21 жовтня відбувся DFNC2: German Edition – Німецько-український семінар оборонних індустрій. Цей захід організували Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості, Міністерство оборони України, Федерація німецької промисловості (BDI) та Німецько-українська торгово-промислова палата.
Захід був організований для того, щоб українські та німецькі оборонні компанії домовились про співробітництво в галузі ОПК.
“Україна зараз – країна можливостей. Саме тут задаються тренди оборонної галузі на найближчі десятиліття. А нові технології проходять перевірку в реальних бойових діях. І, звичайно, ми готові ділитися з нашими партнерами вивченими уроками та здобутим досвідом. Ми вже маємо досвід співпраці з німецькими компаніями і будемо раді його розширити. Тож запрошуємо партнерів до співпраці”, — сказав Міністр з питань стратегічних галузей промисловості Герман Сметанін.
Семінар зібрав більше сотні учасників. Це були представники 35 українських компаній, в т.ч. асоціацій, двох українсько-німецьких компаній, 12 німецьких, в т.ч. асоціації. На полях заходу провели понад 100 b2b та b2g зустрічей.
“Посилення оборонно-промислової співпраці є життєво важливим і відповідає стратегічним інтересам України та Німеччини. Вона відкриває широкі можливості для розвитку інновацій”, — зазначив керівник відділу міжнародного співробітництва, політики безпеки, оборони та космосу Федерації німецької промисловості Маттіас Вахтер.
Як зазначив міністр Герман Сметанін, Україна має успішний досвід співробітництва з німецькими компаніями. Це, зокрема, спільне підприємство Rheinmetall та Укроборонпрому з ремонту німецьких БМП, співпраця з Helsing в напрямку штучного інтелекту, відкриття офісу KNDS, виробництво Quantum Systems та інші. Такі заходи як Німецько-український семінар оборонних індустрій DFNC2: German Edition є частиною екосистеми DFNC та сприяють створенню нових домовленостей про співпрацю, над реалізацією яких надалі працює Мінстратегпром спільно з профільними міністерствами та відомствами з метою посилення обороноздатності Сил оборони України.
Комунальне підприємство «Київпастранс» заявило про намір укласти з СК «Гардіан» (Київ) договір на обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСЦПВ) D2 200 од. Як повідомляють у системі електронних держзакупівель Prozorro, очікувана вартість закупівлі послуг страхування становила 1716 тис. грн, цінова пропозиція компанії 1710,8 тис. грн.
Компанія була єдиним учасником тендера.
СК «Гардіан» входить до складу президії Ліги страхових організацій України. Із січня 2020-го набула статусу повного члена МТСБУ, має право реалізовувати поліси «Зелена картка».
У жовтні 2020 року рішенням загальних зборів членів Ядерного страхового пулу України СК «Гардіан» увійшла до його складу.
АВТОТРАНСПОРТ, Київпастранс, ОСЦПВ, СК "Гардіан", СТРАХУВАННЯ
Функції центральної медико-соціальної експертної комісії (МСЕК) в Україні виконуватиме Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності, повідомляють на сайті Міністерства охорони здоров’я в понеділок.
«Зазначимо, що система МСЕК складається з установ центрального та регіонального рівня. МОЗ утворює тільки Центральну МСЕК, що здійснює організаційно-методичні функції. Регіональна ж вертикаль охоплює 328 МСЕК, з них 25 обласних бюро та понад 300 центрально-міських і міжрайонних комісій. Управління діяльністю обласних бюро МСЕК здійснює керівник, якого призначає і звільняє засновник – обласна рада. Тобто керівники місцевих комісій призначаються розпорядженням голови обласної ради на підставі рішення обласної ради», – йдеться в повідомленні.
Повідомляється, що в Українському державному НДІ медико-соціальних проблем інвалідності, якому передано функції Центральної МСЕК, упродовж 2024 року створювалась необхідна матеріально-технічна база, яка може значно спростити процес проходження експертизи для людей.
При цьому алгоритм оскарження рішень МСЕК не змінився. Якщо справу було направлено на оскарження до Центральної МСЕК, її буде перенаправлено до НДІ медико-соціальних проблем інвалідності. З приводу розгляду та подальших дій із заявником зв’яжуться, черговість розгляду буде збережено.
«Загалом процедура оскарження зараз така: якщо ви вважаєте, що рішення МСЕК необґрунтоване, ви можете його оскаржити. Спочатку варто це зробити в досудовому порядку в комісії вищого рівня, якщо ж і далі ви не будете згодні з результатом – потрібно звернутися до суду. Досудовий порядок оскарження передбачає такі кроки: написання заяви до тієї самої комісії, де ви проходили експертизу, або обласної комісії. Після цього буде проведено експертизу (за потреби з проведенням додаткового обстеження) і винесено нове рішення. Якщо ви не згодні з новим рішенням, то можете подати оскарження до Центральної медико-соціальної експертної комісії, функції якої виконує Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України в місті Дніпро», – ідеться в повідомленні.
У МОЗ також нагадали, про розроблений законопроєкт щодо трансформації процесів оцінки функціональності, встановлення інвалідності та ліквідації МСЕК. Наразі документ винесено на громадське обговорення.
Німецько-українська промислово-торговельна палата (AHK Ukraine) заявляє про численні проблеми в бізнесі, що склалися внаслідок зупинки процедури електронного бронювання персоналу через портал «Дія», і долучилася до закликів відновити його.
«Це рішення може мати незворотні наслідки. Втрата ключових працівників ставить під загрозу не лише бізнес, а й стабільність української економіки. Безперебійна робота компаній, критично важливих для функціонування країни, необхідна як для підтримки оборонної сфери, так і для стабільності суспільства загалом», – висловив думку голова правління AHK Ukraine Райнер Перау в коментарі агентству “Інтерфакс-Україна” в понеділок.
Як зазначають у промислово-торговельній палаті, зупинення бронювання українських працівників, незважаючи на мільйонні інвестиції німецьких компаній на підтримку економіки України під час війни, загрожує бізнесу і безпосередньо стабільності стратегічно важливих галузей. Ритейл і виробництво зазнають найбільших втрат.
Підкреслюється, що призупинення бронювання та хаотичне вручення повісток уже заброньованим співробітникам ставлять німецькі компанії перед критичним викликом.
«Уже зібрано достатньо прикладів: окремі корпорації вже попереджають про можливе повне припинення своєї діяльності, якщо мобілізація охопить виробничий, операційний чи ІТ-департаменти, що забезпечують управління інфраструктурою всієї української мережі. Одна з німецьких компаній б’є на сполох через масову мобілізацію її працівників, яким видають повістки, навіть незважаючи на бронювання», – констатують в AHK Ukraine.
Як повідомлялося, після ухвалення протокольного рішення уряду від 8 жовтня щодо аудиту рішень про визнання підприємств критично важливими для економіки процес бронювання фактично паралізували, що викликало протести з боку безлічі бізнес-асоціацій.
Засновник інвестиційно-будівельної Kadorr Group (Одеса) і власник Kyiv Post Аднан Ківан помер на 62 році життя.
«Сьогодні 28 жовтня 2024 року пішов із життя засновник корпорації Kadorr Group Аднан Ківан, найбільший арабський інвестор в Україні, відомий успішними бізнес-проєктами, соціальними ініціативами, а також благодійництвом і меценатством (…) Щирі співчуття його дружині, дітям і онукам», – повідомила пресслужба Kadorr Group у Facebook у понеділок.
Бізнесмен сирійського походження і колишній депутат Одеської міської ради Ківан заснував компанію Kadorr Group 2010 року. Серед її активів понад 5 млн кв. м введеної в експлуатацію нерухомості, серед яких 55 житлових комплексів, 90 котеджів, п’ятизірковий готель, мережа спортивних і спа-комплексів, шість бізнес-центрів, п’ять торгових комплексів та інші комерційні приміщення сумарною вартістю понад $800 млн.
До групи також входить агропромисловий напрямок Kadorr Agro. Інвестиції в галузь становлять понад $400 млн.
Крім того, Ківан із 2018 року був власником англомовного медіа Kyiv Post.
Лідери G7 погодили надання Україні $50 млрд США у вигляді позик, повідомляють у спільній заяві.
Лідери Великої сімки досягли згоди про надання Україні $50 млрд США у вигляді позик через механізм надзвичайного прискорення доходів.
“Ці гроші будуть обслуговуватися за рахунок майбутніх надходжень, отриманих від іммобілізації російських суверенних активів згідно з правовими системами G7 і міжнародного права. Виплати коштів планується здійснити через різні канали, включно з бюджетною, військовою та реконструкційною допомогою Україні”, – сказано в повідомленні.
Лідери висловили подяку за своєчасну реалізацію цього історичного рішення і відзначили конструктивну участь Європейського Союзу в досягненні домовленостей.
Заявлено, що G7 підтверджує свої зобов’язання, взяті на саміті в Апулії, і зосереджується на підтримці України в умовах агресії з боку РФ, яка завдала значної шкоди українському народу.
