Обсяг імпорту в Україну в січні-вересні 2023 року становив $46,6 млрд, що на 18,9 або на $7,4 млрд більше, ніж за той самий період роком раніше, повідомила Державна митна служба на сайті в п’ятницю.
Згідно з опублікованою інформацією, водночас обсяг українського експорту зменшився на 18,1% або на $6 млрд – до $27,1 млрд.
Негативне сальдо за 9 місяців цього року становило $19,5 млрд, що в 3,2 раза більше, ніж за аналогічний період минулого року.
За підсумками восьми місяців, як повідомляла Держмитслужба, експорт товарів упав на 15% – до $24,5 млрд, тоді як імпорт зріс на 19% – до $41,1 млрд, а негативне сальдо торгівлі товарами – майже втричі, до $16,6 млрд.
“При цьому оподатковуваний імпорт склав $38,3 млрд, що становить 82% загальних обсягів імпортованих товарів. Податкове навантаження на 1 кг оподатковуваного імпорту в січні-вересні 2023 року становило $0,48 за кг, що на 47% більше, ніж за аналогічний період 2022 року”, – повідомило відомство в п’ятницю.
Уточнюється, найбільше імпортних товарів за звітний період в Україну надійшло з Китаю – на $7,4 млрд (за 9 міс. – 2022 $5,8 млрд), Польщі – $4,9 млрд ($3,8 млрд) і Туреччини – $3,7 млрд (торік до трійки входила Німеччина з $3,3 млрд).
Найбільше товарів з України було експортовано до Польщі – на $3,7 млрд ($5,1 млрд), Румунії – на $3 млрд ($2,6 млрд), Туреччини – на $1,9 млрд ($2,2 млрд).
Як зазначили в Держмитслужбі, у загальному обсязі імпорту в січні-вересні 2023 року товарів 65% становили машини, обладнання та транспорт – $14,1 млрд (під час митного оформлення до бюджету сплачено 100,6 млрд грн, або 31% надходжень митних платежів), продукція хімічної промисловості – $8,4 млрд (57,2 млрд грн, або 17% надходжень митних платежів) і паливно-енергетичні товари – $7,9 млрд (68,0 млрд грн, або 21% надходжень митних платежів).
До трійки товарів, які найбільше експортуються з України, увійшли продовольчі товари – $16,1 млрд, метали та вироби з них – $3 млрд, а також машини, обладнання і транспорт – $2,3 млрд.
У відомстві додали, що під час митного оформлення експорту товарів, на які встановлено вивізне мито, до бюджету сплачено 472,9 млн грн.
Пасажиропотік через західний кордон України в липні 2023 року, тис. (графічно)
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
АТ “Укрзалізниця” (УЗ) у 2024 році може підвищити зарплату співробітникам на 10%, якщо це рішення підтримає Кабмін, повідомив голова правління УЗ Євген Лященко на Міжнародному економічному форумі в Києві в четвер.
За його словами, сумарні виплати співробітникам дефіцитних професій – слюсарям, електрикам уже підвищено на 30-40%, завдяки програмі преміювання за виконану роботу.
“Ми розуміємо, що є 90 тис. людей, без яких УЗ їхати не буде. На цих людей у нас є фокус підвищення і дуже суттєвий. Ми запустили програму на підвищення рівня преміювання за виконану роботу, за реальний результат. За гостродефіцитними професіями ми десь за три місяці підвищили сумарні виплати на 30%, слюсарям-електрикам навіть на 40%”, – сказав Лященко.
У загальному обсязі витрат УЗ на персонал припадає близько 50%, уточнив голова правління, що є великим фінансовим навантаженням на компанію.
Середня зарплата в компанії зараз становить 14,5 тис. грн. У штаті значиться 220 тис. співробітників, але реально працюють, за словами Лященка, 190 тис. осіб на УЗ і 5,5 тис. в афілійованих компаніях.
АТ “Укрзалізниця” оголосило голландські аукціони через “Прозорро.Продажі” 300 зерновозів філії “Центр транспортної логістики” для перевезення агропродукції до портів.
Згідно з повідомленням на електронному торговельному майданчику, на торгах пропонується 40 лотів по 5 вагонів і 10 лотів по 10 вагонів груповими відправленнями в напрямку портів (крім Ізмаїла та Рені). Стартова ставка становить 600 грн/добу і може знизитися до 354 грн/добу.
Навантаження можливе в період 19-31 жовтня 2023 року.
Торги заплановано на 13 жовтня. Заяви на участь в аукціоні також приймаються до 13 жовтня включно.
Україна в січні-вересні поточного року знизила експорт напівфабрикатів із вуглецевої сталі в натуральному вираженні на 44,5% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 924,463 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), у грошовому вираженні експорт напівфабрикатів з вуглецевої сталі за цей період склав $476,690 млн (зниження на 54,8%).
Основний експорт здійснювався до Болгарії (35,56% поставок у грошовому виразі), Польщі (26,50%) та Італії (9,88%).
У січні-вересні Україна імпортувала з Китаю 92 тонни напівфабрикатів на суму $169 тис., у вересні ввезення не здійснювалося.
Як повідомлялося, Україна 2022 року знизила експорт напівфабрикатів із вуглецевої сталі в натуральному виразі на 72% порівняно з попереднім роком – до 1 млн 899,729 тис. тонн, у грошовому виразі на 70,9% – до $1 млрд 191,279 млн. Основний експорт здійснювали в Болгарію (26,55% постачань у грошовому виразі), Польщу (13,97%) та Італію (12,13%).
Крім того, Україна у 2022 році імпортувала 5,558 тис. тонн аналогічної продукції, що на 85,7% менше, ніж у 2021 році. У грошовому вираженні імпорт скоротився на 86% – до $3,634 млн. Ввезення здійснювалося з РФ (96,92% постачань – до війни), Китаю (1,84%) і Румунії (1,21%).
Компанія “ДТЕК ВДЕ” в першому півріччі 2023 року скоротила валову виручку на 5,2% порівняно з аналогічним періодом 2022 року – до 1,787 млрд грн, що сталося в умовах відсутності генерації на тимчасово окупованих вітрових електростанціях і кризи неплатежів за “зелену” енергію.
Як наголошується у звіті компанії, опублікованому на Ірландській фондовій біржі в п’ятницю, рівень розрахунків перед підприємствами ВДЕ в Україні за період лютий-серпень перебуває в діапазоні 42-52%, що значно нижче очікуваного рівня.
У компанії уточнили, що номінальний борг ДП “Гарантований покупець” перед нею за продану електроенергію на 30 червня 2023 року становив 2,57 млрд грн проти 1,53 млрд грн на початок року.
Водночас “ДТЕК ВДЕ” в першому півріччі 2023 року отримала 179 млн грн чистого прибутку проти 18 млрд грн збитку в аналогічному періоді 2022 року завдяки відсутності нарахувань знецінення на необоротні активи в сумі 17,36 млрд грн, що відбулося минулого року.
“Збиток у першому півріччі 2022 року був спричинений нарахуванням витрат у зв’язку з окупацією частини електростанцій “ДТЕК ВДЕ”, переглядом планів будівництва Тилігульської ВЕС та економічним зносом через погіршення ситуації в економіці”, – повідомляють у компанії.
При цьому курсові різниці у фінансовій та інвестиційній діяльності в січні-червні цього року виявилися для “ДТЕК ВДЕ” від’ємними – 285 млн грн, тоді як у січні-червні-2022 щодо них було зафіксовано плюс 300 млн грн.
Обсяг заборгованості за звітний період скоротився з 21,57 млрд грн до 20,31 млрд грн, а обсяг вільних грошових коштів зріс з 3,44 млрд грн до 4,69 млрд грн.
Зазначається, що за звітний період сонячні електростанції збільшили відпуск електроенергії завдяки більш сприятливим погодним умовам, зниженню обсягів диспетчерських обмежень в умовах дефіциту електроенергії, а також зниженню рівня небалансів. Уточнюється, що продажі СЕС були вищими за продажі ВЕС учетверо.
Також вказується, що “ДТЕК ВДЕ” на початку весни ввела в експлуатацію 19 вітротурбін Тилігульської ВЕС сукупною потужністю 114 МВт.
