Національний банк України відкликав ліцензію на провадження діяльності зі страхування та виключив із Державного реєстру фінансових установ ТДВ Страхова компанія “Гарант і Я” (Львів) на підставі поданої заяви.
Як повідомлялося, НБУ 18 липня 2025 року надав ТДВ СК “Гарант і Я” дозвіл на вихід з ринку шляхом виконання страхового портфеля та погодив цьому страховику план виходу з ринку шляхом виконання страхового портфеля.
Згідно зі звітністю компанії за дев’ять місяців 2025 року, її страховий портфель формувався на 100% з КАСКО. Обсяг страхових премій компанії в зазначеному періоді склав 14,312 млн грн, страхові виплати – 23,437 млн грн.
“Страховик дотримувався вимог до платоспроможності. Станом на 1 жовтня 2025 року він не має зобов’язань за договорами страхування та перестрахування”, – підкреслюється в інформації.
Страхова компанія “Гарант і Я” працює на страховому ринку з 2010 року. З липня 2011 року головний офіс компанії розташовувався у Львові.
Статутний капітал 33 млн грн.
Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) надає гарантію розподілу ризиків без фінансування на суму 150 млн грн (EUR3,1 млн) для покриття половини кредиту Укрсиббанку, виданого ритейлеру EVA для розвитку його логістичних хабів, повідомила пресслужба компанії.
“Ця угода – важливий етап для EVA та наш перший досвід співпраці, в якій однією зі сторін став Європейський банк реконструкції та розвитку. Ми пройшли ґрунтовний аналіз з боку ЄБРР – це підтвердження фінансової стійкості EVA, відповідності нашої діяльності критеріям Укрсиббанку та ЄБРР до позичальників, а також визнання нашої компанії як надійного партнера, здатного розвивати бізнес навіть в умовах війни”, – цитується у пресрелізі фінансова директорка ТОВ “Руш” (мережа EVA та eva.ua) Лілія Воленко.
Зазначається, що така угода стала першою, коли банк використав програму розподілу ризиків ЄБРР (гарантія на індивідуальний інвестиційний кредит), щоб надати інвестиційний кредит корпоративному клієнту. Раніше правила участі в ризику дозволяли банку розділяти ризики лише за операціями з фінансування оборотного капіталу.
За словами Воленко, така угода є сигналом для ринку про можливість залучення довгострокового фінансування за підтримки міжнародних інституцій в умовах війни.
ТОВ “Руш”, що керує мережею EVA, засновано 2002 року. Мережа налічує понад 1100 магазинів.
За даними YouControl, власником ТОВ “Руш” вказано кіпрську “Інсетера Холдінгс Лімітед” (Incetera Holdings Limited, 100%), кінцевими бенефіціарами – Руслана Шостака і Валерія Кіптика.
За підсумками третього кварталу 2025 року чистий дохід “Руш” збільшився на 18,6% порівняно з аналогічним періодом попереднього року – до 22,9 млрд грн. Чистий прибуток знизився на 14,7% – до 1,7 млрд грн.
Правління страхової компанії «АРКС» (Київ) 25 листопада ухвалило рішення про припинення діяльності Дніпровського відділення Київської регіональної дирекції. Як повідомила компанія в інформаційній системі НКЦПФР, рішення ухвалено у зв’язку з оптимізацією діяльності товариства.
Також уточнюється, що відокремлений підрозділ відрізняється від філій і представництв, не має реєстрації в Єдиному державному реєстрі.
АРКС є частиною міжнародного страхового холдингу Fairfax Financial Holdings Ltd.
Як повідомляє Сербський Економіст, Чорногорія скасує безвізовий в’їзд для громадян Росії та запровадить візовий режим до кінця третього кварталу 2026 року в рамках приведення візової політики у відповідність до правил Євросоюзу.
“Відповідно до зобов’язань, взятих на себе Чорногорією на шляху до повноправного членства в Євросоюзі, країна має повністю привести свою візову політику у відповідність до політики ЄС до кінця третього кварталу 2026 року. Це, серед іншого, включає введення візового режиму для громадян РФ”, – ідеться в коментарі.
Наразі громадяни РФ можуть в’їжджати в Чорногорію без візи і перебувати в країні до 30 днів за двосторонньою угодою.
За даними національної статистичної служби Monstat, 2023 року Чорногорію відвідали близько 247 тис. туристів із Росії, які забезпечили 24% усіх ночівель іноземних гостей; 2024 року їхня частка становила 18,3% за загального потоку 2,6 млн туристів. За інформацією МВС Чорногорії, у країні офіційно зареєстровано приблизно 20 тис. громадян РФ із тимчасовою або постійною посвідкою на проживання.
Таким чином, посилення візового режиму потенційно торкнеться щорічно сотень тисяч туристичних поїздок і десятків тисяч росіян, які живуть або регулярно відпочивають у Чорногорії. Експерти очікують, що частина цього потоку переорієнтується на інші безвізові або простіші для росіян напрямки – насамперед Туреччину, Єгипет, ОАЕ, Сербію і низку азіатських країн.
https://t.me/relocationrs/1822
Місцеві бюджети в січні-жовтні 2025 року отримали 37,7 млрд грн від сплати земельного податку, що на 15,3%, або 5 млрд грн більше проти аналогічного періоду минулого року, повідомила в. о. голови Державної податкової служби (ДПС) Леся Карнаух у Facebook.
За її інформацією, платники Дніпропетровщини та Києва забезпечили понад третину всіх надходжень земельного податку за 10 місяців 2025 року, до місцевих бюджетів Дніпропетровщини надійшло 6,7 млрд грн, а столиці – 5,3 млрд грн.
Крім того, серед лідерів зі сплати податку на землю Одеська (3,3 млрд грн) і Львівська (2,6 млрд грн) області.
“Земельний податок – одне із найстабільніших джерел наповнення місцевих бюджетів. І ці кошти працюють саме на громади, реалізацію інфраструктурних, соціальних проєктів. Дякую всім платникам, які добросовісно виконують свій обов’язок. Кожен внесок працює на розвиток громад і силу країни”, – резюмувала Карнаух.
Понад 794 тисячі виконавчих проваджень щодо боргів за комунальні послуги наразі зафіксовано у Єдиному реєстрі боржників. 60% цих боргів зайшли у глухий кут: вони формально завершені, проте не закриті — й стягнути гроші так і не вдалось. 194 тисячі нових боргів з’явились у Реєстрі цьогоріч. Найчастіше українці накопичують борги за теплопостачання. Понад чверть боржників — пенсіонери. Антирекорд за кількістю боргів має 71-річна пенсіонерка з Миколаївщини: 28 проваджень, й усі — за електроенергію.
794 604 активні борги за комунальні послуги налічується в Україні станом на початок листопада 2025 року. Попри активний статус, більшість цих проваджень фактично зайшли у глухий кут: 60% справ, тобто понад 476 тисяч, уже завершені без реального стягнення. Борги так і залишилися в Реєстрі, але виконавці просто не змогли стягнути заборгованість.
194 тисячі нових проваджень за комунальні борги вже було відкрито цьогоріч. З них дві третини досі залишаються відкритими (132 578 проваджень).
Найбільше за комуналку заборгували на Харківщині: 47,9 тисячі проваджень. Незначно відстала Дніпропетровщина з 45,4 тисячами проваджень. Решта регіонів йдуть з відривом щонайменше втричі: Миколаївщина (11,9 тис.), Полтавщина (11,3 тис.) та Сумщина (8,5 тис.).
У 40% випадків українці в 2025 боргують за теплопостачання. На другому місці водопостачання (18%), далі — газопостачання (15%) та житлове обслуговування (10%). На вивіз сміття та електроенергію припадає по 8% і 6% відповідно.
Найбільша кількість проваджень цьогоріч відкрита проти людей віком 46–60 років — це майже 36% усіх випадків. А кожен четвертий борг припадає на пенсіонерів.
Понад половину проваджень (55%) у поточному році відкрили проти жінок. А антирекорд належить 71-річній пенсіонерці з Миколаївщини, проти якої лише за цей рік відкрили 28 проваджень за борги за електроенергію. Усі вони були завершені через неможливість стягнення. Фактично, борги залишилися, а система тільки накопичила нові «мертві» справи.
Нагадаємо, що Верховна Рада підтримала у першому читанні законопроєкт №14005, який має суттєво змінити правила роботи з боржниками. Документ пропонує автоматичне внесення боржників до реєстру та заборону на продаж або дарування майна до повного погашення боргу. Нові норми дозволять швидше накладати арешт на активи та запобігати спробам їх переоформлення.
Приватний виконавець, к.ю.н. Андрій Авторгов коментує хайп, що склався довкола ще не прийнятого закону:
“Частина гучних заяв навколо проєкту ґрунтується на нерозумінні чинного законодавства: адже Єдиний реєстр боржників працює з 2017 року, а стягнення на єдине житло, за певних умов, було можливо й раніше. Новий законопроєкт фактично повертає норми, які вже існували раніше, та полегшує життя боржникам тим, що одразу після сплати боргу виконавче провадження буде автоматично закрите, а боржник — виключений з ЄРБ”.
Виконавець зауважує, що впровадження таких рішень має здійснюватися з певною обережністю аби не зруйнувати й так доволі крихку архітектуру виконавчого процесу, адже відсоток виконання на сьогодні й без того вкрай низький.
Попри паніку в соцмережах, навіть у разі ухвалення закону механізм вилучення єдиного житла суттєво не зміниться. Воно можливе, як і зараз, лише якщо борги перевищуватимуть 20 мінімальних зарплат (160 тисяч грн) і з обов’язковим залученням органів опіки, якщо у житлі прописані діти. Закон ще допрацьовуватимуть до другого читання, тож остаточні норми можуть змінитися.
https://opendatabot.ua/analytics/debts-bills-2025-11
