користувачів порівняно з аналогічним періодом минулого року зросла на 81% у той час як серед малого та середнього бізнесу показник зріс на 17%.
В “Укртелекомі” уточнили, що на кінець першого півріччя 2026 року до оптичної мережі підключено 1,4 тис. медичних і 2 тис. освітніх заклади. При цьому доходи від послуг оптичного інтернету у першому півріччі 2026 року зросли на 12,5% порівняно з аналогічним періодом минулого року.
Серед іншого, оператор фіксованого зв’язку повідомив, що дохід від комерційної оренди за шість місяців 2026 року перевищив 320 млн грн, забезпечивши зростання більш ніж 20% у порівнянні до аналогічного періоду 2025 року.
У компанії додали, що за результатами опитування рівень лояльності нових оптичних абонентів оператора фіксованого зв’язку (NPS – Net Promoter Score) у першому півріччі 2026 року склав більш ніж 70%.
Окремо гендиректор “Укртелеком” додав, що компанія одночасно будує оптичні мережі та відновлює й модернізує інфраструктуру, пошкоджену внаслідок бойових дій у прифронтових регіонах Харківщини, Сумщини, Херсонщини, Миколаївщини, Дніпропетровської області та інших областей України.
Зазначається, що компанія за І півріччя 2026 року сплатила до бюджетів усіх рівнів майже 800 млн грн податків і зборів.
Передбачається, що оператор фіксованого зв’язку й надалі інвестуватиме у розвиток телекомунікаційної інфраструктури.
“Укртелеком” за січень-березень 2026 року отримав консолідований чистий прибуток 15,46 млн грн проти чистого збитку 652,95 млн грн за аналогічний період 2025 року.
Як повідомлялося, у 2025 році “Укртелеком” збільшив консолідований чистий збиток на 24,6% порівняно з 2025 роком – до 294,87 млн грн, тоді як його чистий дохід зріс на 3,2% – до 4,27 млрд грн.
Українці у першому півріччі 2026 року зареєстрували онлайн 30,488 тис. шлюбів, або близько 38% від загальної кількості, повідомив Опендатабот 31 липня з посиланням на дані Міністерства юстиції. Таким чином, майже чотири з десяти пар скористалися дистанційною процедурою реєстрації шлюбу. Загалом у січні-червні в Україні було укладено 79,516 тис. шлюбів.
Цифрові офіси державної реєстрації актів цивільного стану наразі працюють у Києві, Дніпрі та Львові. Саме ці міста й відповідні регіони продемонстрували найбільше зростання кількості зареєстрованих шлюбів.
У Києві їхня кількість збільшилася на 38% порівняно з першим півріччям 2025 року, на Дніпропетровщині – у 2,7 раза, а на Львівщині – у 1,9 раза. В Опендатаботі припускають, що така динаміка значною мірою пов’язана з поширенням онлайн-реєстрації.
Дистанційний формат особливо важливий для військовослужбовців, пар, які перебувають у різних містах або країнах, а також українців, які не можуть особисто відвідати відділення ДРАЦС.
Водночас у більшості інших областей кількість зареєстрованих шлюбів скоротилася порівняно з аналогічним періодом минулого року.
ДРАЦС, ОНЛАЙН, РЕЄСТРАЦІЯ, УКРАЇНА, шлюб
ПрАТ “Покровський гірничо-збагачувальний комбінат” (ПГЗК, раніше – Орджонікідзевський ГЗК, Дніпропетровська обл.) у січні-червні поточного року збільшило чистий збиток на 30,3% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 194,190 млн грн.
Згідно з проміжним звітом ПГЗК за шість місяців 2026 року, який є в розпорядженні агентства “Інтерфакс-Україна”, дохід від звичайної діяльності за цей період зменшився на 29,5% – до 374,943 млн грн. Непокритий збиток на кінець червня-2026 становив 556,538 млн грн.
У звіті зазначається, що основними споживачами продукцiї підприємства на сьогоднi залишаються Нiкопольський завод феросплавiв та ЗЗФ. Одночасно ПГЗК продовжує розширювати географiю збуту, пiдтримуючи переговорний процес iз потенцiйними iноземними покупцями. Упродовж звiтного перiоду було укладено зовнiшньоекономiчнi контракти з партнерами з Грузiї та Словаччини. Фактичнi поставки продукцiї наразi здiйснюються у двi країни.
У другому кварталi 2026 року правлiння визначило такi ключовi напрями дiяльностi, як-от: зменшення та оптимiзацiя податкової заборгованостi; пiдвищення ефективностi використання енергоресурсiв шляхом скорочення їх питомих витрат; оптимiзацiя використання паливно-мастильних матерiалiв; удосконалення органiзацiйної структури та оптимiзацiя чисельностi персоналу; збiльшення доходiв вiд допомiжних видiв дiяльностi, зокрема реалiзацiї чорного й кольорового металобрухту та надання транспортних i будiвельних послуг; продовження пiдтримки Збройних Сил України.
Як повідомлялося, ПГЗК у січні-березні 2026 року збільшив чистий збиток на 25,56% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 114,678 млн грн з 91,322 млн грн, дохід від звичайної діяльності за цей період зменшився на 52,2% – до 133,646 млн грн.
У 2025 році ПГЗК знизив чистий збиток на 47% порівняно з 2024 роком – до 377,357 млн грн з 712,380 млн грн, дохід від звичайної діяльності за цей період зріс на 26% – до 1 млрд 281,772 млн грн.
У власності чотирьох кіпрських компаній – Profetis Enterprises Limited, Exseed Investmens Limited, Clemente Enterprises Limited і Alexton Holdings Limited (усі – Кіпр) – перебуває по 24,3024% акцій ПрАТ.
Статутний капітал ПрАТ становить 736,134 млн грн, номінал акції – 0,25 грн.
Заклик уряду Італії обмежити застосування Шенгенських правил щодо Іспанії після масового прориву мігрантів із Марокко до іспанської Сеути отримав підтримку окремих європейських політиків, але спричинив гостру критику з боку Мадрида та викликав питання щодо юридичної можливості такого кроку.
За даними Міністерства внутрішніх справ Іспанії, з ранку 30 липня до Сеути могли потрапити близько 50 тис. осіб. Голова місцевого уряду Хуан Хесус Вівас оцінював кількість прибулих у 60 тис. осіб. Приблизно половина з них згодом добровільно повернулася до Марокко. За різними оцінками, під час спроб перетину кордону загинули від 34 до 41 людини.
Іспанія направила до Сеути військових і додаткові підрозділи поліції. Прем’єр-міністр Педро Санчес назвав масовий перетин кордону порушенням територіального суверенітету країни та заявив про прискорення повернення осіб, які потрапили на іспанську територію незаконно. Мадрид повідомив, що діє у координації з владою Марокко.
Прем’єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні заявила, що Рим готовий застосувати надзвичайні заходи для захисту кордонів, зокрема розглянути «призупинення Шенгенської зони з Іспанією».
Міністр закордонних справ Італії Антоніо Таяні та міністр транспорту Маттео Сальвіні також виступили за поновлення прикордонного контролю щодо Іспанії. Таяні пов’язав події у Сеуті з рішенням Мадрида легалізувати сотні тисяч мігрантів, які раніше перебували в країні без належного статусу.
Міністерка внутрішніх справ Фінляндії Марі Рантанен підтримала італійську ініціативу, заявивши, що Іспанія нібито не виконала обов’язок із захисту зовнішнього кордону Шенгенської зони. Прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен закликала розглянути можливі обмеження, однак не оголосила про конкретне рішення свого уряду.
Прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон заявив лише, що Стокгольм готовий вжити необхідних заходів, якщо події у Сеуті почнуть впливати на безпеку або міграційну ситуацію у Швеції. Це не тотожне підтримці виключення Іспанії із Шенгенської зони.
Достовірного офіційного підтвердження того, що Австрія підтримала саме виключення або призупинення членства Іспанії у Шенгені, станом на вечір 31 липня немає. Тому повідомлення про узгоджену позицію одразу чотирьох країн не підтверджується повністю.
Франція водночас доручила посилити перевірки на кордоні з Іспанією. Такі дії є юридично можливими як тимчасове відновлення внутрішнього прикордонного контролю, але не означають виходу або виключення Іспанії із Шенгенської зони.
Міністр закордонних справ Іспанії Хосе Мануель Альбарес викликав посла Італії у Мадриді та назвав заяви Таяні неприйнятними.
«Це повідомлення є недоречним для міністра закордонних справ країни-партнера і друга, від якої ми очікуємо європейської солідарності, а не партійної демагогії», – заявив Альбарес.
Іспанська влада пов’язує кризу з поширеною контрабандистами неправдивою інтерпретацією рішення Верховного суду, яке обмежило негайне повернення мігрантів, затриманих у морі поблизу Сеути та Мелільї.
Критики італійської ініціативи також звертають увагу, що використання міграційної трагедії для внутрішньополітичної боротьби може посилювати ксенофобні настрої та підміняти необхідну дискусію про охорону зовнішнього кордону політичними заявами, які неможливо реалізувати у запропонованій формі.
Чи можна виключити Іспанію із Шенгенської зони
Чинне законодавство ЄС не містить окремої процедури, яка дозволяла б одній державі або групі держав просто «виключити» іншу країну із Шенгенської зони.
Кодекс Шенгенських кордонів дозволяє державам тимчасово відновлювати контроль на своїх внутрішніх кордонах у разі серйозної загрози громадському порядку або внутрішній безпеці. Держава повинна повідомити про це Європейську комісію та інших учасників Шенгену. Такий контроль має бути крайнім, тимчасовим і пропорційним заходом.
Якщо серйозні та тривалі недоліки в охороні зовнішнього кордону загрожують функціонуванню всієї Шенгенської зони, Рада ЄС за пропозицією Єврокомісії може рекомендувати одній або кільком країнам поновити контроль на внутрішніх кордонах. Початковий строк такого рішення становить до шести місяців, а загальна тривалість зазвичай не може перевищувати двох років. Це також не є виключенням держави із Шенгену.
Окремо необхідно враховувати спеціальний режим Сеути та Мелільї. Іспанія вже зобов’язана перевіряти документи пасажирів, які вирушають морем або повітрям із цих міст до материкової частини Іспанії або інших держав Шенгенської зони. Тому незаконне потрапляння до Сеути саме по собі не надає можливості безконтрольно пересуватися Європою.
Таким чином, Італія, Франція або інші країни можуть тимчасово посилити перевірки пасажирів, які прибувають з Іспанії. Однак юридичної процедури одностороннього виключення Іспанії із Шенгенської зони не існує.
Заклики до такого кроку наразі мають переважно політичний характер і не оформлені як офіційна пропозиція Єврокомісії або рішення Ради ЄС.
Як повідомляє «Сербський економіст», 30 липня уряд Чорногорії схвалив пропозицію щодо створення механізму перевірки іноземних інвестицій, які можуть вплинути на безпеку країни та функціонування критичної інфраструктури.
Нові правила поки що не набрали чинності. Для їхнього застосування необхідно ухвалити окремий закон.
Попередній дозвіл планують вимагати від інвесторів із країн поза межами ЄС, які набувають контроль або щонайменше 10% капіталу чи голосів у компаніях із стратегічних галузей.
Перевірка може стосуватися енергетики, портів, аеропортів, залізниць, банків, платіжних систем, телекомунікацій, медіа, цифрової інфраструктури, технологій, виробництва продовольства та критично важливої сировини.
Нерухомість перевірятиметься лише у випадках, коли вона пов’язана зі стратегічними об’єктами або розташована поруч із критичною, військовою та державною інфраструктурою. Звичайні купівлі квартир іноземцями ця ініціатива безпосередньо не стосується.
Уряд зможе дозволити угоду, встановити додаткові умови або повністю її заборонити. Серед можливих вимог — обмеження доступу до конфіденційних даних, розкриття інформації про кінцевих власників та джерела фінансування.
Попередня перевірка має тривати до 45 днів. За укладення угоди без дозволу можуть передбачити штраф, обмеження права голосу або обов’язковий продаж придбаної частки.
Ініціатива є частиною зближення законодавства Чорногорії з правилами ЄС. Остаточні умови будуть визначені після підготовки та ухвалення закону.
Формально окремі держави в ініціативі не названі. Однак на практиці механізм буде особливо важливим для інвесторів із Росії, Сербії та Китаю. Усі три країни перебувають поза межами ЄС, а їхній капітал помітно представлений в економіці Чорногорії.
Можливе ухвалення цього закону так чи інакше торкнеться й українських інвесторів. Україна посідає помітне місце за кількістю компаній у Чорногорії. За останніми даними MONSTAT, у 2024 році в країні діяли 1 069 підприємств з українськими власниками, або 3,6% усіх активних компаній з іноземним капіталом. Це четвертий показник після Росії, Туреччини та Сербії.
При цьому українські інвестиції зосереджені переважно в нерухомості та невеликих компаніях. У 2023 році їхній приплив становив 19,1 млн євро, з яких 15,2 млн євро припало на купівлю нерухомості.
Тому вплив нових правил на український бізнес, ймовірно, буде обмеженим. Звичайні купівлі квартир та відкриття невеликих компаній не повинні автоматично проходити перевірку. Дозвіл знадобиться у разі інвестицій у стратегічні галузі або об’єкти, пов’язані з критичною інфраструктурою.
Джерело: Уряд Чорногорії
Ukraine Investment Congress, присвячений інвестиціям у майбутнє країни, 30 липня відбувся у конгресно-виставковому центрі «Парковий» у Києві та зібрав понад 2 тис. представників девелоперського, інвестиційного, архітектурного, банківського і державного секторів.
Як повідомили організатори, центральною темою конгресу стало гасло «Я, ти, суспільство: інвестиції в майбутнє країни». Учасники обговорили розвиток ринку нерухомості, відновлення українських міст, цифровізацію державних послуг, інвестиції у внутрішній туризм, енергетичну незалежність і впровадження принципів безбар’єрності у просторовому розвитку.
Одночасно у КВЦ «Парковий» відбувся XVII Всеукраїнський архітектурний конкурс «Інтер’єр року 2026», під час якого були представлені проєкти українських архітекторів, дизайнерів і девелоперських компаній.
До конгресу долучилися заступниця міністра розвитку громад та територій України Наталія Козловська, заступник голови Державної регуляторної служби України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Роман Джуранюк, заступник міністра розвитку громад та територій України з цифрової трансформації Ігор Рева, начальник управління індустріальних парків та супроводу інвестицій Артур Мележик і директор Агенції регіонального розвитку Київської області Назарій Волянський.
Серед представників бізнесу та експертного середовища участь у заході взяли засновник і CEO Spatium Group Олександр Селезньов, засновник і CEO SAGA Development Андрій Вавриш, CEO CREDO Development Віталій Боруль, CEO Well-Being Contech Марк Кестельбойм, засновник і CEO EcoBud Building Group Павло Сомов, засновник і CEO ODA Development Сергій Одарич, CEO Ukrainian BIM Community Юрій Подольчук, засновник Advanter Group Андрій Длігач, співзасновник УкрІнвестКлубу Дмитро Карпіловський та співзасновниця і CEO AIMM Анна Іскіердо.
Окремий блок дискусій був присвячений внутрішньому туризму як інвестиційному активу. Учасники розглянули, в які туристичні та рекреаційні проєкти сьогодні спрямовують кошти українські інвестори, а також обговорили перспективи розвитку готельної, курортної та дохідної нерухомості.
Під час панелі «Держава у смартфоні» представники органів влади та бізнесу обговорили вплив цифровізації на скорочення бюрократичних процедур, спрощення взаємодії інвесторів із державою та підвищення прозорості дозвільних процесів.
У межах дискусії «Битва активів 2026-2027» експерти проаналізували різні інструменти вкладення капіталу та перспективи інвестицій у нерухомість, бізнес, фінансові активи й інфраструктурні проєкти.
До програми також увійшли обговорення безбар’єрності та інклюзивності у міському розвитку, економічної ефективності фасадних систем, використання BIM-технологій, енергетичної автономності об’єктів та нових стандартів проєктування.
Окремо під час конгресу Державна регуляторна служба провела воркшоп для понад 70 представників міністерств і державних установ. Учасники розглянули питання державного регулювання, дерегуляції, дозвільних процедур і формування сприятливого інвестиційного середовища.
Завершальною частиною заходу стало нагородження переможців конкурсу «Інтер’єр року 2026». За словами організаторів, конкурс має сприяти професійному відбору архітектурних і дизайнерських проєктів та підвищенню стандартів українського ринку.
Організатором Ukraine Investment Congress виступила медіагрупа DMNTR. Генеральним партнером заходу стала компанія «Креатор-Буд», генеральним спонсором – Elio Home, стратегічним партнером – Viyar Stone, преміум-партнером – Itum, кліматичним партнером – Raum Engineering.
Детальна інформація про захід і фотозвіт розміщені на офіційному сайті Ukraine Investment Congress – www.ibc-ua.info.
Інтерфакс-Україна – інформаційний партнер.
