Експорт пшениці з України у 2025-2026 маркетинговому році (МР, липень-червень) очікується на рівні 17,6 млн тонн, що на 11,5% більше порівняно з попереднім сезоном, повідомив Український клуб аграрного бізнесу (УКАБ).
В асоціації оцінюють валовий збір культури у поточному сезоні у 23,1 млн тонн, що на 2,9% більше проти 2024/2025 МР.
Збільшення виробництва, за інформацією аналітиків, стало можливим завдяки розширенню посівних площ до 5,1 млн га (на 4,8%), що нівелювало зниження середньої врожайності до 4,5 тонна/га через несприятливі погодні умови. При цьому поточний показник збору все ще на 6,2% поступається середньому значенню за останні п’ять років.
В УКАБ прогнозують, що зростання врожаю дозволить наростити обсяги відвантаження після падіння експорту у попередньому сезоні до 15,8 млн тонн. Основним фактором відновлення динаміки експерти називають стабільну роботу власного морського маршруту.
Водночас в Україні продовжується скорочення внутрішнього попиту, зумовлене тимчасовою окупацією територій і міграцією населення. Загальне споживання пшениці у 2025/2026 МР прогнозується на рівні 6,2 млн тонн, з яких на продовольчі потреби припаде 3,7 млн тонн, на кормові — 1,5 млн тонн, а на насіння — 825 тис. тонн.
“Український ринок пшениці демонструє адаптивність. Попри демографічні виклики та погодні умови, аграріям вдається нарощувати посівні площі. Власні потреби повністю забезпечені, а успішна робота експортних шляхів дозволяє відновити позитивну динаміку поставок і гарантувати стабільну присутність України на ключових ринках Європи, Африки та Азії”, – резюмували в УКАБ.
Україна за підсумками 2025 року імпортувала польської агропродовольчої продукції на суму EUR1,2 млрд та увійшла до переліку ключових напрямків поставок Польщі поза межами Європейського Союзу, повідомило польське онлайн-видання agronews.com.pl.
За інформацією видання, експорт польського продовольства до третіх країн торік продемонстрував зростання на 3%, і досягнув EUR14,5 млрд, що становило 25% у загальній структурі продажів. Основними споживачами в цьому сегменті, окрім України, стали Велика Британія із EUR4,4 млрд та США із EUR838 млн. Найбільшим попитом на ринках за межами ЄС користувалися м’ясо (EUR1,6 млрд), молочні продукти (EUR1,1 млрд) і шоколадні вироби (EUR1 млрд).
Стримуючим фактором для подальшої експансії, на думку польських аналітиків, стало зміцнення курсу злотого, що дещо знизило цінову конкурентоспроможність польських товарів.
Водночас ключовим торговельним партнером Польщі залишається Європейський Союз, на який припало 75% усіх відвантажень. Експорт до країн блоку зріс на 10% — до EUR43,9 млрд. Головним покупцем традиційно виступила Німеччина з показником EUR14,8 млрд. У товарній структурі європейських поставок домінували м’ясо птиці (EUR4,2 млрд, +26%), яловичина (EUR2,7 млрд, +37%) та кондитерські вироби.
Загальний агропродовольчий експорт Польщі у 2025 році встановив історичний рекорд і досягнув EUR58,4 млрд, що дозволило країні зберегти позитивне торговельне сальдо на рівні EUR19,8 млрд.
Уряд Каталонії вніс пропозиції до проекту королівського декрету Іспанії про позачергову легалізацію мігрантів, пропонуючи враховувати вивчення каталонської мови під час першого продовження річного дозволу на проживання.
Згідно з ініціативою, ті, хто отримає первинний дозвіл, матимуть близько року, щоб почати навчання, а під час подачі документів на продовження планується враховувати «мовний прогрес». Як підтвердження пропонується приймати проходження курсів, організованих владою Каталонії, або незалежне навчання, підтверджене сертифікатом.
При цьому, як підкреслюють джерела в уряді Іспанії, вимога знання каталонської або іспанської мови не передбачається для отримання первинного дозволу в рамках легалізації. Питання продовження належить до компетенції автономних спільнот і може спиратися на інтеграційний звіт соціальних служб, де серед чинників може враховуватися і навчання офіційних мов.
За даними Статистичного інституту Каталонії (IDESCAT), на 1 січня 2024 року в Каталонії мешкало 1 444 192 особи з іноземним громадянством, що відповідає 18,0% населення регіону. До найбільших груп іноземців належать громадяни Марокко (241 179), Колумбії (94 196) та Італії (86 822). Українців налічувалося 44 101 особа, громадян РФ – 33 317. Більш свіжі дані про кількість іноземців вийдуть у середині 2026 року.
Фінляндія оголосила про виділення на гуманітарну допомогу EUR72 млн, з яких EUR20 млн – Україні, повідомляється на сайті фінського уряду.
“Загалом Україні буде виділено EUR20 млн гуманітарної допомоги з бюджетної статті “Підтримка України”. Допомога буде надаватися через гуманітарні організації ООН та Міжнародний комітет Червоного Хреста (МКЧХ)”, – йдеться у повідомленні.
Організації, зокрема, реагуватимуть на зимові потреби людей та потреби в опаленні, розподіляючи, серед іншого, обігрівачі, паливо, одяг та грошову допомогу, а також допомагатимуть у ремонті пошкоджених під час атак будинків, систем водо-, електропостачання та опалення.
Фінляндія виділить EUR6 млн Агентству ООН у справах біженців (УВКБ ООН), EUR6 млн– Всесвітній продовольчій програмі (ВПП), EUR5 млн – МКЧХ та EUR3 млн – Фонду кошика допомоги Україні Управління ООН з координації гуманітарних питань (УКГП ООН), з якого розподілятимуться кошти на місцевому рівні відповідно до потреб.
“Російські атаки значно ускладнюють виживання людей, які живуть посеред війни, в зимових умовах в Україні. Підтримка доступу до енергії та тепла особливо важлива зараз, оскільки потреба в гуманітарній підтримці є гострою. Наша зростаюча допомога допомагає людям з базовими потребами. Фінляндія підтримує Україну”, – сказав міністр зовнішньої торгівлі та розвитку Вілле Тавіо.
У своїх рішеннях щодо гуманітарної допомоги на початок року Фінляндія, окрім України, наголошує на основних зонах конфліктів та кризах біженців в Африці, а також на гуманітарній ситуації на Близькому Сході.
Як повідомляє Сербський Економіст, середня ціна 1 кв. м житла в новобудовах Чорногорії в IV кварталі 2025 року становила 2 206 євро, що на 14% вище рівня IV кварталу 2024 року (1 936 євро), випливає з даних MONSTAT.
Зростання було нерівномірним за регіонами. На узбережжі середня ціна сягнула 2 570 євро за кв. м (приблизно +24% р/р), у Подгориці – 2 141 євро (+10%), у центральному регіоні – 1 363 євро (зростання з низької бази, приблизно +46%), водночас у північному регіоні в IV кварталі 2025 року не фіксували продажу новобудов.
Динаміка протягом 2025 року йшла хвилями: середня ціна по країні становила 2 158 євро в I кварталі, 2 201 євро в II кварталі, 2 228 євро в III кварталі та 2 206 євро в IV кварталі, тобто після піку влітку показник трохи знизився до кінця року.
Окремо MONSTAT підкреслює, що середня ціна сильно залежить від частки так званого solidarity housing (житло, що реалізується за пільговою моделлю). У IV кварталі 2025 року в категорії «підприємства» (ринкові продажі) середня ціна по країні становила 2 415 євро за кв. м, тоді як за solidarity housing – 705 євро.
З погляду «Сербського економіста», ключовий висновок 2025 року такий: ринок новобудов Чорногорії залишається «двошвидкісним» – узбережжя продовжує дорожчати швидше через туристичний попит і обмежену пропозицію в prime-локаціях, тоді як столиця і внутрішні регіони сильніше залежать від структури угод і доступності кредитів. Про ризики перегріву на тлі активного кредитування і зростання цін наприкінці 2025 року попереджала і Рада з фінансової стабільності при ЦБ Чорногорії.
У 2026 році тиск на ціни, ймовірно, збережеться, але темпи можуть стати більш «вибірковими» за локаціями та якістю проєктів: пріоритетом будуть об’єкти зі зрозумілими документами, готовою інфраструктурою та потенціалом оренди, тоді як масовий сегмент є сильніше чутливим до доходів населення та умов фінансування.
https://t.me/relocationrs/2311
Помірний мокрий сніг та дощ очікується в Україні у вівторок, 24 лютого, у північних, вночі й у східних областях невеликі опади.
Як повідомляє Укргідрометцентр, в Карпатах та на північному сході країни подекуди ожеледь, налипання мокрого снігу. На дорогах країни, крім півдня та південного сходу, ожеледиця.
Вітер західний, південно-західний, 5-10 м/с.
Температура вночі та вдень від 2° морозу до 3° тепла (вночі на сході країни 0-5° морозу, вдень на Закарпатті та у південній частині 3-8° тепла).
В Києві 24 лютого невеликий мокрий сніг та дощ. На дорогах ожеледиця. Вітер переважно західний, 5-10 м/с. Температура вночі близько 0°, вдень 1-3° тепла.
За даними Центральної геофізичної обсерваторії ім. Бориса Срезневського, за весь період метеорологічних спостережень 24 лютого в Києві найвища температура вдень була 15,8° тепла в 1990р., найнижча вночі 20,7° морозу в 1888р.
У середу, 25 лютого, в Україні очікується невеликий мокрий сніг та дощ, на крайньому півдні, вночі і на сході країни помірні опади, подекуди налипання мокрого снігу, ожеледь. Вночі та вранці у більшості центральних та південних областей місцями туман. На дорогах країни, крім півдня, місцями ожеледиця.
Вітер переважно північно-західний, 5-10 м/с.
Температура вночі та вдень від 2° морозу до 3° тепла, вдень на Закарпатті та у південній частині 1-6° тепла.
В Києві 25 лютого невеликий мокрий сніг та дощ. На дорогах місцями ожеледиця. Вітер північно-західний, 5-10 м/с. Температура вночі та вдень близько 0°.
