Італійська агенція розвитку співробітництва (AICS) оголосила грантовий конкурс на очищення земель від мін та інших залишків війни у прифронтових областях загальним бюджетом EUR6 млн, при цьому сума одного проєкту не повинна перевищувати EUR1,8 млн.
Як повідомляється на сайті Міністерства економіки України в четвер, проєкти має бути спрямовано на нетехнічне та/або технічне обстеження територій, а також включати елемент інформування населення про мінні загрози. Пріоритетною для реалізації проєктів у межах конкурсу обрано Харківську область, в якій 55 із 56 громад зазнали впливу війни.
“Це вперше одна з країн-партнерів виділяє гроші безпосередньо на очищення наших земель, залучаючи до цього процесу, в тому числі, українських операторів протимінної діяльності. Я вірю, що така співпраця дасть змогу швидше повернути до використання та ідентифікувати забруднені території й посилити співпрацю не лише на рівні інституцій, але й між організаціями та компаніями наших країн, які прагнуть зробити українську землю безпечнішою”, – сказала перша віцепрем’єр-міністерка України – міністерка економіки України Юлія Свириденко.
Заявниками в межах конкурсу можуть бути лише неприбуткові організації, які разом з тим можуть залучати комерційних операторів протимінної діяльності як партнерів у реалізації проєктів.
Заявки прийматимуться до 11 травня поточного року. Загальна запланована тривалість проєктів – до 15 місяців.
Сесія Міжнародного олімпійського комітету (МОК) одноголосно проголосувала за занесення боксу до програми Олімпійських ігор 2028 року, які відбудуться у США.
«Дякую вам за схвалення повернення боксу в Олімпійську програму. Ми з нетерпінням чекаємо чудового олімпійського турніру з боксу», – заявив президент МОК Томас Бах після голосування.
Бах зазначив, що організацією змагань займатиметься Федерація боксу World Boxing. World Boxing була заснована 2023 року після розриву відносин між МОК і Міжнародною асоціацією боксу (IBA). Літні Олімпійські ігри 2028 року відбудуться в Лос-Анджелесі з 14 по 30 липня.
Виробник опалювальних котлів АТ “Завод “Маяк” (АТ “Маяк”, Зміїв, Харківської обл.) планує виплатити акціонерам дивіденди за підсумками 2024 року e розмірі 1,023 тис. грн на одну акцію (номіналом 1 тис. грн).
Згідно з проєктом рішень загальних зборів акціонерів компанії, намічених на 21 квітня, дивіденди планується виплати у період з 25 липня до 25 жовтня поточного року.
Статутний капітал товариства – 210 тис. грн, розділений на 210 акцій. Таким чином, загалом сума дивідендів складе 214,83 тис. грн.
За даними компанії, у 2024 році її чистий прибуток становив 0,215 млн грн (роком раніше 4,61 млн грн), нерозподілений прибуток – 16,37 млн грн. Чистий прибуток на одну акцію склав 1,024 грн на акцію (у 2023 році – 21,96 тис. грн).
Активи товариства за минулий рік зросли на 10% – до 65,64 млн грн, зокрема, сумарна дебіторська заборгованість збільшилась на 3,6% – до 10,1 млн грн, запаси скоротились на 26% – до 21,6 млн грн, тоді як гроші та їх еквіваленти збільшились у 2,5 рази – до 24,5 млн грн.
АТ “Маяк” за рік збільшив на 7,4% поточні зобов’язання – майже до 6 млн грн, довгострокові зросли більш ніж у чотири рази – до 7,4 млн грн.
Як повідомлялось, по результатах 2023 року товариство виплатило дивіденди з розрахунку 2,195 тис. грн на одну акцію.
За даними Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), станом на третій квартал 2024 року 52,381% акцій АТ “Завод “Маяк” володіє гендиректор Олексій Муштай, пакетами по 14,2857% – Тетяна Самусенко і Зоя Гарагата.
Завод “Маяк” створено 1991 року, випускає побутову опалювальну техніку під ТМ “Маяк”.
За даними Clarity-project, чистий дохід компанії 2024 року скоротився на 6% до 2023 року, до 65,7 млн грн.
ТОВ “Укрлітійвидобування” (“Укрлітій”) отримало спеціальний дозвіл на розробку Полохівського родовища літію у повній відповідності до закону, наголошується в заяві компанії.
“Останнім часом навколо рідкісноземельних металів та Полохівського родовища літієвих руд зросла інформаційна увага. Це свідчить про високий інтерес суспільства та міжнародних партнерів до ресурсного потенціалу України. Водночас у публічному просторі з’явилися безпідставні звинувачення на адресу нашої компанії. Ми хочемо прояснити цю ситуацію та надати вичерпне пояснення”, – йдеться у заяві.
Уточнюється, що Полохівське родовище належить українському народові, адже надра країни є її власністю та громадян. “Укрлітійвидобування” – перша і єдина компанія в Україні, яка отримала спеціальний дозвіл на розробку Полохівського родовища літію в повній відповідності до закону, пройшла всі належні процедури та сплатила до держбюджету обов’язкові платежі на суму 119 млн грн.
Після отримання спецдозволу компанія продовжила геологічну розвідку та інвестиції у дослідження. Починаючи з 2017 року, вона інвестувала понад 300 млн грн у розвиток родовища, провела міжнародну оцінку запасів, виконує зобов’язання перед державою.
Як підкреслюється, всі процеси відбувалися під контролем державних органів. Правомірність роботи компанії неодноразово підтверджено в судах, а саме: виграно понад 49 судових справ. Законність дій і рішень Держгеонадру України, на підставі яких “Укрлітійвидобування” було видано спеціальний дозвіл, після сплати всіх платежів за користування надрами, та самого спеціального дозволу підтверджено рішенням Апеляційного адміністративного суду Києва у 2019 році. Це дало змогу й надалі інвестувати в проєкт, навіть попри війну.
Згідно із заявою, “Укрлітійвидобування” – легальний бізнес. Інтерес до його проєкту мають інвестори зі США, Великої Британії, інших країн. Будь-які спроби дискредитації роботи компанії не лише шкодять її репутаціїї, а й створюють загрозу для інвестиційного клімату України в цілому.
“Ми готові до будь-яких перевірок – як українських, так і міжнародних. Якщо атаки на компанію триватимуть, ми будемо захищати свою честь та ділову репутацію у правовому полі, зокрема й на міжнародному рівні”, – наголошується в документі.
“Ми впевнені у своїй правоті, тому будемо використовувати всі законні повноваження для власного захисту”, – резюмується в ньому.
У свою чергу Національна асоціація добувної промисловості України підтримала позицію “Укрлітію”.
“Ми, як представники галузі, яка прагне до прозорості та нульової толерантності до корупції, підтримуємо нашого члена та вкотре хочемо висловити публічну підтримку прозорому та інновативному українському бізнесу”, – говориться у заяві асоціації.
Як повідомлялося, ТОВ “Укрлітійвидобування” (“Укрлітій”) має намір побудувати шахту з видобутку літію в Кіровоградській області.
Згідно з інформацією на сайті компанії, планується, що шахту експлуатуватимуть від 15 до 20 років з передбачуваним річним виробництвом до 200 тис. тонн петалітового концентрату. Компанія також вивчає можливість будівництва заводу гідроксиду/карбонату літію.
Крім того, “Укрлітій” вироблятиме близько 1100 тис. тонн на рік літієвмісного польового шпату на рік.
Україна у 2024 році імпортувала насіння переважно зернових та олійних культур в основному з країн Європейського Союзу, найбільше було завезено гібридної кукурудзи, також було збільшено закупівлю ріпаку, повідомила пресслужба Національного наукового центру Інститут аграрної економіки.
“Україна закупила за кордоном насіння зернових та олійних культур, цукрових буряків та овочів на суму $381,3 млн. При цьому переважну більшість поставок – 52,5% – здійснили торік країни-члени Європейському Союзу. Вони продали вітчизняним аграріям насіння на понад $200 млн. Частка Сполучених Штатів Америки становить 19,0%, а обсяги імпорту з цієї країни становили $72,6 млн”, – йдеться у повідомленні.
У структурі імпорту до України насіння зернових культур у 2024 році на частку гібридної кукурудзи припадало 95,8%, або 7,6 тис. тонн. Насіннєвої пшениці Україна закупила за кордоном 0,7 тис. тонн, ячменю – 0,3 тис. тонн, жита – 42 тонни, сорго – 32 тонни. Основними постачальниками стали Франція, Німеччина, Чехія, Данія та Італія.
В імпорті насіння олійних культур частка соняшнику становить 81,5% (17,4 тис. тонн), також було закуплено 4,1 тис. тонн ріпаку та 0,7 тис. тонн сої. На закупівлю насіння зернових та олійних культур припадає близько 80% вітчизняного імпорту, де насіння соняшнику займає 55% його вартості, на що торік було витрачено $211,1 млн.
Крім того, Україна закупила понад три чверті насіння соняшнику у США – 5,5 тис. тонн на $72,5 млн (34,3%) та Туреччини – 7,9 тис. тонн на $85,7 млн (40,6%). Менші обсяги насіння соняшнику надійшли з Франції – 1,9 тис. тонн на $24,8 млн (11,7%), Італії – 0,6 тис. тонн на $4,7 млн (2,2%) та Угорщини – 0,4 тис. тонн на $5,0 млн (2,4%).
Лише десята частина від загальної суми закупівель насіння – $41,4 млн – була витрачена на придбання кукурудзи, основними постачальниками якої стали Франція – 2,7 тис. тонн на $19,8 млн (47,8%), Румунія – 1,7 тис. тонн на $6,4 млн (15,5%), Австрія – 1,6 тис. тонн на суму $7,5 млн (18,1%) та Угорщина – 1,1 тис. тонн на $3,9 млн (9,5%), а також Німеччина (68 тонн на $1 млн) та Італія (131 тонна на $0,4 млн).
Щодо сої, то її насіння загальною вартістю $2,9 млн імпортували з Канади (270 тонн – 38% імпорту сої), Австрії (186 тонн), Румунії (119 тонн) та Франції (89 тонн).
Закупівля ріпаку у 2024 році збільшилась, порівняно з попереднім роком – до $45,2 млн. Серед основних постачальників продукції були Німеччина – 1,7 тис. тонн на $17,6 млн (38,9%), Франція – 1,1 тис. тонн на $12,4 млн (27,4%) та Іспанія – 0,9 тис. тонн на $11,7 млн. (25,9%), а також вперше Нова Зеландія, яка поставила 209 тонн на $1,9 млн.
Крім того, збільшуються обсяги закупівель насіння нішових культур, зокрема: сорго, льону, коноплі та гірчиці. Основні постачальники – країни Євросоюзу, зокрема, Франція, Німеччина, Данія.
“Можливість отримання насіння із передових країн світу надає можливість вільно конкурувати за кордоном й національній селекції та насінництву, що покращує їх подальші перспективи розвитку й входження на ринки Європи та Америки”, – резюмували в Інституті аграрної економіки.
Жежелівському карʼєру у Вінницькій обл., який виставляли на продаж в березні 2024 р., знову шукають покупця. Повідомляє NADRA.INFO із посиланням на оголошення InVenture.
Ціна активу за рік не змінилася: продавець просить $3 250 000.
InVenture наводить такі характеристики карʼєру:
Площа родовища – 54,9 га. Площа території, що орендується – 88,09 га (7 ділянок). Гірничий відвід ділянки з видобутку блочного каменю – 15,92 га, з видобутку каменю на щебінь – 33,28 га. Договори оренди землі до 2036 року.
Спеціальний дозвіл на видобування до 2036 року. Дозвіл містить дві окремі ділянки: з видобутку блочного каменю (Сardinal Grey GG4) та бутового каменю для виробництва щебеню.
Балансові запаси на 2024 р. становлять 15,762 млн. м3, з них: під блоки (кат. А + В) – 3,176 млн м3, під щебінь (кат. А + В + С1) -12,586 млн м3.
Також за категорією С1 умовно балансові запаси по блочній ділянці +2,69 млн м3, по ділянці щебеню +1,074 млн м3. Додатково можливий приріст запасів по підошві кар’єру. Початкові запаси відпрацьовані лише на ≈ 24% від 1975 року.
Характеристики щебеневої продукції: номенклатури фракцій за сертифікатами: 0-5, 5-10, 10-20, 5-20, 20-40, 40-70, суміші С-11, С-7, С-5. Марка на стиск М1200, щільність 2,7 т/куб. м, клас радіоактивності перший, марка стирання Ст.1, марка по опору удару У-75, сер. ліщадність г/п = 15%. Діюча лабораторія із обладнанням.
Характеристика блочної сировини: Жежелівський граніт має переважно темно-сірий колір, середню зернистість та покритий вкрапленнями гранатового кольору. Граніт має марку М1200 – М1400, клас радіоактивності – перший, добре піддається поліруванню і легкий в обробці. Мінеральний склад: КПШ – 20%, Плагіоклаз – 30-35%, Кварц – 23%, Біотит – 15-25%, інші – 2-7%. Основною продукцією кар’єру є гранітні блоки об’ємом до 4 м3. Крім блоків є можливість випуску гранітних слябів для подальшої обробки.
Чисельність персоналу: 24 особи (ІТР -8 осіб, інший персонал -16 осіб). Поточна робота в 1 зміну.
Номінальна річна продуктивність лінії випуску щебеню = 1 100 000 т/рік
Фактична погодинна потужність переробки = 280-340 т./годину (в залежності від режиму роботи)4 стадії дроблення:
В оголошенні також уточнюється, що влітку 2024 року було проведено істотну модернізацію виробництва, дробильно-сортувальний комплекс автоматизовано на базі ПЗ Skada з центральним пультом керування, кожен елемент заводу має відповідну індикацію, захист, та вимірювальні прилади для уникнення впливу людського фактору, лінія повністю забезпечена технікою: два навантажувачі (САТ, VOLVO), екскаватор (Liebherr), два БелАЗи (45 т), два БелАЗи (30 т), КрАЗ, три крани (два автокрани КС і РДК)), бензовоз тощо. Також є ємність з ліцензією 10 куб. м і гараж з ремонтними боксами, два легкові автомобілі Skoda.
На території кар’єру крім дробильно-сортувальної лінії, розташований комплекс цехів з розпилювання та полірування плит з блочного кар’єру, всі приміщення укомплектовані кран-балками, мостовими кранами та тельферами.
Також на території розташовані будівлі: операторська, побутова, адмін-корпус, прохідна, склад, токарний цех, компресорна, насосна, гараж. Площа всіх будов понад 4000 м.кв.
Є вузол залізничного навантаження, укомплектована рампою з двома приймальними бункерами, і конвеєрною системою завантаження на 10-20 вагонів приймання.
Засновник інвестиційної групи Concorde Capital Ігор Мазепа та засновник групи Галнафтогаз Віталій Антонов стали офіційними власниками ПрАТ «Жежелівський карʼєр» восени 2024 р.. Хоча можна вважати, що контролювали підприємство з грудня 2021 р. через громадянина Німеччини Флоріана Гута. Міністерство юстиції просило Вищий антикорупційний суд стягнути в дохід держави Жежелівський карʼєр, а також Хустський карʼєр – обидві компанії в 2021 р. були куплені в австрійської STRABAG SE, частку в якій контролював підсанкційний громадянин РФ Олег Дерипаска. Апеляційна палата ВАКС скасувала конфіскацію.
Источник: https://nadra.info/2025/03/antonov-and-mazepa-are-again-looking-for-a-buyer-for-a-granite-quarry/
