Наглядова рада СК «Євроінс Україна» (Київ) 30 липня припинила повноваження голови правління Андрія Яковенка на підставі його заяви про переведення на посаду першого заступника голови правління, повідомила компанія в системі НКЦБФР.
Також зазначається, що головою правління компанії призначено Мирослава Бойчина, який до цього у 2024–2026 роках був головою наглядової ради СК «Євроінс Україна», а також у 2021–2026 роках обіймав посаду голови правління ПрАТ СК «Європейське туристичне страхування» (ЄТС Київ).
Компанія повідомляє, що з 30 липня 2026 року Андрій Яковенко призначений першим заступником голови правління СК «Євроінс Україна».
Рішенням позачергових зборів компанії 30 липня припинено повноваження наглядової ради товариства у повному складі. Зокрема, припинено повноваження голови наглядової ради Мирослава Бойчина, членів наглядової ради Тодорка Георгієва та Івана Христова. Головою наглядової ради призначено Янко Ніколова, членами наглядової ради – Тодорка Георгієва та Івана Христова.
СК «Євроінс Україна» — універсальна страхова компанія. Працює на ринку України з 1992 року. Входить до складу болгарської страхової групи Euroins, однієї з найбільших незалежних страхових груп у країнах Центральної, Східної та Південно-Східної Європи.
Російський маркетплейс Wildberries планує у першому кварталі 2027 року ввести в експлуатацію в Казахстані два великі логістичні комплекси загальною площею понад 260 тис. кв. м, повідомив міністр торгівлі та інтеграції Казахстану Арман Шаккалієв.
«У першому кварталі наступного року в Алмати близько 160 тис. кв. м — компанія проводить будівельно-монтажні роботи. І в Астані близько 100 тис. кв. м», — заявив міністр на брифінгу в уряді Казахстану 4 серпня.
За його словами, ці проєкти є частиною раніше оголошеної програми розвитку казахстанського підрозділу Wildberries. Наразі компанія орендує в країні близько 46 тис. кв. м складських приміщень.
Шаккалієв також повідомив, що Wildberries не надсилала владі Казахстану нових звернень щодо пошуку або відкриття додаткових складських потужностей.
При цьому офіційні дані щодо розподілу площ між містами розходяться зі словами міністра. У повідомленні, опублікованому урядом Казахстану, йдеться про те, що логістичний хаб Wildberries, який будується в Астані, матиме площу 160 тис. кв. м, а не 100 тис. кв. м.
Інвестиції в астанинський комплекс оцінюються в 47,7 млрд тенге. Проєкт передбачає створення близько 6 тис. робочих місць, а завершення будівництва також заплановано на перший квартал 2027 року.
Представники об’єднаної компанії RWB раніше також повідомляли, що в Астані будується об’єкт площею 160 тис. кв. м, а неподалік від Алмати — комплекс площею понад 100 тис. кв. м. Таким чином, загальна площа двох центрів дійсно перевищить 260 тис. кв. м, однак остаточний розподіл площ між містами потребує уточнення.
Вартість логістичного центру Wildberries в Алмати раніше оцінювалася владою Казахстану в 43,2 млрд тенге. Точна дата завершення будівництва цього об’єкта у відповідному повідомленні не вказувалася.
Нові центри мають розширити можливості маркетплейсу щодо прийому, зберігання, сортування та доставки товарів у межах Казахстану. Розширення місцевої складської мережі також може скоротити терміни доставки та збільшити кількість казахстанських підприємців, які працюють через платформу.
У 2025 році обсяг роздрібної електронної торгівлі в Казахстані з урахуванням маркетплейсів досяг 3,769 трлн тенге. На продажі через маркетплейси припало 3,238 трлн тенге, або 86% усього ринку електронної комерції.
Wildberries входить до числа найбільших торговельних платформ Казахстану. Раніше Міністерство торгівлі повідомляло про плани Wildberries та Ozon побудувати в Астані та Алмати три фулфілмент-центри загальною площею 291 тис. кв. м із сукупними інвестиціями 101,3 млрд тенге.
Україна посіла 20-те місце серед найбільших торговельних партнерів Узбекистану за підсумками січня-червня 2026 року, свідчать дані Національного комітету Узбекистану зі статистики.
Зовнішньоторговельний оборот між Україною та Узбекистаном за шість місяців становив $206,1 млн проти $151,9 млн за аналогічний період 2025 року. Таким чином, двостороння торгівля збільшилася на 35,7%.
Постачання українських товарів до Узбекистану становили близько $171,9 млн, тоді як експорт узбецьких товарів до України оцінювався у $34,2 млн. Позитивне для України сальдо двосторонньої торгівлі досягло приблизно $137,7 млн.
На Україну припало близько 0,5% загального зовнішньоторговельного обороту Узбекистану.
Загалом зовнішньоторговельний оборот Узбекистану в січні-червні 2026 року становив близько $41 млрд.
Найбільшим торговельним партнером країни залишався Китай, на який припало 23,1% загального обороту, або близько $9,5 млрд. Росія посіла друге місце з часткою 17,1%, що відповідає приблизно $7 млрд.
До п’ятірки найбільших партнерів Узбекистану також увійшли Казахстан із часткою 6,8%, Туреччина – 3,4% та Афганістан – 2,6%.
Окремо Міністерство інвестицій, промисловості та торгівлі Узбекистану повідомило, що експорт країни без урахування золота у першому півріччі становив $14,4 млрд, збільшившись на 32,2%, або на $3,5 млрд, порівняно з аналогічним періодом минулого року.
Основним ринком збуту узбецьких товарів і послуг була Росія, куди поставили продукції на $2,4 млрд. Експорт до Китаю становив $2,18 млрд, Афганістану – $961 млн, Казахстану – $715 млн, Франції – $707 млн, Туреччини – $516 млн, Киргизстану – $453 млн.
Основними драйверами зростання узбецького експорту стали послуги з показником $5,7 млрд, продукція легкої промисловості – $1,66 млрд, металургійної та гірничодобувної промисловості – $1,3 млрд, плодоовочева продукція – $875 млн і будівельні матеріали – $714 млн.
Географія експорту Узбекистану за підсумками першого півріччя розширилася ще на сім країн і територій та охопила 211 держав і територій.
Першоджерела: Національний комітет Узбекистану зі статистики та повідомлення Міністерства інвестицій, промисловості та торгівлі Узбекистану від 29 липня 2026 року.
Новокраматорський машинобудівний завод” (НКМЗ, Краматорськ Донецької обл.) завершив перше півріччя 2026 року зі збитком у розмірі 228,2 млн грн, наростивши його у 3,7 раза порівняно із січнем-червнем 2025 року
Згідно з оприлюдненим на сайті заводу фінансовим звітом, чистий дохід від реалізації за цей період скоротився більш ніж вдвічі – до 371,4 млн грн.
Валовий збиток становив 63,4 млн грн супроти прибутку 173,3 млн грн у січні-червні-2025, а збиток від операційної діяльності сягнув 275 млн грн (більше у 5,5 раза).
На експорт поставлено продукції у звітний період на 351,7 млн грн, або 94,7% загального виторгу, а обсяг експорту скоротився більше, ніж удвічі.
Зокрема, на 47,2% скоротився експорт на основний експортний ринок в Індію – до 166,8 млн грн, майже на 20% до Словаччини – до 45,5 млн грн, у 3,2 раза до Румунії – до 3,7 млн грн, не було поставок у Болгарію (у першому півріччі 2025 року – 63,4 млн грн), Литву (36,2 млн грн), Францію (6,1 млн грн).
Натомість у 3,6 раза зросли поставки в Польщу – до 44,9 млн грн, Люксембург на 47,5% – до 63,9 млн грн.
У другому кварталі обсяг реалiзованої продукцiї становив 194,6 млн грн, у т.ч. на експорт – 189,7 млн грн, обсяг товарної продукцiї – 99,9 млн.грн., у т.ч. на експорт – 95,0 млн грн. Збиток становив 112,7 млн грн (рік тому – 88,4 млн грн).
“Незважаючи на складну економічну ситуацію та воєнний стан в Україні НКМЗ продовжуватиме зберігати, обладнання та робочі кадри, формуватиме проекти у галузі досліджень та інновацій”, – йдеться у звіті.
Водночас завод зазначає, що діяльність в умовах військової агресії РФ проти України, близькість лінії бойових дій, ускладнення логістики і перебої у забезпеченні енергією призводить до значного зменшення обсягів виробництва продукції та неритмічного характеру діяльності.
В таких умовах підприємство тимчасово з червня поточного року призупинило виробництво. За інформацією на сайті компанії, 12 червня поточного року вона спростувала повідомлення у ЗМІ щодо релокації НКМЗ у Перечин (Закарпатська обл.).
“ПрАТ “НКМЗ” не здійснює релокацію підприємства до міста Перечин, не переносить виробничі потужності та не реалізує проєкти, пов’язані з переїздом підприємства до Закарпатської області”, – йдеться у повідомленні пресслужби на сайті.
НКМЗ – містоутворююче підприємство Краматорська, найбільше в Україні з виробництва прокатного, металургійного, ковальсько-пресового, гідротехнічного, гірничорудного, підіймально-транспортного, гідротехнічного та залізничного обладнання.
Завод завершив 2025 рік зі збитком 127 млн грн, тоді як 2024 року чистий прибуток склав 36,3 млн грн, за зростання чистого доходу на 29,6% – до 1,49 млрд грн.
Станом на 1 липня 2026 року середньооблікова чисельність штатних працівників склала 4,018 тис. осіб – на 12,7% або на 587 осіб менше, ніж торік.
Фінансові регулятори Казахстану та Китаю досягли домовленості про запуск пілотного проєкту щодо розрахунків у цифровому тенге та цифровому юані, повідомила прес-служба Національного банку Казахстану за підсумками візиту його делегації до КНР.
«Важливим кроком стало досягнення домовленості між Національним банком і Народним банком Китаю щодо запуску пілотного проєкту з розрахунків у цифровому тенге та цифровому юані», — йдеться в повідомленні.
«Ми домовилися про інтеграцію цифрового тенге та цифрового юаня за двома взаємодоповнюючими напрямками: багатосторонній платформі mBridge (міжнародна мультивалютна платформа для транскордонних платежів і переказів у режимі реального часу, що використовує технології блокчейн) та прямій двосторонній інтеграції через CBETS (Cross-Border e-CNY Transfer Services, платформа цифрового юаня для транскордонних розрахунків)», — пояснив заступник голови Нацбанку Казахстану Бінур Жаленов, який брав участь у переговорах, на своїй сторінці в соцмережах.
Під час переговорів із компанією Cross-Border Interbank Payment System (CIPS) сторони обговорили подальші практичні кроки щодо реалізації меморандуму про взаєморозуміння між Нацбанком, Національною платіжною корпорацією та CIPS, а також перспективи розширення використання транскордонної платіжної інфраструктури, розвитку розрахунків у національних валютах та зміцнення взаємодії у сфері міжнародних платежів.
У рамках реалізації меморандуму між Національною платіжною корпорацією Казахстану та UnionPay International (UPI) — глобальним підрозділом China UnionPay з міжнародного розвитку продуктів і послуг UnionPay — до кінця року буде реалізовано інтеграцію QR-платежів між країнами, повідомляє Нацбанк Казахстану.
Також центральні банки підписали нову угоду про валютний своп терміном на три роки з можливістю продовження за взаємною згодою сторін.
На зустрічах з Асоціацією банків Китаю та керівництвом найбільших комерційних банків КНР обговорювалася їхня участь у фінансуванні інвестиційних проєктів у Казахстані та випуску боргових інструментів.
Криворізький гірничо-металургійний комбінат ПАТ “ArcelorMittal Кривий Ріг” (АМКР, Дніпропетровська обл.) завершив січень-червень цього року із чистим збитком 6 млрд 641,858 млн грн, наростивши його на 57,4% порівняно з першим півріччям минулого року, коли він становив 4 млрд 219,136 млн грн.
Згідно з проміжним звітом підприємства, копія якого є у розпорядженні агентства “Інтерфакс-Україна”, дохід АМКР від звичайної діяльності за цей період становив 32 млрд 839,717 млн грн проти 33 млрд 818,076 млн грн у січні-червні-2025.
Непокритий збиток на кінець червня 2026 року становив 39 млрд 482,201 млн грн.
Обсяги виробництва АМКР у звітному періоді: чавун – 311,234 тис. тонн, прокат – 381,185 тис. тонн, залізорудний концентрат – 633,045 тис. тонн. Частка експорту в загальному обсязi продажiв – 66%. Протягом звiтного перiоду АМКР реалiзовував сталеву продукцiї на внутрiшньому ринку, ринках Європи та частину до iнших країн, як-от Єгипет, Молдова, Туреччина. Продукцiя експортувалася залiзницею та через чорноморськi порти.
Як повідомлялося, “ArcelorMittal Кривий Ріг” завершив січень-березень 2026 року з чистим збитком 4 млрд 599,057 млн грн, наростивши його на 54,8% порівно з аналогічним періодом 2025 року, коли він становив 2 млрд 970,387 млн грн. Дохід від звичайної діяльності у цей період становив 13 млрд 244,044 млн грн проти 15 млрд 63,014 млн грн у січні-березні-2025.
АМКР завершив 2025 рік з чистим збитком у розмірі 8 млрд 896,797 млн грн, тоді як 2024 року він становив 8 млрд 848,963 млн грн. Дохід від звичайної діяльності за 2025 рік сягнув 70 млрд 634,443 млн грн, у 2024 році – 64 млрд 591,407 млн грн.
Разом з тим АМКР завершив 2025 рік з консолідованим чистим збитком у 8 млрд 887,789 млн грн порівняно з 8 млрд 841,794 млн грн у 2024 році. При цьому консолідований дохід від звичайної діяльності тоді становив 70 млрд 627,356 млн грн, у 2024 році – 64 млрд 599,685 млн грн. Консолідований непокритий збиток на кінець минулого року становив 32 млрд 927,580 млн грн.
У 2024 році комбінат зменшив консолідований чистий збиток на 25,5% проти 2023 року – до 8 млрд 841,812 млн грн з 11 млрд 875,984 млн грн. При цьому чистий дохід зменшився на 54,3% – до 64 млрд 599,685 млн грн з 41 млрд 873,521 млн грн.
“ArcelorMittal Кривий Ріг” – найбільший виробник сталевого прокату в Україні. Спеціалізується на випуску довгомірного прокату, зокрема, арматури і катанки.
ArcelorMittal володіє в Україні найбільшим гірничо-металургійним комбінатом “ArcelorMittal Кривий Ріг” і низкою малих компаній, зокрема ПАТ “ArcelorMittal Берислав”.
За даними підприємства, у власності Arcelor Mittal Duisburg GmbH (ФРН) перебуває 95,128% його акцій.
Статутний капітал меткомбінату становить 3 млрд 859,533 млн грн.
