Фінансові регулятори Казахстану та Китаю досягли домовленості про запуск пілотного проєкту щодо розрахунків у цифровому тенге та цифровому юані, повідомила прес-служба Національного банку Казахстану за підсумками візиту його делегації до КНР.
«Важливим кроком стало досягнення домовленості між Національним банком і Народним банком Китаю щодо запуску пілотного проєкту з розрахунків у цифровому тенге та цифровому юані», — йдеться в повідомленні.
«Ми домовилися про інтеграцію цифрового тенге та цифрового юаня за двома взаємодоповнюючими напрямками: багатосторонній платформі mBridge (міжнародна мультивалютна платформа для транскордонних платежів і переказів у режимі реального часу, що використовує технології блокчейн) та прямій двосторонній інтеграції через CBETS (Cross-Border e-CNY Transfer Services, платформа цифрового юаня для транскордонних розрахунків)», — пояснив заступник голови Нацбанку Казахстану Бінур Жаленов, який брав участь у переговорах, на своїй сторінці в соцмережах.
Під час переговорів із компанією Cross-Border Interbank Payment System (CIPS) сторони обговорили подальші практичні кроки щодо реалізації меморандуму про взаєморозуміння між Нацбанком, Національною платіжною корпорацією та CIPS, а також перспективи розширення використання транскордонної платіжної інфраструктури, розвитку розрахунків у національних валютах та зміцнення взаємодії у сфері міжнародних платежів.
У рамках реалізації меморандуму між Національною платіжною корпорацією Казахстану та UnionPay International (UPI) — глобальним підрозділом China UnionPay з міжнародного розвитку продуктів і послуг UnionPay — до кінця року буде реалізовано інтеграцію QR-платежів між країнами, повідомляє Нацбанк Казахстану.
Також центральні банки підписали нову угоду про валютний своп терміном на три роки з можливістю продовження за взаємною згодою сторін.
На зустрічах з Асоціацією банків Китаю та керівництвом найбільших комерційних банків КНР обговорювалася їхня участь у фінансуванні інвестиційних проєктів у Казахстані та випуску боргових інструментів.
Криворізький гірничо-металургійний комбінат ПАТ “ArcelorMittal Кривий Ріг” (АМКР, Дніпропетровська обл.) завершив січень-червень цього року із чистим збитком 6 млрд 641,858 млн грн, наростивши його на 57,4% порівняно з першим півріччям минулого року, коли він становив 4 млрд 219,136 млн грн.
Згідно з проміжним звітом підприємства, копія якого є у розпорядженні агентства “Інтерфакс-Україна”, дохід АМКР від звичайної діяльності за цей період становив 32 млрд 839,717 млн грн проти 33 млрд 818,076 млн грн у січні-червні-2025.
Непокритий збиток на кінець червня 2026 року становив 39 млрд 482,201 млн грн.
Обсяги виробництва АМКР у звітному періоді: чавун – 311,234 тис. тонн, прокат – 381,185 тис. тонн, залізорудний концентрат – 633,045 тис. тонн. Частка експорту в загальному обсязi продажiв – 66%. Протягом звiтного перiоду АМКР реалiзовував сталеву продукцiї на внутрiшньому ринку, ринках Європи та частину до iнших країн, як-от Єгипет, Молдова, Туреччина. Продукцiя експортувалася залiзницею та через чорноморськi порти.
Як повідомлялося, “ArcelorMittal Кривий Ріг” завершив січень-березень 2026 року з чистим збитком 4 млрд 599,057 млн грн, наростивши його на 54,8% порівно з аналогічним періодом 2025 року, коли він становив 2 млрд 970,387 млн грн. Дохід від звичайної діяльності у цей період становив 13 млрд 244,044 млн грн проти 15 млрд 63,014 млн грн у січні-березні-2025.
АМКР завершив 2025 рік з чистим збитком у розмірі 8 млрд 896,797 млн грн, тоді як 2024 року він становив 8 млрд 848,963 млн грн. Дохід від звичайної діяльності за 2025 рік сягнув 70 млрд 634,443 млн грн, у 2024 році – 64 млрд 591,407 млн грн.
Разом з тим АМКР завершив 2025 рік з консолідованим чистим збитком у 8 млрд 887,789 млн грн порівняно з 8 млрд 841,794 млн грн у 2024 році. При цьому консолідований дохід від звичайної діяльності тоді становив 70 млрд 627,356 млн грн, у 2024 році – 64 млрд 599,685 млн грн. Консолідований непокритий збиток на кінець минулого року становив 32 млрд 927,580 млн грн.
У 2024 році комбінат зменшив консолідований чистий збиток на 25,5% проти 2023 року – до 8 млрд 841,812 млн грн з 11 млрд 875,984 млн грн. При цьому чистий дохід зменшився на 54,3% – до 64 млрд 599,685 млн грн з 41 млрд 873,521 млн грн.
“ArcelorMittal Кривий Ріг” – найбільший виробник сталевого прокату в Україні. Спеціалізується на випуску довгомірного прокату, зокрема, арматури і катанки.
ArcelorMittal володіє в Україні найбільшим гірничо-металургійним комбінатом “ArcelorMittal Кривий Ріг” і низкою малих компаній, зокрема ПАТ “ArcelorMittal Берислав”.
За даними підприємства, у власності Arcelor Mittal Duisburg GmbH (ФРН) перебуває 95,128% його акцій.
Статутний капітал меткомбінату становить 3 млрд 859,533 млн грн.
АТ «Ощадбанк» 30 липня оголосило про намір укласти зі СК «ВУСО» договір про надання послуг добровільного медичного страхування, про що повідомляється в системі електронних державних закупівель Prozorro.
Зазначається, що пропозиція компанії склала 153,566 млн грн при запланованих банком на ці потреби 153,9 млн грн.
У тендері брали участь СК «Країна» з пропозицією у 146,348 млн грн, яка була відхилена, а також СК «Євроінс Україна» – 153,699 млн грн, «Арсенал Страхування» – 153,759 млн грн.
Як повідомлялося, переможцем аналогічного тендеру роком раніше стала СК «ВУСО».
СК «ВУСО» заснована у 2001 році. Є членом МТСБУ та УФС, учасником угоди про пряме врегулювання збитків та членом Ядерного страхового пулу.
“НоваПей Кредит”, дочірня компанія міжнародного фінансового сервісу “НоваПей” (ТМ NovaPay) з групи Nova, яка є емітентом облігацій NovaPay, за перше півріччя 2026 року збільшила чистий прибуток у 3,2 раза порівняно з аналогічним періодом 2025 року – до 172,01 млн грн, йдеться у проміжній скороченій фінансовій звітності.
Згідно з нею, виручка за І півріччя зросла у 2,2 раза порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 586,42 млн грн.
Валовий прибуток збільшився у 2,9 раза – до 265,41 млн грн, тоді як прибуток від операційної діяльності – у 3,2 раза, до 229,17 млн грн.
У звіті зазначається, що у другому кварталі 2026 року компанія збільшила чистий прибуток у 4,9 раза порівняно з аналогічним періодом 2025 року – до 97,50 млн грн на тлі зростання виручки у 2,4 раза – до 312,96 млн грн.
Валовий прибуток у другому кварталі 2026 року також зріс у 4,3 раза – до 151,35 млн грн, тоді як операційний – у 4,9 раза, до 129,91 млн грн.
Згідно зі звітом, власний капітал за перші півріччя цього року зріс з 516,5 млн грн до 688,5 млн грн, а зобов’язання – з 1 млрд 371,0 млн грн до 1 млрд 690,8 млн грн.
Зазначається, що компанія збільшила надходження від продажу облігацій у січні-червні цього року до 693 млн грн з 355,63 млн грн у першому півріччі минулого року, тоді як витрати на їх викуп також зросли – до 578,80 млн грн з 244,92 млн грн відповідно.
Щодо надходжень за договорами РЕПО з облігаціями, які компанія пропонує як альтернативу банківським депозитам, то вони зросли у першому півріччі 2026 року до 882,32 млн грн з 705,88 млн грн, тоді як витрати за такими договорами – до 727,59 млн грн з 422,03 млн грн.
Поміж іншим у звіті також зазначено, що у липні було прийнято рішення про випуск облігацій серії “Р” на ПрАТ “Фондова Біржа “Перспектива” номінальною вартістю 200 млн грн, облігації емітовані традиційним номіналом по 1 тис. грн з датою погашення 3 вересня 2029 року.
За підсумками першого півріччя 2026 року Україна мала позитивне сальдо торгівлі товарами з 93 країнами та територіями, врахованими у статистичній таблиці. Сукупний профіцит за цими напрямками становив $3,86 млрд: український експорт до них сягнув $6,60 млрд, імпорт – $2,74 млрд, а загальний товарообіг – $9,33 млрд. Такі розрахунки провів інформаційно-аналітичний центр Experts Club на основі даних Державної митної служби України.
Водночас зовнішня торгівля України загалом залишалася глибоко дефіцитною. У січні–червні 2026 року товарообіг становив близько $70,3 млрд, з яких $49,3 млрд припадало на імпорт і $21,1 млрд — на експорт. Таким чином, загальне від’ємне сальдо торгівлі товарами перевищило $28,2 млрд. Отже, профіцит у торгівлі з окремими країнами компенсував лише частину значно більшого дефіциту, сформованого на інших географічних напрямках.
Найбільше позитивне сальдо Україна отримала в торгівлі з Іспанією — $578,1 млн. Експорт до цієї країни становив $1,09 млрд, тоді як імпорт — $513,0 млн. Товарообіг між країнами перевищив $1,60 млрд. Основу українських поставок на іспанський ринок формували зернові культури, насамперед кукурудза та пшениця, а також соняшникова олія, інші жири й олії рослинного походження, насіння олійних культур і окремі харчові товари. Висока місткість іспанського аграрного та тваринницького секторів підтримує стабільний попит на українське зерно і кормову сировину.
Друге місце посів Єгипет із профіцитом $527,1 млн. Україна експортувала туди товарів на $719,5 млн, а імпортувала на $192,4 млн. Експорт перевищив імпорт у 3,7 раза. Єгипет залишається одним із ключових ринків збуту української пшениці та іншого зерна. Помітну роль у поставках також відігравали рослинні олії, олійні культури, продукти харчування та окремі види металопродукції. Значення цього напрямку виходить за межі двосторонньої торгівлі, оскільки Єгипет є одним із найбільших продовольчих імпортерів у регіоні Близького Сходу та Північної Африки.
На третьому місці опинилася Молдова, позитивне сальдо торгівлі з якою становило $467,2 млн. Український експорт сягнув $551,6 млн, а імпорт – лише $84,3 млн. Експорт перевищував імпорт більш ніж у 6,5 раза. На відміну від більшості північноафриканських партнерів, структура поставок до Молдови була диверсифікованішою. До неї входили електроенергія та інші товари мінеральної групи, продовольство, продукція металургії, будівельні матеріали, хімічні товари, машини та електротехнічне обладнання. Суттєву роль відіграють географічна близькість, автомобільна й залізнична логістика, а також тісні виробничі та споживчі зв’язки між двома країнами.
На Іспанію, Єгипет і Молдову разом припало близько $1,57 млрд, або 40,7% сукупного позитивного сальдо України. П’ять найбільших профіцитних ринків забезпечили вже 54,4%, а перша десятка – 75,8%. Це свідчить про досить високу концентрацію позитивного результату на обмеженій кількості напрямків.
«Наявність позитивного сальдо з 93 країнами демонструє, що Україна зберігає широку географію експорту та здатність генерувати валютну виручку навіть за умов війни, пошкодження виробничих потужностей і постійних логістичних ризиків. Водночас майже 76% сукупного профіциту припадає лише на десять ринків, а значна частина цього результату формується зерновими культурами, рослинними оліями та іншою аграрною продукцією», – наголосив засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club Максим Уракін.
Він вважає, що . така спеціалізація дає Україні конкурентну перевагу, але водночас робить експорт залежним від урожаю, світових цін, пропускної спроможності портів, вартості страхування та стабільності морських маршрутів. Тому якість позитивного сальдо не менш важлива, ніж його номінальний розмір.
Стратегічним завданням, на думку Уракіна, має бути збільшення частки переробленої продукції — готових харчових товарів, кормів, біопродуктів, металевих виробів, обладнання та технологічних рішень. Це дозволить отримувати більшу виручку з тієї самої сировинної бази, створювати робочі місця всередині країни та зменшувати залежність від цінових коливань на світових товарних ринках
Четверте місце в рейтингу посів Алжир із позитивним сальдо $309,2 млн. Експорт до цієї країни становив $388,6 млн, імпорт — $79,3 млн. Поставки майже вп’ятеро перевищували закупівлі. Алжирський напрямок, як і єгипетський, значною мірою спирається на експорт української пшениці та інших зернових культур. Серед важливих груп також були рослинні олії, продукти переробки аграрної сировини та окремі види чорних металів.
Нідерланди посіли п’яту позицію з профіцитом $221,5 млн. При цьому товарообіг із ними був найбільшим серед усіх країн із позитивним сальдо – $1,82 млрд. Україна експортувала товарів на $1,02 млрд, а імпортувала на $797,1 млн. Порівняно з ринками Північної Африки торговельні потоки були значно збалансованішими: експорт перевищував імпорт лише на 28%. До ключових українських поставок належали зернові, рослинні олії, м’ясо та їстівні субпродукти, насіння олійних культур, залишки харчової промисловості й корми. Нідерланди також виконують функцію одного з основних логістичних і торговельних хабів Європи, тому частина ввезеної продукції може надалі постачатися на інші ринки ЄС.
Шосте місце посів Ліван із позитивним сальдо $220,5 млн. За обсягу експорту $224,0 млн імпорт із цієї країни становив лише $3,5 млн. Таким чином, українські поставки перевищували зустрічний товарний потік майже у 65 разів. Основу експорту формували зернові культури, рослинні олії, олійна сировина, готові харчові товари та окремі види металопродукції. Настільки асиметрична структура торгівлі характерна для ринків, які критично залежать від імпорту продовольства, але мають обмежені можливості постачати власну продукцію в Україну.
Позитивне сальдо з Лівією становило $181,3 млн: експорт досяг $200,5 млн, імпорт – $19,2 млн. У торгівлі з Тунісом профіцит дорівнював $155,1 млн за експорту $187,5 млн та імпорту $32,4 млн. Обидва напрямки мають подібну товарну структуру, в якій домінують зернові культури, рослинні олії, інші харчові товари, а також окремі групи металопродукції. Разом Єгипет, Алжир, Лівія і Туніс забезпечили Україні понад $1,17 млрд позитивного сальдо, що підкреслює стратегічне значення Північної Африки для українського експорту.
Дев’яту позицію посів Ірак із профіцитом $151,0 млн. Український експорт становив $151,1 млн, тоді як імпорт був практично відсутній – лише близько $72 тис. Десяте місце посів Ємен, до якого Україна поставила товарів на $117,6 млн, не зафіксувавши помітного зустрічного імпорту. Для обох країн ключове значення мали зернові культури, рослинні олії та інші продовольчі товари. Торгівля з ними фактично мала односторонній експортний характер, що забезпечувало високий профіцит, але водночас підвищувало залежність від платоспроможності покупців, політичної ситуації та безпеки морських перевезень.
Сумарний профіцит першої десятки становив $2,93 млрд. При цьому експорт до цих країн сягнув $4,65 млрд, імпорт – $1,72 млрд, а товарообіг – $6,37 млрд.
Наступні місця посіли Казахстан із позитивним сальдо $98,9 млн, Йорданія – $94,9 млн, Об’єднані Арабські Емірати – $92,7 млн, Болгарія – $88,2 млн та Узбекистан – $82,7 млн. Після включення цих п’яти країн сукупний профіцит 15 провідних напрямків досяг $3,39 млрд, або 87,7% позитивного результату за всіма профіцитними ринками.
Структура експорту до цієї групи була різноманітнішою. До Казахстану й Узбекистану Україна постачала продовольство, фармацевтичну продукцію, вироби з чорних металів, машини та обладнання. У торгівлі з Йорданією значну роль відігравали зернові, рослинні олії та продукти харчування. До Об’єднаних Арабських Еміратів експортувалися аграрні товари, харчова продукція, метали та окремі промислові вироби. Болгарський напрямок поєднував поставки зернових, олійних культур, жирів та олій із торгівлею металопродукцією, машинами й електротехнічним обладнанням.
До країн із помітним позитивним сальдо також належали Грузія, Кіпр, Сирія, Джибуті, Вірменія та Португалія. Натомість у торгівлі з Латвією експорт та імпорт були майже збалансованими: за товарообігу $251,3 млн позитивне сальдо становило лише близько $0,6 млн.
Географія профіцитних ринків показує, що український експорт одночасно спирається на кілька різних економічних поясів. Іспанія, Нідерланди та Болгарія забезпечують доступ до ринку Європейського Союзу; Єгипет, Алжир, Лівія і Туніс формують північноафриканський продовольчий напрямок; Молдова є важливим сусіднім ринком; Ірак, Ємен, Йорданія та держави Перської затоки представляють близькосхідний вектор; Казахстан, Узбекистан, Грузія та Вірменія підтримують присутність українських виробників у Центральній Азії та на Кавказі.
«Для закріплення на цих ринках недостатньо лише виробити конкурентний товар. Потрібні довгострокові контракти, доступне страхування воєнних і комерційних ризиків, експортне кредитування, системна торговельна дипломатія, узгодження ветеринарних і фітосанітарних процедур, а також інвестиції у порти, залізницю, прикордонну інфраструктуру та закордонні логістичні центри. Позитивне сальдо має перетворюватися не просто на статистичну різницю між експортом та імпортом, а на стійкий потік валютної виручки, податків, інвестицій і робочих місць в Україні», – зазначає Максим Уракін.
Аналіз товарної структури свідчить, що головним джерелом позитивного сальдо залишався агропродовольчий комплекс. Саме зернові, рослинні олії, олійні культури, м’ясо, корми та готові харчові продукти формували основу поставок до більшості профіцитних партнерів. За даними Держмитслужби, загальний український експорт продовольчих товарів у першому півріччі 2026 року становив близько $12,5 млрд, металів і виробів із них – $2,2 млрд, машин, обладнання і транспортних засобів – $1,8 млрд.
Таким чином, позитивне сальдо з окремими країнами залишається важливим стабілізатором зовнішньої торгівлі України, однак поки що не може компенсувати загальний товарний дефіцит. Подальше зміцнення позицій на ринках Іспанії, Єгипту, Молдови, Алжиру та Нідерландів має супроводжуватися диверсифікацією номенклатури, розвитком переробної промисловості та збільшенням частки несировинного експорту. Саме перехід від переважно сировинної моделі до поставок продукції з вищою доданою вартістю може зробити позитивне сальдо більш стійким і корисним для довгострокового економічного відновлення країни.
Розрахунки охоплюють торгівлю товарами за січень-червень 2026 року і не включають зовнішню торгівлю послугами.
