Американська фінансово-технологічна компанія Circle Internet Group, емітент стейблкоіна USDC, має намір розширити свою діяльність приблизно на 40 ринків, що розвиваються, розраховуючи на зростання попиту на цифрові платежі та доларові стейблкоіни – повідомляє Fixygen.
Як повідомив 16 жовтня 2026 року агентству Reuters голова ради директорів та генеральний директор Circle Джеремі Аллейр (Jeremy Allaire), компанія розглядає Південно-Східну Азію, Латинську Америку, Африку та Близький Схід як пріоритетні напрямки міжнародної експансії.
За його словами, блокчейн-індустрія переходить від етапу початкового освоєння технологій до їхнього масового комерційного застосування. Основними джерелами попиту стають транскордонні платежі, міжнародна торгівля, корпоративні розрахунки та фінансові послуги для населення.
Для зміцнення позицій на нових ринках Circle раніше уклала угоду про придбання сінгапурської платіжної компанії Tazapay приблизно за $400 млн. Угода, оголошена 8 вересня, передбачає отримання доступу до інфраструктури міжнародних розрахунків, що охоплює понад 100 ринків та понад 60 банківських і фінтех-партнерів.
За даними Circle, річний обсяг платіжних операцій Tazapay у перерахунку на поточні темпи перевищує $25 млрд, причому близько 60% операцій уже пов’язані з використанням стейблкоінів.
Завершення придбання очікується у 2027 році після отримання необхідних регуляторних дозволів.
Крім того, 22 вересня Circle оголосила про розширення співпраці з криптовалютною біржею Binance, яка інвестувала в компанію $100 млн. Сторони уклали нову п’ятирічну угоду, що передбачає розширення поширення USDC, насамперед у країнах, що розвиваються.
Згідно з даними Reuters, за підсумками другого кварталу 2026 року обсяг USDC в обігу зріс на 19% у річному вимірі, сягнувши $73,3 млрд.
Circle контролює приблизно чверть глобального ринку стейблкоїнів, поступаючись головному конкуренту Tether, на частку якого припадає близько 60%.
Компанія також розвиває власну блокчейн-інфраструктуру Arc, призначену для корпоративних розрахунків, токенізації фінансових активів та міжнародних платежів.
Серед фінансових організацій, що беруть участь у розвитку та використанні інфраструктури Arc, названо BlackRock, Visa та Standard Chartered.
Розширення ринку стейблкоінів підтримується поступовим формуванням нормативної бази. У США ухвалено закон GENIUS Act, що регулює випуск платіжних стейблкоінів. Його основні положення мають почати застосовуватися у 2027 році.
Водночас зростає конкуренція з боку традиційних банків, які розробляють власні цифрові платіжні інструменти та інфраструктуру токенізованих депозитів.
За оцінками учасників ринку, розширення використання стейблкоінів може суттєво змінити структуру міжнародних розрахунків за рахунок скорочення часу проведення операцій та зниження залежності від традиційних кореспондентських банківських мереж.
Circle Internet Group — американська публічна фінансово-технологічна компанія, заснована у 2013 році. Спеціалізується на розробці платіжної інфраструктури на основі блокчейну та випуску цифрових валют USDC і EURC. Акції компанії котируються на Нью-Йоркській фондовій біржі під тикером CRCL.
У Франції 17 жовтня 2026 року відбулися масштабні загальнонаціональні протести проти зростання вартості життя, подорожчання пального та скорочення фінансування державних послуг. За даними Міністерства внутрішніх справ країни, у демонстраціях взяли участь близько 550 тис. осіб, тоді як організатори оцінюють кількість учасників у 800 тис., повідомляють Reuters та французьке видання Le Monde.
Загалом у країні відбулося 110 демонстрацій. Лише в Парижі, за оцінкою міністра внутрішніх справ Лорана Нуньєса, на вулиці вийшли приблизно 110 тис. людей. Протести також охопили Марсель, Ліон, Лілль, Бордо, Тулузу та інші великі міста.
Основними вимогами учасників стали підвищення заробітних плат і пенсій, стримування цін на продовольство та енергоносії, збільшення фінансування освіти й охорони здоров’я, а також збереження соціальних гарантій.
До акцій долучилися профспілки, студентські організації, представники фермерських об’єднань, працівники транспортного сектору та активісти руху «жовтих жилетів», який виник у Франції у 2018 році через підвищення цін на пальне.
Нинішня хвиля протестів розпочалася у вересні зі студентських виступів проти нестачі викладачів, поганого стану навчальних закладів і недостатнього державного фінансування освіти. Згодом вимоги розширилися, охопивши питання купівельної спроможності населення, соціальної нерівності та економічної політики уряду.
Попри переважно мирний характер демонстрацій, у низці міст відбулися зіткнення з поліцією, підпали автомобілів, погроми магазинів та напади на адміністративні будівлі.
У Парижі найбільш напружена ситуація спостерігалася поблизу площі Республіки, де окремі групи учасників заворушень кидали в поліцейських каміння та піротехнічні засоби. Правоохоронці застосовували сльозогінний газ і водомети. Також повідомлялося про пограбування магазинів та пошкодження банківських відділень.
У Марселі група протестувальників проникла до будівлі міської ради, у Ліоні було підпалено туристичний офіс, а в Ліможі пожежа пошкодила будівлю мерії. Інциденти із пошкодженням адміністративних будівель також зафіксовано в інших містах.
За попередніми даними Міністерства внутрішніх справ Франції, поліція затримала близько 400 осіб. Влада повідомила про постраждалих серед правоохоронців і цивільного населення. Окреме розслідування розпочато після тяжкого поранення неповнолітнього учасника протесту в Сент-Етьєні.
Президент Франції Емманюель Макрон засудив насильство та заявив про необхідність притягнення винних до відповідальності. Прем’єр-міністр Себастьєн Лекорню наголосив, що уряд не допустить використання заворушень для тиску на державні інституції.
Водночас організатори протестів підкреслюють, що переважна більшість учасників виступала мирно та вимагала перегляду соціально-економічної політики держави.
Масові виступи відбуваються на тлі складної ситуації з державними фінансами Франції. Згідно з представленим 1 жовтня проєктом державного бюджету на 2027 рік, уряд планує скоротити дефіцит із прогнозованих 5,4% ВВП у 2026 році до 5% ВВП у 2027 році.
Для досягнення цієї мети передбачено загальні заходи бюджетної консолідації на €54 млрд, зокрема €43 млрд у межах законопроєктів про державний бюджет і фінансування системи соціального забезпечення.
При цьому уряд прогнозує уповільнення економічного зростання Франції до 0,5% у 2026 році з можливим прискоренням до 1% у 2027 році. Витрати на обслуговування державного боргу можуть зрости із €79,2 млрд у 2026 році до €91,2 млрд наступного року.
Профспілки побоюються, що заходи з обмеження державних витрат посилять навантаження на домогосподарства, насамперед із низькими та середніми доходами.
Протести вже спричинили перебої в роботі міського транспорту, тимчасове закриття окремих станцій паризького метро та пошкодження торговельних об’єктів. Остаточна оцінка економічних збитків від заворушень наразі не оприлюднена.
Нова хвиля соціального невдоволення посилює політичну напруженість у Франції напередодні президентських виборів 2027 року та ускладнює обговорення бюджетної політики. Подальший розвиток ситуації залежатиме, зокрема, від переговорів уряду з профспілками та представниками студентського руху.
Франція є другою за величиною економікою єврозони після Німеччини та одним із найбільших торговельно-економічних партнерів України в Європейському Союзі.