Українські суди повністю задовольнили шість із восьми позовів бухгалтерів підприємств щодо оскарження штрафів територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) за порушення правил військового обліку, свідчить дослідження Опендатабота, опубліковане 16 жовтня 2026 року.
За даними аналітиків, які використовували пошукову систему судового реєстру «Бабуся», протягом 2024-2026 років виявлено щонайменше вісім відповідних судових рішень. У шести випадках, або 75%, суди повністю стали на бік бухгалтерів. Ще один позов було задоволено частково, тоді як в одній справі суд відмовив у скасуванні штрафу.
Таким чином, повністю або частково вимоги позивачів були задоволені у семи з восьми розглянутих справ, що становить 87,5% виявлених рішень.
У семи випадках ТЦК накладали на бухгалтерів штрафи у розмірі 34 тис. грн, ще в одному випадку сума адміністративного стягнення становила 59,5 тис. грн. Сукупний обсяг оскаржуваних штрафів у восьми справах досяг 297,5 тис. грн.
Перші два судові рішення датовані 2024 роком. У 2025 році було знайдено три аналогічні справи, ще три рішення припадають на 2026 рік.
Географія судових спорів охоплює сім областей України. Найбільшу кількість справ зафіксовано у Хмельницькій області – дві. По одному рішенню ухвалили суди Дніпропетровської, Чернігівської, Тернопільської, Івано-Франківської, Харківської та Київської областей.
За результатами аналізу, основними причинами скасування штрафів стали недостатня доказова база з боку ТЦК, відсутність конкретизації порушень та неналежне визначення відповідальних посадових осіб.
Зокрема, у постановах про адміністративні правопорушення не завжди зазначалося, які саме дії або бездіяльність допустив бухгалтер, коли відбулося порушення та які конкретні обов’язки не були виконані.
Аналітики також звертають увагу на випадки, коли відповідальність за організаційні питання військового обліку покладалася на бухгалтера, хоча такі повноваження належать керівництву підприємства.
При цьому обов’язок ведення військового обліку не виникає автоматично у працівника бухгалтерії. Зазвичай відповідні функції виконують співробітники кадрової служби або спеціально визначені працівники підприємства.
Виявлені вісім судових рішень не охоплюють усі випадки притягнення бухгалтерів до адміністративної відповідальності та не дозволяють визначити загальну частку скасованих штрафів ТЦК в Україні.
Опендатабот – український сервіс моніторингу відкритих державних даних, який надає інформацію про підприємства, судові рішення, виконавчі провадження та інші державні реєстри. Компанія регулярно публікує аналітичні дослідження економічної активності, судової практики та адміністративних процедур.
Австрія зберігає переважно позитивне сприйняття серед українців: у серпні 2026 року позитивне ставлення до країни висловили близько 52,7% респондентів, тоді як негативне — лише 2,7%. Водночас 41,7% опитаних займають нейтральну позицію, що залишається характерною особливістю сприйняття Австрії, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.
За результатами серпневого опитування, повністю позитивно до Австрії ставляться 15,3% українців, здебільшого позитивно — 37,4%. Нейтральну відповідь обрали 41,7% респондентів. Здебільшого негативно країну оцінюють 2,3%, повністю негативно — лише 0,4%, ще 2,9% не змогли визначитися.
Таким чином, баланс позитивних та негативних оцінок за округленими показниками становить близько плюс 50 відсоткових пунктів. Позитивних відповідей майже у 20 разів більше, ніж негативних, однак Австрія відрізняється від низки інших держав Західної Європи значно більшою часткою нейтрального ставлення.
Порівняно з березнем 2026 року частка позитивних оцінок дещо скоротилася. У попередній хвилі повністю позитивно до Австрії ставилися 17,5% респондентів, здебільшого позитивно — 38,5%, тобто сукупний позитивний показник становив близько 55,9%. Нейтральну позицію займали 40,3% опитаних, а негативне ставлення висловлювали близько 2,6%.
Отже, за п’ять місяців частка позитивних оцінок скоротилася приблизно на 3,2 в.п. — до 52,7%. Частка негативних практично не змінилася — близько 2,6% у березні проти 2,7% у серпні, тоді як нейтральний сегмент збільшився на 1,4 в.п. Найпомітніше знизилася частка повністю позитивних відповідей — із 17,5% до 15,3%.
Така структура свідчить, що певне послаблення позитивного показника не супроводжується переходом значної частини респондентів до негативного ставлення. Основною альтернативою позитивній оцінці Австрії залишається нейтральна позиція.
Директор дослідницької компанії Active Group Олександр Позній, коментуючи ставлення українців до Австрії, раніше звертав увагу саме на поєднання позитивного образу країни з великою нейтральною групою.
«Австрія традиційно сприймається українцями як європейська держава з високими соціальними стандартами, культурною спадщиною та стабільною політичною системою. Хоча Австрія не є головним партнером України у зовнішній політиці, загальний рівень симпатії залишається позитивним», — зазначав Позній.
Поточна хвиля дослідження загалом підтверджує цю оцінку: негативний сегмент залишається дуже невеликим, а зміни відбуваються насамперед між позитивними та нейтральними відповідями. Понад дев’ять із десяти опитаних ставляться до Австрії позитивно або нейтрально.
Опитування проведено у серпні 2026 року методом самозаповнення онлайн-анкет у панелі SunFlowerSociology серед 800 громадян України віком від 18 років. Попередня березнева хвиля також охоплювала 800 респондентів; вибірка була репрезентативною за віком, статтю та регіоном, максимальна теоретична похибка для показників на рівні 50% становила ±3,5 в.п.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, АВСТРИЯ, громадська думка, Європейський союз, Західна Європа, міжнародні відносини, Позній, СОЦИОЛОГИЯ, УКРАЇНА
Гірничорудна компанія Ferrexpo plc з основними активами в Україні в січні-вересні поточного року виробила 2 млн 41,789 тис. тонн окатків, що на 27% нижче проти січня-вересня минулого року (2 млн 808,594 тис. тонн), і у III кварталі знизила на 24% виробництво цієї продукції у порівнянні з II кварталом – до 656,650 тис. тонн з 860,213 тис. тонн.
Згідно з пресрелізом компанії в середу, загальне виробництво товарної продукції (окатки та залізорудний концентрат) за 9 міс-2026 впало на 54% до 9 міс-2025 – до 2 млн 336,135 тис. тонн. Зокрема, випуск товарного концентрату преміум-класу Fe67% склав 294,346 тис. тонн проти 2 млн 259,294 тис. тонн (падіння на 87%). Також компанія, зокрема, виробила 1 млн 737,398 тис. тонн окатків преміум-класу (зниження на 36%), а також випустила 304,391 тис. тонн DR-окатків (за 9 міс-2025 вироблено 81,787 тис. тонн).
У пресрелізі відзначається, що Ferrexpo залишається відданою справі забезпечення безпеки та добробуту свого персоналу й продовжує вживати масштабних заходів для захисту працівників, їхніх родин і місцевих громад.
Наприкінці серпня 2026 року Група зафіксувала зростання показника частоти травматизму з втратою працездатності (LTIFR) – розрахованого як ковзний середній показник за 12 місяців – до 0,28 (порівняно з 0,18 наприкінці червня); водночас цей рівень залишається нижчим за середній показник за попередні п’ять років (0,44). Серпень 2026 року став шостим роком без жодного смертельного випадку на виробничих об’єктах Групи; однак, як повідомлялося в липні 2026 року, стався інцидент із зафрахтованим судном, що перевозило вантаж Ferrexpo: воно зазнало удару та пошкоджень від російських безпілотників, унаслідок чого, на жаль, загинув член екіпажу.
Дефіцит ліквідності, обмежені логістичні можливості та тимчасове зупинення виробництва призвели до зниження обсягів випуску продукції у звітному кварталі: загальний обсяг виробництва в третьому кварталі склав 780 тис. тонн, що менше порівняно з 963 тис. тонн у другому кварталі.
Частка виробництва високоякісних окатишів типу DR (для прямого відновлення заліза) у загальному асортименті продукції залишалася стабільною протягом кварталу, а в кількісному вираженні обсяг їх виробництва за період з початку року до кінця вересня зріс на 272% порівняно з аналогічним періодом минулого року.
4 вересня 2026 року група оголосила про успішне залучення капіталу в розмірі близько $100 млн; це рішення отримало переважну підтримку акціонерів 21 вересня 2026 року. Залучені кошти зміцнили баланс компанії та дозволили відновити виробництво.
Група продовжує активно працювати над управлінням грошовими витратами. Ці заходи включають скорочення робочого часу персоналу, постійне зменшення обсягів закупівлі товарів і послуг, а також призупинення всіх некритичних капітальних вкладень (CapEx), накладних витрат і видатків на програми корпоративної соціальної відповідальності. Група продовжує вести переговори на завершальній стадії з авторитетним постачальником послуг із торговельного фінансування щодо отримання забезпеченої кредитної лінії (як повідомлялося раніше); однак на терміни укладення остаточних документів вплинули, зокрема, тривалі логістичні перебої на чорноморському експортному маршруті групи та, як наслідок, здатність групи здійснювати поставки продукції постачальнику послуг із фінансування в рамках відповідного договору купівлі-продажу. Оскільки угоду про потенційне фінансування ще не укладено, немає жодної впевненості в тому, що її буде підписано на описаних умовах або взагалі укладено.
Коментуючи результати діяльності групи, виконувач обов’язків голови ради директорів Лучіо Дженовезе зазначив: “У вересні ми з приємністю відзначили, що акціонери Ferrexpo переважною більшістю голосів схвалили залучення капіталу в розмірі $100 млн. Цей процес відбувався в непростих умовах. Протягом літніх місяців економічна ситуація в Україні погіршилася, що в поєднанні з різними судовими процесами проти групи стало серйозним випробуванням для готовності інвесторів вкладати кошти в Україну. Попри це, нам вдалося успішно завершити залучення капіталу, отримавши заявки, що перевищили запланований обсяг”.
За його словами, залучення коштів було необхідним, оскільки рішення українських податкових органів щодо затримки відшкодування ПДВ суттєво послабило нашу позицію щодо грошових коштів. Обмежена ліквідність змусила нас скоротити обсяги виробництва та вдатися до ще суворішої економії витрат. “Ми вжили масштабних заходів для врегулювання цієї ситуації, зокрема ухвалили складні рішення про відправлення працівників у вимушені відпустки або переведення їх на скорочений робочий день. Ми усвідомлюємо, що це стало джерелом величезного стресу для наших працівників і без того в складних умовах, а також що наслідки у вигляді зниження рівня заробітних плат, обсягів закупівель і податкових відрахувань справили ширший соціально-економічний вплив на громаду”, – констатується в пресрелізі.
Також зазначається, шо попри наші значні зусилля, з часом стало зрозуміло, що для підтримання виробництва, а також збереження робочих місць і засобів до існування, необхідні додаткові кошти.
“Залучення коштів дозволило нам відновити виробничу діяльність, хоча й зі значно меншими обсягами порівняно з періодом до початку повномасштабного вторгнення. Через суттєві обмеження доступу до українських портів можливості для нарощування експорту, а отже й виробничих потужностей, наразі є обмеженими. Через тимчасове зупинення виробництва в серпні та запуск однієї лінії з виробництва окатишів у вересні загальний обсяг виробництва за квартал склав трохи менше ніж 800 000 тонн”, – говориться в пресрелізі.
Як повідомлялось, Ferrexpo в 2025 році виробила 3 млн 221,461 тис. тонн окатків, що на 47% нижче ніж в попередньому році (6 млн 70,541 тис. тонн). При цьому загальне виробництво товарної продукції (окатки та залізорудний концентрат) за 2025р знизилось на 9% – до 6 млн 141,759 тис. тонн. Зокрема, випуск товарного концентрату становив 2 млн 920,298 тис. тонн проти 709,803 тис. тонн відповідно. Також компанія, зокрема, виробила 81,787 тис. тонн DR-окатків (за 2024 рік – 489,720 тис. тонн), 3 млн 139,674 тис. тонн окатків преміум-класу (зниження на 44%).
Ferrexpo у 2024р збільшило виробництво окатків на 58% проти 2023 року – до 6 млн 70,541 тис. тонн з 3 млн 845,325 тис. тонн. У 2023 році компанія виробила 3,845 млн тонн окатків, що на 36,5% менше, ніж 2022 року.
Ferrеxpo належить 100%-ва частка ТОВ “Єристівський ГЗК”, 99,9% – ТОВ “Біланівський ГЗК” і 100% акцій ПрАТ “Полтавський ГЗК”.
Українські банки у вересні 2026 року порівняно з серпнем наростили чистий кредитний портфель на 1,9%, або на 25,1 млрд грн, – до 1 трлн 329,4 млрд грн, тоді як депозитна база збільшилася на 0,7%, або на 23,1 млрд грн, – до 3 трлн 254,7 млрд грн, свідчать оперативні дані Національного банку України (НБУ).
Основний приріст припав на корпоративний сегмент: кредитний портфель бізнесу збільшився за місяць на 15,3 млрд грн, або на 1,6%, – до 946,3 млрд грн.
Обсяг кредитів населенню на кінець місяця становив 383,1 млрд грн, що на 9,8 млрд грн, або на 2,6%, більше, ніж місяцем раніше.
У корпоративному портфелі гривневі кредити збільшилися майже на 0,7%, або на 4,3 млрд грн, – до 654,9 млрд грн, тоді як валютні в гривневому еквіваленті – на 3,9%, або на 11,1 млрд грн, – до 291,4 млрд грн.
У річному вимірі гривневі кредити юридичним особам зросли на 32,3%, валютні у гривневому еквіваленті – на 29,7%, а кредитний портфель фізосіб – на 38,4%.
На депозитному ринку динаміка була зворотною до кредитного: найбільший приріст припав на кошти населення, які зросли на 21,4 млрд грн, або на 1,4%, – до 1 трлн 556,0 млрд грн, тоді як корпоративні депозити збільшилися на 1,8 млрд грн, або на 0,1%, – до 1 трлн 698,7 млрд грн.
У річному вимірі депозити населення збільшилися майже на 17,0%, а юридичних осіб – на 14,9%.
АТ «ОТП БАНК» та українська компанія Unisolar уклали партнерську угоду щодо фінансування проєктів сонячної енергетики для підприємств зі стартовою процентною ставкою від 0,01% річних. Програма передбачає кредитування встановлення сонячних електростанцій та впровадження енергетичних рішень, спрямованих на підвищення енергонезалежності українського бізнесу.
Як повідомляється у пресрелізі,партнерство дозволить підприємствам отримувати комплексні рішення, що включають проєктування, постачання обладнання, монтаж та фінансування енергетичних об’єктів.
Згідно з умовами програми, кредити надаватимуться у гривні строком до 84 місяців, або семи років. Протягом перших семи місяців процентна ставка становитиме 0,01% річних, а починаючи з восьмого місяця передбачено компенсаційну ставку 7% річних.
Пільгові умови застосовуватимуться в межах державної програми «Доступні кредити 5-7-9%» за умови відповідності позичальника її вимогам. Забезпеченням кредиту може виступати обладнання, придбане за рахунок фінансування.
Unisolar спеціалізується на створенні сонячних електростанцій, систем накопичення електроенергії та автоматизованого керування енергоспоживанням. Компанія також забезпечує страхування, сервісне обслуговування та технічну підтримку реалізованих проєктів.
За даними компанії, за понад 16 років роботи на ринку відновлюваної енергетики Unisolar реалізувала понад 300 проєктів загальною потужністю більш як 350 МВт в Україні, Молдові та Литві.
Запровадження нової програми відбувається на тлі зростання попиту українських підприємств на власні джерела електропостачання. Через ризики пошкодження централізованої енергетичної інфраструктури бізнес дедалі активніше інвестує у сонячні електростанції, системи накопичення електроенергії та резервне живлення.
Можливість залучення довгострокових кредитів дозволяє підприємствам розподілити інвестиційні витрати на декілька років та зменшити початкове фінансове навантаження під час реалізації енергетичних проєктів.
ОТП БАНК також розвиває партнерські програми фінансування енергоефективних рішень з іншими компаніями. Зокрема, у 2026 році банк повідомляв про співпрацю з ALTEK, Freedom Energy Ukraine та DELA ENERGY у сфері кредитування енергетичних проєктів для бізнесу.
АТ «ОТП БАНК» – український комерційний банк, який входить до міжнародної фінансової групи OTP Group зі штаб-квартирою в Угорщині. Банк надає послуги корпоративним і роздрібним клієнтам, включаючи кредитування підприємств, розрахунково-касове обслуговування, депозитні продукти, торговельне фінансування та інвестиційні послуги. Група OTP представлена на банківських ринках Центральної та Східної Європи.
OTP BANK, Unisolar, ІНВЕСТИЦІЯ, КРЕДИТУВАННЯ, Сонячна енергетика
Мережа магазинів «Сирне королівство», що спеціалізується на продажу сирів із різних країн світу, оголосила про закриття.
«13 років ми служили вам і ділилися найкращими смаками. На жаль, ми змушені припинити роботу магазинів», — повідомляється на сайті мережі в п’ятницю.
У червні 2025 року офіс мережі в Києві згорів дотла внаслідок удару російських «шахідів».
Магазини мережі – це 48 команд і 250 співробітників по всій країні.
Джерело: https://cheesekingdom.com.ua/ua
