Український Дунайський портовий кластер наприкінці липня різко збільшив прийом зерновозів на тлі уповільнення роботи портів Великої Одеси, однак критичне зниження рівня води в Дунаї може обмежити пропускну здатність альтернативного експортного маршруту.
За даними брокерської компанії Spike Brokers, кількість зерновозів, що прямують до дунайських портів, за тиждень збільшилася майже в сім разів — зі 167 до 1 141 тис. вагонів. Середньодобове вивантаження зросло на 17 вагонів — до 51 вагона на добу.
Водночас кількість зерновозів у напрямку портів Великої Одеси скоротилася приблизно на 70% — до рекордно низьких 1 356 тис. вагонів проти 4 525 тис. тижнем раніше. Середньодобовий вивантаження знизився на 160 вагонів — до 690, навантаження — на 203 вагони, до 580 вагонів на добу.
У липні до українських морських портів залізницею було перевезено 1,38 млн тонн зернових, що на 37% менше, ніж у червні. Додатковими обмеженнями стали переповнення окремих портових терміналів та затримки з перевантаженням зерна з вагонів на судна.
Таким чином, зростання подачі вагонів до Дунаю поки що виглядає як оперативна реакція ринку на уповільнення роботи Великої Одеси. Однак можливості дунайського маршруту також опиняються під тиском через стрімке обміління річки.
Наприкінці липня витрата води в Дунаї на вході до Румунії знизилася до 1,65 тис. кубометрів на секунду при середньому липневому рівні близько 4,75 тис. кубометрів. До 4 серпня показник, згідно з прогнозом, може впасти до 1,5 тис. кубометрів на секунду, наблизившись до історичного мінімуму 1985 року в 1,4 тис. кубометрів.
Румунська Адміністрація Нижнього Дунаю ще в липні зафіксувала різке зниження рівнів води практично на всій судноплавній ділянці від Базіаша до Суліни. Біля Корабії кілька барж сіли на мілину, а фактичні глибини на окремих критичних ділянках зменшилися до 1,5–1,7 метра. Днопоглиблювальні роботи проводяться для підтримки глибин хоча б на рівні 1,8–2 метрів.
Головний ризик для України полягає не обов’язково в повній зупинці дунайських портів, а в скороченні допустимої осадки суден. Баржі та судна змішаного типу «річка-море» будуть змушені приймати менше зерна, що збільшить кількість рейсів, вартість перевезення та час обороту флоту.
Навіть якщо термінали в Рені та Ізмаїлі збережуть можливість приймати вагони, уповільнення навантаження зерна на судна може призвести до накопичення рухомого складу на припортових станціях. Розрив уже помітний: до дунайських портів прямує 1,141 тис. вагонів, тоді як середньодобове вивантаження становить лише 51 вагон.
За умови збереження такого співвідношення термінали можуть знову зіткнутися з переповненням, після чого «Укрзалізниці» доведеться вводити обмеження на відправлення окремих вантажів або тимчасові обмеження.
Другий ризик пов’язаний зі збільшенням черг на румунських ділянках Дунаю та Сулінському каналі. Порти Рені та Ізмаїла залежать не лише від глибин безпосередньо біля українських причалів, а й від стану всього низодунайського маршруту. Як зазначає Дунайська комісія, окрема мілководна ділянка може стати «слабкою ланкою» та обмежити рух по всьому міжнародному коридору.
Обміління також ускладнює перевезення українського зерна баржами до румунської Констанци. Зниження завантаження однієї баржі означає необхідність залучати більше суден для транспортування колишнього обсягу вантажу. Це підвищує фрахтові ставки, витрати на перевалку та ризик штрафів за простої суден.
Третій ризик — одночасне зниження стабільності двох основних морських напрямків. Порти Великої Одеси зараз працюють повільніше через переповнення терміналів і затримки з завантаженням суден, а Дунай, який має виконувати функцію резервного маршруту, стикається з природним обмеженням пропускної спроможності.
Особливо чутливим цей фактор стає в період надходження зерна нового врожаю. Зростання логістичних витрат може знижувати закупівельні ціни в Україні, затримувати виконання експортних контрактів і збільшувати різницю між цінами в українських портах та на світовому ринку.
Адміністрація морських портів України 24 червня розпочала експлуатаційне днопоглиблення в акваторії Ізмаїльського порту. Роботи мають відновити проектні глибини біля причалів і дозволити використовувати максимально можливу осадку суден та розмір суднових партій. Завершити їх планувалося протягом двох місяців.
Однак поглиблення дна всередині українського порту не здатне повністю компенсувати зниження рівня води на румунських і транскордонних ділянках Дунаю. Для збереження стабільного руху знадобиться синхронна робота України та Румунії, оперативне позначення фарватера, постійні вимірювання глибин, поглиблення критичних ділянок та регулювання черг суден.
Міністерство інфраструктури раніше називало поглиблення дна одним із основних «вузьких місць» дунайської логістики та обговорювало з Єврокомісією та Румунією координацію руху, використання цифрової системи PRIMUS та заходи на випадок зниження пропускної спроможності маршруту Одеса-Дунай.
Дунайські порти залишаються стратегічним резервом української зовнішньої торгівлі.
Після початку повномасштабної війни їхня пропускна здатність була збільшена до 35 млн тонн на рік. При цьому фактична перевалка скоротилася з 17,4 млн тонн у 2024 році до 8,9 млн тонн у 2025-му, а на 2026 рік влада раніше прогнозувала близько 5 млн тонн.
Нинішнє збільшення надходження зерновозів свідчить про те, що бізнес готовий швидко повертатися до Дунайського маршруту в разі виникнення проблем у Великій Одесі. Однак рекордне міління річки може не дозволити портам повністю прийняти цей додатковий потік і перетворити перенаправлення вантажів залізницею на новий логістичний затор.
Харківська, Дніпропетровська та Миколаївська області забезпечили близько половини всіх нових виконавчих проваджень щодо комунальних боргів, відкритих в Україні у першому півріччі 2026 року.
Найбільша кількість нових проваджень зареєстрована в Харківській області — 22,171 тис., або близько 20% загальнонаціонального показника, повідомляється в дослідженні Opendatabot, опублікованому 3 серпня.
Дніпропетровська область посіла друге місце з 19 636 тис. проваджень, на які припало 18% нових комунальних боргів.
На третьому місці опинилася Миколаївська область — 12 841 тис. справ, або близько 12% від загальної кількості.
Загалом у цих трьох областях було відкрито 54,648 тис. виконавчих проваджень — трохи більше половини від 108,561 тис. нових справ по всій Україні.
У статистиці враховуються саме виконавчі провадження, а не окремі споживачі. Щодо однієї особи може бути відкрито кілька справ, наприклад за опалення, воду, газ або електроенергію.
Загалом на початок липня 2026 року в Єдиному реєстрі боржників налічувалося 829,768 тис. комунальних боргів. Відкритими та несплаченими залишалися 65% проваджень, розпочатих протягом першого півріччя.
Дніпропетровська область, Комунальний борг, Миколаївська область, УКРАЇНА, Харківська область
ПрАТ “Новоселівський гірничо-збагачувальний комбінат” (НГЗК, Харківська обл.) в січні-червні поточного року знизило чистий прибуток на 7,8% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 12,480 млн грн з 13,536 млн грн.
Згідно з проміжним звітом компанії, наявним у розпорядженні агентства “Інтерфакс-Україна“, дохід від звичайної діяльності за цей період зріс на 7,4% – до 112,440 млн грн.
Нерозподілений прибуток на кінець червня-2026 склав 116,772 млн грн.
Як повідомлялось, НГЗК у січні-березні поточного року отримав чистий збиток у розмірі 4,441 млн грн, тоді як у аналогічному періоді минулого року був чистий прибуток 3,677 млн грн, дохід від звичайної діяльності за цей період склав 36,067 млн грн (47,396 млн грн).
Згідно з річним звітом, НГЗК у 2025 році наростило чистий прибуток до 20,170 млн грн з 18,938 млн грн у 2024 році. При цьому дохід від звичайної діяльності за цей період зріс у порівнянні з 2024 роком до 190,631 млн грн з 168,553 млн грн.
НГЗК у 2024 році збільшив чистий прибуток на 6,1% у порівнянні з 2023 роком – до 18,938 млн грн, чистий дохід зріс на 11,6%, до 168,553 млн грн.
Новоселівський гірничо-збагачувальний комбінат створено 2000 року. Займається видобутком піску, гравію і глини.
За даними НДУ на перший квартал 2026 року, у власності ТОВ “Сіліка Холдинг” (Україна) перебуває 94,8205% ПрАТ.
Статутний капітал становить 21,25 млн грн.
В Україні у січні-червні 2026 року було порушено 108 561 тис. нових виконавчих проваджень через заборгованість за житлово-комунальні послуги, свідчать дані Єдиного реєстру боржників, опубліковані Opendatabot 3 серпня.
Відкритими та неоплаченими залишаються 70,206 тис. проваджень, або 65% від розпочатих у поточному році. На них припадає близько 9% усіх комунальних боргів, які зараз обліковуються в реєстрі.
Загалом на початок липня в Єдиному реєстрі боржників налічувалося 829 768 тис. проваджень щодо комунальної заборгованості. Для порівняння: у листопаді 2025 року їх було 794 604 тис., у липні 2024 року — 701 051 тис., а в січні 2021 року — 344 565 тис.
Таким чином, за п’ять з половиною років кількість записів про комунальні борги збільшилася приблизно у 2,4 рази.
Близько 62% проваджень у реєстрі формально завершені, однак це не обов’язково означає погашення заборгованості. Виконавець може закрити справу через неможливість стягнення або з інших причин, при цьому запис про борг продовжує перебувати в реєстрі.
Окремі провадження залишаються відкритими понад дев’ять років. Серед найстаріших справ — заборгованість за опалення мешканки Чернігівської області та борг за водопостачання й водовідведення мешканця Львівської області.
При цьому кількість виконавчих проваджень не дорівнює кількості унікальних боржників: стосовно однієї особи може бути відкрито кілька справ щодо різних послуг або періодів заборгованості.
Єдиний реєстр боржників містить інформацію про фізичних та юридичних осіб, щодо яких відкрито виконавчі провадження. Перевірити наявність запису можна через державний реєстр або сервіс Opendatabot.
боржник, виконавче провадження, Комунальний борг, РЕЄСТР, УКРАЇНА
ПрАТ “Полтавська птахофабрика” у січні-червні 2026 року збільшило чистий прибуток на 82,9% порівняно з аналогічним періодом 2025 року – до 19,07 млн грн.
Як повідомила компанія у системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), її чистий дохід від реалізації продукції зріс на 20,9% – до 545,9 млн грн.
Згідно зі звітністю, валовий прибуток підприємства за перше півріччя збільшився на 12,9% – до 190,2 млн грн, а операційний – на 82,9%, до 23,3 млн грн.
Станом на 30 червня 2026 року активи ПрАТ “Полтавська птахофабрика” становили 1,079 млрд грн проти 1,068 млрд грн на початок року. Власний капітал зріс до 1,035 млрд грн із 1,016 млрд грн, тоді як поточні зобов’язання скоротилися до 44,5 млн грн із 51,7 млн грн.
У проміжному звіті керівництва компанія зазначила, що у звітному періоді зберегла стабільний рівень виробництва, виконала зобов’язання перед партнерами, а суттєвих негативних подій, які могли б вплинути на її фінансову чи операційну стійкість, не зафіксовано. Серед основних ризиків підприємство називає продовження війни, логістичні труднощі, інфляційний тиск, коливання валютного курсу та зростання цін на енергоносії.
ПрАТ “Полтавська птахофабрика” зареєстровано у серпні 1998 року. Основний вид діяльності – розведення свійської птиці. Підприємство також займається виробництвом м’яса свійської птиці та м’ясних продуктів, вирощуванням зернових і олійних культур. Виробничі потужності розташовані в с. Стасі Полтавської області. За даними Єдиного державного реєстру, кінцевими бенефіціарними власниками товариства є Руслан Урдзік, Богдан Єсіпов, Володимир Троян, Сергій Семеняченко, Андрій Мілованов та Михайло Жихарєв.
ПрАТ “Електрометалургійний завод “Дніпроспецсталь” (Запоріжжя) за підсумками січня-червня поточного року наростило чистий збиток в 4 рази порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 728,629 млн грн з 180,048 млн грн.
Згідно з проміжним звітом компанії, наявним у розпорядженні агентства “Інтерфакс-Україна”, дохід від звичайної діяльності за цей період зменшився на 21,5% – до 2 млрд 205,763 млн грн.
Непокритий збиток на кінець червня-2026 становив 6 млрд 935,497 млн грн.
Як повідомлялося, “Дніпроспецсталь” у I кв.-2026 наростила чистий збиток в 3,9 раза у порівнянні з аналогічним періодом минулого року – до 510,751 млн грн. Дохід від звичайної діяльності за цей період зменшився на 21,4% – до 957,475 млн грн з 1 млрд 217,961 млн грн.
Згідно зі звітом за 2025 рік, чистий збиток підприємства минулого року зріс на 22,1% у порівнянні з 2024 роком – до 711,015 млн грн з 582,427 млн грн. При цьому дохід від звичайної діяльності за цей період зменшився на 6,2% – до 5 млрд 330,967 млн грн з 5 млрд 686,039 млн грн.
“Дніпроспецсталь” – єдиний в Україні виробник сортового прокату і поковки зі спеціальних марок сталі: нержавіючої, інструментальної, швидкорізальної, підшипникової, конструкційної, а також із жароміцних сплавів на основі нікелю.
За даними НДУ на перший квартал 2026 року, його акціями володіють компанії Wenox Holdings Ltd. – 47,1128%, Boundryco Ltd. – 11,0131%, Gazaro Ltd. – 16,5197%, Crascoda Holdings – 6,6826% та Middleprime Limited – 9,7901% (усі – Кіпр).
Раніше повідомлялося, що міжнародна інвестиційно-консалтингова група EastOne у травні 2008 року продала свій пакет акцій “Дніпроспецсталі” у розмірі близько 30%, який знаходився раніше під мандатом групи. При цьому нових акціонерів заводу пов’язують із VS Energy International, бенефіціарами якої є кілька російських підприємців.
Згідно зі звітом, у травні 2023 року згідно з рішенням РНБОУ від 12 травня 2023 року застосовані персональні економічні санкції до кінцевого бенефіціарного власника ПрАТ “Дніпроспецсталь”.
Статутний капітал ПрАТ складає 49,720 млн грн.
