Активісти міжнародної екологічної організації Greenpeace 13 жовтня 2026 року провели акцію протесту проти птахівничого комплексу українського агрохолдингу МХП у районі Велікі-Пажут на північному сході Хорватії, вимагаючи зупинити реалізацію проєкту через можливі екологічні наслідки для прилеглих природоохоронних територій.
Як повідомила Greenpeace Croatia, 12 активістів піднялися на дахи трьох корпусів птахофабрики та розмістили напис «Stop This Shit» загальною площею близько 500 кв. м. Одночасно представники хорватських екологічних організацій Zelena akcija та Prijatelji životinja провели акцію біля підприємства.
Протест пов’язаний із розташуванням виробничого комплексу в межах біосферного заповідника, визнаного ЮНЕСКО, поблизу кордону Хорватії та Угорщини. Екологічні організації побоюються, що інтенсивне птахівництво може призвести до забруднення ґрунту, повітря та водних об’єктів відходами тваринництва.
Згідно з інформацією Greenpeace, після отримання дозволу на експлуатацію підприємство зможе вирощувати близько 1,8 млн бройлерів щорічно. Екологічні активісти оцінюють потенційний обсяг відходів, що утворюються, приблизно в 1 млн літрів на рік.
Особливе занепокоєння викликає близькість орнітологічного заповідника, розташованого приблизно за 320 метрів від комплексу. Представники екологічних організацій вважають, що інтенсивне утримання птиці може створювати додаткові ризики для навколишнього середовища та поширення інфекційних захворювань.
Голова хорватської організації Zelena akcija Дора Сівка заявила, що рух проти будівництва великих птахівничих комплексів об’єднує десять місцевих ініціатив і користується підтримкою близько 160 європейських неурядових організацій.
Учасники протестів вимагають припинити пробну експлуатацію підприємства та не видавати остаточний дозвіл на його використання до врегулювання екологічних питань.
Конфлікт навколо птахівничого проєкту став частиною ширшої кампанії проти розширення промислового птахівництва в Хорватії.
У квітні 2026 року МХП офіційно відмовилася від запланованих проєктів у Сісаксько-Мославінській жупанії після тривалих громадських протестів. Разом із тим в інших регіонах Хорватії триває реалізація інвестиційних проєктів у птахівничій галузі.
Екологічні організації пов’язують зростання кількості таких проєктів із розширенням європейського ринку м’яса птиці. Вони виступають за більш суворі вимоги до екологічної експертизи, поводження з відходами та розміщення великих тваринницьких підприємств поблизу природоохоронних територій.
При цьому заяви Greenpeace про можливе забруднення навколишнього середовища є оцінкою екологічної організації. Наведені матеріали не підтверджують, що забруднення території вже відбулося.
МХП — один із найбільших виробників м’яса птиці в Європі, міжнародна агропромислова група з операційними активами в Україні та країнах Південно-Східної Європи. Засновником і основним акціонером групи є український підприємець Юрій Косюк. Компанія займається вирощуванням сільськогосподарських культур, виробництвом комбікормів, розведенням птиці, переробкою м’яса та випуском продуктів харчування. Міжнародний бізнес групи розвивається, зокрема, через компанію Perutnina Ptuj, що працює на ринках країн Балканського регіону.
Джерело: Greenpeace Croatia
Як підрахував аналітичний центр Experts Club на підставі даних від Опендатабот, сумарний дохід десяти найбільших компаній за перше півріччя 2026 року склав близько 1,83 млрд грн. Роком раніше їхній сукупний дохід становив близько 1,28 млрд грн. Таким чином, виручка топ-10 зросла приблизно на 43%.
| Місце | Компанія | Дохід 2026, млн грн | Зміна за рік |
| 1 | Астерс | 476,8 | +18,7% |
| 2 | Екво | 234,9 | +132,5% |
| 3 | Авеллум Партнерс | 192,4 | +113,9% |
| 4 | Саєнко Харенко | 176,4 | +18,6% |
| 5 | Сіемес Камерон Маккенна Елелсі | 172,5 | +56,6% |
| 6 | Саєнко Харенко Україна | 134,4 | +105,9% |
| 7 | Адер Хабер | 125,6 | +32,9% |
| 8 | Василь Кісіль і партнери | 112,5 | +15,3% |
| 9 | Кінстеллар Україна | 101,6 | -1,3% |
| 10 | Інтегрітес | 100,1 | +56,1% |
При цьому дев’ять із десяти найбільших юридичних компаній збільшили дохід. Єдиним винятком стала «Кінстеллар Україна», виручка якої скоротилася на 1,3% – зі 102,9 млн грн до 101,6 млн грн.
Найвищі темпи зростання серед учасників топ-10 продемонструвала «Екво» – +132,5%. «Авеллум Партнерс» збільшила дохід на 113,9%, а «Саєнко Харенко Україна» – на 105,9%.
Ще дві компанії наростили виручку більш ніж наполовину: «Сіемес Камерон Маккенна Елелсі» – на 56,6%, «Інтегрітес» – на 56,1%.
За оцінкою Experts Club, така динаміка свідчить про відновлення попиту на професійні юридичні послуги та посилення позицій найбільших гравців ринку. Зростання доходів може бути пов’язане з активізацією корпоративних угод, реструктуризацією бізнесу, міжнародними проєктами, санкційним і комплаєнс-супроводом, судовими спорами та підготовкою компаній до майбутньої відбудови України.
Водночас структура ринку залишається досить концентрованою. Один лише «Астерс» отримав приблизно чверть сукупного доходу десяти найбільших юридичних компаній.
Загалом станом на початок жовтня 2026 року в Україні було зареєстровано 21 388 компаній та 23 363 фізичних осіб-підприємців із КВЕД 69.10 «Діяльність у сфері права». Загальна кількість юридичних бізнесів і підприємців у цьому сегменті досягла 44 751.
Джерело: Опендатабот
Президент США Дональд Трамп знову заявив, що Канада в перспективі може стати 51-м американським штатом, пов’язавши це з торговельними відносинами між двома країнами.
Цю заяву він зробив 14 жовтня під час передвиборчого мітингу в місті Буллхед-Сіті у штаті Арізона.
«Зрештою вони стануть 51-м штатом, бо тільки так це працює. Нам вони не потрібні, а ми їм потрібні. І чому ми маємо втрачати $80 млрд, $90 млрд, $100 млрд на рік, щоб підтримувати країну, яка не є частиною нас?» — сказав Трамп.
Перед цим президент США звинуватив Канаду в жорсткій тарифній політиці та заявив, що канадські автомобільні компанії переносять виробництво до США, щоб уникнути американських мит. Після слів про можливе перетворення Канади на 51-й штат Трамп також провів паралель із Гренландією.
При цьому названі ним $80–100 млрд не відповідають офіційним даним про торговельний баланс двох країн. За даними офісу торгового представника США, у 2025 році американський дефіцит торгівлі товарами з Канадою становив $48,3 млрд. Водночас США мали профіцит торгівлі послугами з Канадою в розмірі $27,7 млрд. Загальний товарообіг товарами та послугами між країнами оцінювався в $872,3 млрд.
Трамп неодноразово повертався до ідеї перетворення Канади на американський штат після свого повернення до Білого дому. У травні 2025 року під час зустрічі у Вашингтоні прем’єр-міністр Канади Марк Карні прямо заявив, що країна «не продається» і ніколи не буде продана. У відповідь Трамп тоді сказав: «Ніколи не кажи «ніколи»».
США залишаються головним торговельним партнером Канади. За даними USTR, понад три чверті канадського товарного експорту спрямовується на американський ринок, тоді як майже половина імпорту Канади припадає на США. Особливо тісно економіки двох країн пов’язані в автомобільній промисловості, енергетиці та транскордонних виробничих ланцюгах.
Україна посіла друге місце за середньою швидкістю завантаження даних у мобільних мережах серед країн із ВВП на душу населення від $3,8 тис. до $6,5 тис., свідчать дані міжнародної платформи вимірювання якості інтернет-з’єднання nPerf за липень-вересень 2026 року.
Середня швидкість мобільного завантаження в Україні за цей період становила 80,17 Мбіт/с. Для порівняння, у Марокко показник склав 63,83 Мбіт/с, а в Алжирі – 47,55 Мбіт/с.
Таким чином, Україна випередила Марокко за швидкістю завантаження на 16,34 Мбіт/с, або приблизно на 26%, а Алжир – на 32,62 Мбіт/с, або майже на 69%.
За розрахунками nPerf, за швидкості близько 80 Мбіт/с завантаження HD-фільму обсягом 5 ГБ займає менш ніж дев’ять хвилин. У Марокко за середньої швидкості 63,83 Мбіт/с аналогічне завантаження потребує понад 11 хвилин.
Порівняння проводилося між країнами з близьким рівнем економічного розвитку. Такий підхід дозволяє оцінити ефективність телекомунікаційної інфраструктури не лише в абсолютних показниках, а й відносно економічних можливостей держав.
Діапазон, використаний nPerf, відповідає актуальним макроекономічним даним. За даними Світового банку, ВВП на душу населення України у 2025 році становив близько $5,87 тис., Алжиру – $6,05 тис., Марокко – $4,67 тис.
nPerf – французька незалежна платформа для вимірювання продуктивності фіксованих і мобільних мереж. Її статистика формується на основі тестів, які користувачі виконують через застосунки nPerf та партнерські сервіси. Перед формуванням рейтингів результати проходять автоматизовану перевірку та фільтрацію
Київ за підсумками дев’яти місяців 2026 року продемонстрував найбільший в Україні негативний баланс між компаніями, які зареєструвалися у столиці після зміни регіону, та підприємствами, які юридично залишили її. Чистий баланс столиці становив мінус 559 компаній, свідчить аналіз Experts Club на основі статистики Опендатаботу.
Другий за величиною негативний результат зафіксований у Дніпропетровській області – мінус 378 компаній. В Одеській області баланс становив мінус 84, у Полтавській – мінус 66, у Волинській – мінус 65.
Загалом негативний баланс юридичних переміщень мали 17 регіонів.
Водночас у восьми областях кількість компаній, які змінили реєстрацію на цей регіон, перевищила кількість тих, хто його залишив. Найбільший позитивний баланс зафіксовано у Сумській області – плюс 412 компаній. Харківська область отримала чистий приріст у 406 компаній, Запорізька – 401, Львівська – 161, Херсонська – 109.
Позитивний баланс також мали Чернігівська область – плюс 34 компанії, Закарпатська – плюс 27 і Чернівецька – плюс вісім.
Найпопулярнішим окремим маршрутом залишався Київ – Київська область: столицю як юридичну адресу на користь області змінили 468 компаній. При цьому у зворотному напрямку перемістили реєстрацію 350 підприємств.
Ще 340 компаній перереєструвалися з Києва у Запорізьку область, 331 – у Харківську. З Дніпропетровської області до столиці юридичну адресу перенесли 322 компанії.
На думку аналітиків Experts Club, особливо обережно слід трактувати значний позитивний баланс у прифронтових та постраждалих від війни регіонах. Йдеться про юридичні адреси, тому така статистика сама по собі не означає переміщення туди виробництва, офісів або основної кількості працівників.
Джерело: Опендатабот
Кіберполіція України попередила про нову шахрайську схему, за якої зловмисники поширюють під виглядом безкоштовних офлайн-навігаторів шкідливі застосунки, здатні отримати доступ до персональних даних і банківських сервісів користувачів.
Як повідомили в Кіберполіції, потенційним жертвам пропонують встановити навігатор, який нібито працює без підключення до інтернету, не містить реклами та доступний безкоштовно. Реклама таких застосунків поширюється переважно через соціальні мережі.
Після переходу за оголошенням користувача перенаправляють на сторонній сайт, де йому пропонують завантажити програму, зокрема через Telegram-бот. Замість заявленого навігатора на смартфон може бути встановлений шкідливий файл.
Під час встановлення програма запитує дозвіл на завантаження застосунків із невідомих джерел, а також доступ до окремих функцій смартфона. Після отримання таких дозволів зловмисники можуть відстежувати дії власника пристрою, перехоплювати повідомлення та сповіщення, а також отримувати конфіденційну інформацію.
Особливу загрозу становить доступ шкідливої програми до SMS і системних сповіщень. Отримана інформація може використовуватися для перехоплення кодів підтвердження, доступу до акаунтів і фінансових сервісів користувача.
Кіберполіція рекомендує встановлювати мобільні застосунки виключно з офіційних магазинів Google Play та App Store і не завантажувати APK-файли через Telegram-боти, невідомі сайти або рекламні посилання.
Користувачам також радять уважно перевіряти дозволи, які запитує застосунок. Зокрема, навігаційна програма не повинна без об’єктивної необхідності отримувати доступ до SMS, сповіщень або функцій керування пристроєм.
Якщо підозрілий застосунок уже встановлено, фахівці рекомендують тимчасово відмовитися від використання банківських та інших критично важливих сервісів на цьому смартфоні, відключити пристрій від інтернету та з іншого безпечного пристрою змінити паролі до основних акаунтів.
Підозрілу програму слід видалити та перевірити надані їй дозволи. Якщо застосунок неможливо видалити або він продовжує працювати у фоновому режимі, рекомендується звернутися по технічну допомогу.
У разі передачі банківських даних або появи невідомих операцій необхідно негайно зв’язатися з банком для блокування можливого несанкціонованого доступу до рахунків. Про випадки шахрайства можна повідомити Кіберполіцію через її офіційну онлайн-форму.
Кіберполіція також рекомендує перевіряти інформацію про актуальні шахрайські схеми на державній платформі StopFraud.
Джерело: Кіберполіція України
BANK, застосунок, КІБЕРБЕЗПЕКА, КІБЕРПОЛІЦІЯ, СМАРТФОН, шахрайство
