Президент США Дональд Трамп заявив, що укладена з Україною угода про рідкоземельні ресурси забезпечує Сполученим Штатам доступ до українських надр і може виявитися вигіднішою, ніж обсяг наданої американської допомоги.
«Ми уклали угоду про рідкоземельні елементи… У нас є підписаний контракт. Що стосується рідкоземельних ресурсів, ми можемо отримати до них доступ у будь-який час. Ми хочемо взяти практично все, що забажаємо. Це була досить вигідна угода», – сказав Трамп в інтерв’ю телеканалу «Голос справжньої Америки».
За словами президента США, Україна «дуже багата» на рідкоземельні ресурси, а вартість укладеної угоди, на його думку, може значно перевищувати обсяг американської допомоги.
Він припустив, що вартість доступу до ресурсів може перевищувати 300 млрд доларів США, проте контракт все одно вигідний і Вашингтон «поверне собі гроші».
Аналіз рідкоземельних елементів доступний на YouTube-каналі аналітичного центру Experts Club — https://youtu.be/UHeBfpywpQc?si=CWejQ_1mj5Si5DwD
Як зазначає Fixygen, криптовалютний ринок завершує тиждень з 27 липня по 1 серпня переважно зниженням на тлі обережної позиції Федеральної резервної системи США, нестабільних потоків у біржові фонди та слабкої звітності найбільшої американської криптобіржі Coinbase.
Станом на 1 серпня біткойн торгувався на рівні близько $63 тис. проти приблизно $65,3 тис. на початку тижня. Таким чином, перша криптовалюта втратила близько 3,6%.
Ethereum на початку тижня піднімався майже до $1,95 тис., однак потім також опинився під тиском. Більшість найбільших альткойнів не змогли сформувати стійкий висхідний рух, оскільки інвестори воліли скорочувати позиції в більш ризикованих активах. Solana протягом тижня в основному залишалася в діапазоні $70–76.
Головною макроекономічною подією тижня стало засідання Федеральної резервної системи США 28–29 липня. ФРС зберегла цільовий діапазон ставки федеральних фондів на рівні 3,5–3,75%. При цьому регулятор зазначив, що інфляція залишається вищою за цільовий рівень у 2%, зокрема через зростання цін на енергоносії та інші наслідки конфлікту на Близькому Сході. Додатковим жорстким сигналом стало те, що троє членів Федерального комітету з операцій на відкритому ринку виступили за підвищення ставки на 0,25 процентного пункту.
Для криптовалют це означає збереження дорогої доларової ліквідності. За умов високих ставок інвестори отримують привабливу дохідність за державними облігаціями та грошовими інструментами, що обмежує приплив капіталу в біткойн та альткойни.
Ринок розраховував хоча б на м’якшу риторику ФРС, тому відсутність сигналу про найближче зниження ставок стала однією з причин ослаблення біткоїна у другій половині тижня.
Американські спотові біткойн-ETF завершили тиждень сукупним чистим відтоком близько $61,5 млн. У понеділок і вівторок інвестори вивели відповідно $11,6 млн і $49,7 млн. У середу фонди зафіксували приплив $32,1 млн, а в четвер — $233,1 млн. Однак у п’ятницю з них знову було виведено $265,4 млн. Така динаміка свідчить про те, що стійкого інституційного попиту поки що немає. Позитивні потоки зберігаються один-два дні, після чого змінюються порівнянними або більш значними продажами.
Особливо помітним став п’ятничний відтік із фонду IBIT компанії BlackRock — $122,7 млн. З FBTC Fidelity було виведено $54,8 млн, з GBTC Grayscale — $52,6 млн.
Поки біткойн-ETF не повернуться до стабільного припливу коштів, відновлення ціни вище найближчих рівнів опору буде ускладненим.
Додатковий тиск на ринок чинили фінансові результати Coinbase. Найбільша публічна криптобіржа США повідомила про третій поспіль квартальний збиток. Після публікації звіту акції Coinbase знизилися, а аналітики відзначили складні умови для торгівлі криптовалютою та відсутність ясності щодо термінів відновлення обсягів операцій.
Зниження активності роздрібних інвесторів є одним з основних ризиків для ринку. Незважаючи на зростання частки Coinbase у торгівлі криптовалютами до 10,3%, сукупні обсяги ринку залишаються слабкими.
При цьому компанія продовжує зменшувати залежність від комісій за спотові угоди та розвиває бізнес, пов’язаний зі стейблкоінами, деривативами, зберіганням цифрових активів та блокчейн-інфраструктурою. Однак це є скоріше довгостроковим позитивним фактором і поки що не компенсує зниження спекулятивної активності.
Однією з тенденцій тижня залишилося прагнення інвесторів концентруватися на найбільших і найбільш ліквідних цифрових активах. Коли макроекономічні ризики посилюються, капітал зазвичай виходить з невеликих токенів швидше, ніж з біткоїна. У результаті альткоїни можуть знижуватися навіть за умови відносно стабільної ціни першої криптовалюти.
Ethereum зберігає фундаментальну підтримку завдяки використанню мережі в децентралізованих фінансах, токенізації активів та інфраструктурних проєктах. Однак для стійкого відновлення йому необхідне відновлення попиту на всьому крипторинку та стабілізація біткоїна.
Solana та інші високоволатильні активи можуть демонструвати короткострокові стрибки, але без зростання ліквідності такі рухи, найімовірніше, залишаться нестійкими.
Базовим сценарієм на початок серпня залишається консолідація біткоїна в діапазоні $60–66 тис. Найближчою зоною підтримки є рівні $62–63 тис. Однак ключовим психологічним і технічним рубежем залишається $60 тис. Поновлення геополітичної напруженості або продовження відтоку з ETF може призвести до повторного тестування цього рівня.
Закріплення нижче $60 тис. підвищить ймовірність руху в район $55–58 тис. Для реалізації такого сценарію знадобиться поєднання кількох негативних факторів: подальшого зміцнення долара, зростання прибутковості американських облігацій, значних відтоків з ETF та погіршення ситуації на фондових ринках.
Для відновлення зростання біткоїну необхідно повернутися вище зони $64,7–66 тис. У цьому випадку наступними орієнтирами можуть стати $68 тис. і $70 тис.
Позитивний сценарій можливий за умови повернення стійкого припливу коштів у біткойн-ETF, зниження геополітичних ризиків та оприлюднення слабких економічних даних у США, які посилять очікування щодо майбутнього пом’якшення політики ФРС.
Ethereum у разі стабілізації ринку може спробувати повернутися вище $1,9 тис. Однак у разі зниження біткоїна до $60 тис. тиск на другу криптовалюту та більшість альткоїнів посилиться.
Таким чином, на початку серпня ринок, найімовірніше, залишиться волатильним і залежним насамперед від потоків у американські ETF, макроекономічної статистики США та ситуації на Близькому Сході. Впевненого сигналу про завершення корекції поки що немає, але збереження біткоїном рівня $60 тис. підтримуватиме можливість подальшого відновлення.
Біткойн — найбільша за капіталізацією криптовалюта, створена у 2009 році. Ethereum є другою за величиною цифровою валютою і використовується як базовий актив мережі смарт-контрактів Ethereum.
Антимонопольний комітет України (АМКУ) заявив про викриття тривалої картельної змови на столичному ринку послуг з вивезення побутових відходів, а також про спотворення результатів проведеного у 2021 році конкурсу на закупівлю цих послуг, і ухвалив рішення оштрафувати комунальне підприємство (КП) «Київкомунсервіс» та ще вісім компаній на загальну суму 313,3 млн грн.
Як стверджує АМКУ, «Київкомунсервіс», ТОВ «Альтфатер Київ», ТОВ «Фірма «Володар – Роз», ПрАТ «Київспецтранс», ТОВ «Крамар Рісайклінг», ТОВ «Селтік» та ТОВ «Спецкомунтехніка» в рамках картельної змови розділили ринок між собою, чим обмежили доступ до нього інших компаній.
За це колегія Комітету 31 липня оштрафувала їх на загальну суму понад 175,8 млн грн із зобов’язанням припинити зазначені порушення.
Іншим рішенням того ж дня колегія наклала штраф на це ж комунальне підприємство та ще чотири компанії з попереднього переліку (ТОВ «Альтфатер Київ», ТОВ «Фірма «Володар – Роз», ТОВ «Селтік» та ТОВ «Спецкомунтехніка»), а також ТОВ «Профпереробка» та ТОВ «Крамар Еко» на 137,5 млн грн за спотворення результатів проведеного у 2021 році на підставі розпорядження КМДА конкурсу щодо визначення виконавця послуг з вивезення побутових відходів.
«Доведено, що учасники не змагалися між собою за отримання права на виконання договору, а заздалегідь узгодили розподіл ролей, наслідком чого стала перемога одного з них і забезпечення господарських інтересів інших», – зазначено в релізі АМКУ на його сайті. Згідно з інформацією комітету, розгляд обох справ було розпочато в червні 2025 року.
КП «Київкомунсервіс» у 2025 році збільшило виручку на 4% – до 875,3 млн грн, тоді як його чистий прибуток скоротився на 18,5% – до 48,7 млн грн.
Як повідомляє «Сербський економіст», Україна посіла 28-ме місце серед торговельних партнерів Сербії за підсумками першого півріччя 2026 року.
Сукупний товарообіг двох країн склав 275,9 млн євро проти 194,6 млн євро роком раніше. Таким чином, обсяг торгівлі збільшився приблизно на 41,8%. Про це свідчать дані Республіканського управління статистики Сербії, опубліковані 31 липня 2026 року.
Сербський експорт до України зріс одразу на 80,2%, до 161,3 млн євро. Імпорт українських товарів збільшився на 9%, до 114,6 млн євро.
У результаті Сербія перейшла від дефіциту в розмірі 15,6 млн євро у першому півріччі 2025 року до профіциту в розмірі 46,7 млн євро у січні–червні 2026 року.
На Україну припало 0,9% усього сербського експорту та 0,5% імпорту.
Незважаючи на швидке зростання, обсяг торгівлі залишається невеликим порівняно з потенціалом обох країн. Товарообіг Сербії з Україною майже в 19 разів менший за торгівлю з Німеччиною та приблизно в 16 разів менший за торгівлю з Китаєм.
Посольства США в Ізраїлі та низці інших країн Близького Сходу рекомендували американським громадянам розглянути можливість виїзду з регіону через ризик непередбачуваної ескалації та можливі перебої в авіасполученні.
«Через посилення напруженості на Близькому Сході ситуація у сфері безпеки залишається складною, при цьому зберігається ймовірність непередбаченої ескалації», — йдеться у попередженнях, опублікованих 1 серпня американськими дипломатичними представництвами.
Громадянам США, які вже перебувають у регіоні, рекомендується проявляти підвищену обережність і бути готовими до скасування авіарейсів, періодичного закриття повітряного простору та інших транспортних обмежень.
«Американцям у регіоні слід розглянути можливість виїзду або бути готовими виїхати у разі ескалації», — зазначається в повідомленні. Американцям, які перебувають за межами Близького Сходу, рекомендується серйозно переглянути плани поїздок до регіону або транзиту через нього.
Аналогічні попередження опублікували посольства та дипломатичні місії США в Ізраїлі, Єгипті, Йорданії, Лівані, Саудівській Аравії, Катарі, Бахрейні, Омані та Іраку. Дипломатичні представництва при цьому продовжують надавати звичайні консульські та візові послуги.
Посольство США в Йорданії додатково рекомендувало американцям не наближатися до військових баз у країні. У попередженні також зазначається, що Іран та групи, які його підтримують, можуть атакувати американські інтереси та об’єкти за кордоном.
Держдепартамент США ще 22 липня поширив глобальне попередження, закликавши американців дотримуватися підвищеної обережності через напруженість на Близькому Сході. Відомство тоді також попередило про можливе скасування рейсів, закриття повітряного простору та перебої в роботі аеропортів.
Тобто американська влада не оголошувала обов’язкову евакуацію всіх громадян з Ізраїлю та інших країн регіону. Йдеться про рекомендацію скористатися доступними комерційними маршрутами або заздалегідь підготувати план виїзду на випадок подальшого погіршення ситуації.
ПрАТ “Центральний гірничо-збагачувальний комбінат” (ЦГЗК, Дніпропетровська обл.), яке входить до групи “Метінвест”, за підсумками діяльності в січні-червні поточного року знизив чистий збиток на 17,8% – до 940,865 млн грн з 1 млрд 144,522 млн грн в аналогічному періоді минулого року.
Згідно з проміжним звітом компанії, який є в розпорядженні агентства “Інтерфакс-Україна“, дохід від звичайної діяльності за цей період зріс на 11,8% – до 9 млрд 4,528 млн грн.
Нерозподілений прибуток на кінець червня становив 2 млрд 161,850 млн грн.
Як повідомлялося, ЦГЗК за 3 міс-2026 наростив чистий збиток на 20,9% – до 468,466 млн грн з 387,594 млн грн у аналогічному періоді минулого року. Дохід від звичайної діяльності за цей період знизився на 3% – до 4 млрд 406,260 млн грн.
ЦГЗК у 2025 році наростив чистий збиток у 5,3 раза, до 3 млрд 428,076 млн грн з 648,004 млн грн у 2024 році. При цьому дохід від звичайної діяльності за минулий рік зріс на 1% – до 15 млрд 988,004 млн грн.
Комбінат завершив 2024 рік з чистим збитком 648,004 млн грн, тоді як у 2023 році він становив 1 млрд 326,661 млн грн. Підприємство у 2022 році скоротило чистий прибуток більш ніж учетверо, до 2 млрд 117,831 млн грн з 8 млрд 919,978 млн грн у 2021р. ЦГЗК у 2020 році наростив чистий прибуток на 8,7% порівняно з попереднім роком – до 1,601 млрд грн.
ЦГЗК входить до п’ятірки найбільших виробників гірничорудної сировини України, спеціалізується на видобутку і виробництві залізорудної сировини (концентрату й окатишів). Середньооблікова чисельність штатних працівників – 3360 осіб.
У власності Metіnvest B.V. перебуває 100% акцій ЦГЗК.
Статутний капітал ПрАТ “ЦГЗК” – 296,635 млн грн, номінал акції – 0,25 грн.
ЦГЗК входить до групи “Метінвест”, основними акціонерами якої є ПрАТ “Систем Кепітал Менеджмент” (СКМ, Донецьк) (71,24%) і група компаній “Смарт-холдинг” (23,76%). Керуючою компанією групи “Метінвест” є ТОВ “Метінвест Холдинг”.
