У Франції 17 жовтня 2026 року відбулися масштабні загальнонаціональні протести проти зростання вартості життя, подорожчання пального та скорочення фінансування державних послуг. За даними Міністерства внутрішніх справ країни, у демонстраціях взяли участь близько 550 тис. осіб, тоді як організатори оцінюють кількість учасників у 800 тис., повідомляють Reuters та французьке видання Le Monde.
Загалом у країні відбулося 110 демонстрацій. Лише в Парижі, за оцінкою міністра внутрішніх справ Лорана Нуньєса, на вулиці вийшли приблизно 110 тис. людей. Протести також охопили Марсель, Ліон, Лілль, Бордо, Тулузу та інші великі міста.
Основними вимогами учасників стали підвищення заробітних плат і пенсій, стримування цін на продовольство та енергоносії, збільшення фінансування освіти й охорони здоров’я, а також збереження соціальних гарантій.
До акцій долучилися профспілки, студентські організації, представники фермерських об’єднань, працівники транспортного сектору та активісти руху «жовтих жилетів», який виник у Франції у 2018 році через підвищення цін на пальне.
Нинішня хвиля протестів розпочалася у вересні зі студентських виступів проти нестачі викладачів, поганого стану навчальних закладів і недостатнього державного фінансування освіти. Згодом вимоги розширилися, охопивши питання купівельної спроможності населення, соціальної нерівності та економічної політики уряду.
Попри переважно мирний характер демонстрацій, у низці міст відбулися зіткнення з поліцією, підпали автомобілів, погроми магазинів та напади на адміністративні будівлі.
У Парижі найбільш напружена ситуація спостерігалася поблизу площі Республіки, де окремі групи учасників заворушень кидали в поліцейських каміння та піротехнічні засоби. Правоохоронці застосовували сльозогінний газ і водомети. Також повідомлялося про пограбування магазинів та пошкодження банківських відділень.
У Марселі група протестувальників проникла до будівлі міської ради, у Ліоні було підпалено туристичний офіс, а в Ліможі пожежа пошкодила будівлю мерії. Інциденти із пошкодженням адміністративних будівель також зафіксовано в інших містах.
За попередніми даними Міністерства внутрішніх справ Франції, поліція затримала близько 400 осіб. Влада повідомила про постраждалих серед правоохоронців і цивільного населення. Окреме розслідування розпочато після тяжкого поранення неповнолітнього учасника протесту в Сент-Етьєні.
Президент Франції Емманюель Макрон засудив насильство та заявив про необхідність притягнення винних до відповідальності. Прем’єр-міністр Себастьєн Лекорню наголосив, що уряд не допустить використання заворушень для тиску на державні інституції.
Водночас організатори протестів підкреслюють, що переважна більшість учасників виступала мирно та вимагала перегляду соціально-економічної політики держави.
Масові виступи відбуваються на тлі складної ситуації з державними фінансами Франції. Згідно з представленим 1 жовтня проєктом державного бюджету на 2027 рік, уряд планує скоротити дефіцит із прогнозованих 5,4% ВВП у 2026 році до 5% ВВП у 2027 році.
Для досягнення цієї мети передбачено загальні заходи бюджетної консолідації на €54 млрд, зокрема €43 млрд у межах законопроєктів про державний бюджет і фінансування системи соціального забезпечення.
При цьому уряд прогнозує уповільнення економічного зростання Франції до 0,5% у 2026 році з можливим прискоренням до 1% у 2027 році. Витрати на обслуговування державного боргу можуть зрости із €79,2 млрд у 2026 році до €91,2 млрд наступного року.
Профспілки побоюються, що заходи з обмеження державних витрат посилять навантаження на домогосподарства, насамперед із низькими та середніми доходами.
Протести вже спричинили перебої в роботі міського транспорту, тимчасове закриття окремих станцій паризького метро та пошкодження торговельних об’єктів. Остаточна оцінка економічних збитків від заворушень наразі не оприлюднена.
Нова хвиля соціального невдоволення посилює політичну напруженість у Франції напередодні президентських виборів 2027 року та ускладнює обговорення бюджетної політики. Подальший розвиток ситуації залежатиме, зокрема, від переговорів уряду з профспілками та представниками студентського руху.
Франція є другою за величиною економікою єврозони після Німеччини та одним із найбільших торговельно-економічних партнерів України в Європейському Союзі.
