Імпорт товарів до України у січні-вересні 2026 року в грошовому еквіваленті збільшився на 25% порівняно з аналогічним періодом 2025 року – з $60,1 млрд до $75,1 млрд, тоді як за весь 2025 рік він склав $84,8 млрд, свідчать дані з телеграм-каналу Державної митної служби (ДМС) України.
Водночас експорт залишається на рівні аналогічного періоду 2025 року – $29,6 млрд за 9 міс.-2026 проти $29,5 млрд минулого року ($40,3 млрд за весь 2025 рік).
“Податкове навантаження на 1 кг оподаткованого імпорту у січні-вересні 2026 року склало $0,62/кг”, – додають у відомстві.
Найбільше імпортували товарів до України, як і у 2025 році, Китай – $22,6 млрд, Польща – понад $7,1 млрд, Німеччина – понад $4,9 млрд.
Експортували з України, також без змін порівняно з 2025 роком, найбільше до Польщі – на $3,7 млрд, Туреччини – на понад $2,2 млрд, Німеччини – на $2,1 млрд.
У загальних обсягах ввезених у січні-вересні 2026 року товарів понад 73% серед категорій склали машини, устаткування та транспорт – майже $34,4 млрд (при митному оформленні зазначених товарів до бюджету сплачено майже 191,5 млрд грн, або 29% надходжень митних платежів), паливно-енергетичні – понад $10,8 млрд (сплачено понад 224,9 млрд грн, або 34% митних платежів), а також продукція хімпромисловості – понад $10 млрд (при оформленні сплачено 83 млрд грн, або 13% надходжень митних платежів).
Щодо ТОП-3 найбільш експортованих з України товарів – порівняно з 2025 роком категорії також без змін: продтовари – $17 млрд, метали та вироби з них – $2,9 млрд, машини, устаткування та транспорт – $2,7 млрд.
У ДПС додали, що при митному оформленні експорту товарів, на які встановлене вивізне мито, у січні-вересні 2026 року до бюджету сплачено майже 1,5 млрд грн.
Кількість біженців з України в окремих країнах станом на 31.05.2026
Ставлення українців до Бельгії у серпні 2026 року дещо покращилося порівняно з попередньою хвилею дослідження: позитивно країну оцінюють 59,8% респондентів, тоді як негативно — лише 1,4%. Водночас понад третина опитаних — 36% — зберігає нейтральну позицію, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.
За результатами серпневого опитування, повністю позитивно до Бельгії ставляться 21,1% українців, здебільшого позитивно — 38,7%. Нейтральне ставлення висловили 36% респондентів. Здебільшого негативно країну оцінюють лише 0,8%, повністю негативно — 0,6%, ще 2,7% не змогли визначитися.
Баланс позитивних та негативних оцінок за даними таблиці становить плюс 58,4 відсоткового пункту. Таким чином, Бельгія залишається серед західноєвропейських держав із виразно позитивним сприйняттям, причому негативне ставлення до неї фактично є маргінальним.
У березні 2026 року позитивно до Бельгії ставилися 58,7% респондентів: 19,3% — повністю позитивно та 39,4% — здебільшого позитивно. Нейтральну позицію займали 37,1% опитаних, негативну — 2,3%, ще 1,9% не змогли визначитися.
Отже, за п’ять місяців частка позитивних оцінок зросла на 1,1 в.п. — з 58,7% до 59,8%, тоді як негативних скоротилася на 0,9 в.п. — з 2,3% до 1,4%. Нейтральний сегмент також зменшився на 1,1 в.п. Баланс позитивного і негативного ставлення зріс приблизно з плюс 56,4 до плюс 58,4 в.п.
Водночас внутрішня структура позитивних відповідей дещо змінилася. Частка повністю позитивних оцінок збільшилася з 19,3% до 21,1%, тоді як здебільшого позитивних знизилася з 39,4% до 38,7%. Це означає, що загальне покращення було невеликим, але частина респондентів стала оцінювати Бельгію більш однозначно позитивно.
Директор дослідницької компанії Active Group Олександр Позній раніше звертав увагу на те, що значна частка нейтральних відповідей щодо Бельгії пов’язана не з негативним сприйняттям, а з особливостями сформованого образу країни.
«Бельгія сприймається українцями як важливий член Європейського Союзу і НАТО, країна, яка стабільно підтримує Україну на міжнародній арені. Водночас відносна віддаленість та відсутність глибоких історичних контактів зумовлюють високу частку нейтральних оцінок», — пояснював Позній.
Нова хвиля дослідження загалом підтверджує цю характеристику. Позитивний сегмент поступово розширюється, негативні оцінки залишаються на мінімальному рівні, проте більше третини українців все ще займають нейтральну позицію. Це вказує на значний потенціал для подальшого формування більш визначеного образу Бельгії через економічні, гуманітарні, освітні та міжсуспільні контакти.
Попередня хвиля дослідження проводилася у березні 2026 року серед 800 громадян України віком від 18 років методом самозаповнення онлайн-анкет у панелі SunFlowerSociology. Вибірка була репрезентативною за віком, статтю та регіоном, максимальна теоретична похибка для показників на рівні 50% становила ±3,5 в.п.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, NATO, БЕЛЬГІЯ, громадська думка, Європейський союз, міжнародні відносини, Позній, СОЦИОЛОГИЯ, УКРАЇНА
Sense Bank першим на українському банківському ринку запустив сервіс пакетних підписок, який дозволяє клієнтам об’єднувати кілька цифрових сервісів в один пакет і сплачувати за них за єдиною ціною.
Про результати запуску нового напрямку розповіла член правління, директор блоків IT, роздрібного та платіжного бізнесу й цифровізації Sense Bank Інна Тютюн під час конференції FinRetail у Києві.
За її словами, модель передплати змінює роль банку: замість звичайного платіжного посередника він стає частиною екосистеми, що об’єднує клієнтів і партнерські сервіси. Для банку це означає можливість отримувати регулярний повторюваний дохід, для ритейлерів — знижувати вартість залучення клієнтів і подовжувати термін взаємодії з ними, для користувачів — економити на сервісах, якими вони користуються постійно.
«Сучасний споживач прагне зручності та прогнозованої цінності. Підписка — це інструмент, який руйнує психологічний бар’єр перед повторними покупками та дозволяє інвестувати у взаємини з клієнтом один раз, залишаючись корисним для нього роками», — зазначила Тютюн.
У Sense Bank вважають, що така модель формує замкнуту екосистему лояльності: банк залучає клієнтський трафік, партнери пропонують спеціальні умови, а користувач отримує довгострокову вигоду в межах одного цифрового простору.
Сервіс реалізовано в додатку Sense SuperApp. Банк запропонував три рівні пакетів — Small, Medium і Full. Клієнти можуть самостійно формувати набір послуг і обирати лише ті сервіси, якими реально користуються.
У пакетах можуть поєднуватися транспортні, стрімінгові, розважальні та інші цифрові сервіси, а також рішення у сфері безпеки.
Головна перевага моделі — вартість набору. За даними банку, єдиний пакет обходиться клієнту дешевше, ніж купівля кожної підписки окремо.
Надалі Sense Bank планує розширювати мережу партнерів, посилювати персоналізацію пропозицій та масштабувати модель підписного банкінгу.
У банку розраховують, що такий формат буде особливо затребуваний в умовах зростання вартості цифрових сервісів та прагнення користувачів краще контролювати регулярні витрати.
Sense Bank є державним банком України з липня 2023 року. 100% його акцій належать державі Україна в особі Кабінету міністрів. Банк входить до переліку системно важливих банків НБУ. Раніше банк працював під назвою «Альфа-Банк Україна».
Детальніше про пакети підписок Sense Bank.
BANK, Sense Bank, SuperApp, підписка, фінтех, цифровий сервіс
Можливість забезпечення резервних мостових переправ обговорили міністр з відновлення, інфраструктури та транспорту України Микола Калашник та посол Японії Йо Осумі і керівник представництва JICA в Україні Осаму Хатторі.
“Ключове питання – можливість забезпечення резервних мостових переправ. В умовах постійних російських атак на транспортну інфраструктуру маємо забезпечити альтернативні маршрути, щоб навіть у разі пошкодження основних мостів зберегти сполучення між берегами, рух критично важливих вантажів, роботу екстрених служб та можливість евакуації людей”, – написав Калашник у Телеграмі у середу увечері за підсумками зустрічі з представниками Японії.
За словами Калашника, Японія вже передала Україні 720 метрів збірних мостових конструкцій. “Зараз опрацьовуємо можливість використання наявного обладнання для облаштування резервних переправ. Домовилися з JICA про подальшу спільну роботу над пошуком ефективних інженерних рішень”, – написав Калашник.
Міністр також зазначив другий важливий напрям – стійкість критичної комунальної інфраструктури напередодні зими. “Обговорили потреби у резервному живленні водоканалів, блочно-модульних котельнях та обладнанні для безперебійної роботи систем тепло- і водопостачання. Пріоритетні переліки необхідного обладнання вже передали JICA для опрацювання нового проєкту екстреної допомоги”, – повідомив Калашник.
“Окремо обговорили реалізацію спільних проєктів відновлення. Нещодавно підписали п’яту фазу Програми екстреного відновлення, яка передбачає 15 млн доларів на інфраструктурні потреби. Працюємо й над продовженням технічної допомоги у відновленні інфраструктури”, – додав він.
“Вдячний Уряду та народу Японії, Посольству і команді JICA за системну підтримку України та готовність працювати над нашими нагальними потребами”, – резюмував міністр.
У ставленні українців до Єгипту продовжує домінувати нейтральна позиція: у серпні 2026 року її висловили 61,3% респондентів. Позитивно країну оцінюють 28,1% опитаних, негативно — 6,9%. Порівняно з березнем частка позитивних оцінок скоротилася, а негативних — зросла, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.
За результатами серпневого опитування, повністю позитивно до Єгипту ставляться 7,2% українців, здебільшого позитивно — 20,9%. Нейтральну позицію займають 61,3% респондентів. Здебільшого негативно країну оцінюють 6,3%, повністю негативно — 0,6%, ще 3,7% не змогли визначитися.
Баланс позитивних і негативних оцінок за наведеними показниками становить плюс 21,2 відсоткового пункту. Таким чином, позитивне ставлення до Єгипту приблизно вчетверо переважає негативне, однак основною характеристикою його сприйняття залишається саме висока частка нейтральних відповідей.
Порівняно з березнем 2026 року ставлення дещо погіршилося. У попередній хвилі повністю позитивно Єгипет оцінювали 10,5% респондентів, здебільшого позитивно — 21,9%, тобто загальний позитивний показник становив 32,4%. Нейтрально ставилися 62,5% опитаних, а частка негативних оцінок у зведених результатах становила близько 3,7%.
Отже, за п’ять місяців частка позитивних відповідей скоротилася на 4,3 в.п. — з 32,4% до 28,1%, тоді як негативних зросла приблизно на 3,2 в.п. — до 6,9%. Частка нейтральних оцінок змінилася незначно — з 62,5% до 61,3%. Баланс позитивного і негативного ставлення відповідно зменшився приблизно з плюс 28,7 до плюс 21,2 в.п.
Засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club, кандидат економічних наук Максим Уракін вважає, що випадок Єгипту добре показує різницю між економічною вагою країни для України та рівнем її присутності в суспільній свідомості.
«Єгипет є для України дуже важливим ринком збуту, передусім для аграрної та продовольчої продукції. При цьому для більшості українців ця країна залишається радше туристичним напрямком, ніж економічним партнером. Саме тому ми бачимо таку високу частку нейтральних оцінок: економічні зв’язки є значними, але вони не завжди помітні широкому загалу», – зазначив Уракін.
За його словами, позитивне торговельне сальдо з Єгиптом робить цей напрям особливо важливим для України в умовах загального дефіциту зовнішньої торгівлі.
«Коли країна забезпечує Україні значний позитивний торговельний баланс, це вже не другорядний партнер. Такі ринки потрібно розглядати стратегічно – з точки зору збереження експорту, розширення номенклатури поставок і довгострокових економічних зв’язків. У випадку Єгипту потенціал для цього очевидний, а суспільне сприйняття поки що просто не встигає за реальною економічною роллю країни», – додав Уракін.
Таким чином, Єгипет демонструє помітний розрив між економічною значущістю та громадським сприйняттям. Попри те, що країна є одним із найбільш вигідних для України торговельних партнерів за сальдо, понад 60% українців продовжують ставитися до неї нейтрально. Це свідчить радше про обмежену поінформованість та невисоку емоційну залученість, ніж про негативне ставлення.
Опитування проведено у серпні 2026 року методом самозаповнення онлайн-анкет у панелі SunFlowerSociology серед 800 громадян України віком від 18 років. Попередня хвиля також охоплювала 800 респондентів; вибірка була репрезентативною за віком, статтю та регіоном, максимальна теоретична похибка для показників на рівні 50% становила ±3,5 в.п.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, URAKIN, громадська думка, ЄГИПЕТ, ЗОВНІШНЯ ТОРГІВЛЯ, міжнародні відносини, ПІВНІЧНА АФРИКА, СОЦИОЛОГИЯ, УКРАЇНА
