17–18 жовтня ц.р. Прем’єр Державної ради Китайської Народної Республіки Лі Цян здійснив офіційний візит до Республіки Узбекистан з метою подальшого зміцнення всебічного стратегічного партнерства між двома країнами, розширення торговельно-економічного та інвестиційного співробітництва, а також реалізації домовленостей, досягнутих на найвищому рівні.
17 жовтня Президент Республіки Узбекистан Шавкат Мірзійоєв прийняв китайську делегацію. Сторони обговорили практичну реалізацію домовленостей, досягнутих під час зустрічі лідерів двох країн у Бішкеку в серпні 2026 року, та відзначили активізацію контактів між парламентами, урядами, регіонами й діловими колами. Узбекистан підтвердив відданість політиці «одного Китаю».
Того ж дня в Палаці міжнародних форумів «Узбекистан» відбулися переговори Прем’єр-міністра Узбекистану Абдулли Аріпова та Лі Цяна. Основну увагу було приділено розвитку співробітництва у промисловості, енергетиці, сільському господарстві, транспорті, цифрових технологіях та інших перспективних сферах.
За останні п’ять років обсяг взаємної торгівлі зріс утричі й за підсумками 2025 року сягнув майже 18 млрд доларів США. Обсяг прямих китайських інвестицій в економіку Узбекистану у 2025 році становив 17 млрд доларів США. У країні діють понад 6,5 тис. підприємств за участю китайського капіталу, а портфель перспективних спільних проєктів оцінюється приблизно у 60 млрд доларів США.
Сторони наголосили на важливості будівництва залізниці Китай — Киргизстан — Узбекистан, яка має розширити транспортну взаємопов’язаність регіону та створити додаткові можливості для торгівлі. Серед інших пріоритетів — розвиток відновлюваної енергетики, хімічної промисловості, автомобілебудування, металургії, геології, інфраструктури, мирного атома, штучного інтелекту, робототехніки та верстатобудування.
Окрему увагу приділено розвитку туристичних, культурних та освітніх обмінів, зокрема збільшенню частоти авіарейсів між містами двох країн. Найближчим часом заплановано проведення Днів культури Узбекистану в Китаї та взаємне відкриття культурних центрів. Також розглянуто взаємодію в межах Шанхайської організації співробітництва та формату «Центральна Азія — Китай».
За підсумками переговорів підписано двосторонні меморандуми про співробітництво у сферах промисловості, енергетики, митного адміністрування, охорони здоров’я, електронної комерції та засобів масової інформації. Символом зміцнення дружніх зв’язків стало рішення про присвоєння одній із вулиць Ташкента назви «Пекін».
Якщо Кабінет Міністрів віддає пріоритет в залізничних перевезеннях олії та паливу, то такий самий пріоритет повинна мати і металопродукція, заявив президент ОП “Укрметалургпром” Олександр Каленков у своїй публікації на сайті організації.
За його словами, уряд готує постанову, яка дасть пріоритет на залізниці, у портах і на кордоні двом вантажам: пальному та рослинній олії.
“З пальним питань немає. Без нього не працює бізнес, і не переживе зиму країна. А от те, що другим у списку опинилася олія, а металургії там немає, мене, чесно кажучи, здивувало”, – написав Каленков.
Він додав, що автори проєкту пояснюють свій вибір високою доданою вартістю та валютним виторгом. “Я з цим погоджуюсь. Але саме за цими критеріями металургія мала б бути в переліку однією з перших. У 2025 році наша галузь дала близько 5,5% ВВП, 150 млрд грн податків і 6 млрд доларів валютної виручки”, – констатував голова “Укрметалургпрому”.
Каленков підкреслив, що сьогодні металурги працюють під постійними обстрілами і знаходяться на межі виживання. З липня морські порти фактично закриті. Тепер залізничні переходи на західному кордоні та Дунай для нас єдиний шлях до клієнта. Перевезення сировини подорожчало з $30 до $68 на тонну продукції.
“Українська сталь потрібна Європі. Наша головна перевага перед азійськими конкурентами полягає у швидкості: ми доставляємо за дні-тижні, а не за місяці. Тому кожен день у черзі на кордоні обертається недоотриманою валютою для держави. Від імені галузі ми офіційно звернулися до прем’єр-міністра з проханням включити металопродукцію в цей експеримент на тих самих умовах, що й пальне та олія. Якщо держава розставляє пріоритети за доданою вартістю і валютою, металургія має бути в цьому списку”, – резюмував президент ОП “Укрметалургпром”.
Кількість успішних електронних ідентифікацій користувачів через систему BankID Національного банку України (НБУ) у третьому кварталі 2026 року зросла до 33,2 млн, що на 19,9% більше порівняно з аналогічним періодом минулого року, коли їх було 27,7 млн, повідомив регулятор.
За даними Нацбанку, порівняно з другим кварталом 2026 року кількість ідентифікацій збільшилася на 1%, а в середньому через систему здійснювалося близько 360 тис. ідентифікацій на добу.
У третьому кварталі до BankID напряму підключили мобільний застосунок “Армія+”, що спрощує авторизацію військовослужбовців. До системи також приєдналися застосунок “112 Ukraine” для зв’язку з екстреними службами, “Мій паспортний Сервіс” для оформлення паспортних послуг та університет КПІ ім. Ігоря Сікорського для доступу до внутрішніх сервісів університету.
Крім того, до BankID приєдналися три компанії, що надають мікрокредити: ТОВ “ФК “Терра кредит”, ТОВ “Кредит ту ю” і ТОВ “ФК “Мега кредит”, які використовуватимуть систему для віддаленої ідентифікації під час видачі онлайн-кредитів.
Наразі система BankID НБУ об’єднує 37 абонентів-ідентифікаторів і 120 абонентів – надавачів послуг.
В Україні за дев’ять місяців 2026 року приєднали 1,9 ГВт нових енергетичних потужностей, що становить понад 80% річного плану, повідомив заступник керівника Офісу президента України Віктор Микита.
“Станом на зараз досягли показника в 1,9 ГВт приєднаної потужності. Це понад 80% річного плану”, – написав Микита в Телеграм-каналі за результатами наради з керівниками обласних військових адміністрацій.
За його словами, під час наради основну увагу приділили роботі на місцях зі збільшення обсягів приєднаної потужності та зміцнення енергетичної стійкості регіонів. Громади працюють над розвитком децентралізованої системи енергогенерації за участю бізнесу та інвесторів.
Зокрема, за вказаний період приєднали понад 620 МВт потужностей вітрових електростанцій (ВЕС), понад 520 МВт когенераційних потужностей, а також понад 460 МВт сонячних електростанцій (СЕС) і понад 270 МВт СЕС приватних домогосподарств.
“Люди продовжують встановлювати автономні системи енергозабезпечення будинків, і ця динаміка тримається на високому рівні. Дякуємо очільникам ОВА, громадам, бізнесу та іншим за важливу для країни роботу в кожній окремій області”, – інформує заступник керівника ОП у п’ятницю.
В Україні за січень-вересень 2026 року відкрито 1293 справи про неплатоспроможність фізичних осіб, що на 37% більше, ніж за аналогічний період 2025 року. Найбільше таких проваджень зафіксовано в Києві, Київській та Львівській областях, свідчать дані Верховного Суду, які оприлюднив сервіс моніторингу державних реєстрів «Опендатабот» 19 жовтня.
За даними дослідження, кількість справ про банкрутство громадян зростає четвертий рік поспіль після скорочення у 2022 році. У 2021 році було відкрито 496 проваджень, у 2022 році – 374, у 2023 році – 576, у 2024 році – 927, а у 2025 році – 1348.
Таким чином, лише за дев’ять місяців 2026 року кількість справ уже на 39,5% перевищила показник усього 2024 року та становила майже 96% від результату повного 2025 року.
Загалом із початку 2021 року в Україні зафіксовано 5014 справ про неплатоспроможність фізичних осіб.
Найбільшу частку громадян, які ініціювали процедуру банкрутства у 2026 році, становлять люди віком від 25 до 45 років. На цю категорію припадає 876 справ, або 67,7% загальної кількості.
Ще 304 провадження, або 23,5%, стосуються осіб старших за 45 років, тоді як 113 справ, або 8,7%, відкрито щодо громадян молодших за 25 років. Наймолодшому заявнику 20 років, найстаршому – 77 років.
За гендерною структурою у 2026 році вперше зафіксовано переважання жінок серед учасників таких проваджень: 685 жінок проти 608 чоловіків. Частка жінок становила 53%, тоді як у 2025 році чоловіки становили 51%.
У регіональному розрізі найбільше справ про неплатоспроможність фізичних осіб розглядають суди Києва – 228 проваджень. Порівняно з дев’ятьма місяцями 2025 року їхня кількість збільшилася на 57,2%, зі 145 справ.
Друге місце посіла Київська область зі 130 провадженнями, третє – Львівська область зі 109. На ці три регіони припадає 467 справ, або 36,1% загальноукраїнського показника.
У Київській області кількість проваджень зросла на 85,7%, із 70 до 130, а у Львівській – на 43,4%, із 76 до 109.
Серед регіонів із помітним збільшенням кількості справ також Кіровоградська область, де показник зріс на 115%, із 20 до 43 проваджень, Тернопільська область – на 64,3%, із 28 до 46, та Харківська область – на 59,4%, із 32 до 51.
Водночас у деяких областях зафіксовано скорочення кількості проваджень. Зокрема, на Вінниччині показник знизився на 18,2%, із 77 до 63 справ, на Одещині – на 5,9%, із 68 до 64, а на Миколаївщині – на 31,3%, із 16 до 11.
Зростання кількості справ про неплатоспроможність може свідчити як про збільшення боргового навантаження на окремі домогосподарства, так і про активніше використання громадянами передбаченої законодавством процедури врегулювання заборгованості. Водночас наведена статистика сама по собі не дозволяє визначити причини банкрутства кожного заявника.
Можливість ініціювати процедуру банкрутства фізичні особи в Україні отримали у жовтні 2019 року, після набрання чинності Кодексом України з процедур банкрутства.
На відміну від банкрутства підприємств, провадження щодо неплатоспроможності громадянина може бути відкрито лише за його власною заявою. Кредитори не мають права самостійно ініціювати таку процедуру щодо фізичної особи.
При цьому відкриття провадження не означає автоматичного визнання людини банкрутом або списання всіх її боргів. Судова процедура може передбачати реструктуризацію заборгованості, погашення вимог кредиторів за рахунок реалізації майна та подальше звільнення від частини зобов’язань у встановлених законом випадках.
Окремі види заборгованості, зокрема аліментні зобов’язання, не підлягають списанню за результатами процедури банкрутства.
Крім того, протягом п’яти років після визнання банкрутом особа зобов’язана повідомляти про свій статус перед укладенням договорів позики, кредиту, поруки або застави. Повторне відкриття справи про неплатоспроможність у цей період також обмежене законодавством.
Перевірити інформацію про банкрутство фізичної особи можна через відповідний сервіс «Опендатаботу» за її податковим номером.
«Опендатабот» – український сервіс моніторингу відкритих державних реєстрів, який надає інформацію про компанії, підприємців, судові рішення, боргові зобов’язання та інші юридично значущі відомості. Сервіс регулярно публікує аналітичні дослідження на основі державної статистики та відкритих даних.
Джерело: «Опендатабот»
ВВП Китаю у третьому кварталі 2026 року зріс на 4,5% у річному вимірі, йдеться у звіті Державного статистичного управління (ДСУ) КНР.
Темпи зростання прискорилися порівняно з другим кварталом, коли вони становили 4,3% і були найнижчими з 2022 року.
Опитані Trading Economics аналітики в середньому очікували зростання ВВП у минулому кварталі на 4,4%.
Зростання ВВП КНР у липні-вересні порівняно з попередніми трьома місяцями становило 1,2% (прогноз – 1,1%) проти 0,9% у квітні-червні.
У січні-вересні обсяг економіки зріс на 4,6% у річному порівнянні та становив 107,1 трлн юанів (близько $16 трлн).
Цільовий показник уряду КНР щодо темпів зростання ВВП на цей рік становить 4,5-5%.
Доходи населення Китаю, що залишаються у розпорядженні, у розрахунку на душу населення за дев’ять місяців зросли на 5,3% р/р – до 34,23 тис. юанів ($5,1 тис.), за даними ДСУ. З урахуванням інфляції вони зросли на 4,4%.
ВВП, ДОХІД, КИТАЙ, СТАТИСТИКА, ЭКОНОМИКА
