Державне підприємство “Ліси України” восени 2023 року висадить 86 млн нових дерев на території 13,9 тис. га, повідомив генеральний директор підприємства Юрій Болоховець.
“Розпочали восени лісокультурну кампанію. Наші пріоритети: ліси нової якості, більш стійкі до зміни клімату, менш вразливі до шкідників і пожеж. Площі створення монокультур зменшуються, проєктуються переважно змішані лісові культури”, – зазначив Болоховець.
Серед пріоритетів підприємства також заліснення всіх суцільних зрубів у лісах ДП “Ліси України”, а також заліснення деградованих територій, переданих ДП “Ліси України” місцевими громадами.
“Ми суттєво збільшуємо частку сіянців із закритою кореневою системою (ЗКС). За цим показником поступово наздоганяємо Польщу. Відкрито і працює вже п’ять сучасних селекційних центрів. Відкриття ще чотирьох збільшить посадковий матеріал із ЗКС до 25 млн одиниць. Такі сіянці дають кращу приживлюваність, більший приріст. Збільшується тривалість лісокультурної кампанії”, – повідомив гендиректор.
За його інформацією, замість всихаючих штучних ялинових насаджень, що всихають, у Карпатському регіоні висаджуватимуть природні буково-ялинові ліси, які століттями прикрашали схили гір. Заплановано також масштабне висаджування лісів у південній частині України.
“Минулого року там щорічно на півдні висаджували всього 100-200 га лісу. Цього року за кошти ДП “Ліси України” провели величезну підготовчу роботу і висадимо близько 5,4 тисячі га”, – наголосив Болоховець і додав, що відтворення лісів на Півдні України відбуватиметься виключно з урахуванням результатів наукових досліджень для збереження природних екосистем.
Як повідомлялося, державне спеціалізоване господарське підприємство “Ліси України” є одним із найбільших лісокористувачів Європи та найбільшим лісокористувачем України. Входить до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів України. В управлінні підприємства перебувають 6,6 млн га земель державного лісового фонду.
В Україні з 2016 року розпочалася реформа лісового господарства. У її межах уже впроваджено продаж необробленої деревини на електронних аукціонах. З 2021 року в низці областей у тестовому режимі працює інтерактивна карта розміщення об’єктів переробки деревини.
У галузі впроваджено проєкт “Ліс у смартфоні”, який містить перелік лісорубних квитків на заготівлю деревини та дає змогу перевірити законність здійснення рубок на онлайн-карті відомства.
З 1 червня 2023 року Україна запустила пілот електронної видачі лісорубних квитків і сертифікатів походження лісоматеріалів. Крім того, ДП “Ліси України” розпочало пілотний проєкт із закупівлі послуг із заготівлі деревини через електронний майданчик Prozorro.
До теперішнього часу “Ліси України” заготовили понад 130 тис. куб. м дров для проходження опалювального сезону 2023/2024.
ТОВ “Картонно-паперова компанія” (Львів), великий український виробник картонних гільз і санітарно-гігієнічної продукції, у січні-вересні 2023 року збільшило обсяг виробництва на 13,2% до аналогічного періоду 2022 року – до 965,6 млн грн.
Згідно з наданими агентству “Інтерфакс-Україна” статистичними даними асоціації “УкрПапір”, у натуральних показниках компанія наростила випуск картонної продукції на 1,9% – до 20,5 тис. тонн, паперу-основи для санітарно-гігієнічної продукції на 5,1% – до 5,7 тис. тонн. Випуск туалетного паперу в рулончиках збільшився на 50%, склавши 4,5 млн шт.
Водночас у вересні компанія на 6% наростила випуск паперу та картону порівняно з тим самим місяцем минулого року – до 3,13 тис. тонн, що також на 2% більше, ніж у серпні поточного року.
ТОВ “Картонно-паперова компанія” випускає вироби та напівфабрикати з макулатурного картону (листи картону, куточки, гільзи), целюлози та переробленої макулатури (туалетний папір, рушники, серветки ТМ Papero). Постачає продукцію, зокрема, в країни ЄС.
Серед споживачів – корпорації “Біосфера”, “Артеріум”, компанія Nestle, концерн “Хлібпром”, кондфабрика “Ярич”.
Як повідомлялося, 2022 року фабрика, не зупиняючи роботу протягом року, збільшила обсяг товарної продукції на 51,5% порівняно з 2021 роком – до 1 млрд 186 млн грн. Чистий прибуток зріс утричі – до 263,7 млн грн.
Термін дії електронних рецептів на рецептурні ліки, які пацієнт купує власним коштом, продовжено з 30 до 90 календарних днів.
Як повідомляє Міністерство охорони здоров’я на своєму сайті, при цьому термін дії рецептів на наркотичні лікарські засоби залишається колишнім – 10 днів. На ліки, що підлягають реімбурсації, які відпускають на пільгових умовах, або на екстемпоральні лікарські засоби також залишається незмінним – 30 календарних днів.
МОЗ нагадує, що наркотичні ліки відпускаються тільки за електронним рецептом.
Антимонопольний комітет України (АМКУ) прийняв до розгляду скаргу СК “Саламандра” (раніше – “ДІМ Страхування”, Дніпро) на умови тендеру Держпідприємства “НАЕК “Енергоатому” на обов’язкове страхування автоцивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСЦПВ).
Згідно з рішенням АМКУ від 10 жовтня, опублікованим у системі електронних закупівель Prozorro, замовник упродовж двох робочих днів має надіслати в електронному вигляді органу оскарження відповідну інформацію, документи та матеріали щодо проведення процедури закупівлі, а також інформацію про розбіжності між кінцевим терміном у тендерній документації та оголошенні про проведення процедури закупівлі.
Розгляд скарги відбудеться 17 жовтня.
Як повідомлялося, тендер було оголошено 4 жовтня. Очікувана вартість – 258,396 тис. грн.
СК “Саламандра” входить до небанківської фінансової групи “Саламандра”, кінцевим бенефіціаром і власником якої є Юрій Явтушенко.
2 та 3 листопада в Києві відбудеться 21-й Форум Фінансових Директорів, також відомий як Ukrainian CFO Forum.
Головна тема заходу 2023 року “Стратегія та інструменти трансформації бізнесу”. У межах форуму пройдуть виступи, дискусії, інтерв’ю зі сцени, спеціалізовані вебінари та воркшопи, а сама подія об’єднає в офлайн та онлайн форматі понад п’ятисот топ-менеджерів з усієї України.
Чому варто відвідати 21’ Ukrainian CFO Forum?
Під час форуму понад 40 спікерів – фінансових директорів провідних міжнародних та українських компаній, допоможуть визначити стратегічний план узгодження ресурсів з пріоритетами та критичними напрямами розвитку, і поділяться власним досвідом про те, як бізнесу використовувати нові інструменти та стратегії трансформації для гнучкості та зростання.
Ключові теми до обговорення:
Форум відбудеться за підтримки міжнародних компаній Payoneer, Банк Південний, KPMG в Україн, Boyden, Asters, Arzinger, Вчасно, Innoware, EY Україна, ACCA та інших партнерів.
З міркувань безпеки, місце проведення не анонсується. Команда FA Service готує офлайн-подію та онлайн-трансляцію для тих, хто не має можливості відвідати форум наживо.
Детальніше про програму, пул спікерів та партнерів форуму на сайті: https://cfo.ua/ukr/xxi_cfo_forum-2023
До 25 жовтня для читачів Інтерфакс діють спеціальні умови участі. З промокодом BraveInterfax20, ви отримаєте -20% на всі пакети участі. Долучайтеся командами та запрошуйте колег, щоб розділити зони уваги та задати питання спікерам: https://cfo.ua/ukr/xxi_cfo_forum-2023#tickets
Міністерство економічного розвитку і цифровізації Молдови повідомило, що Україна до кінця 2023 р. скасує антидемпінгове мито на імпорт молдовського цементу, повідомляє агентство InfoMarket.
Зазначається, що про таку можливість українська сторона заявила за підсумками конструктивних обговорень, що відбулися в рамках зустрічі співголів молдовсько-української міжурядової комісії з торговельно-економічного співробітництва, що відбулася в Одесі, в якій також узяв участь держсекретар Міністерства економічного розвитку і цифровізації Вадим Гумене.
Однією з основних тем, що обговорювалися на зустрічі, було застосування Україною антидемпінгового мита на імпорт цементу з Молдови, що впливає на діяльність підприємств з виробництва цементу в Молдові та має негативні наслідки для двосторонньої торгівлі між країнами.
У зв’язку з цим Вадим Гумене наполіг на проханні скасувати в найближчому майбутньому антидемпінгове мито на імпорт в Україну цементу молдовського походження, щоб уникнути ініціювання Молдовою процесів торговельного захисту в секторах, які постраждали від масового імпорту з України.
Як повідомляє молдовська сторона, Україна висловила готовність до кінця 2023 р. скасувати антидемпінгове мито на імпорт цементу з Молдови. Крім того, сторони висловили свою відкритість і готовність сприяти усуненню бар’єрів у торгівлі, зокрема, спростити прикордонний контроль для оптимізації потоку товарів, переглянути екологічні мита та забезпечити прозоре одноманітне застосування законодавства обома країнами.
Як повідомлялося, 2019 року Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі (далі – МКМТ) застосувала антидемпінгові мита щодо імпорту в Україну цементу, на рівні: 57,03% до цементу з Республіки Білорусь; 94,46% до цементу з Республіки Молдова; 114,95% до цементу з Російської Федерації. Застосування таких високих ставок мита свідчило про наявність порушення конкуренції з боку цих трьох країн і необхідність захисту українських товаровиробників. Заходи вжито строком на п’ять років і діють до червня 2024 року. Вони можуть бути продовжені за умови ініціювання національним виробником процедури перегляду, під час якої Мінекономіки та МКМТ мають з’ясувати доцільність або недоцільність їх продовження.
Влітку 2023 року МКМТ припинила проміжний перегляд антидемпінгових заходів щодо імпорту цементу виробництва Рибницького цементного комбінату походженням з Республіки Молдова, аргументуючи це тим, що продовження дії остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну цементу походженням із Росії, Білорусі та Молдови, зокрема виробництва ЗАТ “Рибницький цементний комбінат”, необхідне для вирівнювання конкуренції.
У першому півріччі 2023 року Україна посіла друге місце серед основних торговельних партнерів Молдови, на її частку припало близько 14,6% від загального обсягу торгівлі Молдови. Товарообіг Молдови та України в січні-червні 2023 року становив приблизно $929,5 млн. Водночас експорт молдовської продукції на український ринок зріс на 44% – до $359,3 млн, а імпорт української продукції збільшився на 42,6% – до $570,2 млн.
