Ветеранський Кластер України спільно з Інститутом ветеранів «Архітектура Стійкості» Київського національного університету будівництва і архітектури продовжують супровід ветеранів, чинних військовослужбовців і членів їхніх родин у межах вступної кампанії 2026 року.
Подання заяв для вступу до магістратури розпочинається 7 серпня. До цього часу вступникам необхідно створити електронний кабінет, зареєструвати пільгу, пройти співбесіду з іноземної мови та скласти фахові вступні випробування.
Учасники програми можуть отримати безоплатне навчання за понад 50 спеціальностями та більш ніж 100 освітніми програмами. Фінансування можливе в межах державних програм компенсації, грантів, стипендій і програм підтримки роботодавців.
Програма також передбачає перенавчання, підвищення кваліфікації, здобуття другої вищої освіти, вступ до магістратури або аспірантури. Ветеранам пропонують денну, заочну, онлайн- і дистанційну форми навчання, що дає можливість поєднувати освіту з роботою, лікуванням, реабілітацією або військовою службою.
Протягом навчання учасники можуть отримувати психологічну підтримку, долучатися до проєктів відбудови України та взаємодіяти з роботодавцями. Серед партнерів програми названі компанії Axor, Barks та інші представники бізнесу.
До мережі університетів-партнерів входять КНУБА, Національний університет фізичного виховання і спорту України, Західноукраїнський національний університет, Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка», Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, НУБіП України, Дрогобицький державний педагогічний університет, КПІ імені Ігоря Сікорського, Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя та Університет менеджменту освіти.
На базі Національного університету фізичного виховання і спорту України працює навчально-реабілітаційний центр для ветеранів.
Одним зі студентів програми є ветеран Вадим Гончаренко, який навчається у КНУБА за напрямом підготовки тренерів з адаптивних видів спорту. За його словами, вибір спеціальності був пов’язаний із власним досвідом реабілітації за допомогою спорту.
«Я хочу показати людям, які через поранення або інвалідність думають, що активне життя для них закінчилося, що це не так. Багато залежить від нас самих», – зазначив Гончаренко.
Він також радить вступникам орієнтуватися на власні потреби та обирати спеціальність, яка буде практично корисною після завершення навчання.
У Ветеранському Кластері наголошують, що часу для ухвалення рішення залишається небагато, однак вступники ще можуть підготувати документи та пройти необхідні процедури до початку подання заяв.
Детальна інформація доступна на сайті Veterano.info.
Контакти для консультацій:
+38 073 94 96 179
+38 050 22 35 182
+38 067 49 81 098
center@uvc.in.net
veterano@knuba.edu.ua
Керівник Інституту ветеранів Артем Гончаренко: +38 073 177 72 73.
Координатор програм вищої освіти та вступу Антоніна Савченко: +380 63 245 34 05.
GONCHARENKO, KNUBA, ветеран, вступ, магистратура, ОСВІТА, УНІВЕРСИТЕТ
Як повідомляє Experts.news, cвітове виробництво гуманоїдних роботів перейшло від поодиноких прототипів до перших серійних партій, проте галузь залишається вкрай концентрованою: близько 85 % поставок у 2025 році забезпечили китайські компанії.
За оцінкою китайського дослідницького центру CCID, у 2025 році виробники КНР поставили близько 14,4 тис. гуманоїдних роботів, що становило 84,7% світового ринку. Таким чином, глобальний обсяг становив близько 17 тис. пристроїв. Інші дослідження оцінюють світові поставки приблизно в 18 тис. одиниць.
За даними IDC, кількість гуманоїдних роботів, поставлених у світі в 2025 році, збільшилася більш ніж у шість разів — приблизно на 508%. Однак статистика різних дослідницьких організацій помітно відрізняється, оскільки одні враховують лише двоногих роботів, а інші також включають колісні гуманоїдні платформи та універсальних роботів зі штучним інтелектом.
Китай залишається єдиною країною, де гуманоїдні роботи вже випускаються тисячами кількома виробниками одночасно. У країні діє понад 140 компаній, що працюють над гуманоїдними роботами, а кількість представлених моделей перевищує 330. Найбільшими виробниками стали AGIBOT, Unitree та UBTECH.
TrendForce очікує, що у 2026 році китайське виробництво гуманоїдних роботів зросте ще на 94%. Unitree та AGIBOT мають зберегти лідерські позиції завдяки розвиненому ланцюгу поставок, доступу до недорогих приводів, акумуляторів, сенсорів та можливостям масового складання.
Перевага Китаю полягає не лише в штучному інтелекті, а й у можливості швидко знижувати собівартість апаратної частини. Деякі базові моделі Unitree вже пропонуються дешевше за 6 тис. доларів, тоді як більшість американських та європейських систем орієнтовані на дорожчі промислові пілотні проєкти.
США значно поступаються Китаю за фактичною кількістю випущених роботів, але мають найбільші заявлені виробничі проєкти за межами КНР.
Компанія Figure запустила підприємство BotQ, перша лінія якого розрахована на випуск до 12 тис. гуманоїдних роботів на рік. У квітні 2026 року компанія повідомила про перехід від прототипів до виробничої фази та досягнення темпу складання одного робота на годину.
Agility Robotics має завод RoboFab у штаті Орегон із потенційною потужністю понад 10 тис. роботів Digit на рік. Фактичний випуск поки що значно нижчий за заявлену максимальну потужність.
Американо-норвезька компанія 1X розпочала повномасштабне виробництво домашнього робота NEO на фабриці в Каліфорнії. Tesla встановлює перші виробничі лінії для Optimus, але поки що не розкриває підтверджених даних щодо серійного випуску.
Південнокорейська Hyundai Motor Group планує побудувати в США підприємство потужністю до 30 тис. роботів щорічно до 2028 року. На ньому передбачається випускати, зокрема, гуманоїдних роботів Atlas, розроблених Boston Dynamics. Перші Atlas мають надійти на підприємства Hyundai в США у 2028 році.
Одним із найпрогресивніших європейських проєктів є німецька NEURA Robotics, яка розробила гуманоїдного робота 4NE1.
Компанія називає його першим європейським гуманоїдним роботом, готовим до промислового виробництва. NEURA співпрацює з Bosch і Schaeffler, плануючи масштабувати випуск роботів для промисловості, логістики та сервісних завдань.
У 2026 році NEURA оголосила про залучення до 1,4 млрд доларів для розширення серійного виробництва та розвитку мережі центрів, у яких роботи навчатимуться виконувати реальні завдання.
У Сербії AGIBOT та Minth Group готують запуск підприємства в Шабці. Початковий обсяг виробництва заявлено на рівні 1–2 тис. гуманоїдних роботів щорічно. Відкриття підприємства очікується в серпні 2026 року, однак графік уже неодноразово змінювався. Тому Сербію поки що слід відносити до країн із заявленим, але ще не підтвердженим серійним виробництвом.
У разі реалізації проєкту Сербія може стати однією з перших країн Європи, де китайські гуманоїдні роботи будуть серійно збиратися та адаптуватися для регіональних ринків.
Японія має багаторічний досвід розробки людиноподібних роботів, однак поки що робить основний акцент на дослідженнях, компонентах, медицині та догляді за літніми людьми. Kawasaki продовжує розвивати платформу Kaleido, але не оголошувала про масовий випуск, порівнянний із китайськими компаніями. TrendForce вважає, що конкурентною перевагою Японії можуть стати приводи, сенсори, системи керування та рішення для догляду за літніми людьми.
У Південній Кореї Samsung отримав контроль над Rainbow Robotics і має намір об’єднати її робототехнічні розробки зі своїми технологіями штучного інтелекту та програмного забезпечення. Hyundai одночасно розвиває Atlas через свою компанію Boston Dynamics, однак великий завод групи планується побудувати в США.
Повного міжнародного реєстру виробництва гуманоїдних роботів не існує. Компанії розкривають потенційну потужність заводів значно частіше, ніж фактичний обсяг виробництва, а поняття «гуманоїдний робот» застосовується до різних типів пристроїв.
Найбільш надійно підтверджується лише лідерство Китаю з часткою близько 85 % світових поставок у 2025 році. Решта приблизно 15 % припадає переважно на США та невеликі партії, прототипи й пілотні серії з Європи, Японії та Південної Кореї.
У 2026–2028 роках розподіл може змінитися після запуску заводів Figure, Agility Robotics, Tesla, Hyundai, NEURA та сербського проєкту AGIBOT. Однак поки що Китай зберігає основну перевагу за реальним обсягом виробництва, вартістю комплектуючих та готовністю ланцюга поставок.
Як повідомляє experts.news, нова хвиля спеки охоплює Балкани та значну частину Дунайського басейну. У період з 31 липня по 6 серпня температура в ряді країн регіону сягатиме 35–40 градусів, що посилить посуху та ускладнить ситуацію на Дунаї, де рівень води вже опустився до багаторічних, а подекуди й рекордних мінімумів.
Найвища температура прогнозується в Сербії, Хорватії, Чорногорії, Албанії, Північній Македонії та Угорщині. У Белграді, Нові-Саді, Загребі, Подгориці, Тирані, Скоп’є та Будапешті очікується переважно 37–40 градусів. У Сараєво температура сягне 35–37 градусів.
У Болгарії та Румунії спека спочатку буде менш інтенсивною, проте до 4–5 серпня в Бухаресті очікується до 36–37 градусів. У Молдові температура підвищиться з 30 градусів 30 липня до 37 градусів 4–5 серпня. У районі Одеси та української частини дельти Дунаю очікується 27–32 градуси, але нічна температура на початку серпня може сягати 24 градусів.
У верхній частині басейну ситуація також залишається складною. У Відні 31 липня прогнозується до 39 градусів, а 3–4 серпня — до 38–39 градусів. У Будапешті температура з 31 липня по 5 серпня становитиме переважно 38–40 градусів. Поодинокі грози в Австрії можуть спричинити тимчасове підвищення рівня води, однак тривала спека не дозволить швидко компенсувати накопичений дефіцит опадів.
На Дунаї, Саві та Тисі в Сербії рівні води знаходяться нижче низьких навігаційних відміток. У Хорватії та Сербії міління вже призвело до появи великих піщаних мілин, посадки невеликих суден на мілину та виходу на поверхню старих затонулих кораблів, що становлять додаткову небезпеку для навігації.
Через недостатню глибину баржі та танкери на окремих ділянках використовують лише 30–40 % своєї вантажопідйомності. У липні Сербія отримала по Дунаю лише близько 25 % запланованих обсягів імпортного палива. Виробництво найбільшої сербської ГЕС «Джердап-1» скоротилося приблизно до третини від звичайного рівня.
У Румунії приплив води в Дунай знизився приблизно до 1,65 тис. кубометрів на секунду при середньому липневому показнику близько 4,75 тис. кубометрів. Низький рівень води призвів до зупинки обох енергоблоків АЕС «Чернаводе», яка використовує воду Дунаю для охолодження. В Угорщині обмеження торкнулися АЕС «Пакш».
На болгарсько-румунській ділянці судноплавство звузилося біля островів Белене, Вардим і Батин. Судна змушені чекати дозволу на прохід і скорочувати завантаження. Наприкінці липня на Дунаї також сів на мілину пасажирський теплохід, незважаючи на діючі обмеження щодо осадки.
Аналіз наслідків для десяти країн Дунаю
У Німеччині та Австрії низький стік у верхів’ях означає зменшення обсягу води, що надходить вниз за течією. Короткочасні зливи можуть спричиняти локальні підйоми рівня води, але для стійкого відновлення необхідні тривалі опади в усьому верхньому та середньому басейні.
Для Словаччини та Угорщини основні ризики пов’язані з обмеженням завантаження барж, скороченням річкового туризму, перебоями в постачанні палива та сировини, а також навантаженням на енергетичну інфраструктуру. У Будапешті рівень Дунаю опускався нижче попередніх мінімальних значень, а туристичні рейси на окремих напрямках було призупинено.
Хорватія та Сербія вже відчувають прямий вплив міління на перевезення палива, промислової сировини, сільськогосподарських вантажів та роботу портів. Додаткову небезпеку становлять піщані мілини та затонулі судна, що опинилися ближче до поверхні.
Для Болгарії та Румунії низький рівень води означає скорочення осадки суден, черги на вузьких ділянках, зупинку поромних переправ, зростання витрат на перевезення зерна та ризики для енергетики. Румунія є ключовою ланкою маршруту між українськими дунайськими портами та Констанцією, тому затримки поширюються на весь низодунайський коридор.
Молдова має короткий вихід до Дунаю через порт Джурджулешти. Він розташований на морській ділянці річки й має більшу глибину, ніж багато внутрішніх портів, тому безпосередньо менш вразливий до обміління середньої течії Дунаю. Однак молдавські вантажі залежать від стабільної роботи нижньої ділянки річки, румунських каналів та виходу до Чорного моря. Затримки та зростання фрахту на цьому напрямку можуть підвищити вартість імпорту та експорту країни.
Для України нижня течія Дунаю є особливо важливою через роботу портів Рені, Ізмаїл та Усть-Дунайськ. Критично мала глибина вже обмежує нормальне завантаження барж і затримує виконання контрактів. Вартість перевезення з Рені та Ізмаїла до Констанци станом на 20 липня зросла приблизно до 28 доларів за тонну, а окремі судна втрачають 30–60 % вантажопідйомності.
Продовження спеки до 6 серпня посилить випаровування та збереже тиск на водний режим Дунаю. Навіть за умови локальних дощів поліпшення, найімовірніше, буде тимчасовим, оскільки дефіцит води формується у всьому басейні — від Німеччини та Австрії до Румунії, Молдови та України.
Для вантажовідправників найімовірнішими наслідками стануть подальше зменшення завантаження барж, використання більшої кількості суден для перевезення того самого обсягу, зростання фрахтових ставок, затримки поставок палива, зерна та промислової сировини, а також часткове перенаправлення вантажів на залізницю та автомобільний транспорт.
Істотне поліпшення ситуації можливе лише після тривалого періоду дощів в Альпах, Німеччині, Австрії, Словаччині та інших частинах басейну.
Центральний, Інгулецький і Північний гірничо-збагачувальні комбінати (ГЗК) гірничо-металургійної групи “Метінвест”, трансформовані в Об’єднаний ГЗК (ОГЗК), за підсумками січня-червня поточного року видобули 16,7 млн тонн руди, виробили 7,8 млн тонн концентрату та 2,8 млн тонн окатків.
Згідно з інформацією компанії, об’єднаний ГЗК перевиконав план з операційної ефективності у першому півріччі.
При цьому відзначається, що перші шість місяців 2026 року стали для ОГЗК справжньою перевіркою на стійкість. Підприємства працювали в умовах обмежень електропостачання, дефіциту залізничних вагонів, технологічних викликів та ворожих атак на виробничу інфраструктуру. Попри це, завдяки злагодженій роботі всіх служб вдалося забезпечити стабільність виробництва, оперативно відновлювати пошкоджене обладнання та перевиконати план з операційної ефективності.
“Цей результат забезпечили три основні чинники: реалізація інвестиційних рішень, найбільший ефект принесли розвиток газової генерації та заходи зі зниження коефіцієнта розкриву; впровадження ефективних виробничих практик. Зокрема, виконання вибухових робіт власними силами на двох кар’єрах та системна робота колективів зі зниження собівартості продукції”, – констатується у повідомленні.
Як повідомлялось, Об’єднаний ГЗК має запаси залізної руди у об’ємі 2,3 млрд тонн. За словами головного геолога – начальника відділу гірничодобувного департаменту групи Едуарда Беспояско, навіть при стовідсотковій проєктній потужності комбінатів роботи вистачить щонайменше на пів століття.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Його підприємства розташовані в Україні – в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях, а також у країнах Європейського Союзу, Великій Британії та США.
Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%). ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
METINVEST, ГЗК, КОНЦЕНТРАТ, окаток, РУДА
ПрАТ “Агрохолдинг Авангард” (Київ), одне з основних виробників та продавцiв курячих яєць в Україні, у першому півріччі 2026 року отримало 390,15 млн грн виручки, що в чотири рази менше, ніж за аналогічний період минулого року, повідомила компанія у системі розкриття НКЦПФР у середу.
В той же час, згідно зі звітом, їй вдалося отримати чистий прибуток 51,59 млн грн проти чистого збитку 74,04 млн грн у першому півріччі минулого року.
“За останні два роки рівень конкуренції на ринку яєць курячих значно пiдвищився, що пов’язано з входженням на ринок нових гравців, які застосовують високотехнологічне обладнання та забезпечують належнi стандарти бiобезпеки на виробництві, що дозволяє здійснювати постачання, як для внутрішнього ринку, так i на ринок країн ЄС”, – зазначено у документі.
“Авангард” зауважує, що плани капітального будівництва у нього відсутні зв’язку з нестачею фінансування, у удосконалення основних засобів планується при наявності коштів.
Активи компанії станом на 30 червня зросли на 0,8% порівняно з початком року – до 14,73 млрд грн, власний капітал та нерозподілений прибуток – на 1%, відповідно до 5,26 млрд грн та 4,75 млрд грн.
Оборотні активи “Авангарду” збільшилися майже на 38% – до 453,4 млн грн, зокрема гроші на рахунках в банках – до 15,6 млн грн із 2,4 млн грн. Поточні зобов’язання компанії за відсутності довгострокових водночас підвищилися на 0,7% – до 9,47 млрд грн.
Також в повідомленні зазначено, що компанія не залучає банківських кредитів, а надходжень від операційної діяльності достатньо для своєчасного виконання зобов’язань.
Iстотними проблемами, що впливають на дiяльнiсть, “Авангард” назвав порушення паритету цiн на сiльськогосподарську продукцiю; низьку купiвельна спроможнiсть населення та низьку реалiзацiйну цiну, а також високу собiвартiсть продукцiї через високі ціни на товарно-матерiальнi цiнностi, сировину, матерiали, роботи, послуги.
“Спостерiгається рiзке зниження ступенiв оновлення птахiвничого обладнання. Проблеми у фiнансовiй, банкiвськiй, податковiй та полiтичнiй сферах не дають змоги довгостроково, перспективно планувати дiяльнiсть товариства”, – заявляє компанія, але в той же час вважає, що “вирощування птицi та виробництво курячих яєць є перспективним видом дiяльностi в результатi iснування значного попиту на продукцiю птахiвництва”.
Фонд оплати працi, згідно зі звітом, за звiтний період становив 72,48 млн грн, що на 49,94 млн грн менше, аніж за аналогічний період минулого року, та пов’язано зі звiльненням працiвникiв.
ПрАТ “Агрохолдинг Авангард” входить до складу Avangardco IPL – птахівничого підрозділу агропромислової групи “Укрлендфармінг”, створеної бізнесменом Олегом Бахматюком, але наразі основним акціонером із часткою 98,328% вказано “ТНА Корпорейт Солюшнз ЛЛС” американця Ніколаса Піацци. Avangardco IPL спеціалізується на виробництві курячих яєць і яєчних продуктів та є одним із найбільших виробників цієї продукції в Україні.
Агрохолдинг “Авангард” у березні 2022 року заявив про завдані йому збитки в розмірі 1,5 млрд грн із початку військового вторгнення РФ в Україну. Російська агресія призвела до зупинки низки ключових птахофабрик групи, а на Чорнобаївській птахофабриці (смт Білозерка Херсонської обл.) кури залишилися без харчування і загинули.
ПрАТ “Агрохолдинг Авангард” є власником по 100% в ТОВ “Птахофабрика “Рогатин”, “Птахофабрика Охоченська”, “Птахофабрика Телешівка”, “Птахофабрика Богодухів”, а також 94,14% ТОВ “Торговий дім “Трансмагістраль”, 49,09% ТОВ “Імперово Фудз” та 54,13% ТОВ “Торгівельний дім Авангард” та має 11 відокремлених філій: вісім – з розведення свійської птиці та три – з виробництва м’яса з неї.
“Укрлендфармінг” є одним із найбільших агрохолдингів у Євразії. Займається вирощуванням зернових, вирощуванням великої рогатої худоби, дистрибуцією техніки, добрив і насіння. “Авангард”, що входить до нього, є найбільшим в Україні виробником яєць і яєчних продуктів.
Українські банки очікують подальшого зростання кредитних портфелів бізнесу та населення протягом наступних 12 місяців, а в третьому кварталі – збільшення попиту на всі види корпоративних і роздрібних позик, свідчать результати опитування Національного банку України (НБУ).
Водночас такі очікування стали стриманішими: баланс відповідей щодо зростання кредитного портфеля бізнесу знизився до 38,2% із 72,2% у першому кварталі 2026 року, населення – до 38,9% із 65,1%.
Банки прогнозують незначне поліпшення якості корпоративного кредитного портфеля протягом наступних 12 місяців: баланс відповідей становив 7,3% проти 7,1% кварталом раніше. Водночас четвертий квартал поспіль респонденти очікують погіршення якості позик населенню, хоча відповідний баланс став менш негативним – “мінус” 16,3% проти “мінус” 17%.
Фінустанови також очікують зростання депозитів бізнесу та населення. Баланс відповідей щодо очікуваної зміни обсягу депозитів корпоративного сектору підвищився до 53,7% із 50,7% і став найвищим від початку повномасштабного вторгнення, населення – до 53,8% із 53,3%.
У другому кварталі попит бізнесу на кредити збільшився: загальний баланс відповідей підвищився до 35,5% із 34,4% у січні-березні, також досягнувши найвищого рівня від початку повномасштабного вторгнення.
Найбільше посилився попит на довгострокові кредити – до 35,4% із 24,6%. Попит на кредити малим і середнім підприємствам (МСП) зріс до 24,7% із 23,8%, а на позики великим підприємствам також збільшився, однак слабше, ніж квартал тому: баланс відповідей знизився до 26,9% із 34%.
Основними чинниками зростання корпоративного попиту банки назвали потребу в капітальних інвестиціях та оборотному капіталі. У третьому кварталі вони очікують збільшення попиту на всі види кредитів бізнесу, передусім на довгострокові.
Попит населення у другому кварталі також зріс як на іпотечні, так і на споживчі кредити. За оцінками банків, на споживчі позики він зростає, починаючи з другого кварталу 2023 року, а на іпотеку – від початку 2025 року.
У липні-вересні респонденти очікують подальшого підвищення попиту домогосподарств на кредити, більшою мірою – на іпотеку. Основними чинниками зростання іпотечного попиту окремі великі банки назвали зниження вартості позик і поліпшення перспектив ринку нерухомості.
Кредитні стандарти для корпоративного сектору в другому кварталі загалом майже не змінилися: баланс відповідей становив 1,7% проти “мінус” 2,9% квартал тому. Для МСП стандарти пом’якшилися, однак меншою мірою, ніж у січні-березні: “мінус” 3,3% проти “мінус” 25,2%.
У третьому кварталі банки загалом не планують змінювати стандарти корпоративного кредитування, але очікують їх пом’якшення для позик МСП.
Рівень схвалення заявок бізнесу у другому кварталі загалом не змінився: баланс відповідей становив 0% проти 12,6% кварталом раніше. Водночас для МСП він становив 13% проти 24,4%, оскільки окремі банки повідомили про можливість надавати їм більші позики.
Для домогосподарств банки у другому кварталі пом’якшили стандарти як за іпотекою, так і за споживчими позиками. За іпотекою баланс відповідей знизився до “мінус” 14,9% із нульового рівня, за споживчими кредитами становив “мінус” 21,5% проти “мінус” 23,1% квартал тому.
Основним чинником послаблення стандартів споживчого кредитування залишалася конкуренція між банками. Для іпотеки додатковими чинниками були очікування загальноекономічної активності та перспективи ринку нерухомості.
Також у третьому кварталі банки очікують подальшого пом’якшення стандартів як для іпотечних, так і для споживчих позик.
Рівень схвалення заявок домогосподарств у квітні-червні зріс. Банки повідомили про зниження ставок, збільшення сум і строків споживчих кредитів, зменшення вартості іпотеки та певне посилення заставних вимог до неї.
Боргове навантаження бізнесу у другому кварталі банки оцінили як середнє, хоча оцінки щодо МСП тяжіли до низького рівня. Боргове навантаження домогосподарств залишалося низьким.
У другому кварталі банки зафіксували збільшення кредитного, валютного ризиків і ризику ліквідності. Баланс відповідей щодо кредитного ризику зріс до 30,3% із 24,9% квартал тому, щодо валютного ризику становив 14,5% проти 21,3%, ризику ліквідності – 8,4% проти 18,8%, а процентний та операційний ризики суттєво не змінилися.
Водночас у третьому кварталі респонденти очікують посилення передусім валютного та кредитного ризиків.
Опитування проводилося з 16 червня до 8 липня 2026 року серед кредитних менеджерів 25 банків, частка яких у загальних активах банківської системи становила 96%.
