Антимонопольний комітет України (АМКУ) повернув без розгляду заяву ірландської групи CRH про надання дозволу на концентрацію активів італійської Buzzi в Україні, повідомив Forbes Ukraine з посиланням на відомство.
За даними видання, подана CRH заява не відповідала вимогам комітету. Крім того, АМКУ вказав на присутність на українському цементному ринку олігополії, при цьому CRH вже займає близько третини ринку.
Агентство “Інтерфакс-Україна” звернулося до CRH за коментарем.
Як повідомлялося, італійський виробник цементу Buzzi досяг угоди про продаж CRH свого українського бізнесу та активів з виробництва товарного бетону в Словаччині за EUR100 млн. Завершення угоди очікується у 2024 році.
Buzzi Unicem SpA (Італія) об’єднує підприємства з виробництва цементу, бетону, піску, щебеню тощо. Основним видом діяльності групи є випуск цементу, який виробляється на власних підприємствах у Німеччині, США, Люксембурзі, Чехії, Польщі, Росії та Україні. Український підрозділ Buzzi – ПрАТ “Дікергофф Цемент Україна” – має у своєму розпорядженні філії, створені на базі заводів “Волинь-цемент” (Здолбунів Рівненської обл.) і “ЮГцемент” (смт Ольшанське Миколаївської обл.). Група також працює в секторі товарного бетону в Києві, Одесі та Миколаєві.
У Східній Словаччині активи Buzzi складаються з шести заводів товарного бетону.
Як повідомлялося, у березні 2023 року Національне агентство із запобігання корупції (НАЗК) внесло італійського виробника цементу Buzzi Unicem до переліку міжнародних спонсорів війни. У Росії Buzzi працює через ТОВ “СЛК Цемент”, яке володіє двома цементними заводами “Сухоложскцемент” і “Коркіно”, терміналом в Омську і транспортною компанією “Цемтранс”. За даними НАЗК, компанія входять до п’ятірки лідерів цементної промисловості РФ.
Ірландська CRH Plc, найбільший виробник будівельних матеріалів у світі, який у РФ володів шістьма заводами будівельних сумішей, заявив про вихід із ринку РФ.
На ринок України компанія CRH вийшла 1999 року, придбавши Кам’янець-Подільський цементний завод у Хмельницькій області. Наразі в CRH також входять Одеський цементний завод і Миколаївцемент (Львівська обл.).
Окремий напрямок бізнесу CRH в Україні – виробництво бетону та залізобетонних виробів. Білоцерківський завод ЗБК “PoliBeton Energo” є спеціалізованим підприємством, що виробляє опори для ліній електропередачі. Бетонний вузол PoliBeton на півночі Одеси увійшов до CRH у 2020 році.
Міжнародне рейтингове агентство Fitch Ratings прогнозує середню ціну нафти за підсумками 2023 року на рівні $80 за барель, йдеться в черговому світовому економічному прогнозі (GEO).
Наступного року очікується зниження до $75 за барель, 2025 року – до $70 за барель.
За оцінками аналітиків агентства, курс японської ієни до долара США на кінець поточного року перебуватиме в районі 145 ієн/$1, наприкінці 2024 року – 135 ієн і наприкінці 2025 року – 125 ієн.
Курс єдиної європейської валюти в найближчі три роки становитиме 0,92 євро/$1.
Фунт стерлінгів, як очікується, у 2023-2024 роках перебуватиме на позначці $1,25, а у 2025 році – $1,2.
Прогноз для китайської валюти на кінець поточного року становить 7,2 юаня/$1, а на наступні два роки – 7,3 юаня/$1.
Національний банк України дозволив банкам і небанківським фінансовим установам із 16 вересня додатково продавати готівкову валюту на суму її залишків на 13 квітня 2022 року, на його думку, це допоможе нівелювати різницю між готівковим і безготівковим курсом.
“Це сприяє підвищенню стійкості валютного ринку та стабілізації курсових очікувань”, – ідеться в повідомленні НБУ на його сайті в п’ятницю ввечері без уточнення, про який обсяг потенційної додаткової пропозиції йдеться.
Нацбанк нагадав, що на сьогодні банки і небанківські фінустанови можуть продавати готівкову валюту в обсязі перевищення її купівлі над обсягом її продажів за період із 13 квітня 2022 року плюс 120% від обсягу купівлі безготівкової валюти у фізосіб із 13 квітня 2022 року.
Зазначається, що НБУ також дав можливість підприємствам зі 100% держчасткою переказувати кошти за кордон з метою виконання зобов’язань перед нерезидентом за кредитом або позикою, які було реструктуризовано на умовах, погоджених урядом. Крім того, дозволено здійснювати інші платежі, пов’язані з обслуговуванням таких реструктуризованих зобов’язань.
“Такі зміни сприятимуть належному завершенню реструктуризації зовнішньої заборгованості державними установами”, – зазначив регулятор.
Ще одним послабленням, згідно з релізом, стало розширення переліку медичних послуг, для оплати яких населення може здійснювати транскордонні перекази.
“До відповідного списку додано послуги з реабілітації, а також послуги з придбання протезів та їхніх комплектуючих, встановлення, сервісного обслуговування та ремонту протезів. Це важливо для відновлення здоров’я людей з інвалідністю, включно з учасниками бойових дій, які потребують протезування”, – вказав НБУ.
Зазначені пом’якшення внесено постановою правління Нацбанку від 15 вересня 2023 року №115, уточнюється в релізі.
Зовнішня торгівля товарами в січні-червні 2023 року (загальна інфографіка)
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Макропрогноз Міністерства економіки, покладений в основу проєкту держбюджету-2024, передбачає різке поліпшення ситуації з безпекою з другої половини наступного року і, як один із наслідків, прискорення зростання економіки до 5% у 2024 рік і 7-7,5% – у 2025-2026 роках.
“Подальший економічний розвиток України залежить від тривалості та активної фази воєнних дій… Завдяки воєнним успіхам українських захисників і захисниць значне зниження безпекових ризиків очікується з другої половини 2024 року, що позитивно позначиться на показниках економічного і соціального розвитку України на 2025-2026 роки”, – ідеться в документі.
Згідно з прогнозом, датованим серединою червня цього року, інфляція (на кінець року) знизиться до 10,8% наступного року, до 7% – у 2025 році та 5,8% – у 2026 році.
Серед інших оцінок – зниження рівня безробіття з 18,8% цього року до 10,8% у 2026 році.
Під час формування дохідної частини очікується зростання надходжень від Нацбанку у 2025 році до 103,9 млрд грн із 17,7 млрд грн у 2024 році з подальшим скороченням до 15,4 млрд грн.
Як повідомлялося, уряд у п’ятницю затвердив проєкт держбюджету-2024 із доходами 1 трлн 746,3 млрд грн, видатками 3 трлн 108,2 млрд грн і граничним дефіцитом 1 трлн 593,6 млрд грн.
Щодо чинного закону про держбюджет-2023 доходи пропонується збільшити на 25,6%, видатки – на 7,6%, дефіцит скоротити на 7,3%.
Водночас цього тижня уряд вніс до Ради законопроєкт №10038 із правками до держбюджету-2023 про збільшення його видатків на 328,5 млрд грн завдяки зростанню внутрішніх запозичень на 207,6 млрд грн і зовнішніх на 91,2 млрд грн.
Порівняно з ним доходи в проєкті держбюджету-2024 вищі на 23,3%, або на 329,9 млрд грн, тоді як витрати нижчі на 2,5%, або на 84 млрд грн, а дефіцит – на 20,7%, або 416,8 млрд грн.
Науково-дослідницький проєкт Experts Club та Максим Уракін нещодавно випустили аналітичне відео про економіку України та світу –
Підписатися на ютуб канал Experts Club можна за посиланням – https://www.youtube.com/@ExpertsClub