Ціни на молоко екстра ґатунку в Україні в січні 2025 року знизилися на 8% – до 18,5 грн/кг у порівнянні з груднем 2024 року, повідомили в Спілці молочних підприємств України (СМПУ).
Аналітики зауважили, що ціни на молоко в січні 2025 року були на 23% вищі, ніж у січні 2024 року, і на 33%, ніж у червні 2024 року.
При цьому темп зростання цін на сире молоко в Україні (у грн) у ІІ півріччі-2024 у 2,3 рази перевищував показник по ЄС (у EUR – у 1,8 рази). Середня ціна січня-2025, виражена в EUR (за вітчизняний базис якості) склала майже EUR42,7/100 кг – проти – EUR 45,7/100 кг у грудні 2024 року та EUR44,7 у листопаді 2024 року.
“Ціна в EUR знизилась проти грудня-2024 майже на 7%, проти листопада-2024 – на 5,5%. При цьому, проти червня-2024 ціна зросла на 34%; проти січня-2024 – на 18,5%. Середня ціна, виражена у євро і перерахована у євробазис, у січні-2024 знизилась до EUR47,3/100 кг – із майже EUR51/100 кг у грудні-2024”, – констатували в СМПУ.
Експерти привернули увагу, що співвідношення між рівнями цін в Україні та ЄС / Польщі у січні 2024 року становило 87% – до середнього показника по країнах ЄС і 82,5% – до середнього показника Польщі.
“Відповідні співвідношення “відкотились” на рівень жовтня-2024 – конкурентоспроможність вітчизняних молокопродуктів у січні-2025 зросла”, – резюмували в галузевій асоціації.
Компанії з Об’єднаних Арабських Еміратів (ОАЕ) готові інвестувати у виготовлення продуктів переробки, перевалку зернових та розвиток портів, повідомило Міністерство аграрної політики та продовольства.
За інформацією міністерства, у ході робочого візиту до Саудівської Аравії міністр аграрної політики та продовольства Віталій Коваль у складі урядової делегації на чолі з першою віцепрем’єркою, міністеркою економіки Юлією Свириденко зустрілися з понад 20 провідними компаніями ОАЕ. Серед яких оператори портів, інвестиційні, аграрні і трейдингові підприємства, які зацікавлені в імпорто-експортній співпраці з Україною.
“Україна та Об`єднані Арабські Емірати відкрили нову сторінку в економічному партнерстві. Серед компаній ОАЕ є ті, які готові заходити на український ринок. Зокрема, інвестувати у виготовлення продуктів переробки, наприклад олійних культур, ріпаку, сої. А також перевалку зернових та розвиток портової інфраструктури”, – зауважив Коваль.
Міністр акцентував, що український агросектор вже зараз активно працює із ОАЕ. За 2024 рік експортували аграрної продукції на понад $197 млн. Серед найпопулярніших товарів були: жири та олії тваринного або рослинного походження, м’ясо та їстівні субпродукти, зернові культури, оцет тощо.
Як повідомлялося, в Абу-Дабі 17 лютого було підписано угоду про Всеосяжне економічне партнерство між Україною та ОАЕ. Вона передбачає вільну торгівлю між країнами та лібералізацію доступу до ринку ОАЕ українських агротоварів, зокрема, безмитні поставки яловичини, баранини, молочних і перероблених продуктів харчування. Крім того, саудівська сторона виявила зацікавленість у спільному розвитку м`ясного скотарства та виробництві органічної продукції.
Україна після повномасштабного вторгнення і блокування морських портів 2022 року почала активно використовувати наземні шляхи експорту агропродукції, що дозволило суттєво скоротити транзит агропродукції через країни ЄС, повідомили в Українському клубі аграрного бізнесу (УКАБ).
Аналітики відзначили, що максимальний обсяг, який був експортований через кордони сусідніх країн, становив 3,7 млн тонн зернових, олійних культур і продуктів їх переробки в серпні 2023 року, коли вже припинив роботу “зерновий коридор”, а власний український морський шлях ще не розпочав роботу.
Експерти констатували, що структура експорту в розрізі країн була наступною: Румунія – 73% всього експортованого обсягу (завдяки морському порту Констанца), Польща – 14%, Угорщина – 9%, Молдова – 2% та Словаччина – 2%.
“Налагодження власного експортного шляху дозволило Україні зменшити транзит через сусідні країни. За останні 6 місяців 2024 року середньомісячний обсяг експорту через сусідні країни скоротився в 3,7 рази в порівнянні з піковим показником і становив в середньому 1,0 млн тонн зернових, олійних і продуктів їх переробки”, – наголосили в УКАБ.
При цьому, в грудні 2024 року в порівнянні з піковим показником експорт через румунський кордон скоротився в 8,2 рази до 0,3 млн тонн, польський – у 1,9 разів до 0,3 млн тонн, угорський – в 1,9 разів до 0,2 млн тонн, молдовський – в 8,9 разів до 0,01 млн тонн і словацький – в 12,0 разів до 0,01 млн тонн.
Страхова група “ТАС” (Київ) у січні 2025 року зібрала 525,3 млн грн страхових премій, що на 47% більше, ніж за аналогічний період 2024 року.
Як повідомляється на сайті страховика, збори по КАСКО за січень 2025 року склали 9,54% від загального обсягу, або 50,12 млн грн, що на 7,7% нижче за показник за січень 2024 року; за ОСЦПВ – 38,45%, або 201,98 млн грн, що у 2,1 разів більше, за “Зеленою картою” – 25,84%, або 135,72 млн грн (+46,9%).
За договорами добровільного медичного страхування СГ “ТАС” зібрала 73,54 млн грн платежів, що на 5,3% нижче показника за аналогічний період минулого року, і становить 14,5% загального обсягу премій.
За договорами страхування майна було залучено 8,11 млн грн страхових премій, що на 22,8% менше минулорічного показника.
За іншими договорами страхування компанія зібрала 55,78, що у 2,1 разів більше об’ємів січня-2024.
Як повідомлялося, СГ “ТАС” у січні 2025 року виплатила за укладеними договорами страхування 202,6 млн грн, що на 26,5% перевищує суму відшкодувань компанії за аналогічний місяць 2024 року.
З усього обсягу 27,63% виплат припало на КАСКО (56 млн грн), що на 37% більше, ніж за січень попереднього року, на ОСАЦВ – 31%, або 62,7 млн грн (+7,8%), на “Зелену карту” – 24,9%.
Частка ДМС у портфелі виплат компанії за підсумками грудня становила 15,9%, або 32,13 млн грн (+28,3%).
За іншими договорами страхування компанія виплатила 14,82 млн грн.
СГ “ТАС” зареєстрована у 1998 році, є універсальною компанією, що пропонує клієнтам понад 80 видів страхових продуктів з різних видів добровільного та обов’язкового страхування. Має розгалужену регіональну мережу: 28 регіональних дирекцій та філій та 450 офісів-продажів по всій території України
АТ “Укрзалізниця” (УЗ) спрощує вимоги до тендерних закупівель компанії, скорочуючи список товарів, які потребували інспекторської перевірки майже вполовину – з 92 до 47 номенклатурних позицій.
“Правління компанії прийняло рішення більше не застосовувати при закупівлях вимоги щодо залізничного призначення продукції та суттєво обмежило перелік номенклатури товарів, що підлягають інспекторському контролю”, – повідомила прес-служба компанії у Телеграм у понеділок.
Перелік продукції, що вимагає інспекторського контролю – процедури перевірки якості та відповідності продукції встановленим стандартам на етапі її виробництва, буде скорочено до 47 найменувань. Нині у затвердженому наказом “Укрзалізниця” від 1 лютого 2016 року №44 списку продукції згадується 92 позиції. Зокрема, зазначені локомотиви, електропоїзди, пасажирські вагони, вантажні вагони, тягові електродвигуни, автогальмове обладнання, цистерни, рефрижераторні вагони, колісні пари, рейки залізничної колії, стрілочні переводи.
Новий перелік продукції, що підлягає постановці на виробництво та інспекторському контролю, буде оприлюднений на сайті “Укрзалізниці”. Також у компанії повідомили, що протягом найближчих тижнів будуть внесені зміни до стандартної тендерної документації та почнуться оголошення зі зміненими вимогами по конкретних предметах закупівлі.
У компанії зазначили, що позначку “продукція залізничного призначення”, що вимагає від неї проходження спеціальної процедури постановки на виробництво, має близько чверті номенклатури, яку купує “Укрзалізниця”.
Норма ускладнювала участь у тендерах для більшості виробників та постачальників, а також створювала значні корупційні ризики, підкреслили у компанії, зазначивши, що зменшення вимог до учасників та посилення вхідного контролю з боку “Укрзалізниці” спростить участь у тендерних процедурах, підвищить конкуренцію у торгах та забезпечить необхідну якість, зазначили у компанії.
“Як і обіцяли у грудні на конференції “День постачальника: залізне партнерство”, ми виключили з переліку всю продукцію, що не є специфічною залізничною та прямо не впливає на безпеку руху. Це суттєво спрощує для багатьох постачальників участь у наших тендерних процедурах. По суті, для переважної більшості позицій ми перенесли етап контролю якості з кваліфікації учасників вже на стадію поставки, оскільки насамперед нас цікавлять не довідки, якими штучно обмежували конкуренцію, а якість поставленої нам продукції”, – процитувала пресслужба директора АТ “Укрзалізниця” Олександра Находа.
Наступним кроком буде значне скорочення переліку продукції, що вимагає умовного номера (унікального ідентифікатора, який присвоюється продукції залізничного призначення, що підлягає обов’язковому інспекторському контролю – ІФ-У), уточнили в “Укрзалізниці”.
Компанія Kreisel із концерну Fixit Gruppe завершила будівництво заводу будівельних матеріалів і систем у с. Піски (Львівська обл.), інвестиції в проєкт становили майже EUR14 млн, повідомила пресслужба Львівської ОВА.
«Насамперед дякуємо вам за підтримку нашого проєкту, адже він має велике значення не тільки для нашої компанії, а й для Європи. Одним із наших головних завдань є створення умов для розвитку місцевої економіки, залучення інвестицій та створення нових робочих місць», – цитується у прес-релізі директор регіону Східна Європа концерну Fixit Gruppe Міхаель Краус.
За його словами, наразі тривають пусконалагоджувальні роботи та оформлення документації для отримання сертифіката про введення об’єкта в експлуатацію.
Концерн приділяє особливу увагу локальному кадровому питанню та навчанню. Так, для обслуговування обладнання сертифікували та навчили фахівців, що дало змогу забезпечити введення в експлуатацію без залучення іноземних монтажних груп.
Як зазначається у пресрелізі, партнером компанії у підготовці професійних кадрів також стане Рава-Руський ліцей. Крім того, планується запустити академію у Львівській області, яка спеціалізуватиметься на підготовці фахівців для будівельної галузі.
Представники Kreisel та Львівської ОВА також обговорили можливість облаштування вітрових електростанцій для живлення соціально важливих об’єктів.
Як повідомлялося, будівельні роботи на заводі Kreisel у Львівській області розпочалися в серпні 2021 року.
Засноване 2004 року ТОВ «Крайзель – будівельні матеріали» є дочірнім підприємством австрійської Roefix AG і входить до складу міжнародного концерну Fixit Gruppe – одного з провідних постачальників будівельних матеріалів. Концерн об’єднує п’ять торгових марок Fixit, Greutol, Hasit, Kreisel і Röfix.
